Рішення

від 19.06.2023 по справі 946/2851/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/2851/21

Провадження № 2/946/17/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Адамова А.С.,

за участю: секретаря судового засідання Тюміної О.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 12.04.2021 року, справа №946/2851/21, в порядку ст. 33 ЦПК України, розподілена та передана судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Жигуліну С.М.

Ухвалою судді від 13.07.2021 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2022 року, проведеного на підставі зборів суддів, рішення зборів суддів №6 від 11.05.2022, справа №946/2851/21 розподілена та передана на розгляд судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамову А.С.

Ухвалою судді Адамова А.С. від 16 травня 2022 року прийнято до свого провадження справу, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження у справі.

26 квітня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Так, згідно уточнення позовних вимог ОСОБА_1 від 16.12.2021 року (а.с. 49-51), позивач просить стягнути аліменти з ОСОБА_4 на її користь на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини від заробітку (усіх видів доходів) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що 18 січня 2014р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського МРУЮ в Одеській області зареєстровано її шлюб з ОСОБА_4 . Від цього шлюбу вони мають малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Чоловік проживає окремо і жодної участі в утриманні їхньої доньки не приймає. Всі спроби мирно домовитися з ним виявилися марними. Відповідач не приймає участь у житті дитини, не цікавиться її життям, станом її здоров`я, не допомагає матеріально, у вихованні дитини участь не приймає, матеріальну допомогу не надає. Дочка проживає разом з нею та находиться повністю на її утриманні. Будь-яких доходів їхня донька не отримує.

Згідно заперечення представника відповідача від 26.04.2023 (а.с. 239-241) на уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , відповідач з уточненими позовними вимогами ОСОБА_1 не згодний в повному обсязі, оскільки обставини щодо заробітку (доходу) відповідача не підтверджуються жодними доказами, які є в матеріалах справи. Крім того, з

нього вже стягуються аліменти на інших дітей, а саме за рішеннями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі № 500/697/13-ц від 18.04.2013р. та №946/8217/19 від 16.01.2020р. Зазначає, що відповідно до частин другої, третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема, у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Станом на час винесення рішення мінімальна заробітна плата становить 6700 грн. Максимальна сума вирахування з заробітної плати становить 70%, тобто 6700 *70%=4690 грн. Однак, враховуючи те, що рішеннями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі 500/697/13-ц від 18.04.2013 р. та № 946/8217/19 від 16.01.2020 р. з нього, ОСОБА_4 , вже стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку з подальшою індексацією, а також у твердій грошовій сумі - 500 гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 06.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто, загальна сума стягнення вже більша, ніж 70%, які передбачені чинним законодавством України. Вважає, що сума аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку буде достатньою для всебічного розвитку дитини.

Позивач та її представник в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити повністю, з підстав визначених у уточненій позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте його представник в судовому засіданні заперечував проти задоволення уточнення позовних вимог ОСОБА_1 , вважає, що сума аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку буде достатньою для всебічного розвитку дитини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 21.08.2014 року, виданий Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Згідно довідки КП Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС» №465 від 09.11.2021р., дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю (а.с. 54).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 квітня 2013 року по справі№500/697/13-цвирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі - 500 гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 06.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Ізмаїльськогоміськрайонного судуОдеської областівід 16.01.2020року посправі №946/8217/19вирішено стягуватиз ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 на утримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 14.11.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16.01.2020 року по справі №946/3335/20 вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 2 717 гривень 45 копійок.

Згідно інформації Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за №18393 від 21.06.2022, на виконанні державного виконавця перебувають два виконавчих провадження №57916659 (за виконавчим листом №500/697/13-ц від 20.05.2013, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у твердій грошовій сумі - 500 гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 06.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ВП №64835639 (за виконавчим листом №946/3335/20 від 30.12.2020, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 2 717 гривень 45 копійок)

Відомості про боржника ОСОБА_4 внесено до Єдиного реєстру боржників.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам від 03.06.2022р., наданого державним виконавцем (а.с. 122), заборгованість по аліментам за виконавчим листом №500/697/13-ц Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області на дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , становить станом на 31.05.2022 року складає 6599 грн.

Згідно інформації Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) №5030/04-1/15-22 від 07.10.2022 (а.с.193) ОСОБА_4 отримано посвідчення особи моряка НОМЕР_2 , терміном дії до 01.06.2023р.

Згідно інформації Державної прикордонної служби України №91-22363/0/15-22 вих. від 22.08.2022, ОСОБА_4 протягом 2018-2021р.р. з встановленою періодичністю притинав кордон (а.с. 177).

З вказаного можна зробити висновок про перетин кордону саме для роботи і з метою отримання доходу

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статі 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст.180 СК України батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п.15 ч.3 ст.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших малолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-19 від 17 травня 2017 року внесено зміни до частини другої статті 182 СК України, відповідно до яких мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років становить з 1 січня 2023 року 2833 гривні.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України" втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є "необхідним у демократичному суспільстві" для забезпечення цих цілей.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Враховуючи викладене вище та наведені обставини, з огляду на те, що відповідач є моряком та здійснював регулярні перетини кордону на строк по півроку, а також і короткострокові виїзди за кордон, суд вважає за можливе покласти на відповідача такий обов`язок як сплата аліментів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частин другої, третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема, у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Проте, обмеження до 70% із заробітної плати по стягненню аліментів на неповнолітніх дітей діє на стадії виконання судових рішень за різними виконавчими документами.

Згідно п. 2 Розділу XVI Наказу Міністерстві юстиції України від 02.04.2012 №512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», якщо з боржника стягуються аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, виконавець у постанові зазначає про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника. Стягнута сума розподіляється між стягувачами відповідно до статті 46 Закону. Наприклад, за двома виконавчими документами боржник зобов`язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 та 1/3 частини заробітної плати, що умовно відповідає 25% і 33,33% заробітної плати, всього - 58,33%, тоді як законом допущено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50%. Для розрахунку необхідно спочатку визначити, який розмір стягнення припадає на один відсоток належних до утримання за виконавчими документами сум (50% ? 58,33 = 0,857). Потім проводиться розрахунок розміру заробітку, належного до стягнення за кожним виконавчим документом (0,857 х 25% = 21,4% і 0,857 х 33,33% = 28,6%).

Крім того, суд зважає на те, що недопустимо порушення прав дитини та постановлення її у нерівне положення відносно інших дітей відповідача з підстав більш пізнього звернення до суду з позовом про стягнення аліментів. Так, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16.01.2020 року по справі №946/8217/19 вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 на утримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 14.11.2019 року до досягнення дитиною повноліття. Тому було б несправедливо призначення аліментів у меншому розмірі саме за позовом ОСОБА_1 , в інтересах сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тих підстав що на інших дітей вже стягується певний розмір аліментів за рішеннями, що були ухвалені раніше у розмірах менших ніж визначено іншим дітям при рівних умовах. Вказане було б порушенням принципу рівності дітей.

Таким чином, виходячи з принципу балансу інтересів, з огляду на наявність у відповідача фінансової можливості, суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати аліменти у розмірі співмірному із матеріальним його забезпеченням, а тому позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини від заробітку (усіх видів доходів) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.04.2021 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , номер реєстраційної платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини від заробітку (усіх видів доходів) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.04.2021 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 29.06.2023р.

Суддя: А.С.Адамов