Рішення

від 28.06.2023 по справі 380/5401/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5401/23

провадження № П/380/5453/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» (місцезнаходження: вул.Конюшинна, 6, м.Львів, 79040; код ЄДРПОУ 36078511) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області №8098946/36078511 від 17.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» податкову накладну за №1 від 14.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 14.12.2022. Податковим органом вказану податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Позивач зазначає, що після подання ним письмових пояснень та додаткових документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, відповідачем було прийнято спірне рішення про відмову у реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрім того, зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області не зазначено, які саме документи згідно з вичерпним переліком необхідно надати позивачу для перевірки, і які були б достатні для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак, вважає спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправними, тому просить таке скасувати.

Ухвалою судді від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10.05.2023 від представника відповідачів на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до спірного рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Єдиному реєстрі податкових накладних області відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 14.12.2022 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, зауважує, що реєстрація податкових накладних є дискреційними та виключною компетенцією уповноваженого органу. Вказані обставини, на думку представника відповідачів, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 28.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про перехід в загальне позовне провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36078511) зареєстроване як юридична особа з 06.08.2008.

Видами діяльності ТзОВ «НЕЛІ ГРУП» є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 02.30 Збирання дикорослих недеревних продуктів; 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

Згідно з Договором оренди №325 від 16.06.2022, укладеним між ТзОВ «НЕЛІ ГРУП» (Орендодавець) та ТзОВ «ПРЕМ`ЄР ФУД» (Орендар), а також Актом приймання-передачі приміщення від 01.07.2022, позивачем передано в оренду ТОВ «ПРЕМ`ЄР ФУД» частину нежитлового приміщення, що розташоване у м. Львові по вул. Конюшинній, 6, загальною площею 445,65 м2 та місця для паркування автомобілів, в кількості 7 шт.

Також згідно з Угодою про внесення змін від 29.08.2022 до договору оренди №325 від 16.06.2022 та Актом приймання-передачі приміщення від 01.09.2022, позивачем додатково передано в оренду ТзОВ «ПРЕМ`ЄР ФУД» частину нежитлового приміщення, що розташоване у м. Львові по вул. Конюшинній, 6, загальною площею 368 м2 та місця для паркування автомобілів, в кількості 2 шт.

Загальна площа приміщень наданих в оренду склала 813,65м2, загальна кількість місць для паркування автомобілів 9 шт.

Відповідно до пункту 2.3 Договору оренди №325 від 16.06.2022, орендна плата, здійснюється Орендарем щомісячно, у грошовій формі на умовах передоплати.

Відповідно до пункту 2.4 Договору оренди №325 від 16.06.2022, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 10 числа місяця, який передує тому, за який здійснюється оплата.

01.12.2022 ТОВ «Нелі Груп» виставила ТзОВ «ПРЕМ`ЄР ФУД» рахунок-фактуру №СФ-0000057 від 01.12.2022 на суму 204 182,50 грн. на попередню оплату за оренду приміщень за січень 2023 року.

14.12.2022 по платіжному дорученню №5658 від 14.12.2022 ТзОВ «Нелі Груп» отримала попередню оплату за січень 2023 року в сумі 204 182,50 грн.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України за фактом отримання оплати, ТзОВ «НЕЛІ ГРУП» складено податкову накладну №1 від 14.12.2022, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому платник податку отримав квитанцію від 19.12.2022 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до тексту якої документ (податкову накладну) прийнято, однак реєстрація зазначеної податкової накладної зупинена.

Підставою зупинення реєстрації такої податкової накладної зазначено те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20.12, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження правомірності складення податкової накладної №1 від 14.12.2022 позивач надіслав до контролюючого органу пояснення від 22.12.2022 та копії документів на власний розсуд, зокрема: договір оренди № 325 від 16.06.2022 укладений між ТОВ «Нелі Груп» та ТОВ «ПРЕМ`ЄР ФУД»; угода про внесення змін до договору оренди № 325 від 16.06.2022 від 29.08.2022року, Акт прийому передачі приміщення від 01.09.2022; угода про внесення змін до договору оренди №325 від 16.06.2022 від 01.08.2022; рахунок №СФ-0000057 від 01.12.2022 на суму 204 182,50 грн.; платіжне доручення №5658 від 14.12.2022 на суму 204 185,50 грн.; податкова накладна №1 від 14.12.2022 на суму 204 182,50 грн., квитанція 9273121073 від 19.12.2022 до ПН 1 від 14.12.2022; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за період з 01.12.2022 по 14.12.2022 ТОВ «ПРЕМ`ЄР ФУД»; картка рахунку ТОВ «ПРЕМ`ЄР ФУД» рах. 361 за період з 01.12.2022 по 14.12.2022 ТОВ «ПРЕМ`ЄР ФУД»; договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна способом продажу на аукціоні №3307 від 14.05.2020; акт приймання-передачі №3307 від 15.06.2020; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2017283746101 від 19.06.2020, загальна площа приміщень 725,5м2. платіжне доручення №156 від 13.04.2020 сума 243 414 грн.; платіжне доручення №180 від 11.06.2020 сума 4 059 587,00 грн. (оплата проведена 12.06.2020); платіжне доручення №2 від 12.06.2020 сума 1 197 000,00 грн.; податкова накладна №9115 від 21.05.2020, сума 243 414,00 грн.; J1400107 Витяг з ЄРПН №113451 до ПН 9115 від 20.05.2020; податкова накладна №8838 від 12.06.2020, сума 1 197 000,00 грн.; J1490902 Квитанція до ПН №8838 від 12.06.2020; податкова накладна №8837 від 12.06.2020 сума 4 059 587,00 грн.; J1490902 Квитанція до ПН №8837 від 12.06.2020; J1312002 Ф.20-ОПП Дод. 10 до Порядку обліку платників податків і зборів від 07.07.2020; J1499202 Квитанція №2 до форми 20-ОПП від 07.07.2020; договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна шляхом викупу №3496 від 27.05.2022; акт приймання-передачі №3496 від 28.06.2022; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1895844146101 від 29.07.2022, загальна площа приміщень 467,3 м2; 20-ОПП від 15.09.2022, Квитанція № 2, реєстраційний №9184601823; платіжне доручення №86 від 27.06.2022 сума 3 986 744,00 грн.; платіжне доручення №12 від 03.02.2022 сума 442 416,00 грн.; податкова накладна №26833 від 03.06.2022, сума 442 416,00грн.; податкова накладна №26828 від 27.06.2022, сума 3 986 744,00грн.; кадастровий план земельної ділянки, кадастровий номер 4610136300:05:023:0023. оборотно-сальдова відомість по рах. 631 за період з 01.05.2020 по 31.10.2022 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; наказ на директора №7 від 07.06.2011; штатний розпис від 01.11.2022.

В подальшому Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8098946/36078511 від 17.01.2023.

Підставою прийняття такого рішення вказано ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

27.01.2023 позивач подав скаргу на вказане рішення до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України.

За наслідками розгляду скарги рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 03.02.2023 №11574/36078511/2, таку залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача, вищезгадане рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийнято за формальних підстав, без належного пояснення, які саме документи згідно з вичерпним переліком слід надати для перевірки і які були б достатні для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із цим останній вважає свої права порушеними та такими, що потребують захисту, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пп. «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246).

Згідно з пунктом 2 цього Порядку податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки за критеріями визначеними в пункті 12 Порядку №1246.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку № 1156 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Як встановлено судом вище, реєстрацію податкової накладної позивача №1 від 14.12.2022 зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20.12, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критерії ризикованості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.

Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20.

Натомість, як встановлено судом з матеріалів справи, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Вказану правову позицію Верховний суд підтримав також і у постановах від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20, від 27.07.2022 у справі № 520/15348/2020, від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21, від 28.06.2022 у справі № 380/9411/21, від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21, від 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а.

Так, суд звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Львівській області за наслідками проведеного моніторингу зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про її реєстрацію, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

З огляду на наведене, необхідно звернути увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, згідно з яким суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Згідно з оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

При цьому, відповідачем 1 в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано про необхідність долучення саме вказаних документів.

Далі в тексті шаблону рішення про відмову у реєстрації податкової накладної вказано, що при прийнятті цього рішення комісії слід підкреслити ті документи з наведеного примірного переліку, котрі не надано платником податків в конкретній справі.

Суд констатує, що відповідачем 1 жоден документ в оскарженому рішенні не підкреслено, тому для позивача залишалося неочевидним, відсутність котрого документа(ів) із наведеного орієнтовного переліку в типовій формі рішення зумовило висновок комісії про відмову в реєстрації податкової накладної підприємства.

Більше того, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву також не зміг пояснити, відсутність яких саме документів стала підставою для відмови в реєстрації податкової накладної позивача, пославшись знову ж таки на загальний перелік документів.

Суд також звертає увагу, що здійснення контролюючим органом моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення документальних податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18, від 27.04.2023 у справі №460/8040/20.

Таким чином, оскільки зміст господарських правовідносин є предметом дослідження в ході проведення податкової перевірки, то в межах спірних правовідносин у контролюючого органу відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 14.12.2022 з підстав наявності чи відсутності певних документів.

Водночас, оцінюючи надані платником податків на розгляд комісії ГУ ДПС у Львівській області пояснення та документи, а також той факт, що відповідачем 1 в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які конкретно документи та в підтвердження яких обставини необхідно подати контролюючому органу, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи є достатніми для підтвердження викладених в повідомленні пояснень позивача щодо інформації, зазначеної в спірній податковій накладній, а отже - достатніми для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення ГУ ДПС у Львівській області №8098946/36078511 від 17.01.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 14.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є таким, що не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому таке підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 14.12.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства, були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» №1 від 14.12.2022 датою її подання на реєстрацію.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги представником позивача долучено: Договір про надання правової допомоги від 01.03.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги №1180238 від 01.03.2023, Акт виконання зобов`язань від 22.03.2023 на загальну суму 9000,00 грн.

Відповідно до п.п. 3, 8 Договору про надання правової допомоги від 01.03.2023 за надання юридичних послуг, передбачених у п.2 Договору, встановлюється фіксована плата у розмірі 9000,00 грн.

Оплата за послуги та відшкодування витрат передбачені п.п. 3, 4 цього Договору, здійснюється Замовником протягом 30 днів з моменту прийняття рішенням суду першої інстанції, шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок Виконавця. За цим договором може здійснюватися авансування оплати послуг та витрат.

Згідно з Актом виконання зобов`язань від 22.03.2023 адвокат Нецкар Юрій Ігорович надав Товариству з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» наступні послуги:

- вивчення та проведення правового аналізу матеріалів, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, звітності Замовника, скарги, рішення про результати розгляду скарги;

- вивчення та аналіз законодавства, побудова адвокатом позиції захисту інтересів Замовника;

- консультація Замовника з метою узгодження правової позиції;

- підготовка позовної заяви, виготовлення та засвідчення копій письмових доказів у справі;

- складання та подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії, щодо податкової накладної №1 від 14.12.2022.

Судом встановлено, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу, пов`язані з юридичним супроводом даної справи і підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд враховує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує вищезазначений висновок.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Так, надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом цієї справи, суд зазначає, що такі послуги, як вивчення та проведення правового аналізу матеріалів, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, звітності Замовника, скарги, рішення про результати розгляду скарги, вивчення та аналіз законодавства, побудова адвокатом позиції захисту інтересів Замовника, консультація Замовника з метою узгодження правової позиції, підготовка позовної заяви, виготовлення та засвідчення копій письмових доказів у справі, фактично охоплюється такими діями як складання та подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії, щодо податкової накладної №1 від 14.12.2022

Крім цього, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд приходить до висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена в договорі та акті наданих послуг є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Відтак, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8098946/36078511 від 17.01.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: пл.Львівська, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005395) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» (місцезнаходження: вул.Конюшинна, 6, м.Львів, 79040; код ЄДРПОУ 36078511) №1 від 14.12.2022 датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» (місцезнаходження: вул.Конюшинна, 6, м.Львів, 79040; код ЄДРПОУ 36078511) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» (місцезнаходження: вул.Конюшинна, 6, м.Львів, 79040; код ЄДРПОУ 36078511) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна