Рішення

від 29.06.2023 по справі 320/1861/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2023 року Київ справа №320/1861/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (далі ТОВ "Вартіс") з позовом до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 № UА100160/2022/000012/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100160/2022/000120.

В обґрунтуванні позовних вимог вказує, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) позивачем було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством. Проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно з яким, основний метод визначення митної вартості товару не застосовується, а митна вартість ввезеного товару визначена з використанням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України. Підставою коригування митної вартості відповідачем вказано, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також не надано на вимогу митного органу додаткових документів. Оскільки рішенням відповідача митна вартість була скоригована, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення повідомлено декларанта про відмову у митному оформленні товарів. На думку позивача, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки надані на митне оформлення документи не містять жодних розбіжностей та в повному обсязі підтверджують ціну товару, визначену контрактом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

04.04.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 01.10.2022 декларантом ФОП " ОСОБА_1 " подано до митного контролю та митного оформлення електронну митну декларацію № UА100160/2022/853243 на товар "прокат плоский з легованих сталей", який надійшов на адресу ТОВ "Вартіс". За результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 01.10.2022 № UА 100160/2022/853243 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. У графі 44 митної декларації зазначено заявку на перевезення, проте договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг відсутній серед наданих до митного оформлення документів. Також відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг. Крім того, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 14.09.2022 № б/н перевізником товару зазначено іншу особу Kalkan Viva Express, у той час як довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та заявка на перевезення видані ТОВ "Ра Транс". Відповідно відбулось залучення третіх осіб для перевезення вантажу, однак підтверджуючих документів не надано, що унеможливлює ідентифікацію наданих документів про транспортні витрати з поставкою товарів за митною декларацією. Щодо наданого платіжного доручення від 15.08.2022 № 72, то воно не є достатнім доказом, позаяк у ньому зазначено лише контракт, проте не зазначено рахунку-фактури (інвойсу), на підставі яких здійснено платіж. Комерційна пропозиція продавця не містить дати складання та терміну дії, що по суті є офертою для конкретного покупця, тобто видана безпосередньо на поставку оцінюваного товару та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Також у наданій копії висновку ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" експертом не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Не надано інформації з офіційного джерела з Лондонської біржі металів. На запит митниці декларантом додатково надано лише контракти на перевезення, від надання всіх запропонованих митницею документів декларант відмовився. Під час проведення з декларантом консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, визнати неможливо. Обов`язок доведення ціни товару покладено на декларанта, митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

03.03.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов повністю. Аргументи відповіді на відзив в основному ґрунтуються на доводах, що висловлені у позовній заяві. Позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що позивач не надав договір про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг вводить суд в оману, позаяк платіжне доручення від 16.09.2022 № 1 1892 про оплату транспортних послуг згідно з рахунком № СФ-0001042, СФ-0001043 було надано як додаток до митної декларації. 01.10.2022 уповноважений представник позивача митний брокер надав лист у якому зазначено, що у відповідь на повідомлення від 01.10.2022 надаємо транспортний договір між ТОВ "Вартіс" та ТОВ "Ра Транс", платіжне доручення про сплату транспортних послуг від 16.09.2022 № 1 1892. Щодо твердження про те, що комерційна пропозиція не містить дати, то варто зазначити, що у тексті цієї пропозиції чітко зазначено, що ціна на прокат товстолистовий гарячекатаний товщиною 10-20 мм, 2000х6000, марки сталі S235JR на умовах FCA складає 725 доларів США у серпні 2022 року, тобто містить визначений період серпень 2022 року. Під час подання ЕМД № UА100160/2022/853243 позивач додав висновок ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 12.09.2022 № 123/248. Держзовнішінформ здійснює моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринків, досліджує динаміку цінових процесів на зовнішньому та внутрішньому товарних ринків та відповідність контрактних цін кон`юктурі світового ринку, що і було зроблено. Також зазначено, що позивачу не відомо про контракт від 08.09.2022 наданий нібито без перекладу, позаяк доданий до позовної заяви контракт від 08.08.2022 № 08/0822 складено двома мовами, у тому числі українською. Щодо твердження про те, що перевізником є інша особа, то відповідно до п. 1.4 договору № 05/06 транспортного експедирування по перевезенню вантажів, то експедитор залучає до виконання третіх осіб перевізників, експедиторів, які взяли на себе зобов`язання та відповідальність за договором перевезення вантажу або за договором транспортного експедирування за доставку до місця призначення довіреного їм вантажу. Оплата таких послуг здійснюється тільки ТОВ "Ра Транс" на підставі договору від 05.08.2018 № 05/06, а тому яким чином це може вплинути на митну вартість невідомо.

29.03.2023 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де зазначено, що підставою для коригування митної вартості є не лише відсутність якоїсь складової митної вартості, а й не підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема розбіжності у поданих документах. Зазначено, що платіжне доручення від 15.08.2022 № 72 щодо оплати товару містить посилання лише на контракт, а тому не зазначення у такому вказівки на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Згідно з п. 7.2 контракту покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100 % вартості отриманого товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі рахунку (інвойсу) продавця. Крім того, сума платежу в платіжному дорученні не співпадає з вартістю товару, вказаного в інвойсі.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив і заперечення, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 34350636) з місцезнаходженням: Україна, 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, керівником якого є ОСОБА_2 , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності товариства є оптова торгівля металами та металевими рудами (КВЕД 46.72).

08.08.2022 між ТОВ "Вартіс" (покупець) та КОСАК CELIK LTD. STI (Стамбул, Туреччина) (продавець) укладено контракт на поставку товару № 08/0822 (далі Контракт), згідно з пунктом 1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити вартість товару на умовах цього контракту. Специфікація та рахунок (інвойс) є невід`ємними частинами цього контракту. Товар, що поставляється використовується покупцем для власних потреб та (або) частково для подальшої реалізації.

Відповідно до пункту 2 контракту за домовленістю сторін, за цим контрактом може передаватися такий товар: швелер, двотаврові балки IPN / IPE / HEA / HEB, сталеві труби, сталеві листи.

У пункті 3 контракту вказано, що продавець продає, а покупець купує на умовах Інкотермс 2020 товар в асортименті, кількості та за цінами, що містяться у специфікації та проформі інвойс, що є невід`ємною частиною цього контракту. Загальна сума контракту на момент підписання становить 500 000,00 доларів США та може бути збільшена за погодженням сторін.

Відповідно до пункту 6 контракту рахунок виставляється за фактичною вагою.

Згідно з підпунктом 7.2 контракту покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100 % вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі рахунку (інвойсу) продавця у строки та порядку погоджені сторонами у специфікації та рахунку (інвойсі). Оплата товару здійснюється у доларах США.

У пункті 8 контракту передбачено, що ціни на товар встановлюються та фіксуються в USD на момент підписання Специфікації та Проформи Інвойс та розуміються на умовах, зазначених у Проформі Інвойс. Ціна на товар включає вартість тари та упаковки. Валюта контракту USD, валюта платежу USD.

Відповідно до підпунктах 10.1, 10.2 постачання товару проводиться партіями за правилами Інкотермс 2020. Умови постачання (зокрема термін поставки та місце поставки) конкретної партії вказуються у відповідних специфікаціях та проформі інвойс.

Згідно з специфікації від 10.08.2022 № 1 товар, що постачається гарячекатанні сталеві листи у кількості 460,000 мт (+/-10 %) на загальну суму 333 500,00 доларів США (ціна за одиницю товару (1 т) 725 доларів США). Умови оплати: 100 % передплати від загальної вартості товару, вказаної в цій специфікації, протягом 3 (три) банківських дні після підписання сторонами цієї специфікації. Місцем завантаження відповідно вказаної специфікації визначено Аляга,Туреччина, а місцем розвантаження Вінниця, Україна. Умови поставки FCA Аляга, Туреччина, вантажним автомобільним транспортом. Дозволено часткове відвантаження товару. Умови оплати 100 % передплати від загальної вартості товару, протягом трьох банківських днів після підписання сторонами цієї специфікації. Виставлення рахунку здійснюється на основі фактичної ваги. Визначено, що відвантаження товару здійснюватиметься протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання 100 % передплати, але в будь-якому випадку не пізніше 31.09.2022; товар буде доставлений у місце розвантаження до 31.10.2022.

Так, відповідно до специфікації від 10.08.2022 № 1 сторони узгодили постачання такого товару: код за УКТ ЗЕД: 7208 5299 9000 за розміром 10,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 80,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 58 000,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5198 9000 за розміром 12,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 60,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5120 9019 за розміром 16,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 60,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5120 9019 за розміром 20,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 60,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5400 9011 за розміром 2,00, довжиною 1250 х 2500, кількість 60,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5299 9000 за розміром 6,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 60,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5299 9000 за розміром 8,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 60,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 58 000,00 доларів США.

10.08.2022 КОСАК CELIK LTD. STI (Стамбул, Туреччина) (продавець) виставив позивачу проформу-інвойс № КСК2022-073 на загальну суму 333 500,00 доларів США.

15.08.2022 позивачем була здійснена оплата товару на загальну суму 333 500,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 72.

22.08.2022 між ТОВ "Вартіс" (покупець) та КОСАК CELIK LTD. STI (Стамбул, Туреччина) (продавець) було підписано додаткову угоду № 1 до контракту, у зв`язку із неможливістю прокату металу, відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до розділу "опис товару" Специфікації від 10.08.2022 № 1 та викласти його у новій редакції (відкориговані коди товару, їх розміри та кількість, загальна вага та вартість залишилися без змін). Зокрема, визначено здійснювати постачання такого товару: код за УКТ ЗЕД: 7208 5299 9000 за розміром 10,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 120,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 87 000,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5198 9000 за розміром 12,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 100,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 72 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5120 9019 за розміром 16,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 80,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 58 000,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5120 9019 за розміром 20,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 120,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 87 000,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5198 9000 за розміром 14,00, довжиною 1500 х 6000, кількість 40,00 мтон, ціна за одиницю 725,00 мтон, загальна вартість 29 000,00 доларів США.

Між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РА Транс" (експедитор) 05.06.2018 укладено договір транспортного експедирування з перевезення вантажів у міжнародному та міжміському сполученні (далі договір транспортного експедирування), відповідно до якого експедитор від свого імені, за дорученням та за рахунок замовника забезпечує організацію вантажів, довірених йому замовником, різними видами транспорту, у тому числі в контейнерах. Експедитор в інтересах замовника виконує такі, пов`язані з перевезенням транспортно-експедиторські послуги: розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація відправлень вантажу, інші операції, пов`язані з перевезенням. Експедитор залучає до виконання умов цього договорі третіх осіб перевізників-експедиторів (виконавців), які взяли на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення або за договором транспортного експедирування за доставку до місця призначення довіреного їм вантажу та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі.

Відповідно до пункту 3.1.2 договору транспортного експедирування ціна містить у собі винагороду експедитора. Грошові кошти, які надійшли на рахунок експедитора від замовника, не переходять у його власність і не є доходом, а вважаються транзитними для виконавців. Власність експедитора є виключно експедиторська винагорода. Експедиторська винагорода це різниця між сумою коштів, які надійшли до експедитора від замовника, та вартістю послуг виконавців, які залучено до виконання договору.

Згідно з пунктом 3.3 договору транспортного експедирування термін оплати не може перевищувати 5 банківських днів з дня отримання замовником виконаних робіт (послуг) та CMR або ТТН, якщо інше не обумовлено в заявці.

13.09.2022 між позивачем та ТОВ "Ра Транс" було узгоджено транспортну заявку № 5143, відповідно до якої маршрутом перевезення визначено: Алиага (Турція) м. Київ (Україна), місце митного оформлення вантажу на місці, митний перехід на кордоні Порубное, місце митного оформлення вантажу (розвантаження) м. Київ згідно з CMR (Еа), місце доставки вантажу м. Вишневе Київська обл. (Україна) згідно з ЦМР. Номер авто: держ.ном.: В 46 СМК / РН 16 JZB, вантаж/кількість місць / габарити місць: 21, метал, верхнє завантаження. Узгоджений термін доставки вантажу: 20.09.2021 21.09.2022, узгоджена сума за перевезення 191 949 грн, умови розрахунків безготівковий, на розрахунковий рахунок.

ТОВ "Ра Транс" було виставлено позивачу рахунок-фактуру на оплату послуг від 15.09.2022 № СФ-0001043 (дійсний до 18.09.2022), відповідно до якого транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Аліага (Туреччина) м/п Порубне (авто В 46 СМК / РН 16 JZB 46 СМК) становить 115 169,00 грн, а за маршрутом м/п Порубне м. Київ (Україна) (авто В 46 СМК / РН 16 JZB) становить 76 780,00 грн. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг становить 191 949,00 грн.

16.09.2022 позивач оплатив транспортні послуги ТОВ "Ра Транс", що підтверджується платіжним дорученням № 1 1892 на загальну суму 383 989,00 грн (у призначенні платежу зазначено рахунки від 15.09.2022 № СФ-0001042 та № СФ-0001043).

Згідно з міжнародною товарно-транспортної накладної CMR, пакувального листа (packing list) від 14.09.2022 та митної декларації від 14.09.2022 № 22350300ЕХ00142551 КОСАК CELIK LTD. STI (продавцем) було задекларовано товар, кількість позицій 3, кількість місць 9, загальна сума 14 862,50 доларів США на умовах поставки франко-перевезення Аліага (FCA) вантажним транспортом В 46 СМК / РН 16 JZB, а саме: сталеві листи EN 10025 - S235JR розміром 10,00 мм: код товару 7208 5299 9000, кількістю 3, вагою 6 460 кг; розміром 12,00 мм: код товару 7208 5198 9000, кількістю 1, вагою 2 560 кг; розміром 16,00 мм, код товару 7208 5120 9019, кількістю 5, вагою 11 480 кг. Загальна вага товарів 20 500 кг.

У комерційному рахунку-фактурі від 14.09.2022 № КС12022000000145 також зазначено кількість товару (сталеві листи EN 10025 - S235JR розміром 10,00 мм, 12,00 мм та 16,00 мм) на загальну суму 14 862,50 доларів США, на умовах поставки FCA Аліага, загальною кількістю 20 500.

20.09.2022 для здійснення митного оформлення товару позивач через свого представника ФОП ОСОБА_1 (відповідно до договору про надання митно-брокерських послуг від 16.02.2018 № 2) подав до митниці попередню митну декларацію ІМ 40 ЕА (№ UA100140/2022/710040) щодо 3 товарів, всього 9 паковань, імпортованих з Туреччину в Україну на умовах франко-перевезення (FCA) Аліага (Туреччина), на загальну суму 14 862,50 доларів США, на загальну кількість 20 500 кг. Зокрема: товар 72085299 прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, без покриття, без подальшого оброблення: - лист гарячекатаний сталевий розмір (мм) 10х1500х6000 6 460 кг, марка сталі S235JR, номер плавки 22104943, хімічний склад, %: С 0.05, Si 0.016; Mn 0.65; P 0.029; товар 72085198 прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, без покриття, без подальшого оброблення: - лист гарячекатаний сталевий розмір (мм) 12х1500х6000 2 560 кг, марка сталі S235JR, номер плавки 22104930, хімічний склад, %: С 0.06, Si 0.013; Mn 0.65; P 0.027; товар 72085120 прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, без покриття, без подальшого оброблення: - лист гарячекатаний сталевий розмір (мм) 16х1500х6000 11 480 кг, марка сталі S235JR, номер плавки 22104963, хімічний склад, %: С 0.07, Si 0.016; Mn 0.65; P 0.027.

20.09.2022 від митниці надійшло повідомлення в електронному вигляді про прийняття у БД митниці та про те, що ЕА № UA100140/2022/710040 поставлена на контроль і знаходиться в очікуванні пропуску.

23.09.2022 від митниці отримано повідомлення про перетин кордону при ввезенні. Виявлено ознаку для подальшого контролю ознака "повноти коду" для товарів з кодом 7208529900, 7208519800, 7208512000. Також 23.09.2022 отримано повідомлення про те, що з метою забезпечення дотримання вимог статті 388 МКУ необхідно провести митний огляд товарів за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8А. Постійна зона митного контролю ВМО № 1м/п "Київ-центральний" Київської митниці.

27.09.2022 позивачем було подано на партію товару вагою 20 500 кг додаткову митну декларацію № UA100160/2022/853000 (типу ІМ 40 ДЕ), до якої долучено пакет документів.

27.09.2022 від митниці надійшло повідомлення про прийняття у БД митниці, а також повідомлення: для обрання форм та обсягу митного контролю (п. 4 ст. 337 МКУ), на підставі п. 2 ст. 264 МКУ та на виконання п. 1.3 ст. 266 та частини другої статті 53, необхідно надати оригінали документів, зазначених у митній декларації. Також відповідно до чергових повідомлень декларанту необхідно надати документи, що підтверджують виробника товару, сертифікат якості на товар від виробника товару; з метою забезпечення дотримання вимог статті 338 Митного кодексу України необхідно провести митний огляд товарів 28.09.2022 о 19-40 за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А (постійна зона митного контролю відділ митного оформлення № 3 митного поста "Київ-центральний" Київської митниці.

Позивач направив лист з інформацією про виробника та сертифікат якості від виробника.

За результатами перевірки митної декларації від 27.09.2022 № UA100160/2022/853000, а також інших наданих документів: сертифікату якості (certificate of quality) від 14.09.2022 № б/н, пакувального листа (packing list) від 14.09.2022 № б/н, рахунку-фактури (інвойсу) (commercial invoice) від 14.09.2022 № КС12022000000145, автотранспортної накладної (road consignment note) від 14.09.2022 № б/н, сертифікату про походження товару (certificate of origin) від 14.09.2022 № V 0687198; банківського платіжного документа, що стосується товару від 15.08.2022 № 72; копії митної декларації країни відправлення: від 14.09.2022 № 22350300ЕХ00142551; зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів: від 08.08.2022 № 08/0822; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): специфікація від 10.08.2022 № 1 та додаткова угода від 22.08.2022 № 1; договору про надання послуг митного брокера: від 16.02.2018 № 2; договору (контракту) про перевезення: від 13.09.2022 № 5143; рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 15.09.2022 № СФ-0001043; документу, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про тр.витрати) від 13.09.2022 № 1543; заяви декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю: від 19.09.2022 № б/н митницею було прийнято картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів за № UA100160/2022/000088, з таких причин: порушено вимоги Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов`язані з застосуванням митних декларацій", Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, а саме: в графах 31 та 44 МД невірно вказано виробника товару та код контракту відповідно.

01.10.2022 позивачем було подано додаткову митну декларацію № UA100160/2022/853243 на партію товару вагою 20 500 кг з доданими документами.

01.10.2022 від митниці надійшло повідомлення, відповідно до якого під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією документів, встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема зазначено, що перевізником товарів виступає інша особа Kalkan Viva Express, у той час як довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та заявка на перевезення видані щодо ТОВ "Ра Транс", тобто відбулося залучення третіх осіб, однак підтверджуючих документів не надано. Також надане платіжне доручення від 15.08.2022 № 72 містить посилання лише на контракт, без вказівки у ньому рахунку-фактури (інвойсу), що не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Комерційні пропозиції продавця не містять дати складання та терміну дії та по суті є офертою для конкретного покупця, тобто видана безпосередньо на поставку оцінюваного товару та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. У наданій копії висновку Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 12.09.2022 № 123/248 експертом проведено аналіз лише контрактної ціни товару, не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Зазначено, що у митного органа наявна інформація щодо вищої митної вартості товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Повідомлено про необхідність надання додаткових документів.

01.10.2022 представником позивача (митним брокером ФОП ОСОБА_1 ) надано відповідь на отримане повідомлення, відповідно до якої додатково надано договір про надання транспортних послуг від 05.06.2018 № 05/06 та зазначено, що більше додаткові документи у 10-денний термін надаватися не будуть у зв`язку з відсутністю можливості їх надати. Просить визнати заявлену митну вартість оцінюваних товарів на підставі наданих документів та завершити митне оформлення відповідно до ч. 1 ст. 255 МКУ.

За таких обставин, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01.10.2022 № UA100160/2022/000012/2, яким були збільшені суми митних платежів. У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Зазначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ). 3 метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 2 та 3 ст.53, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак у строк, встановлений ч.3 ст.53, п.2 ч.2 ст.255 МКУ, декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому надані додатково документи не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість. Декларантом додатково надано лише контракти на перевезення, де деякі фігуранти взагалі відсутні у наданих до митного оформлення документах. Контракт від 08.09.2022 надано без урахування вимог ст.. 254 МКУ. У зв`язку із зазначеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст.55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г на основі віднімання та додавання вартостей не можуть були застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами ст.ст. 62, 63 МКУ, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи подавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар № 1 1,2729 USD/кг (ЕМД від 11.07.2022 № UA500500/2022/021437), товар № 2 1,2044 USD/кг (ЕМД від 02.09.2022 № UA500500/2022/29758). Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МКУ, на письмове прохання суб`єкта ЗЕД (лист від 01.10.2022 № б/н). Також було роз`яснено, що Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ.

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000120.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI (далі Митний кодекс) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до пункту 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно з пунктом 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року під "дійсною вартістю" варто розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно до пункту 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частинами першою - третьою статті 318 Митного кодексу митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до статті 4 Митного кодексу ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку; декларант особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування; декларація митної вартості документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим; митна декларація заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з статтею 51 Митного кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Митного кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною п`ятою статті 58 Митного кодексу передбачено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Під час визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 Митного кодексу, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди із застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі ГААТ).

Відповідно до частини другої статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 Митного кодексу).

Відповідно до статті 257 Митного кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Під час застосування письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною сьомою статті 257 Митного кодексу перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, що підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 Митного кодексу): 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Така норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина третя статті 53 Митного кодексу).

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 64 Митного кодексу у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями статті 64 Митного кодексу на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 Митного кодексу прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу можна дійти висновку, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема, якщо подані до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, позаяк з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 у справі № 21-53а15 та у справі № 21-127а15, з якою погодився Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі № 804/15455/15.

Відтак рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/614/16 наголосив, що стала судова практика вирішення подібних правовідносин визначає прямий обов`язок митного органу, у випадках повідомлення декларанта про необхідність надати додаткові документи, обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів із суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим Верховний Суд у зазначеній вище справі наголосив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З аналізу матеріалів справи суд встановив, що у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, підставою для відмови зазначено: "встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів".

Відтак у оскаржуваних рішеннях митний орган не вказав конкретних обставин, що викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на основі поданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей та не зазначили документи, надання яких може усунути саме ці розбіжності, що виникли у митного органу. Крім того, відповідачем витребовувались документи через електронні запити, однак без пояснення відповідачем, яким чином витребувані додаткові документи можуть спростувати/підтвердити числові значення складових митної вартості товару. Під час проведення консультацій як зазначено митним органом такі документи було надано позивачем не повністю.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) / рахунок-проформа, якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом, а саме статтею 53, заборонено.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні цього рішення, обов`язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен зазначити, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити такі складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16, від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17.

З аналізу наданих сторонами документів та пояснень у справі суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до Київської митниці такі документи: контракт від 08.08.2022 № 08/0822; специфікацію № 1 від 10.08.2022; Додаткова угода від 22.08.2022 № 1; комерційну пропозицію від 01.08.2022; проформу-інвойс від 10.08.2022 № КСК2022-073; експортну декларація від 14.09.2022 № 22350300EX 00142551; інвойс від 14.09.2022 № KC12022000000145; пакувальний лист (packing list) від 14.09.2022; транспортну накладну (CMR) № б/н; довідку про транспортні витрати від 13.09.2022 № 5143; транспортну заявку від 13.09.2022 № 5143; рахунок - фактуру від 15.09.2022 № СФ-0001043; платіжне доручення від 16.09.2022 № 11892 про оплату транспортних послуг; сертифікат походження від 14.09.2022 № V 0687198; висновок ДП "Держзовнішінформ" від 12.09.2022 про визначення ціни; лист підтвердження ціни контракту; видаткову накладну від 19.09.2022 № 100140/2022/709787; платіжне доручення від 15.08.2022 № 72; договір про надання послуг митного брокеру; сертифікат якості; сертифікат якості виробника 3.751; лист від постачальника (Kocak Celik LTD. STI) щодо інформації про виробника товару; біржову інформацію; заявку про те, що товар не підлягає державному експортному контролю.

Крім того, суд звертає увагу, що на виконання вимог митного органу декларантом було направлено відповідь на електронне повідомлення та додатково надано договір про надання транспортних послуг від 05.06.2018 № 05/06.

Суд звертає увагу на те, що позивач надав митному органу проформу-інвойс (рахунок-проформу) від 10.08.2022 № КСК2022-073, умови якої відповідають укладеній сторонами специфікації від 10.08.2022 № 1 до контракту на поставку товару від 08.08.2022 № 08/0822. Зі змісту проформи-інвойсу суд встановив, що вона виставлена на загальну кількість узгодженого між сторонами товару гарачекатанних сталевих листів довжиною 1500 х 6000, загальна вага яких становить 460 мт, а загальна вартість 333 500,00 доларів США. Відповідно до платіжного доручення від 15.08.2022 № 72 позивач повністю сплатив замовлену партію товару. При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до умов контракту постачання проводиться партіями, рахунок виставляється за фактичною вагою.

Відповідно до специфікації від 08.08.2022 № 1 виставлення рахунку також здійснюється на основі фактичної ваги, дозволено часткове відвантаження товару. Кінцева дата відвантаження (дата поставки) товару визначена 30 календарних днів з моменту отримання 100 % передплати, але в будь-якому випадку не пізніше 30.09.2022.

Суд встановив, що після здійснення 100 % передплати товару (15.08.2022) продавець КОСАК CELIK LTD. STI 14.09.2022 відвантажив товар відповідно до фактичної ваги товару 20,50 мт на загальну суму 14 862,50 доларів США, що відповідає наданому позивачу комерційному рахунку-фактурі від 14.09.2022 № КС12022000000145.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що платіжне доручення від 15.08.2022 № 72 не є достатнім доказом через зазначення у графі "призначення" лише контракту та не зазначення рахунку-фактури (інвойсу), на підставі якого здійснено платіж, позаяк позивач сплатив 100 % вартості за товар відповідно до умов контракту (специфікації № 1) та в узгоджені терміни очікував отримання партії вже оплаченого товару. Часткове відвантаження товару сторонами було передбачено, а тому окреме виставлення комерційного рахунку-фактури за окрему партію фактично відвантаженого товару не суперечить умовам договору. Крім того, відповідач не довів, що отримавши товар у кількості 20,50 мт на суму 14 862,50 доларів США від загальної кількості оплачених 460,00 мт на суму 333 500,00 доларів США позивач не сплатив за придбаний товар, чим не підтвердив достовірними та об`єктивних відомостями числові значення складових митної вартості.

Суд також звертає увагу, що посилання відповідача на джерело інформації інші декларації щодо визначення митної вартості не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару було імпортовано до України, з огляду на таке.

Варто зазначити, що митна декларація від 11.07.2022 № UA500500/2022/021437, як джерело інформації митного органу для застосування другорядного резервного методу, стосується товару з кодом 72254060 прокат плоский з легованої борованої сталі, без подальшої обробки, окрім гарячої прокатки, не у рулонах: лист гарячекатаний, плоский, зі сталі DIN EN 10083-3:2006 30MNB5 (LRKK ERDEMIR 5630) розміром (мм): 8,00 х 1500 х 6000 4520 кг; 6,00 х 1400 х 6300 15800 кг. Зміст бору 18-21 РРМ. Не є мартенситно-старіючою сталлю. Межа міцності на розтягання менш як 2050 МПа при температурі 293 К. Призначений для Див.доп. (до суду надано лише першу сторінку МД).

Також, митна декларація від 11.07.2022 № UA500500/2022/029758, як джерело інформації митного органу для застосування другорядного резервного методу, стосується товару з кодом 72254040 прокат плоский з легованої борованої сталі, без подальшої обробки, окрім гарячої прокатки, не у рулонах, лист гарячекатаний, плоский, зі сталі DIN EN 10083-3 30MnB5 розміром (мм): 25,00 х 1500 х 6000 2 1250 кг. Зміст бору 0,0029 %. Не є мартенситно-старіючою сталлю. Межа міцності на розтягання менш як 2050 МПа при температурі 293 К. Призначений для виготовлення робочих органів сільськогосподарської т Див.доп. (до суду надано лише першу сторінку МД).

Подібними у зазначених деклараціях із тими, що подавалися позивачем є умови поставки, країна походження; частково збігаються валюта (у одній із МД, наданих відповідачем валютою є EUR, замість USD) та процедура: 4000 ZZ00 (у одній із МД, наданих відповідачем процедура 4081 ZZ00). Відмінними у деклараціях, які задекларував позивач і ті, які надані відповідачем, а саме відомості про товар. У деклараціях позивача товар має коди 72085299, 72085198 та 72085120, прокат плоский яких зроблений з вуглецевої сталі, а не з легованої борованої сталі; відрізняються розміри та марки сталі; відмінні числові значення митної вартості таких товарів.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що документи, подані до митного оформлення товарів (гарячекатаних сталевих листів), підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що дають можливість їх перевірити.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом і прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач не довів наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, як і не довів те, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності та/або наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товару необхідними документами, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи оцінку позовним вимогам про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

З огляду на той факт, що на час прийняття оскаржуваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу, таке рішення митного органу також є протиправними та належать скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належним доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 4 962,00 грн відповідно до платіжного доручення від 16.12.2022 № 18131. Відтак понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 4 962,00 грн варто стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (місцезнаходження: м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. № 8-А, код ЄДРПОУ: 43997555) про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 № UА100160/2022/000012/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100160/2022/000120.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (місцезнаходження: м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. № 8-А, код ЄДРПОУ: 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. № 21, корпус В, п. 1, код ЄДРПОУ: 34350636) судовий збір у сумі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.