Рішення

від 16.05.2023 по справі 160/17635/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року Справа № 160/17635/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Галайди А.В.,

представника позивача: Пихтіна К.В.,

представника відповідача: Кекуатової Н.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Каскад-Пластік» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Каскад-Пластік» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000149/1 від 09.09.2022 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2022/000433.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту) було надано до митного оформлення митну декларацію з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 МК України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи, на що позивачем повідомлено про неможливість їх подання. У подальшому, відповідачем протиправно не застосовано перший метод визначення митної вартості товару, хоча у нього були наявні всі документи, що обґрунтовано підтверджують визначену декларантом ціну товару та його митну вартість, а безпідставно надано перевагу резервному методу визначення митної вартості. Всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи у своїй сукупності повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, не обґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеними ним рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з цією позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 4641,22грн., власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання вимог ухвали суду від 14.11.2022 року позивачем 25.11.2022 року було усунуто означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року позовна заява Приватного підприємства «Каскад-Пластік» прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17635/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 31.12.2022 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

27.12.2022 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву Приватного підприємства «Каскад-Пластік», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 09.09.2022р. позивач звернувся до Дніпровськоі? митниці для здіи?снення митного оформлення товару: «Бувші у використанні гнучкі проміжні контеи?нери великоі?? місткості з поліпропілену, тип мішка «біг-бег» (А-клас) 21...», який надіи??шов на митну територію Украі?ни відповідно до контракту від 25.07.2022 № LТ-2022-01, укладеного між позивачем та продавцем товару фірмою «UAB SP VERSALS», митна вартість якого заявлена позивачем за ціною договору (основнии? метод) відповідно до ст.58 МК України, проте, за результатами перевірки документів та відомостеи?, доданих до митноі? деклараціі? митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митноі?? вартості, на підставі яких проводився розрахунок митноі? вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митноі? вартості, а саме: 1) товар постачається на підставі контракту від 25.07.2022 № LТ-2022-01, згідно з положеннями п.4.2 якого передбачені умови оплати товару, які узгоджуються у специфікаціі?, згідно з виставленим інвои?сом. У наданому документі від 02.09.2022 №54 в гр.70 є посилання лише на контракт від 25.07.2022 № LТ-2022-01 та відсутнє посилання на інвои?с. Крім того, в ціи? графі зазначено опис товару, якии? є загальним та не відповідає опису товару, зазначеному у рахунку. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікаціі? ввезеного товару. Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку Украі?ни, затвердженого Постановою Правління Національного банку Украі?ни від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку Украі?ни», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземніи? валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здіи?снюється перерахування бенефіціару коштів в іноземніи? валюті або банківських металів. Враховуючи вищезазначене, надане платіжне доручення в іноземніи? валюті від 02.09.2022 №54 не містить реквізитів, необхідних для ідентифікаціі? ввезеного товару; 2) згідно з вищезазначеним контрактом умовами поставки є FCA, в тои? час як до митного контролю заявлено умови поставки DAP; 3) відповідно до офіціи?них правил Міжнародноі? торговоі? палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FCA, покупець зобов`язании? за свіи? рахунок укласти договір перевезення товару. При визначенні митноі? вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митноі? вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію Украі?ни; витрати на навантаження, розвантаження, перевантаження, витрати на митне оформлення експортованого товару, витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Пунктом 2.3 контракту передбачено, що вартість товару включає в себе навантаження, маркування, пакування. Згідно наданих до митного контролю документів відсутня калькуляція вартості товару, що є логічним для зовнішньоекономічного договору, укладеному з виробником товару. Таким чином, згідно умов контракту і задекларованих умов поставки товару відсутня можливість здіи?снити обчислення складових вартості такоі? поставки; 4) надании? до митного контролю праи?с-лист б/н від 30.08.2022 містить вартість на умовах FCA, в тои? час як оцінювану партію товару задекларовано на умовах DAP; 5) у наданому до митного оформлення висновку ТПП від 06.09.2022 № ГО-566 містяться посилання на китаи?ські та індіи?ські веб-ресурси, а оцінювані товари європеи?ського походження. Висновок підготовлено з урахуванням та на підставі ціновоі? інформаціі? китаи?ських та індіи?ських ресурсів мережі Інтернет. Зазначене унеможливлює перевірку ідентифікаціі? компаніі? та перевірку сфери і?і? діяльності, цінових даних, розміщених на саи?ті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних. Таким чином, зазначене унеможливлює проведення перевірки розрахунку, здіи?сненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостеи?, що підтверджують числові значення складових митноі? вартості товарів, включення у митну вартість яких передбачено ст.58 МК України. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник обґрунтований сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були. Декларантом надано лист від 09.09.2022р., в якому зазначено, що інші додаткові документи надати немає можливості. Митна вартість товару визначена митницею за другорядним методом визначення митноі? вартості - 2-r - резервнии? метод, згідно з положеннями ст.64 МК України та ґрунтується на раніше визнаніи? (визначеніи?) митним органом митніи? вартості товару, співставного з оцінюваним з урахуванням опису, краі?ни походження та випущеного у вільнии? обіг за резервним методом визначення митноі? вартості за ЕМД №UA110140/2022/005180 від 31.08.2022 на рівні 2,2196 дол. США/кг, що в перерахунку за курсом євро на день прии?няття рішення складає 2,2147 євро/кг. У зв`язку з неможливістю застосування митноі? вартості, заявленоі? декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прии?нято рішення про коригування митноі? вартості від 09.09.2022р. №UA110130/2022/000149/1. У зв`язку з прии?няттям митницею рішення про коригування митноі? вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №UA110130/2022/000433 від 09.09.2022р. На переконання відповідача, рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прии?няті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/17635/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.02.2023 року об 11:00 год.

Також вищевказаною ухвалою суду витребувано у Приватного підприємства «Каскад-Пластік» завірену належним чином копію платіжного доручення в іноземній валюті від 02.09.2022 року №54.

У підготовчому судовому засіданні 28.02.2023 року усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, витребувано у представника Приватного підприємства «Каскад-Пластік» докази направлення/вручення копії платіжного доручення в іноземній валюті від 02.09.2022 року №54 відповідачу, у зв`язку із чим оголошено перерву.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 21.03.2023 року об 11:00 год.

21.03.2023 року до суду від позивача найшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання на інший день.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 року клопотання представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання задоволено частково, продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/17635/22 до 18.04.2023 року, у задоволенні іншої частини клопотання відмовлено; наступне підготовче судове засідання з розгляду справи призначено на 18.04.2023 року об 11:00 год.

11.04.2023 року від відповідача надійшли даткові пояснення у справі щодо наданої позивачем копії платіжної інструкції в іноземній валюті від 02.09.2022 №54, в яких зазначається, що, аналізуючи надану платіжну інструкцію, позиція митниці є незмінною, оскільки у графі 70 зазначено «відходи, обрізки, лом полімерів етилену» (переклад з англіи?ськоі? мови), однак, в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 31.08.2022 №SPV/376 зазначено «відходи пропіленових біг-бегів (клас-А)», у тои? час, як у графі 31 наданоі? до митного оформлення ЕМД заявлено товар «Бувші у використанні гнучкі проміжні контеи?нери великоі? місткості з поліпропілену, тип мішка «біг-бег» (А-клас) 21... Мають сліди експлуатаціі?: потертості, забруднення, подряпини, сліди деформаціі?, рвані, різані. Непридатні для повторного використання та призначені для переробки. Фізичнии? знос 98%. Призначені в якості вторинноі? сировини, як відходи полімерів пропілену, для подальшоі? переробки в гранули поліпропілену (первинну форму). Не містить домішок продуктових відходів, не містить домішок небезпечних відходів , не оброблялася та не містить дифенилов». Таким чином, зазначену платіжну інструкцію неможливо ідентифікувати з товаром, за поставку якого сплачено кошти. Враховуючи вищезазначене, посадовими особами Дніпровськоі? митниці вказано про виявлені розбіжності у документах, які впливають на числові значення складових митноі? вартості (ст.53 МК України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/17635/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16.05.2023 року о 13:00 год.

У судовому засіданні 16 травня 2023 року представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.07.2022р. між Приватним підприємством «Каскад-Пластік», як Покупцем, та компанією UAB SP VERSALAS (Литва), як Продавцем, укладено Контракт №2LT-2022-01 (далі - Контракт), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити вторинну сировину (полімери) в подальшому Товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті (п.1.1 Контракту).

За умовами п.1.2 Контракту асортимент і кількість Товару, який поставляється за цим контрактом: *Відходи, обрізки, лом полімерів етилену 1000 тон; * Відходи, обрізки, лом полімерів пропілену 1000 тон.

Умовами п.1.3 Контракту передбачено, що поставка продукції здійснюється окремими партіями протягом усього терміну дії цього Контракту. Строки поставки, асортимент, кількість, ціна і вартість кожної партії продукції узгоджуються Сторонами у специфікаціях та (або) додаткових угодах на кожну поставку, які. Після підписання їх обома сторонами, є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п.2.3 Контракту ціна Товару включає в себе вартість товару, упаковки, маркування і навантаження. Сторони можуть в додатковій угоді до цього контракту визначити інші умови поставки товару. Сторони мають право в додатковій угоді до цього контракту визначити інші умови поставки.

Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що Продавець поставляє Товар Покупцеві у відповідності з цим контрактом, Специфікацією до контракту, а також умовами поставки Інкотермс 2010, зазначеними в Специфікації та/або Додатковій угоді до Контракту. Поставка у межах цього контракту може бути здійснена на умовах FCA Плунге, Литва.

На підставі вказаного Контракту сторонами узгоджено Специфікацію №2 від 31.08.2022р. про поставку товару: відходи поліпропіленових мішків (біг-бегів) (клас А), у кількості 21,5 тонн, ціна за 1 тонну 275,00 Євро, загальна вартість цієї партії продукції з ПДВ складає 5 912,50 Євро.

Також у вказаній Специфікації зазначено наступні умови: країна походження: Литва, умови поставки: DAP-Дніпро, Україна, умови оплати: відстрочення платежу. Оплата протягом 10 днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Продавцем виставлено інвойс №SPV 22/376 від 31.08.2022р. на суму 5912,50 Євро.

Платіжною інструкцією №54 від 02.09.2022р. підтверджено оплату товару за Контрактом №2LT-2022-01 від 25.07.2022р. на суму 5912,50 Євро.

Поставлену на підставі вищевказаного Контракту, Специфікації №2 від 31.08.2022р., інвойсу №SPV 22/376 від 31.08.2022р. та платіжної інструкції №54 від 02.09.2022р. партію товару ПП «Каскад-Пластік» було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці шляхом подання електронної митної декларації: №UA110130/2022/015437 від 09.09.2022р., в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод) у сумі 5912,50 євро (216687,80грн.).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема: Контракт №2LT-2022-01 від 25.07.2022р., Специфікацію № 2 від 31.08.2022р., інвойс №SPV 22/376 від 31.08.2022р., платіжну інструкцію № 54 від 02.09.2022р., сертифікат якості №РР-01/2022 від 31.08.2022р., пакувальний лист від 31.08.2022р., автотранспортну накладну №LT-2022083102 від 31.08.2022р., прайс-лист від 30.08.2022р., Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-566 від 06.09.2022р., висновок Міндовкілля 14/14-03 від 16.08.2022р., лист виробника від 31.08.2022р., Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів UA110130/0229від 08.09.2022р., копія митної декларації країни відправлення від 31.08.2022р.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) товар постачається на підставі контракту від 25.07.2022 № LТ-2022-01, згідно з положеннями п.4.2 якого передбачені умови оплати товару, які узгоджуються у специфікаціі?, згідно з виставленим інвои?сом. У наданому документі від 02.09.2022 №54 в гр.70 є посилання лише на контракт від 25.07.2022 № LТ-2022-01 та відсутнє посилання на інвои?с. Крім того, в ціи? графі зазначено опис товару, якии? є загальним та не відповідає опису товару, зазначеному у рахунку. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікаціі? ввезеного товару. Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку Украі?ни, затвердженого Постановою Правління Національного банку Украі?ни від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку Украі?ни», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземніи? валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здіи?снюється перерахування бенефіціару коштів в іноземніи? валюті або банківських металів. Враховуючи вищезазначене, надане платіжне доручення в іноземніи? валюті від 02.09.2022 №54 не містить реквізитів, необхідних для ідентифікаціі? ввезеного товару;

2) згідно з вищезазначеним контрактом умовами поставки є FCA, в тои? час як до митного контролю заявлено умови поставки DAP;

3) відповідно до офіціи?них правил Міжнародноі? торговоі? палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FCA, покупець зобов`язании? за свіи? рахунок укласти договір перевезення товару. При визначенні митноі? вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митноі? вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію Украі?ни; витрати на навантаження, розвантаження, перевантаження, витрати на митне оформлення експортованого товару, витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Пунктом 2.3 контракту передбачено, що вартість товару включає в себе навантаження, маркування, пакування. Згідно наданих до митного контролю документів відсутня калькуляція вартості товару, що є логічним для зовнішньоекономічного договору, укладеному з виробником товару. Таким чином, згідно умов контракту і задекларованих умов поставки товару відсутня можливість здіи?снити обчислення складових вартості такоі? поставки;

4) надании? до митного контролю праи?с-лист б/н від 30.08.2022 містить вартість на умовах FCA, в тои? час як оцінювану партію товару задекларовано на умовах DAP;

5) у наданому до митного оформлення висновку ТПП від 06.09.2022 № ГО-566 містяться посилання на китаи?ські та індіи?ські веб-ресурси, а оцінювані товари європеи?ського походження. Висновок підготовлено з урахуванням та на підставі ціновоі? інформаціі? китаи?ських та індіи?ських ресурсів мережі Інтернет. Зазначене унеможливлює перевірку ідентифікаціі? компаніі? та перевірку сфери і?і? діяльності, цінових даних, розміщених на саи?ті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних. Таким чином, зазначене унеможливлює проведення перевірки розрахунку, здіи?сненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостеи?, що підтверджують числові значення складових митноі? вартості товарів, включення у митну вартість яких передбачено ст.58 МК України.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Листом від 09.09.2022р. позивач повідомив відповідача про неможливість надання інших додаткових документів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2022/000149/1 від 09.09.2022р., відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Так, зокрема, у рішенні №UA110130/2022/000149/1 від 09.09.2022р. зазначено, що митна вартість товару, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2-r резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та випущено у вільний обіг за резервним методом визначення митної вартості за ЕМД № UA110140/2022/005180 від 31.08.2022 на рівні 2,2196 долю США/кг, що в перерахунку за курсом євро на день прийняття рішення складає 2,2147 євро/кг.

Також Дніпровською митницею на підставі рішення №UA110130/2022/000149/1 від 09.09.2022р. видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2022/000433 від 09.09.2022р., якою відмовлено у митному оформленні спірної партії товару.

Позивач, не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Стосовно посилання відповідача на те, що надане до митного оформлення платіжне доручення в іноземніи? валюті від 02.09.2022 №54 не містить реквізитів, необхідних для ідентифікаціі? ввезеного товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікаціі? ввезеного товару.

Згідно з п. 15 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №216 від 28.07.2008р., платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється.

Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №54 від 02.09.2022 року на суму 5912,50 Євро, яка у графі 70 «Призначення платежу» містить посилання на Контракт № LТ-2022-01 від 25.07.2022 та зазначення, що оплата здійснена за товар: «Відходи, обрізки, лом полімерів етилену, полімерів етилену».

При цьому, як зазначалося вище, відповідно до п.1.2 Контракту № LТ-2022-01 від 25.07.2022 Товаром, який поставляється за цим контрактом, є, зокрема, «Відходи, обрізки, лом полімерів етилену 1000 тон; Відходи, обрізки, лом полімерів пропілену 1000 тон.».

Відтак, у платіжній інструкції в іноземній валюті №54 від 02.09.2022 року найменування товару вказано відповідно до п.1.2 Контракту № LТ-2022-01 від 25.07.2022, на який (із зазначенням його реквізитів) також у цій платіжній інструкції є посилання, а сума оплати за цей товар повністю збігається з сумою, зазначеною у Специфікації №2 від 31.08.2022р. та у інвойсі №SPV 22/376 від 31.08.2022р., тому доводи відповідача щодо неможливості ідентифікувати надану платіжну інструкцію з поставленою партією товару є безпідставними.

При цьому, відсутність у платіжній інструкції № 54 від 02.09.2022 посилання на інвои?с №SPV 22/376 від 31.08.2022р., за наявності інших зазначених у ній відомостей, що дозволяють ідентифікувати її з ввезеною партією товару, не може вважатися розбіжністю у поданих до митного оформлення документів.

Таким чином, розбіжності, на які посилався митний орган спростовані наявними у справі документами, що були надані митниці під час митного оформлення.

Стосовно посилань відповідача на те, що згідно з контрактом умовами поставки є FCA, в тои? час як до митного контролю заявлено умови поставки DAP, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як слідує з п.3.1 Контракту № LT-2022-01 від 25.07.2022р., Продавець поставляє Товар Покупцеві у відповідності з цим контрактом, Специфікацією до контракту, а також умовами поставки Інкотермс 2010, зазначеними в Специфікації та/або Додатковій угоді до Контракту. Поставка у межах цього контракту може бути здійснена на умовах FCA Плунге, Литва.

Таким чином, умовами Контракту передбачено, що поставка товару на умовах FCA Плунге, Литва є однією з можливих, але не єдино обов`язковою, бо умови поставки можуть бути й іншими, передбаченими Інкотермс 2010, і визначаються сторонами Контракту в Специфікації та/або Додатковій угоді до нього.

Так, у розглядуваному випадку, у Специфікації №2 від 31.08.2022р. сторонами Контракту визначено, що умовами поставки поданої до митного оформлення партії товару є: DAP-Дніпро, Україна, як і було заявлено позивачем до митного оформлення.

Отже, наведені зауваження митниці спростовано наявними у матеріалах справи та раніше наданими до митного оформлення документами.

Як встановлено судом, поставка товару у даному випадку здійснювалася відповідно Специфікації № 2 від 31.08.2022р., інвойсу №SPV 22/376 від 31.08.2022р. та пакувального листа від 31.08.2022р., на умовах поставки: DAP - м. Дніпро.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс в редакції 2010 року термін DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі зазначеного місця призначення. Під терміналом розуміється будь-яке місце, в т.ч. авіа/авто/залізничний карго термінал, причал, склад тощо. Продавець несе всі ризики по доставці товару і його розвантаженні на терміналі.

Згідно з умовами DAP продавець за контрактом зобов`язаний за власний рахунок укласти контракт про перевезення товару, одержувати будь-яку експортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару та для його перевезення через будь-яку країну та надати товар у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення.

Відтак, оскільки згідно з умовами поставки, визначеними у Специфікації № 2 від 31.08.2022р., як то передбачено п.3.1 Контракту, продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку саме на умовах DAP м. Дніпро, вимоги митного органу щодо надання позивачем документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 березня 2020 року у справі №804/4905/15 та від 23 січня 2020 року у справі №804/4365/16.

Щодо відсутності калькуляції вартості товару, то суд зазначає, що калькуляція це документ, що складається постачальником, який самостійно вирішує, які саме витрати включити до калькуляції, виходячи з фактично понесених ним видатків у зв`язку з поставкою товару позивачу.

Як зазначає відповідач та підтверджено матеріалами справи, умовами п. 2.3 Контракту № LT-2022-01 передбачено, що ціна товару включає в себе вартість товару, упаковки, маркування та навантаження.

Крім того, як вже зазначено вище, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати умови поставки DAP Інкотермс 2010 («Поставка в пункті» вказана назва пункту призначення) означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язок нести всі ризики, пов`язані з транспортуванням товару до зазначеного пункту призначення.

Згідно базису поставки DAP Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Ціна DAP означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Отже, за умовами поставки DAP контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення, та не потребує окремої калькуляції для визначення митної вартості товару.

За викладених обставин, зважаючи на визначені сторонами контракту умови поставки DAP, посилання відповідача під час митного оформлення на відсутність калькуляції, суд вважає необгрунтованим та такими, що не впливають на митну вартість товару.

Також безпідставними та формальними є зауваження митного органу, висловлені за наслідками розгляду поданих декларантом документів, а саме: прайс-листа та Висновку експерта № ГО-566, зважаючи на те, що ані прайс-лист, ані експертний висновок не є обов`язковими документами, на підставі яких визначаються складові митної вартості, відомості з них можуть лише бути додатковими, надто у разі, коли між відомостями контракту, специфікації, рахунків, платіжних документів немає суперечностей чи ознак підробки, що у даному випадку місця не мало.

Аналогічна позиція стосовно прайс-листа висловлена Верховним Судом у постановах від 07.08.2018р. у справі №804/14558/15 та від 16.04.2019р. у справі №810/4440/16.

Таким чином, твердження митниці у цій частині не є розбіжністю у поданих декларантом документах, яка могла б вплинути на визначення числових показників митної вартості задекларованих товарів.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Інші підстави, зазначені у спірному рішенні про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару, а також видана на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст. 17, ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 7122,22 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу не здійснюється, оскільки представником позивача у судовому засіданні 16.05.2023р. заявлено про те, що документи на підтвердження понесення таких витрат будуть надані в подальшому відповідно до ч.7 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Каскад-Пластік» (код ЄДРПОУ 25530704, місцезнаходження: пр. О.Поля, буд. 82Г, м. Дніпро, 49000) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000149/1 від 09.09.2022р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2022/000433 від 09.09.2022р., видану Дніпровською митницею.

Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Каскад-Пластік» (код ЄДРПОУ 25530704, місцезнаходження: пр. О.Поля, буд. 82Г, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7122,22грн. (сім тисяч сто двадцять дві гривні 22 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова