Ухвала

від 29.06.2023 по справі 551/346/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 червня 2023 року

м. Київ

справа № 551/346/21

провадження № 61-9229ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 23 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» (далі - ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка») звернулося до суду із зазначеним вище позовом, у якому просило:

- визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 01 січня 2014 року, яка укладена 19 вересня 2017 року між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь

ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» земельну ділянку з кадастровим номером 5325781600:00:005:0186, площею 5,1702 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О. В. індексний номер 50083909 від 07 грудня 2019 року щодо припинення іншого речового права (права оренди)

ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:005:0186 та поновити відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині права оренди вказаної земельної ділянки позивачем на підставі вищевказаного договору оренди.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 23 травня

2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року, у задоволенні позову ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» відмовлено.

У червні 2023 року ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 23 травня

2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня

2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270,00 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500,00 грн).

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Отже, судовий збір за звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Заявником оскаржуються судові рішення за результатами розгляду двох позовних вимог немайнового характеру та позовної вимоги майнового характеру.

Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни позову (вартість спірного майна), що унеможливлює визначення розміру судового збору, що підлягав сплаті за перегляд судового рішення в частині вирішення позовної вимоги майнового характеру.

Отже, за оскарження судових рішень в частині вирішення позовних вимог немайнового характеру судовий збір підлягав сплаті у розмірі 9 080,00 грн

(2 270,00 х 2 х 200%).

Одночасно, Верховний Суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягав сплаті за перегляд судових рішень в частині вирішення позовної вимоги майнового характеру.

Відповідно, заявникові необхідно доплатити судовий збір за оскарження судових рішень в частині вирішення позовної вимоги майнового характеру за ставкою 200% від 1,5% вартості спірного майна, з урахуванням того, що розмір судового збору, що підлягав сплаті за звернення до суду першої інстанції становив не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500,00 грн) та надати суду підтвердження вартості спірного майна (земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:005:0186, площею 5,1702 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Крім того, заявникові необхідно надати до Верховного Суду відомості щодо дійсної вартості спірного майна.

При цьому Верховний Суд враховує, що заявником до касаційної скарги додано платіжну інструкцію № С8-11889 від 15 червня 2023 року на підтвердження сплати судового збору у розмірі 13 620,00 грн, зі змісту якої вбачається, що заявником сплачено судовий збір за оскарження судових рішень в частині вирішення позовної вимоги майнового характеру

в мінімальному розмірі (2 270 х 200%).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» на рішення Шишацького районного суду Полтавської області

від 23 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 25 травня 2023 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник