Постанова

від 21.06.2023 по справі 520/14287/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 р.Справа № 520/14287/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будавто-Компані" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, по справі № 520/14287/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будавто-Компані" до Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будавто-Компані» (далі-позивач, ТОВ «Будавто-Компані») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «БУДАВТО- КОМПАНІ» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у період з 22 червня 2021 року по 06 липня 2021 року.

- скасувати припис № 44-Пр-У від 06.07.2021 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складений відносно ТОВ «БУДАВТО- КОМПАНІ» за результатами позапланової перевірки.

- визнати протиправними і скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: № 6/724/0/250-21-П, 7/725/0/250-21- П, 8/726/0/250-21-П від 20.07.2021 р.

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будавто-Компані» понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 р. по справі № 520/14287/21 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будавто-Компані» до Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом безпідставно, за відсутністю будь-яких доказів, віднесено обшивання навісами до категорії будівництва та позивачем виконано роботи без втручання огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу Інспекції від 20.04.2021 №2, наказу від 14.06.2021 №34, направлення від 15.06.2021 №44-Н відповідачем було проведено позапланову перевірку на об`єкті «Об`єкт будівництва по вул. Індустріальній, 19 А у м. Харкові, кадастровий номер земельної ділянки 6310138200:02:005:0082.

Згідно направлення Інспекції від 15.06.2021 №44-Н строк проведення перевірки з 22.06.2021 до 06.07.2021.

Під час проведення перевірки був присутній представник позивача Шевцов О.А., який надав договір про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «Будавто-Компані» та Адвокатським бюро «Олександра Шевцова».

Під час виїзду на місце 24.06.2021 вказаному представнику позивача надано примірник направлення Інспекції від 15.06.2021 №44-Н.

З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єктів нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 6310138200:02:005:0082, площею 1,5725 га належить ТОВ «Будавто-компані» на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №33 від 29.01.2021; нежитлові будівлі літ. А-1, площею 19,8 кв. м, літ. Б-1, площею 62,2 кв.м, літ. В-1, площею 459,4 кв.м, літ. Г-1, площею 456,2 кв.м, літ. Д-2, площею 711 кв.м, літ. Е-1, площею 587,3 кв.м, літ. Ж-1, площею 479,8 кв.м, літ. И-1, площею 118,7 кв.м, літ. З-1, площею 13,8 кв.м, загальною площею 2908,2 кв. м по вул. Індустріальній, 19 А у м. Харкові належать ТОВ «Будавто-компані» на праві приватної власності на підстав договору купівлі-продажу №2612 від 25.10.2019.

Під час проведення перевірки ТОВ «Будавто-компані» з виїздом на місце 24.06.2021 уповноваженими особами відповідача встановлено факт проведення робіт з реконструкції будівель літ. З-1 (площа збільшена з 13 кв. м до орієнтовної площі. 130 кв.м); літ. Е-1 та літ. Ж-1 (літ. Ж-1 об`єднано з літ. Е-1 зі збільшенням площі забудови, внаслідок чого площа новоутвореної будівлі складає орієнтовно 2000 кв.м) та проведені будівельні роботи з влаштування бетонозмішувального вузла у південно-східній частині зазначеної земельної ділянки.

Об`єкт має ознаки об`єктам з незначними наслідками (СС1).

Не погоджуючись зі вищезазначеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час перевірки позивачем представлено документи на підтвердження права виконання будівельних робіт повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (СС1), проектну документацію, документів щодо забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з Наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради від 14.06.2021 №34 підставою для здійснення позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Враховуючи зазначене, посилання позивача на неправомірність проведення позапланової перевірки ТОВ «БУДАВТО- КОМПАНІ» є безпідставним, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради з проведення позапланової перевірки ТОВ «БУДАВТО- КОМПАНІ» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у період з 22 червня 2021 року по 06 липня 2021 року не підлягають задоволенню.

Приписами пункту 9 Порядку № 533 визначено що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У силу вимог пункту 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Отже, у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадові особи органу держаного архітектурно - будівельного контролю складають акт, у якому фіксуються такі порушення. На підставі акту складається обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також складаються відповідні протоколи та приписи, які у встановлений Порядком №533 строк подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 826/4/16.

Як свідчать матеріали справи, за результатом перевірки відповідачем складений акт від 06.07.2021 р. в якому встановлено, що під час перевірки з виїздом на місце 24.06.2021 встановлено факт проведення робіт з реконструкції будівель т «3-1» (площа збільшена з 13.8 кв.м до орієнтовної площі 130 кв.м.). літ. «Е-Т» та літ «Ж-1» (літ. «Ж-1» об`єднано з літ «Е-1» 31 збільшенням площі забудови, внаслідок чого площа новоутвореної будівлі складає орієнтовно 2000 кв. м ) та проведені будівельні роботи з влаштування бетонозмішувального вузла у південно-східний частині зазначеної земельної ділянки Об`єкт має ознаки об`єкта з незначними наслідками (CC1).

У реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекції України (www.dabi.gov.ua), який містить інформацію про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації, з травня 2011 року, відсутня інформація за адресою м. Харків, вул. Індустріальна, 19-А. Під час перевірки не представлено документів, що дають право на виконання будівельних робіт - повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), проектну документацію, документів щодо забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду. Згідно статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З вказаного відповідач дійшов висновку, що реконструкція будівель літ. «3-1», літ. «Е-1», Літ. «Ж-1» тa влаштування бетонозмішувального вузла по вул. Індустріальній, 19 y м. Харкові є самочинним будівництвом.

На підставі виявлених порушень під час проведення перевірки порушень складено три протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.07.2021 в яких вказано, що виявлено порушення: п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 13 квітня 2011р. №466, ч.1, 2 1 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, а саме: проведення робіт з реконструкції будівель літ. «3-і (площа збільшена з 13,8 кв.м. до орієнтовної площі 130 кв.м.); літ. «Е-1» та літ. «Ж-1» (літ. «Ж-1» об`єднання з літ. «Е-1» зі збільшенням площі забудови, внаслідок чого площа новоутвореної будівлі складає орієнтовно 2000 кв.м.) та проведені будівельні роботи з влагитування бетонозмішувального вузла на земельній ділян. кадастровий номер 6310138200:02:005:0082 по вул. Індустріальній, 19-4 у м. Харкові без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду (акт № 44-4 від 06.07.2021).

На підставі вказаних правопорушень відповідачем складено припис від 06.07.2021 № 44-Пр-У, який містить вимогу у термін до 06.09.2021 усунути порушення та негайно зупинити проведення будівельних робіт.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем було винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8/726/0/250-21-П від 20.07.2021, № 6/724/0/250-21-П від 20.07.2021, № 7/725/0/250-21-П від 20.07.2021.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI (далі Закон № 3038-VI) будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Частиною другою статті 26 Закону №3038-VI визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Частиною 1 статті 34 Закону №3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частиною другою статті 36 Закону № 3038-VI встановлено, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно частин 2, 3, 5 статті 32 Закону № 3038-VI клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2;значні наслідки - СС3..

Згідно ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:

- 3.1 будівля- це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції

- 3.22 споруда- штучно створений об`ємний, площинний або лінійний об`єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей

- 3.7 капітальний ремонт- сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)

- 3.21 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Відповідно п. 1 «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури» затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2007 року № 903 (далі Порядок № 903), порядок визначає механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств).

Відповідно п. 2 Порядку № 903, авторський нагляд здійснюється архітектором автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відповідно до п. 1 Порядку № 903, порядок визначає механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об`єкта).

Відповідно до п. 2 Порядку № 903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

Із вищенаведеного слідує, що обов`язок у замовника на забезпечення авторського і технічного нагляду виникає саме у період будівництва та з метою контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту та з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

За приписами п. 1 та абз.1 п.5 Порядку виконання будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі Порядок № 466) будівельні роботи роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

Пунктом 13 Порядку № 466 передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

У свою чергу, перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 406, пунктом 1 якої визначено, що роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Підставою для прийняття спірного припису від 06.07.2021 № 44-Пр-У та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8/726/0/250-21-П від 20.07.2021, № 6/724/0/250-21-П від 20.07.2021, № 7/725/0/250-21-П від 20.07.2021р. були висновки акту перевірки та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про порушення позивачем п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 13 квітня 2011р. №466, ч.1, 2 1 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903.

За висновками акту перевірки складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.07.2021 року №44-А встановлено, що позивачем проведені роботи з реконструкції будівель із збільшенням площі літ. З-1, літ. Е-1 та літ. Ж-1 та проведені будівельні роботи з влаштування бетонозмішувального вузла у південно-східній частині земельної ділянки.

Між тим, в акті перевірки від 06.07.2021 відповідачем не вказано за рахунок яких будівельних робіт відбулося збільшення площі вказаних будівель, не зазначено про втручання в певні огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що ним виконані роботи з перепланування вказаних об`єктів без втручання в огорожувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи, а площа об`єктів збільшена за рахунок обшивки навісів.

При цьому акт перевірки та протоколи не містять детального опису будівельних робіт проведення яких відбулося з втручання в огорожувальні та несучі конструкції зазначених в акті будівель. В акті перевірки не наведено які конкретно несучі або огорожувальні конструкції будівель зазнали змін.

Отже, складені за наслідками перевірки акти та протоколи не спростовують твердження позивача про проведення ним переобладнання та перепланування вказаних будівель без вручання в несучі або огороржувальні ситеми шляхом обшивки навісів.

При цьому, надані відповідачем фото містять зображення зовнішнього вигляду будівель зазначених в акті перевірки, а тому не дають можливість встановити наявність або відсутність втручання у зовнішні або несучі конструкції вказаних будівель.

Відповідно до вимог п.п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва.

В акті перевірки необхідність віднесення спірного будівництва до «реконструкції» відповідач обґрунтовує виключно із збільшенням площі літ. З-1, літ. Е-1 та літ. Ж-1.

Проте, матеріали справи, акт перевірки не містять жодних фактичних відомостей про те, що зазначені геометричні зміни змінюють несущі та огороджувальні констукції .

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 742/1756/17.

Також, згідно акту перевірки від 06.07.2021 позивачем проведені будівельні роботи з влаштування бетонозмішувального вузла у південно-східній частині земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що статтею 4 Закону України, від 17.02.2011, № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності"об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно визначення наданих у Порядку визначення вартості відтворення чи заміщення земельних поліпшень - будинків, будівель та споруд малоповерхового житлового будівництва. Збірник укрупнених показників вартості відтворення функціональних об`єктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд (загальна частина, розділ 1 (табл. 1-1.1 - 1-42.4)", затвердженого спільним наказом Фонду державного майна та Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, від 23.12.2004 № 2929/227:

споруда, згідно Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 - будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

будівля, згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 - це будівельні системи, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій і утворюють різні приміщення для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Відповідност.181 ЦК Українидо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем на підставі договору купівлі-продажу №0281-02 від 01 жовтня 2020 року було придбано бетонозмішувальну установки Liebcherr LCM 1.0 у розібраному виді.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що для влаштування бетонозмішувального вузла не потрібне закріплення його на фундаменті та посилався на те, що по всьому периметру підприємства були встановлені дорожні плити, а саме влаштування бетонозмішувальної установки проведено шляхом установки на підготовлену за допомогою дорожніх плит рівну поверхню.

Також, представником позивача надано інструкцію щодо використання бетонозмішувальної установки Liebcherr з якої вбачається, що зазначена установка є мобільною, тобто такою, що може переміщуватись у просторі, вказана інструкція не передбачає влаштування установки на фундаменті, а тому така установка не може вважатися нерухомим майном.

Вказане підтверджується висновком Верховного Суду наведеним у постанові від 16.02.2021 у справі №815/2523/17.

Також, судом апеляційної інстанції надано оцінку доказам, що були надані відповідачем, зокрема, фотофіксації. З наданих фотокопій, встановлено, що периметр підприємства покритий дорожніми плитами та не вбачається, що бетонозмішувальний вузол змонтований у фундамент.

Виходячи з зазначеного, відповідачем не надано доказів, що позивачем було проведено будівельні роботи з влаштування фундаменту для бетонозмішувального вузла.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.07.2021 року №44-А не містить посилань на те, які саме будівельні роботи з влаштування бетонозмішувального вузла були вчинені позивачем.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з зазначеного відповідачем не надано доказів проведення позивачем робіт з переобладнання та перепланування нежилого будинку/споруди, приміщення в них з втручанням в огороджувальні та несучі конструкції, та те що для влаштування бетонозмішувального вузла було проведено будівельні роботи, які потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт підлягає прийняттю в експлуатацію.

Вказане свідчить про необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 13 квітня 2011р. №466, ч.1, 2 1 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, та як наслідок протиправність постанов № 6/724/0/250-21-П, 7/725/0/250-21- П, 8/726/0/250-21-П від 20.07.2021 р. та припису № 44-Пр-У від 06.07.2021 р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною восьмою статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 19 Порядку № 553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Як зазначалося вище, відповідачем на підставі акта перевірки від 06.07.2021 року №44-А винесено припис від 06.07.2021 № 44-Пр-У, в зобов`язальній частині якого зазначено: у термін до 06.09.2021 усунути порушення та негайно зупинити проведення будівельних робіт.

Таким чином, зобов`язавши у приписі усунути порушення та негайно зупинити проведення будівельних робіт, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час інспекційного відвідування порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Між тим, колегія суддів зазначає, що зважаючи на обов`язковість його виконання, припис не може містити декларативних (загальних) вимог щодо усунення виявлених перевіркою порушень. Натомість, він повинен містити перелік конкретних заходів, які необхідно здійснити суб`єкту господарювання для усунення виявлених порушень.

Водночас зміст оскарженого припису свідчить, що він носить загальний характер без конкретизації того, що приписується (вимагається) зробити особі, якій він вноситься.

З припису не є зрозумілим спосіб усунення порушень та яким шляхом їх необхідно усунути позивачу, на думку контролюючого органу, а також відповідно до положень якої норми права необхідно діяти при такому усуненні.

При цьому, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити для усунення порушень.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства, а тому свідчить про протиправність такого припису.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.05.2023 року по справі № 160/23907/21.

Припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

До припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення конкретних порушень, виявлених у ході перевірки. Жодні інші вимоги до припису включатися не можуть. Порушення, які виявлені перевіркою, повинні бути доведені, підтверджуватись документально і належним чином зафіксовані у акті перевірки, фактично існувати станом на момент складання акту, як джерела доказової інформації, а матеріали перевірки повинні підтверджувати, що порушення вимог законодавства вчинені саме тим суб`єктом господарювання, який перевірявся.

Заходи в приписі керівнику суб`єкта господарювання повинні бути спрямовані на забезпечення ним належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, сформульовані конкретно з посиланням на відповідну норму права, порушення якої допущено за висновками контролюючого органу, і в стислій формі.

Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен узгоджуватись з нормами законодавства, а терміни його виконання має визначатись у кожному конкретному випадку виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень, надавати достатній строк, упродовж якого можливе його реальне виконання.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №160/33/19, від 28.04.2021 у справі № 480/1752/19, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються у спірних правовідносинах.

Колегія суддів зазначає, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Колегія суддів зазначає, що спірні припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Отже, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад адміністративний суд наділений процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість спірного припису.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що припис про усунення порушень є необґрунтованим, тобто прийнятий без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, що суперечить критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 КАС України, а тому припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил № 44-Пр-У від 06.07.2021 р. підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі Порядок № 244), цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно із пунктом 15 Порядку № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріалами подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складання.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17), від 14.11.2019 року у справі № 815/1570/16, від 06.122019 року у справі № 804/7725/17, від 24.12.2019 року у справі № 360/403/19, від 20.02.2020 року у справі № 161/15661/16-а, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, від 27.03.2023 у справі №210/5130/17 (2-а/210/12/19).

Однак, колегією суддів встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що у зв`язку з неявкою позивача для підписання документів, складених за результатами проведення перевірки, акт, протоколи та припис надіслано рекомендованим листом №6100500459006 від 12.07.2021 року за юридичною адресою позивача.

Протоколи про правопорушення містив відомості щодо часу та місця його розгляду

20.07.2021 року об 15:00 год.

20.07.2021 року позивач був відсутній на розгляді справи, у зв`язку з чим позивачу були направлені через засоби поштового зв`язку примірники постанов.

З матеріалів справи встановлено, що позивач отримав поштове відправлення разом з актом перевірки, протоколами та приписом лише 22.07.2021 року, тобто після розгляду справи, який відбувся 20.07.2021.

Таким чином, у позивача була відсутня можливість бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, пред`явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані відповідачем.

Дотримання прав позивача під час розгляду справи про накладення штрафу та на подання ним відповідних доказів має прямий вплив на законність прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

Згідно до правових висновків Верховного Суду від 11.05.2022 по справі №520/1267/2020 факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанови у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності неправомірною, та такою, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Таким чином, колегія суддів вважає, що таке неналежне повідомлення позбавило позивача можливості заперечувати проти фактів виявлених порушень та надавати докази на їх спростування.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування припису № 44-Пр-У від 06.07.2021 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складений відносно ТОВ «БУДАВТО- КОМПАНІ» за результатами позапланової перевірки та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8/726/0/250-21-П від 20.07.2021, № 6/724/0/250-21-П від 20.07.2021, № 7/725/0/250-21-П від 20.07.2021р.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. п. 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будавто-Компані» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 11350,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №296 від 02.08.2021 та апеляційної скарги 17025, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №475 від 23.11.2021.

Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена частково, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 зазначеної статті (в редакції, чинній на час звернення з адміністративним позовом), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно до матеріалів справи встановлено, що позивачем було подано адміністративний позов немайнового характеру, який містив 5 вимог немайнового характеру.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено частково апеляційну скаргу, то на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору 22700 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будавто-Компані" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 по справі № 520/14287/21 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будавто-Компані» задовольнити частково.

Скасувати припис № 44-Пр-У від 06.07.2021 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складений відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Будавто-Компані» за результатами позапланової перевірки.

Визнати протиправними і скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: № 6/724/0/250-21-П, 7/725/0/250-21- П, 8/726/0/250-21-П від 20.07.2021 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будавто-Компані» (61054, м. Харків, вул. Муромська, 32, ЄДРПОУ 38386362) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ЄДРПОУ 44493552) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 700 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будавто-Компані» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 28.06.2023 року