Рішення

від 29.06.2023 по справі 560/1309/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1309/23

РІШЕННЯ

іменем України

29 червня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 грудня 2022 року № 7887660/41903622 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 16 листопада 2022 року.

В обґрунтування позову зазначає, що 01.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" і позивачем укладено договір №003-01/112022 постачання товару, на виконання якого позивач зобов`язувався передати у власність ТОВ "Новосинявський щебеневий завод" бутовий камінь, і на підставі відповідної господарської операції сформував податкову накладну від 16.11.2022 №3. Контролюючий орган зупинив реєстрацію зазначених податкових накладних, у зв`язку з чим позивач надав пояснення до комісії регіонального рівня разом із первинними документами, але в реєстрації податкових накладних було відмовлено. Позивач вважає, що надав контролюючому органу всі необхідні документи, яких достатньо для підтвердження реальності господарських операцій, по результатам яких були сформовані податкові накладні, тому рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В надісланому до суду відзиві відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують. Вказали, що за результатом розгляду пояснень та поданих позивачем документів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації прийняте рішення від 19.12.2022 за №7887660/41903622 про відмову в реєстрації ПН № 3 від 16.11.2022. Зазначають, що платником податку не надані копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, реєстрацію якої зупинено. Зокрема, документи, які надає позивач разом із позовною заявою є неналежними доказами, оскільки копія договору постачання товару № 003-01/112022 від 01.11.2022, не надавалася із повідомленням про надання пояснень та копій документів. Натомість, до пояснень наданий було договір поставки №1П-01/03/2021 від 01.13.2021 укладений між позивачем і ТОВ "Старосинявський кар`єр", який немає ніякого відношення до досліджуваної господарської операції. Відсутні і документи, що підтверджують транспортування бутового каменю (з відповідним кодом товару згідно УКТЗЕД -2516110000) до покупця ТОВ "Новосинявський щебеневий завод" (ТТН). Отже, документи, на які посилається позивач не підтверджують у повній мірі реальність здійснення господарської операції ТОВ "Фінден" за податковою накладною №3 від 16.11.2022.

Ухвалою від 20.02.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їхній сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 41903622, одним з видів діяльності якого є - 08.11 добування декоративного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю..

На підставі Договору постачання товару №003-01/112022 від 01 листопада 2022 року позивач зобов`язувався передати у власність ТОВ "Новосинявський щебеневий завод" бутовий камінь. Дана поставка підтверджується зокрема видатковою накладною № 122 від 16 листопада 2022 року, карткою рахунку № 361 за листопад 2022 року, платіжним дорученням № 74 від 23 грудня 2022 року, платіжним дорученням № 71 від 21 грудня 2022 року, платіжним дорученням № 63 від 19 грудня 2022 року, платіжним дорученням № 64 від 19 грудня 2022 року, платіжним дорученням № 58 від 16 грудня 2022 року, платіжним дорученням №83 від 29 грудня 2022 року, платіжним дорученням № 47 від 25 січня 2023 року, платіжним дорученням № 46 від 24 січня 2023 року, спеціальним дозволом на користування надрами № 6302 від 05 грудня 2018 року, актом про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру 04 квітня 2019 року № 3439, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6808595162019 від 18 квітня 2019 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права № 171151821 від 20 червня 2019 року, договором оренди землі від 22 травня 2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" склало податкову накладну №3 від 16.11.2022 на суму 262500,00 грн (з них ПДВ - 52500,00 грн), яка подана на реєстрацію 08.12.2022.

08.12.2022 позивач отримав квитанцію та повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 16.11.2022 з зазначенням виявлених помилок. Зокрема, в квитанції зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 17.05.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14 грудня 2022 року позивач подав повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого було додано пояснення та 8 додатків (первинні документи), які підтверджують реальність господарської операції.

Рішенням від 19 грудня 2022 року №7887660/41903622 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовила в реєстрації податкової накладної №3 від 16 листопада 2022 року. Підстава відмови - ненадання платником податку копій документів, а саме: копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В додаткові інформації зазначено, що відсутній договір, укладений з ТОВ "Новосинявський щебеневий завод" (надано договір поставки укладений з покупцем ТОВ "Старосинявський кар`єр"), відсутні документи, що підтверджують транспортування бутового каменю до покупця "ТОВ "Новосинявський щебеневий завод" (ТТН)".

Позивач 04.01.2023 подав скаргу на Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7887660/41903622 від 19.12.2022 до комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС.

12.01.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення за № 4180/41903622/2 про залишення скарги без задоволення та Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7887660/41903622 від 19.12.2022 - без змін.

Підставою для відмови позивачу в задоволені скарг за змістом рішень є: "ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків".

Вважаючи протиправним рішення від 19.12.2022 №7887660/41903622 комісії відповідача-1 з питань зупинення реєстрації ПН / розрахунку коригування в ЄРПН, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних рішень, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту Порядок №1246).

Згідно з пунктами 12, 13 та 14 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та / або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та / або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та / або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та / або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та / або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування (далі по тексту квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 (в редакціїї від 04.08.2021, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

На виконання вимог контролюючого органу, позивач надіслав пояснення та копії документів щодо підтвердження реальності господарських операцій по зупинених податкових накладних.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд вважає посилання відповідачів щодо ненадання договору поставки необґрунтованими, оскільки лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, адже контролюючим органом повинні бути зазначені об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Посилання відповідача у рішенні від 19.12.2022 про ненадання окремих документів, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Водночас, документального підтвердження обставин, що господарство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.

Натомість, доводи, зазначені в оскаржуваних рішеннях та у відзиві на позовну заяву, спростовуються наявними у справі доказами. Таким чином, відповідачі не виконали процесуальний обов`язок доказування правомірності прийнятих ними рішень, передбачений частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, суб`єкт владних повноважень контролюючий орган під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства зобов`язаний не лише підтвердити покладені в основу свого рішення обґрунтовані доказами сумніви у правомірності поведінки платника податків, а також і спростувати всі доводи платника податків, якими останній обґрунтовує свої позовні вимоги та заперечення проти оскаржуваного рішення. За обставинами розглядуваної справи, відповідачі мали би спростувати достовірність інформації, що міститься в наданих позивачем документах щодо фактичного здійснення постачання, достатності в позивача необхідних ресурсів для вчинення відповідних господарських операцій тощо. Водночас, відповідачами не наведено жодних доводів стосовно недостовірності пояснень позивача та доданих до них документів, якими підтверджується факт поставки.

Суд також враховує, що в межах даних правовідносин аналіз господарських операцій між позивачем і його контрагентом не підлягає дослідженню, оскільки це питання повинно досліджуватися під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, включає в себе систему заходів, які вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Отже, надані позивачем документи є достатньою підставою для реєстрації податкових накладних, а реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач-1 прийняв спірне рішення від 19.12.2022 №7204972/38076338 з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. При цьому датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН ПН / розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Відповідно до наказу Держаної податкової служби України від 28.08.2019 №36 повноваження щодо реалізації податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань покладені на Держану податкову службу України.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.11.2022 №3 датою її фактичного подання до реєстрації.

Посилання відповідача-1 на передчасність позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати спірні податкові накладні є безпідставними з огляду на те, що така вимога є належним способом відновлення порушеного права платника податків у відповідній категорії спорів, що випливає із змісту пункту 19 Порядку №1246. Це також підтверджено обов`язковими для врахування всіма судами висновками Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справ із подібними обставинами, викладеними, зокрема, у постановах від 18.09.2019 у справі №826/6528/18 і від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

У зв`язку з задоволення позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2684,00 грн необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Вирішуючи питання щодо компенсації витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.

Статтею 132 КАС встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України".

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Указане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18), від 29 січня 2021 року (справа № 808/1436/18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Позивач просить суд стягнути на його користь судові витрати у розмірі 7882,00 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги № 02/2023 від 23.01.2023, додаток 1 до договору про надання правової допомоги від 23.01.2023, акт №01-02/2023 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №02/2023 від 23.01.2023, рахунок-фактура №01-02/2023 від 26.01.2023, платіжна інструкція №24 від 26.01.2023 на суму 7982,00 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26.01.2023, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю.

Так, підпунктом 4.1.1 пункту 4.1. договору № 02/2023 сторони досягли згоди, що оплата послуг (робіт) за договором буде здійснюватися шляхом отримання винагороди Адвокатським бюро відбувається у формі гонорару, розмір якого визначається Додатком 1 - Вартість послуг на основі погодинної ставки з попереднім авансуванням, розмір якого погоджується сторонами.

У акті №01-02/2023 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №02/2023 від 23.01.2023 вказаний розрахунок вартості послуг. Зокрема, надані наступні послуги: підготовка додатків, складання та подання до Хмельницького окружного адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру від імені та в інтересах ТОВ "ФІНДЕН" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання противоправними та скасування рішення контролюючого органу та зобов`язання вчинити дії, ставка гонорару за 1 год 2102 грн - 10510 грн, фактичні затрати часу 7,5 год, розмір гонорару 7882,00 грн

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення цієї справи Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності понесених витрат.

З урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін тощо) суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірний із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, та, відповідно, вимоги про відшкодування 7882,00 грн як витрат на правничу допомогу необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає співмірним стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №7887660/41903622 від 19.12.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 16.11.2022, складену товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 16.11.2022, складену товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН".

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" 2684,00 грн судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" (вул. Енгельса, 12,Нова Синявка,Старосинявський район, Хмельницька область,31433 , код ЄДРПОУ - 41903622) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - ВП 44070171) Державна податкова служба України (Львівська пл., 8,Київ 53,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук