Ухвала

від 29.05.2023 по справі 760/11070/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/11070/23

Провадження №2/760/7795/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 травня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Барбелюк В.О. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ДП «Завод 410 ЦА», в якому просить суд

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати у розмірі 154000 грн,

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 70000 грн,

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 13200 грн,

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 13200 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Як убачається зі змісту ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Однак, представником позивачів не надано доказів на підтвердження розміру нарахованих сум, належних кожному з позивачів при звільненні, та не виплачених відповідачем.

Також в позовній заяві представником позивачів зазначено, що ОСОБА_2 працює провідним інженером бюро розшифрування політної інформації у ДП «Завод 410 ЦА», заробітну плату за період з грудня 2021 року по березень 2023 року не отримав. ОСОБА_1 працює інженером бюро розшифрування політної інформації у ДП «Завод 410 ЦА», заробітну плату за період з січня 2022 року по березень 2023 року не отримав.

Однак, чим підтверджується дана обставина в позовній заяві не вказано та не додано доказів на підтвердження вказаної інформації до позовної заяви.

Також, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз`яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Таким чином, позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки представником позивачів не вказано у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачам, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, а також не надано суду таких доказів.

Крім того, суд роз`яснює, що відповідно до ч.3 ст.177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Згідно ч.1, ч.2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України будуть виконані, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Солом`янського районного суду

міста Києва Н.М. Аксьонова