Постанова

від 21.06.2023 по справі 480/4558/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 р.Справа № 480/4558/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2022, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, по справі № 480/4558/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Українська" (далі за текстом ТОВ "Перша Українська", позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №00016830703 від 11.03.2021, відповідно до якого Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 27 365 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00016850703 від 11.03.2021, відповідно до якого Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 83698 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 20 924,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00016840703 від 11.03.2021, відповідно до якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2020 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 136 302 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №00016830703 від 11.03.2021, №00016850703 від 11.03.2021, №00016840703 від 11.03.2021.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська" (40003, м. Суми, площа Привокзальна, 9, код ЄДРПОУ 38601897) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м.Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) судовий збір в сумі 4024,34 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Перша Українська щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 10.02.2021 № 509/18-28-07-03-20/38601897/23. За результатами вказаної перевірки ТОВ Перша Українська не підтверджено під час інвентаризації фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей на суму 555312,87 грн., у зв`язку з чим неможливо підтвердити списання та використання вказаного товару в господарській діяльності підприємства. Вказане порушення призвело до невідображення платником податків у складі податкового зобов`язання в поданих деклараціях з ПДВ в сумі 111062,57. Крім того, в ході перевірки позивачем не підтверджено формування від`ємного значення з ПДВ за рахунок придбання від постачальників ПП Агрофірма "Журавка сої та ТОВ "Арго" ячменю, що у свою чергу вплинуло на завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 220 000, 00 грн., є необґрунтованими.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 26.01.2021 по 03.02.2021 на підставі направлень від 20.01.2021 № 71/18-28-07-02, № 72/18-28-07-02 Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Перша Українська (код ЄДРПОУ 38601897) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 10.02.2021 № 509/18-28-07-03-20/38601897/23 (а. с. 13-22).

Не погодившись з актом перевірки, 22.02.2021 позивач подав до Головного управління ДПС у Сумській області заперечення на акт перевірки (а.с. 23-25), розглянувши яке, останнім залишено акт перевірки без змін (лист № 391/12/18-28-07-02 від 05.03.2021) (а. с. 26-31).

11.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнятті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 00016830703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість 27365 грн. (а. с. 34);

- № 00016840703 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника - банку у розмірі 136302 грн. грн. (а. с. 33, зворотній бік);

- № 00016850703, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 83698 грн. та застосовано штрафні санкції 20924,50 грн. (а. с. 32, зворотній бік).

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Сумській області №00016830703 від 11.03.2021, №00016850703 від 11.03.2021 та №00016840703 від 11.03.2021.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказані рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало визначення контролюючим органом за результатами перевірки заниження ТОВ "Перша українська" податкових зобов`язань за листопад 2020 в сумі 111 062,57 грн., завищення від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 220 000 грн.

Щодо висновку податкового органу про заниження ТОВ "Перша українська" податкових зобов`язань за листопад 2020 в сумі 111 062,57 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, за висновком контролюючого органу перевіркою не можливо підтвердити використання позивачем в господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей на суму 555 312,87 грн., фактична наявність яких не встановлена під час проведення інвентаризації, списання яких не підтверджено документально та не відображено у складі податкового зобов`язання в поданих деклараціях з податку на додану вартість в сумі 111 062,57 грн. (а.с.15).

Зокрема, відповідно до даних бухгалтерського обліку податковим органом встановлено, що наявні на 30.11.2020 товарно-матеріальні цінності (зернові) на суму 555 312,87 грн. на балансі підприємства станом на 01.02.2021 (дата проведення інвентаризації) не обліковуються, а реалізації їх за період з 01.12.2020 по 01.02.2021 згідно Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено, що свідчить про їх реалізацію на користь не встановлених осіб без оформлення первинних документів передбачених законодавством.

Згідно п.п. "а", "б" п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження використання підприємством товарно-матеріальних цінностей на суму 555 312,87 грн. позивачем надано до суду докази, що кукурудза 3 класу в кількості 26,48 тон., пшениця в кількості 36,16 тон та пшениця 2 класу в кількості 62,371 тон були реалізовані позивачем в період, що не підлягав перевірці (листопад 2020р.).

Так, 29.10.2020 між ТОВ "Перша українська" (продавець) та Фермерським господарством " ОСОБА_1 " (покупець) укладено договір купівлі-продажу №29/10-1 (а.с. 58-60).

Предметом договору є пшениця 2 класу в кількості 62,371 тон. Позивачем було отримано попередню оплату за даний товар в жовтні 2020 року згідно платіжного доручення №864 від 29.10.2020 та була складена податкова накладна, яка зареєстрована в ЄРПН 29.10.2020 (а.с. 63-64).

На виконання вказаного договору були складені наступні документи: специфікація від 29.10.2020 №1, податкова накладна від 29.10.2020 №3, видаткова накладна від 29.01.2020 №2, довіреність від 29.01.2020 №405.

Отже, за вказаним договором податкові зобов`язання у позивача виникли за першою подією - датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а саме 29.10.2020, а відвантаження товару відбулось 29.01.2021.

Також колегією суддів встановлено, що між ТОВ "Перша українська" (продавець) та ТОВ "КД Корн" укладено договір купівлі-продажу №29/01-1-2021 від 29.01.2021.

Предметом договору є кукурудза 3 класу в кількості 26,48 тон та пшениця в кількості 36,16 тон.

На виконання вказаного договору були складені наступні документи: специфікація від 29.01.2021 №1, специфікація від 29.01.2021 №2, видаткова накладна від 01.02.2021 №3, акт приймання-передачі товару від 01.02.2021, видаткова накладна від 01.02.2021 №4, довіреність від 01.02.2021 №2, акт приймання-передачі товару від 01.02.2021, податкова накладна від 01.02.2021 №2, податкова накладна від 01.02.2021 №3 (а.с.65-72).

Отже, за вказаним договором податкові зобов`язання у позивача виникли за датою відвантаження товарів, а саме 01.02.2021.

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача в акті перевірки щодо не підтвердження документально та не відображення у складі податкового зобов`язання в поданих деклараціях з податку на додану вартість в сумі 111 062, 57 грн. ПДВ є помилковими та необґрунтованими, оскільки на дату проведення інвентаризації 01.02.2021 та в період з 01.12.2020 по 01.02.2021 товар вже був реалізований на адресу ФГ "Шайденко Т.О." та ТОВ "КД Корн" та податкові зобов`язання виникли у позивача 29.10.2020 та відповідно 01.02.2021.

Щодо доводів апеляційної скарги про ненадання платником податків під час проведення перевірки первинних документів на підтвердження реалізації товарно-матеріальних цінностей (зернових) на суму 555 312,87 грн., зокрема пшениці в кількості 36,16 т. та кукурудзи 3 кл. в кількості 26,48 т. на адресу ТОВ "КД Корн" та пшениці 2 кл. в кількості 62,371 т. на адресу ФГ "Шайденко Т.О.", колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліки) у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Водночас, слід ураховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №640/966/20.

На підставі викладеного, з урахуванням висновків Верховного Суду, колегія суддів враховує надані позивачем до матеріалів справи первинні та інші документи на підтвердження використання підприємством товарно-матеріальних цінностей на суму 555 312,87 грн. в межах власної господарської діяльності та зазначає, що такі докази засвідчують реалізацію товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ "КД Корн" та ФГ "Шайденко Т.О.".

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку про помилковість доводів податкового органу про заниження підприємством податкових зобов`язань за листопад 2020 в сумі 111 062,57 грн.

Щодо висновків податкового органу в акті перевірки про завищення підприємством від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 220 000 грн., колегія суддів виходить з наступного.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (показник рядка 20.2 та 20.2.1 Декларації) встановлено її завищення на 220 000 грн. внаслідок порушення п.200.1, п.200.4, ст.200 ПК України, оскільки до відшкодування платником заявлено операції, які не мали жодного відношення на формування від`ємного значення з ПДВ у листопаді 2020 року.

Зокрема, перевіркою не підтверджено фактичне формування від`ємного значення з ПДВ за рахунок придбання від постачальників ПП Агрофірма "Журавка" сої та TOВ "Арго" ячменю.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ "Перша українська" (покупець) та ПП Агрофірма "Журавка" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 17.09.2020 № 17/09 2020 (а.с. 73-75).

На виконання вказаного договору ПП Агрофірма "Журавка" в жовтні 2020 поставила позивачу сою, про що були складені: специфікація від 28.10.2020 №2, податкова накладна від 30.10.2020 №17, видаткова накладна від 30.10.2020 №129, товарно-транспортна накладна №б/н від 30.10.2020, рахунок на оплату від 29.10.2020 №35.

ТОВ "Перша українська" перераховано кошти ПП Агрофірма "Журавка" за придбаний товар (сою) згідно наступних платіжних доручень: від 02.10.2020 №452, від 02.10.2020 №444, від 06.10.2020 №453, від 09.10.2020 №468, від 12.10.2020 №472, від 13.10.2020 №476, від 29.10.2020 №495, від 29.10.2020 №496.

Податок на додану вартість за податковою накладною від 30.10.2020 №17 у сумі 36 605,25 грн. включено до податкового кредиту ТОВ "Перша українська" за жовтень 2020, та відображено в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року (а.с. 46 зворот).

У подальшому соя була реалізована в адресу ППФ "Юкон Агро" на підставі договору поставки від 06.04.2020 №060420/1. На виконання вказаного договору були складені наступні документи: додаток від 29.10.2020 №3 до договору поставки від 06.04.2020 №060420/1, видаткова накладна від 30.10.2020 №67, податкова накладна від 30.10.2020 №5, товарно-транспортна накладна №б/н від 30.10.2020, довіреність від 29.10.2020 №273, платіжне доручення від 30.10.2020 №1520.

Крім того, між ТОВ "Перша українська" (покупець) та ТОВ "Арго" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 08.10.2020 № 07/08-2020 (а.с. 90-92).

На виконання вказаного договору ТОВ "Арго" поставило в адресу Товариства ячмінь про що були складені наступні документи: специфікація від 08.10.2020 №1, податкова накладна від 16.10.2020 №6, видаткова накладна від 16.10.2020 №АБ-0000142, акт приймання-передачі зерна при переоформленні від 16.10.2020 №31, рахунок-фактура від 16.10.2020 №АБ-0000042.

Розрахунки між сторонами проведені згідно наступних платіжних доручень: від 22.10.2020 №481, від 28.10.2020 №492, від 29.10.2020 №493.

Податок на додану вартість за податковою накладною від 30.10.2020 №6 у розмірі 196 931,28 грн. включено до податкового кредиту позивача за жовтень 2020 та відображено в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року (а.с. 46 зворот).

У подальшому ячмінь був реалізований в адресу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на підставі договору поставки від 09.10.2020 №СУМ0084-С. На виконання вказаного договору були складені наступні документи: додаткова угода від 09.10.2020 №001ЯЗ до договору поставки від 09.10.2020 №СУМ0084-С, видаткова накладна від 16.10.2020 №65, податкова накладна від 16.10.2020 №2, акт приймання- передачі зерна при переоформленні від 16.10.2020 №32, довіреність від 16.10.2020 №51.

Отже, ТОВ "Перша українська" у складі податкового кредиту жовтня 2020 визначило суму ПДВ за господарськими операціями з придбання товару у ПП Агрофірма "Журавка" на суму ПДВ 36 605,25 грн. та у ТОВ "Арго" на суму ПДВ 196 931,28 грн.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. б, в п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій

Вказані положення кореспондуються зі пп. 4 п. 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 р. №21 (далі - Порядок №21), де вказано, що платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

За правилами, визначеними абзацом третім та четвертим підпункту 4 пункту 5 Розділу V Порядку №21, у Розділі НІ "Розрахунки за звітний період" вказується сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). При цьому значення рядка З таблиці 1 (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації. Також положеннями Розділу V Порядку №21 встановлено, що при заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Проте, Податковим кодексом України та Порядком № 21 не передбачено вимог щодо черговості врахування залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів при погашенні податкових зобов`язань поточного звітного (податкового).

Таким чином, оскільки ПК України та Порядком № 21 не визначено особливостей відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 (Д2) та Додатку З (ДЗ), платник має право самостійно визначати при заповненні як додатка 2 Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до податкової декларації з податку на додану вартість послідовність відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум та послідовність погашення за рахунок такого від`ємного значення податкових зобов`язань відповідного звітного періоду.

Згідно пп.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Колегією суддів встановлено, що позивачем було подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації за жовтень 2020 року № 9322235692 від 07.12.2020, в якому в додатку 2 відображена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) розшифровується наступне: вересень 2020 в сумі 130 271,00 грн., жовтень 2020 325 491,00 грн., загальна сума 455 762 грн.

На підставі викладеного, ТОВ "Перша українська" має право на отримання бюджетного відшкодування зазначене у додатку 2 і 3 до податкової декларації за листопад 2020 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 15.01.2021 №9001156319) в розмірі 220 000,00 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо не підтвердження позивачем формування від`ємного значення з ПДВ за рахунок придбання від постачальників ПП Агрофірма "Журавка сої та ТОВ "Арго" ячменю, що у свою чергу вплинуло на завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 220 000, 00 грн., є необґрунтованими.

В акті перевірки підтверджено факт надання позивачем усіх документів, що стосуються предмету перевірки. Також, податковим органом не заперечується факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП Агрофірма "Журавка , ТОВ "Арго".

Під час перевірки відповідачем не було виявлено жодних порушень щодо формування податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за листопад 2020.

Крім того, в податковій декларації з ПДВ за листопад 2020 та додатках 2 і 3 до неї не було виявлено жодних технічних помилок.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить висновку, що позивачем правомірно нарахована сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2020 у сумі 220 000 грн.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкові повідомлення-рішення №00016830703 від 11.03.2021, №00016850703 від 11.03.2021, №00016840703 від 11.03.2021 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі № 480/4558/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 28.06.2023 року