Постанова

від 27.06.2023 по справі 151/535/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 151/535/22

Провадження № 22-ц/801/1191/2023

Категорія: 61

Головуючий у суді 1-ї інстанції Токарчук Л. Г.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 рокуСправа № 151/535/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року, ухвалене суддею Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л.Г.,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріусу Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Ковганич А.В. про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 ,після смертіякої залишилосяспадкове майно,а саме земельнаділянка (пай). За своє життя 12 липня 2018 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким вказану земельну ділянку заповіла позивачу ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що вона не знала про смерть ОСОБА_3 ,яка померла у ранньому віці , їй стало відомовипадково відмісцевих жителів,у зв`язкуз чимвона звернуласядо нотаріуса пронамірприйняти спадщину,проте їй було відмовлено.

ОСОБА_2 зазначає, що нотаріус не здійснив жодних дій щодо розшуку спадкоємців, повідомлення їх про смерть спадкодавця та наявність спадкового майна, а також не було здійснено і виклик спадкоємців. Позивач вказує, щопроживає ум. Вінниця,має дочку ОСОБА_4 2015року народження,з 2019по 2020рік перебувалана облікупо вагітностіта пологах, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилаще ісина ОСОБА_5 ,діти булималі,постійно хворілита потребувалипостійного догляду,вона немала можливостіїздити дос.БондурівкаЧечельницького районуВінницької областіі незнала просмерть ОСОБА_3 .Крім того,вона не є спадкоємцем жодної черги, не має родинних зв`язків з померлою, в тому числі враховуючи бездіяльність нотаріуса щодо повідомлення позивачки про смерть ОСОБА_3 та виклику для здійснення можливості подачі заяви про вступ у спадщину, вона пропустила строк звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.

Посилаючись на викладене,позивач просила визначити їй додатковий строк для подачізаяви про прийняття спадщини, терміном у три місяці.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволені позову. Зазначає, що ОСОБА_2 не вказує на те, що вона була необізнана про факт наявності заповіту на її користь, а навпаки, знала про наявність заповіту. Виходячи зі своєї обізнаності про наявність заповіту на її користь, позивачка повинна була вжити всіх можливих заходів щодо відслідковування долі спадкового майна. Виходячи з цього, весь тягар розумної обачності спадкового майна лежить на позивачці. Те, що позивачка не знала про смерть спадкодавця та не мала родинних зв`язків із спадкодавцем, а тому не могла вчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , не дає їй правових підстав визнати поважною причиною не подання своєчасно заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Таким чином, у позивачки не було перешкод для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, позивачка не тільки реально могла, але і повинна була б скористатися послугами поштового зв`язку задля направлення заяви про прийняття спадщини до нотаріуса після померлої ОСОБА_3 , а подання такої заяви до нотаріуса Ковганич А.В. у м. Тульчин після спливу 11 місяців з дня відкриття спадщини вказує на те, що позивачка з неповажної причини пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, за обставин наведених у позовній заяві, з причини, яка не може бути визнана судом поважною.

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року позовзадоволено. Визначено позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у три місяці з дня набрання рішенням законної сили. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність викладених у рішенні суду висновків обставинам справи просила його скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволені позову.

В якості основного доводу зазначає на те, що суд не врахував, що позивач не мала необхідності для подання заяви про прийняття спадщини виїжджати за межі м. Вінниці, де вона постійно проживає, а могла подати відповідну заяву до нотаріальної контори засобами поштового зв`язку. Тому у позивачки не було перешкод для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини.

В свою чергу позивач подала до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасникисправи правомна поданняписьмового відзивуна апеляційнускаргу нескористалися.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 ,відповідач ОСОБА_1 та третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруприватного нотаріусуТульчинського районногонотаріального округуВінницької областіКовганич А.В.не з`явились, булиповідомлені продату ічас судовогорозгляду. Про причини неявки суд не повідомили. Суд вирішив розглянути справу у їх відсутність.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістомст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду відповідає.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , яка проживала в АДРЕСА_1 з 08.02.2012 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВН № 042586, ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 3, 1853 га., розташовану на території Бондурівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 13).

За життя 12 липня 2018 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 979, за яким вказану земельну ділянку заповіла позивачу ОСОБА_2 , даний заповіт є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадково реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 65098823 від 09.06.2021 (а.с. 27).

Відповідач є дочкою спадкодавці ОСОБА_3

09.06.2021 заведена спадкова справа після покійної ОСОБА_3 за номером у спадковому реєстрі 07/2021. (а.с.24).

Як вбачається із копії спадкової справи № 07/2021, із заявою про прийняття спадщини за законом 09.06.2021 звернулася її дочка ОСОБА_1 , яка у своїй заяві зазначила, що крім неї спадкоємців, які мають право прийняти спадщину не має (а.с.143).

Спадковасправа міститьінформаційну довідкузі Спадковогореєстру (заповіти/спадкові договори) № 65098823 від 09.06.2021, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 12 липня 2018 року складено заповіт,який посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано у реєстрі за № 979. Вказаний заповіт є чинним та також міститься у спадковій справі. (а.с. 151).

Згідно листа приватного нотаріуса№ 26 від 10.11.2021 представнику позивача роз`яснено, що ОСОБА_2 пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки нею не подано заяви до шести місяців, після смерті спадкодавця, а також вона не проживала постійно із спадкодавцем на день її смерті, не є недієздатною, обмеженою в дієздатності, малолітньою чи неповнолітньою особою, тому згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, вона має право звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а. с.15).

Відповідно до копії довідок ОСОБА_2 періодично зверталася із дітьми до медичних установ з 28.07.2020 до 18.10.2021.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позивачем доведено поважні причини пропуску строку звернення ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , так як не мала можливості виїжджати за межі свого населеного пункту, в тому числі і до села де знаходиться спадкове майно, що і стало причиною того, що не була обізнана про смерть ОСОБА_3 та не подала вчасно заяву про прийняття спадщини.

При цьому судом враховано, що позивач не мала можливості самостійно виїхати з місця свого проживання для реалізації свої спадкових прав.

Вінницький апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 вказувала на те, що вона не знала про смерть спадкодавця ОСОБА_3 та не мала родинних зв`язків із нею. При цьому через постійне звернення до медичних установ позивач не мала можливості самостійно виїхати з місця свого проживання та реалізувати своє право звернення до нотаріуса. Крім того, нотаріус не здійснив жодних дій щодо розшуку спадкоємців, повідомлення їх про смерть спадкодавця та наявність спадкового майна, а також не було здійснено і виклик спадкоємців, а тому вважає, що строк для прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин.

Відповідно до статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зістаттею 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК Українивстановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно дост. 1245 ЦК Україничастина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

За змістом частин першої, третьої статті1268, частини першої статті1269, частини першої статті1270 Цивільного кодексу України(даліЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець за заповітом чи за законом, який постійно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, має право прийняти спадщину, для чого він особисто повинен впродовж зазначеного строку подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви або ці обставини суд визнав поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1)тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Разом з тим, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7судам роз`яснено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно достатті 63 Закону України «Про нотаріат»нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відомо.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.

Відповідно до пунктів 2.3 та 3.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, на нотаріуса при заведенні спадкової справи покладається обов`язок перевірити за даними спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Встановлено, що на час розгляду даного позову, заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_3 12 липня 2018 року на користь ОСОБА_2 , не оспорено та він є чинним.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи, заведеної нотаріусом після померлої ОСОБА_3 нотаріусу було відомо про наявність заповіту, однак вона не вчинила усіх необхідних дій для повідомлення позивача - про відкриття спадщини, своєчасно не здійснила виклик позивача як спадкоємця, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Тобто, нотаріусом не вчинено усіх необхідних, які свідчили б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця, що також вказує про не виконання нотаріусом положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 2.2, 3.2 Порядку.

Неповідомлення нотаріусом спадкоємця про відкриття спадщини, невчинення дій щодо його виклику, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини у випадку спадкування за заповітом.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивач перебувалана облікупо вагітностіта пологах,постійно зверталася до медичних установ, як сама так і з новонародженим сином та малолітньою дочкою, також не мала можливості виїжджати за межі свого населеного пункту, в тому числі і до села, яке розташоване на далекій відстані від місця її проживання і де знаходиться спадкове майно, що унеможливило її своєчасне звернення про прийняття спадщини.

Необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця є також поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Відтак, наведені вище обставини позбавили позивача можливості подати нотаріусу заяву проприйняття спадщини у встановлений законом строк, а тому на переконання колегії суддів, це є поважною причиною пропуску цього строку.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначені позивачем обставини свідчать, що ОСОБА_2 пропущено строк на звернення із відповідною заявою через незалежні від її волі обставин.

З чим погоджується Вінницький апеляційний суд.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно задовольнив позов ОСОБА_2 , оскільки позивач, як рівноправний спадкоємець майна, втратила можливість успадкувати це майно внаслідок бездіяльності нотаріуса, що в свою чергу суперечить вимогам закону і принципу справедливості, при цьому задоволення позову також не порушуватиме права відповідача на спадкування за законом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що наведені причини пропуску строку є достатньою підставою для надання додаткового строку у відповідності до приписів ч.3ст. 1272 цього Кодексу.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам Закону.

Ч.3ст.12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Випадки для звільнення від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Позивач надала суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження заявлених ним вимог, які в своїй сукупності є достатніми для прийняття обґрунтованого та вмотивованого рішення, яке і було ухвалене судом першої інстанції.

В суперечст.81 ЦПК України ОСОБА_3 не спростувала обставини, на які позивач посилалася у своїй позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги.

При вирішенні спору, судом було враховано всі обставини справи, надано оцінку усім належним доказам.

Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не містить обставин, які б спростовували висновки суду і свідчили б про порушення судом норм процесуального та матеріального права, тому з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не може бути підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.367,374,375,381-384,389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чечельницького районногосуду Вінницькоїобласті від14березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 червня 2023 року.

Головуючий М.М. Якименко

Судді: О.В. Ковальчук

Т.Б. Сало