Постанова

від 28.06.2023 по справі 640/24098/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24098/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірми "Авіаінвест" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Публічного акціонерного товариства "Фірми "Авіаінвест" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (надалі - позивач), до Публічного акціонерного товариства "Фірми "Авіаінвест" (надалі - відповідач) в якому просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання ПАТ "Фірма "Авіаінвест" (код ЄДРПОУ 21631911), відключити електроспоживання та накласти печатки на вхідні двері корпусів "А" та "Б", розташованих за адресою: вул. Волинська, 65 у Солом`янському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідачів за адресою: вул. Волинська, 65 у Солом`янському районі міста Києва встановлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення роботи філії до повного усунення порушень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року позов задоволено частково:

- застосовано до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест" (код ЄДРПОУ 21631911) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест", яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Волинська, 65 у Солом`янському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві;

- в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги та надано правову оцінку, що відповідачем усунуто частково порушення, а отже підстав для застосування заходів реагування є необґрунтованими. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем проведено перевірку корпусу «А» і «Б», а судом першої інстанції застосовано заходи реагування до всього комплексу, які не були предметом перевірки.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги відповідача у повному обсязі, з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.

Так, положеннями ч. 1 ст. 309 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

У зв`язку з перебування члена колегії у відпустці (не належним повідомленням всіх сторін про розгляд апеляційної скарги) продовжено строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції на розумний термін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що наказом Державної регуляторної служби України від 16 листопада 2020 року № 114 "Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік", ДСНС України від 26 листопада 2020 року № 633 "Про затвердження плану перевірок" з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 03 червня 2021 року № 553 "Про проведення планових перевірок" (надалі - Наказ № 553).

Згідно Наказу № 553 видано повідомлення від 17 червня 2021 року № 21/1204 та доручено провести планову перевірку приміщення Публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест" (далі - ПАТ "Фірма "Авіаінвест"), код ЄДРПОУ: 21631911, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 553, видано посвідчення від 13 липня 2021 року № 5441 на проведення перевірки ПАТ "Фірма "Авіаінвест", розташованого за адресою: вул. Волинська, 65 у Солом`янському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 13 липня 2021 № 5441 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.

Копію посвідчення вручено уповноваженій особі ПАТ "Фірма "Авіаінвест", про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 5441.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ПАТ "Фірма "Авіаінвест" експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

пункту 2 - 4, 7, 8, 10 розділу II ППБУ - відсутні розпорядчі документи та інформаційні покажчики з питань пожежної безпеки;

пункту 6 розділу II ППБУ - не відкориговано існуючі плани евакуації людей на випадок пожежі;

абзацу першого пункту 1.1 та пункт 1.4. глави 1 розділу III ППБУ - між існуючими будівлями та спорудами не забезпечено мінімальні протипожежні відстані;

абзацу другого пункту 1.1 та пункт 1.2 глави 1 розділу III ППБУ - територія об`єкту не очищається від відходів виробництва, сміття;

пункту 1.15 глави 1 розділу III ППБУ - на території об`єкта на в`їзді (виїзді) відсутні встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них, стоянка автотранспорту;

абзацу першого пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівель та антресолі не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

пунктів 2.23 та 2.37 розділу III ППБУ - двері сходових клітин корпусу "А" та корпусу "Б" не обладнані пристроями для самозачинення з ущільненням згідно з нормативною вимогою;

пункту 2.27 глави 2 розділу III ППБУ - двері евакуаційних виходів з поверхів корпусу "А" та корпусу "Б" замкнені на замки, які не відкриваються зсередини без ключа;

пункту 2.28 глави 2 розділу III пункт 9 розділу II ППБУ - не визначено показники пожежної безпеки килимового покриття підлоги у коридорі на 2-му поверсі корпусу "Б", щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групам поширення полум`я;

пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається зберігання меблів та інших матеріальних цінностей на шляхах евакуації (коридорах, сходових клітках та під сходовою кліткою);

пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається влаштування перегородки (решітки) між поверхами на сходовій клітині будівлі корпусу "Б";

пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

пункту 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

абзацу другого пункту 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається прокладання електричної проводки по горючим конструкціям;

пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

пункту 2.12 та 2.14 глави 2 розділу IV ППБУ - допускається улаштування тимчасових печей у приміщеннях будівель;

пункту 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ - допускається виведення металевої димової труби від опалювальної печі через вікно з порушенням нормативних вимог, а саме: встановлено лист покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром менше трьох діаметрів димової труби; кінець труби виведено за стіну будинку менше ніж на 0,7 м; патрубок, який виводиться з вікна не піднято вище карниза на 1 м;

пункту 2.5 глави 2 розділу IV ППБУ - не здійснюється очищення димоходів та печей від сажі, а результати очищення не фіксуються у відповідному журналі;

пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення будівель не обладнані системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу) в порушенні ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення станції технічного обслуговування автомобілів "OBVcarservice" не обладнані автоматичною системою пожежогасіння в порушенні ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

підпункту 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - Не проведено випробування мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу на тиск та витрату води з оформленням акта;

підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не встановлені покажчики місць розташування пожежних гідрантів (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

підпункту 2 пункту 2 глави 2 розділу V ППБУ - не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не всі пожежні кран-комплекти розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - існуючі шафки пожежних кран-комплектів не мають отворів для провітрювання і пристосовань для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти в корпусі "Б" знаходяться в не справному стані;

підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів;

пункту 3.9 глави 3 розділу V ППБУ - приміщення не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);

пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежні щити на території не укомплектовані необхідною кількістю засобів пожежогасіння (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт);

статті 57 КЦЗУ - господарська діяльність об`єкта та орендованих приміщень здійснюється без зареєстрованих декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

пункту 8 частини першої, статті 20 КЦЗУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

статті 69 КЦЗУ - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта в порушенні п. 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого наказом МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 №140), наказ МНС України від 23.02.2006 №98 "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів";

статті 9 ЗУ № 2245-III - не проведено ідентифікацію об`єкту підвищеної небезпеки;

пунктів 3,4 розділу II Вимоги - відсутні таблички позначення та покажчики маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту;

пункту 5 розділу II Вимог - захисна споруда цивільного захисту не забезпечена системами пожежної автоматики і сигналізацією, первинними засобами;

пункту 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог - стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення не відповідає вимогам з утримання;

пункту 7 розділу II Вимог - технічний стан захисної споруди цивільного захисту не відповідає вимогам з утримання;

пункту 7 та 10 розділу II Вимог - комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення, водопостачання, каналізації і опалення захисної споруди утримуються в не справному стані;

пункту 15 глави 3 розділу VI Вимог - не забезпечено ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо;

пункту 6 глави 1 розділу VII Вимог - захисна споруда не забезпечена необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, а також лікарськими засобами та медичними виробами;

абзацу 3 пункту 8 глави 2 розділу VI Вимог - не проводиться перевірка та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску;

глави 7 розділу III Вимог - захисна споруда не забезпечена телефонним зв`язком;

пункту 1 глави 3 розділу VI Вимог - на підставі попередніх результатів оцінки стану готовності захисної споруди, не надано план приведення захисної споруди у готовність за призначенням за формою згідно з додатком 14.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 19 липня 2021 року №713 (надалі - Акт перевірки №713).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).

Примірник Акту № 713 від 19 липня 2021 року направлено рекомендованим листом з повідомленням, про що зроблено відповідну відмітку в акті.

За порушення вимог статті 175 КУпАП відповідальну особу за пожежну безпеку ПАТ "Фірми "Авіаінвест" ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що складено протокол КИ № 127671 від 14 липня 2021 року та постанова КИ № 122628 від 14 липня 2021 року.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані. Належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частини 1 статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль), серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, колегія суддів вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом першої інстанції, слугувало виявлення на об`єкті перевірки відповідача численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, в тому числі і неповнолітнім дітям, які там перебувають.

Колегія суддів звертає увагу, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, а забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 560/639/19 та від 05 лютого 2020 року по справі № 160/1739/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Відповідачем не заперечується наявність виявлених під час перевірки позивачем порушення.

Як вбачається з акту перевірки, що відповідачем використовується приміщення та територія з порушеннями, а саме - 44 порушень.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Колегія суддів звертає увагу, що не встановлення сигналізації у приміщеннях, створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в даному приміщенні, таке не надає можливості повідомлення про виникнення пожежі в приміщенні.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року по справі № 826/7292/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.

Щодо пунктів 35, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 та 44 порушень Акту № 713 планової перевірки від 19 липня 2021 року, колегія суддів звертає на наступне.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач, як у суді першої та апеляційної інстанції не заперечує, що захисна споруда знаходиться у незадовільному технічному стані, через відсутність фінансування.

Проте, відсутність фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить залежність в застосуванні заході реагування від наявності чи відсутності фінансової спроможності Відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю фінансування не може буті підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю здоров`ю громадян.

Щодо посилання відповідача, що судом безпідставно застосовано заходи реагування до цілісного комплексу, а не окремих приміщень, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки під час розгляду даної справи відповідач не заперечує, що є власником майнового комплексу за адресою вул. Волинська, буд. 65 у Солом`янському районі м. Києва та останній повинен забезпечити дотримання вимог законодавства у всьому комплексі (на території), а не вибірково на власний розсуд.

Отже, Відповідач є відповідальною особою за забезпечення пожежної та техногенної безпеки на об`єкті.

Так, у відповідності до частин 2, 4, 5 статті 51 КЦЗ України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частині здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питані пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Декларація подається суб`єктом господарювання до державного адміністратора або центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенно та пожежної безпеки (дозвільного органу).

Декларація реєструється дозвільним органом на безоплатній основі протягом десять робочих днів з дня її надходження. Державний адміністратор протягом одного робочого дня після надходження декларації передає її дозвільному органу.

Якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням установлених вимог, дозвільний орган відмовляє в реєстрації декларації та повертає її суб`єкту господарювання для доопрацювання.

У разі якщо дозвільним органом не зареєстровано декларацію і не відмовлено в її реєстрації в установлений абзацом другим цієї частини строк, право на вчинення дій щодо провадження господарської діяльності, передбачених частиною другою цієї статті, виникає наступного дня після завершення строку, встановленого для реєстрації декларації. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

Суб`єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо провадження господарської діяльності, передбачені частиною другою цієї статті, з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом. Форма декларації, порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особи, які подали декларацію, несуть передбачену законом відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації.

Таким чином, наявність декларації є обов`язковим документом, який надає дозвіл на проведення господарської діяльності.

Відповідно до пункту 8 "Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки", затвердженого постановою КМ України від 05 червня 2013 року № 440, посадова особа ДСНС або її територіальний орган перевіряють відповідність поданої декларації встановленій згідно з додатком формі та у разі відповідності встановленим до неї вимогам здійснюють її реєстрацію.

Крім того, Декларація не подається: 1) на використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду; 2) орендарем об`єкта нерухомості (особою, яка використовує об`єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на цей об`єкт) за умови, що декларацію на об`єкт нерухомості зареєстровано власником; 3) на використання об`єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Також, відповідача повідомлено про те, що декларація на об`єкт подається після приведення його суб`єктом господарювання у відповідність вимогам законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відсутність зареєстрованої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки не носить формального характеру.

Отже, виявлені позивачем порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно попередити та її ліквідувати та призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей, зокрема неповнолітнім (дітям), які навчаються в даному приміщенні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не усунуту порушення протягом тривалого часу, що в свою чергу свідчить про не бажанням останнього вчиняти будь-які дії для усунення виявлених порушень пожежної безпеки на час прийняття рішенням по даній справі судом апеляційної інстанції.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки, для повідомлення про виникнення пожежі та оперативного повідомлення всіх громадян, які перебувають в даній будівлі (приміщенні).

Враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і те порушення, яке на теперішній час продовжує існувати, створює загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в даних приміщеннях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації приміщень Публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест", яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Волинська, 65 у Солом`янському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі №560/639/19 до повноважень суду по цій категорії справ не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду апеляційним судом є виключно питання застосування права.

Щодо посилання апелянта на те, що деякі порушення були усунуті, колегія суддів звертає увагу, що саме до повноважень відповідача належить перевірка та встановлення усунення порушень, які були виявленні під час первісного огляду приміщень (території) відповідача.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не позбавлений права звернутися до відповідача з заявою про проведення позапланової перевірки щодо усунення порушень вимог законодавства в частині протипожежної безпеки.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, судом правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а отже, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович