Постанова

від 23.06.2023 по справі 340/608/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2023 року м. Дніпросправа № 340/608/23Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року

у справі №340/608/23

за позовом ОСОБА_1

до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якому просив:

- визнати протиправними дії Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХИ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023;

- зобов`язати Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХИ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в яких на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 р. у справі № 340/608/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Каширіним подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 р. у справі № 340/608/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд безпідставно застосував до спірних відносин положення Законів про державний бюджет на 2021, 2022 та 2023 рік, в яких йдеться про встановлення сталої величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюються спеціальними законами. За позицію позивача вказані положення Законів стосуються працівників, тобто цивільних осіб, а не військовослужбовців, які отримують грошове забезпечення, а не заробітну плату. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом, а саме у справі №440/6017/21; у справі №160/2775/22, в якій Суд не знайшов підстав для відступу від правового висновку зробленого у справі №440/6017/21; у справі №520/644/23, в якій Верховний Суд відмовив у відкритті провадження в зразковій справі в однотипних справах, спірним у яких є вирішення питання з приводу розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який має використовуватися під час виготовлення довідки про грошове забезпечення військовослужбовця у цілях перерахунку розміру раніш призначених пенсій станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, позивач проходив службу в Збройних Силах України, а після звільнення з військової служби та виходу на пенсію за вислугу років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, перебуває на обліку ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

26.01.2023 позивач звернувся до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про оформлення передачу до ГУ ПФУ в Кіровоградській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 30.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку пенсії.

Відповідач листом від 02.02.2023 відмовив позивачу у виготовленні нової довідки, мотивуючи це відсутністю правових підстав для її виготовлення.

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду.

Рішення суду, в частині незадоволених позовних вимог, мотивовано тим, що Закон України №1082-IX від 15.12.2020 «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у статті 7 містить застереження щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, який з 1 січня визначений у розмірі 2102 гривні.

Аналогічні застереження містяться у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», якими визначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, становить 2102 гривні.

З цих підстав суд дійшов висновку , що починаючи з 01.01.2021 розрахункова величина, що застосовується для визначення посадових окладів осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, до яких відноситься й Закон № 2262-ХІІ, становить 2102 гривні, тобто є незмінною, у зв`язку з чим станом на 01.01.2023 не відбулось підвищення розмірів складових грошового забезпечення військовослужбовців у порівнянні з розмірами, які встановлені законом станом на 01.01.2021, отже підстав для видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на вказані дати немає.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

« 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Тобто, законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, на думку колегії суддів зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2021 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача підстав для видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з огляду на те, що на вказаний час не відбулось підвищення розмірів складових грошового забезпечення військовослужбовців у порівнянні з розмірами, які встановлені законом станом на 01.01.2021.

Такі висновки суд першої інстанції зробив застосувавши аналогічний правовий принцип, який застосований і при визначенні права позивача на отримання оновленої довідки станом на 01.01.2021, суть якого зводиться до того, що положення п.4 постанови КМУ №704 не можуть суперечити правовим актам вищої юридичної сили Законам України Про державний бюджет.

В той же час, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що якщо Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначав лише розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не містив застережень щодо застосування такої розрахункової величини, то вже Закон України №1082-IX від 15.12.2020 «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у статтях 7 містять застереження щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, який з 1 січня визначений у розмірі 2102 гривні.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції починаючи з 01.01.2021 розрахункова величина, що застосовується для визначення посадових окладів осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, становить 2102 гривні, тобто є незмінною.

Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції про те, що до спеціальних законів, як то передбачено Законами про бюджет, слід відносити і Закон № 2262-ХІІ, яким, врегульовано грошове забезпечення військовослужбовців, оскільки Закони, якими затверджено Державний бюджет України на відповідні роки, не містять будь-яких виключень щодо категорій осіб чи спеціальних законів на які не розповсюджуються положення щодо визначеної сталої величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб при визначенні посадових окладів.

Щодо аргументів позивача про те, що військовослужбовці отримують грошове забезпечення, а не заробітну плату, слід зазначити те, що Закони про державний бюджет не містять такого поняття як «заробітна плата», Закон оперує таким поняттям як визначення посадових окладів. У свою чергу, посадовий оклад військовослужбовця є основним видом грошового забезпечення, з якого розраховуються й інші види, у тому числі додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з аргументами позивача щодо не можливості застосування у спірних відносинах положень Закону про державний бюджет на 2023 рік, в якому йдеться про встановлення сталої величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені Верховним Судом у справах: №440/6017/21; №160/2775/22, №520/644/23, слід зазначити те, що у вказаних справах Верховний Суд висловив та дотримується правової позиції суть якої зводиться до того, що положення постанови КМУ №704 не можуть суперечити правовим актам вищої юридичної сили Законам України Про державний бюджет, в частині встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується при визначенні розміру грошового забезпечення військовослужбовця.

У спірному ж випадку суд першої інстанції також застосував аналогічний підхід, прийнявши до уваги саме положення Законів про державний бюджет, а не положення Постанови №704, в частині встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується при визначенні розміру грошового забезпечення військовослужбовця.

Таким чином, стверджувати те, що судом першої інстанції не було враховано правових висновків Верховного Суду, підстав не існує.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 р. у справі № 340/608/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко