Ухвала

від 22.06.2023 по справі 758/5569/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5569/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021102070000210 від 03.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти в рамках кримінального провадження №42021102070000210, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, арешт на майно, яке було вилучено 19.04.2023 в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме на:

- купюри номіналом 100 доларів США, кількістю 303 штуки, загальною сумою 30300 доларів США із такими серійними номерами:

KB50857101I, KB50857102I, HB50606381E, HB82527397F, KF01268418C, KB44768540J, KF14634456A, HD88596093A, CF91075587A, DB00744443C, KB37387097B, CB88609306E, KK37116288C, HF73703780E, HC06141914A, KB60151757D, ML07167879E, PF02604903D, LF51515764F, MD01704401B, MK12252054B, LB90632924L, LD73371309C, MF27808198F, PB22880722J, LF67640284A, PB38271708B, PB18970424I, PF47635556A, PL39448559H, PL39448560H, PL39448561H, PL39448562H, PL39448563H, PL39448564H, PL39448565H, PL39448566H, PL39448567H, PL39448568H, PL39448569H, PL39448570H, PL39448571H, PL39448572H, PL39448573H, MH73258608A, MB02935842S, LK78365972C, LE97292493C, LK74830286C, LK78365969C, PB21112777F, PB21112775F, PL03142064*, LE07084911F, LL09516001E, PH15624765A, LB08282761H, LL62638890D, MB58966782N, LB94057358A,PB19356530C, LE32655599D, PH15624795A, PH15624797A, PH15624779A, PH15624772A, MB33212201I, LB35382531U, LK79069543F, LF45887834H, LK78365971C, LB84823837K, LB84827683K, PL54139828B, PE65634499A, ML18089827E, MH73258609A, LH65489579C, MA48219974A, LE50391604D, LB84827690K, PB58115685B, PB58115686B, LK16219233E, LB95452537K, LG02609075B, PH15624781A, PH15624784A, PH15624782A, PH15624783A, PH15624786A, PH15624788A, PH15624789A, PH15624790A, PB48677637C, LB32342677S, LF01485919B, LF02237189F, LB96342339E, ML97426802B, PL55371021B, LL15284068F, PB87391951C,

LB94833061E, LB94833076E, LB94833440E, LB94833086E, LB94833275E, LB94833454E, LB94833449E, LB94833371E, LB94833347E, PK44317095B, LB88935467A, LB67055783H, MB21028174F, LB67055784H, PB87391902C, PG91213811B, MK01320499B, LG15215182B, PG06164508A, LG76494974C, PB58425435F, PE96519018C, PE96519017C, PG83093808B, PE96519007C, PE96519001C, PE96519002C, PE96519003C, PE96519004C, PE96519005C, PE91813248C, PE91813210C, PE91813211C, PE91813212C, PE91813213C, PE91813214C, PE91813215C, PE91813216C, PE91813217C, LB93106955L, PE96519006C, PE96519013C, PE96519014C, PE96519015C, PE96519016C, LB98069038S, PE21211715C, PL68859222D, LF22118066G, PG83093344B, PG83093334B, PG83093317B, PG56047890B, PG56047891B, PG56047868B, PG56047869B, PG56047865B, PG56047866B, PG83093378B, LD79798588C, MK34077078C, MK34077088C, LB12944320K, LB61830922N, LB61830917N, PB30452298J, PG83093382B, PG83016007B, LF55309346D, LL10976669I, LB05079300L, ML01291806E, LJ38797099A, LB20605975J, LB78054928D, PG71343490B, PB87391932C, PB87391933C, LF74112993D, LG92456889B, MB15578611J, LL82110579A, MB37328738M, PF24488414D, MK34077091C, MK34077090C, PF83615891H, PG83093383B, LB88935468A, PB30461304J, PB30461305J, PF13006027G, MD01294249*, PF22813588I, LG65730549B, LL63125039F, LB15336731V, PE39574688C, PL13657449C, PA04509499B, PL58348123H, PD36636676A, LC45743013A, PB34878441J, LB51723496P, JB98575178B, LC41540519B, PJ59142271A, PK25212136B, PK74090072B, LB55868551A, LB21385971U, LE83426761D, MK55693612B, PE81295415C, PE81295416C, MB58168141R, LL47761743A, MF27364405B, LF51742879E, PK88380997D, PB52947903I, LA41243998A, PG82945440B, PG82945688B, PG82945689B, ML17941388E, LF81434507J, PF48317992H, ML26895040F, LH25733078B, LB94833385E, LB81827340H, LL63125076F, PE93753219B, PD35888133B, LE70013133A, MB51032913Q, MJ63740636A, PF80387817K, PF80387830K, MB85275720E, MB85275731E, MF70102885A, PE82295412C, PE82295413C, PE82295414C, MF47670762C, PF80387828K, PF80387827K, PF80387826K, PF80387825K, PF80387829K, PF80387822K, PK44317088B, MI03526494A, LE30703385A, PK44317089B, LB30490364F, PB35416501A, PB81377852G, LB20044907E, LD40905082C, MB82184407R, MI03526495A, MI03526450A, LB27207234H, ME46679641A, PE39280981A, PK33309382B, LD01444459D, LG61472634B, LB96134028I, ML20743158E, LB05079299L, PB82768184I, PF08504828H, LK87952914B, LF45462244F, PF07146513H, LL63125071F, LL63125072F, MB53966360S, PL68859221D, PG83093811B, LB94833359E, PL68859226D, PL68859225D, PE 07156676C, LB94833236E, PK44317096B, LB96134070I, LL63125070F, LF10319452G, PB21754583G, PL68859224D, PL68859223D, PG83093316B, PB13454868G, PK44317090B;

- купюру, номіналом 5 доларів США кількістю 1 штука, загальною сумою 5 доларів США:

MK43232150E;

- купюри, номіналом 1 долар США кількістю 5 штук, загальною сумою 5 доларів США:

B42236376H, F01696463E, B07932492C, G21567404E, B82792044G;

- купюри, номіналом 10 Євро, кількістю 5 штук, загальною сумою 50 Євро:

VA7555942748, EA5775476077, FA0115287948, PA7679821229, WA0437344183;

- купюри, номіналом 20 Євро, кількістю 7 штук, загальною сумою 140 Євро:

UD0420040125, RB2632734869, UD8373433302, UA1033040793, EC2342271095, UB5616157223, UB4357700651;

- купюри, номіналом 50 Євро, кількістю 7 штук, загальною сумою 350 Євро:

V48714617002, S55372384321, S61949848894, SA4378196885, WA3835598671, UD7891572582, VA3030576563;

- купюри, номіналом 100 Євро, кількістю 101 штука, загальною сумою 10100 Євро:

RB5927756018, EA6245184538, EA6245184529, EA6245181667, VA1891596458, SB2008477057, RB2598289187, UD5026601817, UD4085277102, UD5014257705, RB5423129726, SD1110608624, UA7020715071, UB6035608271, RB5983307303, RB2600948471, UB1109732906, RB4124940161, UD5022364419, RB4765335323, EA6174235873, EA3876619249, RB6049484339, EA6178242448, EB0662132745, EA6232461508, EA6301014355, RB6545174162, EA6297250186, RB3314254442, UA9017342274, UD7035788376, NZ3101933802, RB3266110148, RB2599319039, RB5412194915, UA1001354709, UB4083437567, EA1253840113, NA2412505801, EA2411690824, EA6785784847, RB5294318144, RB4102666997, EA6873131935, EA1302455665, UD7086237579, RB0973607099, UC9090107443, EB0829625796, RB3819216092, EA4880109151, UD5073407649, NZ2103705561, EA7601810905, RB2880180194, RB1661420912, NA3305084554, S04598059804, S14045640514, N56196756758, N56196756749, N56196756731, N56196756722, N56196756713, N56196756704, N56196756695, N56196756686, X16841114444, N55175830581, N12213817806, N43180649517, X12340255061, X16488813035, X12530944361, X09811870976, X19019873387, S23776477666, X16874706593, X16659179984, X19996487687, N26117769729, X07510254005, S19854624472, S27313781902, S23841296161, X06703698305, L00306750263, S26964278557, V01610230153, V03600011272, X18660275543, X14058512885, X14058512975, S15652137022, X09719696342, Z72506794635, X20086583177, N56197756767, X16559794379, S26223328366.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що вказані об`єкти мають важливе значення для встановлення фактів і обставин у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ст. 98 КПК України є речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, а тому з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів прокурор просить накласти на нього арешт.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити його із наведених у ньому підстав.

Представники власника майна, щодо якого подане клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в ході судового розгляду просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вказуючи на його необґрунтованість. Крім того, у судовому засіданні 22.06.2023 представник ОСОБА_4 повідомив суд, що на даний час усі вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти йому фактично повернуті слідчим, про що надав відповідну письмову розписку.

Заслухавши прокурора та представників власника майна, щодо якого подане клопотання, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною десятою статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до ч.4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім цього, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначена, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Як встановлено слідчим суддею, у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42021102070000210, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступивши у змову з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими невстановленими посадовими особами суб`єктів підприємницької діяльності, налагодили протиправний механізм привласнення коштів державного бюджету, який включає в себе використання групи спеціально створених комерційних структур з ознаками фіктивності, які надають суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки послуги з мінімізації податкового навантаження, завищення валових витрат, конвертації грошових коштів у готівку, документального прикриття безтоварних операцій, незаконного формування податкового кредиту.

За наявною інформацією фігурантами у кримінальному провадженні задіяні наступні товариства: ТОВ «СМ-ТЕХНОГРУП» (платник ПДВ, код ЄДРПОУ 42550420) засновником та директором підприємства є ОСОБА_6 ;ТОВ «ЕЛЕКТРИК СИСТЕМС ТД» (платник ПДВ, код ЄДРПОУ 39073097) підприємство, у якому ОСОБА_7 працевлаштована бухгалтером; ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРИК СИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 44484286) підконтрольне підприємство ОСОБА_7 ;ТОВ «СЕРВІС ЦЕНТР ТК» (платник ПДВ, код ЄДРПОУ 41048269) підконтрольне підприємство ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; ТОВ «КООП ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 43254310) підконтрольне підприємство ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;ТОВ «АЗБУКА КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 44367185) - засновник та директор підприємства ОСОБА_7 .

Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «ДІНАДІС» (код ЄДРПОУ 33631932) та ТОВ «МЕД ЕКСІМ» (код ЄДРПОУ 38203897) мали господарські правовідносини із фіктивними юридичними особами підконтрольними фігурантам відповідно до вищеописаного переліку, внаслідок чого відбулося розкрадання бюджетних коштів.

Проведеним моніторингом господарської діяльності ТОВ «ДІНАДІС» (код ЄДРПОУ 33631932) встановлено, що підприємство займається діяльністю туристичних операторів та неодноразово приймало участь у державних тендерах щодо надання туристичних послуг, а саме: приймало участь та стало переможцем у тендері, замовником якого було ДП «Сервісний центр морського та річкового транспорту», відповідно до договору №01/02/23-МРС із сумою тендеру 49 950 гр.; приймало участь та отримало перемогу у тендері, замовником якого виступав Регіональний центр підвищення кваліфікації Київської області, відповідно до договору UA-2021-12-07-005270-c-c1 із сумою тендерних торгів 49 950 грн.

У свою чергу ТОВ «МЕД ЕКСІМ» (код ЄДРПОУ 38203897) приймало участь та стало переможцем у державних тендерах щодо оптової торгівлі фармацевтичними товарами, а саме у тендері, замовником якого виступало Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка №1» Чернівецької міської ради, на предмет закупівлі візуалізаційного обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини, із сумою тендерних торгів в розмірі 300 000 грн., відповідно до договору UA-2023-04-07-003340-a-a1 від 05.04.2023, а також отримало перемогу у тендері, замовником якого виступило Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради, відповідно до договору UA-2023-04-05-000657-a з предметом закупівлі візуалізаційного обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини) на суму 152 000 грн.

19.04.2023 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва по справі №758/3731/23 було проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , у ході якого було виділено та вилучено грошові кошти, перелік яких наведено у клопотанні прокурора.

Постановою прокурора вилучені грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, прокурор просить накласти арешт на вилучене майно з метою збереження його як речових доказів, вказуючи, що таке майно відповідає ознакам ст. 98 КПК України.

Водночас, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що майно, наведене у клопотанні, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_6 , були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні з огляду на обставини, встановлені під час досудового розслідування та з метою їх збереження як речових доказів.

Водночас, додані до клопотання матеріали не містять доказів, що такі грошові кошти відповідаютькритеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, оскільки як в самому клопотанніпрокурора, так і в постанові про визнання грошових коштів речовими доказамиу кримінальному провадженні, відсутнє будь-яке обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1ст. 98 КПК Україниїх визнано речовими доказами.

При цьому слідчий суддя також враховує, що прокурором не надано жодних належних та допустимих доказів про те, що такі грошові кошти є предметом злочинної діяльності або об`єктом вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що постанова прокурора від 19.05.2023 про визнання грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні №42021102070000210 від 03.09.2021 є формальною та непереконливою.

Слідчий суддя також враховує, що прокурором не надано будь-яких доказів в обґрунтування того, що вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення в межах кримінального провадження.

При цьому, як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 не має жодного статусу у кримінальному провадженні.

Крім того, прокурором не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення його збереження.

Згідно із ст. 41 КонституціїУкраїни коженмає правоволодіти,користуватися, розпоряджатисясвоєю власністю. Ніхто не можебути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності єнепорушним

Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власностіпід часкримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповіднодо положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист праві основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Слідчий суддя також виходить із того, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

З огляду на наведене, враховуючи, що прокурором не надано недостатньої кількості доказів необхідності накладення арешту, слідчий суддя не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власника майна та інших осіб від невжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.

Крім того, при вирішенні клопотання слідчим суддею враховується, що на даний час грошові кошти, які були вилучені ОСОБА_6 , фактично йому повернуті, що підтвердив у судовому засіданні і прокурор.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що правові підстави для накладення арешту на вказане майно відсутні.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 175, 370 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021102070000210 від 03.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1