Постанова
від 28.06.2023 по справі 640/22353/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22353/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОТАН» до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОТАН" з позовом до Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Дотан» (код ЄДРПОУ 39609698) реєстраційного ліміту в розмірі 13186111,01 грн. (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в системі електронного адміністрування ПДВ, які були раніше наявні відповідно до зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок відсутності показника реєстраційного ліміту позивач не може здійснити реєстрацію податкових накладних, а отже і позбавлений права здійснювати господарську діяльність. При цьому, жодного механізму списання даних показників у податковому законодавстві не передбачено, оскільки реєстраційний ліміт, який сформувався у позивача виник за отриманими накладними, що є складовою формули, передбаченої ст. 200-1 Податкового кодексу України, а списанню підлягала частина реєстраційного ліміту, що виник внаслідок поповнення казначейського рахунку позивачем і по статті 43 Податкового кодексу України підлягала поверненню із бюджету, однак такий показник у Товариства був відсутній. В той же час, лише відповідач як орган, який є розробником та адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ, має право відповідно до податкового законодавства щодо відображення показників позивача і тільки за відповідним рішенням суду. Крім того, відповідач факт наявності реєстраційного ліміту ПДВ не заперечує.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:

- зобов`язано Державну податкову службу України відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дотан» у сумі податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 13186064,88 грн;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дотан» (03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 42, код ЄДРПОУ 39609698) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок та на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відсутній загальний механізм відновлення автоматичного обліку показників в СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. При цьому, чинними нормами Податкового кодексу України не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в САУ після скасування реєстрації такого суб`єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ по отриманих податкових накладних.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю 01 березня 2015 року зареєстроване платником ПДВ у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Так, 27 березня 2015 року між позивачем та Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві укладено договір про визнання електронної звітності №270320151, предметом якого було визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

В подальшому, 22 липня 2015 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято рішення про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дотан».

З матеріалів справи вбачається, що листом від 16 листопада 2018 року №37352/6/99-99-08-01-04-15 Державна фіскальна служба України повідомила позивачу про забезпечення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі №820/444/16, яка набрала законної сили відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року в частині скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ шляхом внесення відповідних змін щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Дотан» (код ЄДРПОУ 39609698) до реєстру платників ПДВ. Також повідомлено, що контролюючий орган має внести до Реєстру запис про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Дотан» платником ПДВ з датою реєстрації платником податку 01 березня 2015 року та індивідуальним податковим номером 396096926506.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дотан» 30 липня 2019 року звернувся до Державної фіскальної служби України із заявою (повторно) щодо збільшення реєстраційного ліміту ПДВ в розмірі 13186115,02 грн. в системі електронного адміністрування по Товариству з обмеженою відповідальністю «Дотан» (код ЄДРПОУ 39609698).

За результатами розгляду вказаного звернення позивача Державна фіскальна служба України листом від 28 серпня 2019 року повідомила позивачу, що нормами статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 не визначено порядку відкриття електронного рахунку або поповнення закритого рахунку суб`єкта господарювання, реєстрацію платником ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС, а потім таке рішення було скасовано. Тобто, відсутній загальний механізм відновлення автоматичного обліку показників в СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Порядок відновлення закритого чи відкриття нового рахунку в СЕА ПДВ може бути визначений у самому рішенні суду.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний самостійно вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії. Такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунка в СЕА ПДВ; відображення на такому рахунку реєстраційної суми (?Накл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацами першим та другим пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК України установлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 201-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.

Отже, сума податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл), вміщує в себе, окрім інших складових, і суму поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (?ПопРах).

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (пункт 200-1.5 статті 200-1 ПК України).

Приписи пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України встановлюють, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Порядком №569 визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку (абзац перший пункту 5 Порядку №569).

Відповідно до пункту 6 Порядку №569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

Пунктом 7 Порядку №569 передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Для закриття електронного рахунка ДПС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДПС у день закриття такого рахунка.

Згідно з пунктом 27 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені врегульовано приписами статті 43 ПК України.

Згідно з приписами пункту 43.4-1 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

З наведеного правового регулювання слідує, що згідно з приписами пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України та пункту 7 Порядку №569 одним із наслідків анулювання свідоцтва платника податку є закриття відповідного електронного рахунку такого платника податку в СЕА ПДВ. Така вимога є імперативною та підлягає виконанню саме контролюючим органом. Відтак, відсутні підстави вважати протиправними дії контролюючого органу із закриття електронного рахунку платника податку та припинення відображення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ за наявності чинного рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

При цьому положення пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України та пункту 27 Порядку №569 передбачають, що кошти з електронного рахунку підлягають зарахуванню до бюджету в сумі узгоджених податкових зобов`язань. Залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, повертається з бюджету в порядку, визначеному статтею 43 ПК України, за заявою платника податку.

Так, Верховний Суд у постановах від 11 лютого 2021 року (справа №804/5054/16), від 18 грудня 2020 року (справа №804/3109/16) указував, що законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на усі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. Рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого (в разі коли має місце подія вибуття платника податків поза межі територіальної юрисдикції певного органу ДФС України) суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29 серпня 2019 року (справа №826/25699/15), від 2 жовтня 2018 року (справа №820/159/16), від 17 грудня 2020 року (справа №820/499/16), від 20 квітня 2021 року (справа №820/498/16).

Колегія суддів у цій справі не вбачає підстав для відступу від наведених висновків Верховного Суду.

Отже, за загальним правилом скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ в судовому порядку має наслідком відсутність будь-яких правових наслідків останнього та виникнення саме у контролюючого органу обов`язку із повернення платника податків у первинне правове становище, що охоплює собою не тільки вчинення дій із поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, але, в тому числі, і відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ з поверненням на рахунок коштів. Такі дії повинні бути вчинені контролюючим органом самостійно за наслідками отримання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, без окремого звернення платника податків.

Поряд з цим, слід мати на увазі, що відсутні правові підстави вважати, що уся сума податку, на яку платник мав право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл), та яка відображалась на рахунку в СЕА ПДВ до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, підлягає зарахуванню до бюджету в порядку, визначеному пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України та пунктами 7, 27 Порядку №569, оскільки відповідно до наведених норм права такому перерахуванню підлягає саме залишок коштів на рахунку в СЕА ПДВ, що за своїм змістом відповідає складнику формули ?ПопРах.

Отже, до бюджету перераховується не сума реєстраційного ліміту (?Накл), а саме, залишок грошових коштів, що перебував на електронному рахунку. При цьому у такому випадку у платника податків виникає право на повернення грошових коштів з бюджету в сумі, що перевищує розмір узгоджених податкових зобов`язань. Реалізація такого права здійснюється в порядку, визначеному статтею 43 ПК України, за заявою платника, проте, впливає на показник ліміту (?Накл) як складова розрахунку. Відтак, якщо станом на дату скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ в судовому порядку платник податків скористався механізмом, визначеним пунктом 27 Порядку №569, та повернув залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, підстави для відображення такої суми у складі відновленого показника реєстраційного ліміту відсутні.

Щодо сум, які були зараховані до бюджету із закритого електронного рахунка в рахунок сплати узгоджених податкових зобов`язань, колегія суддів зазначає, що такі суми, за наявності підстав уважати їх надмірно сплаченими згідно з пунктом 43.4-1 статті 43 ПК України підлягають поверненню на електронний рахунок платника в СЕА ПДВ шляхом вчинення саме контролюючим органом відповідних ді, спрямованих на їх повернення.

Слід враховувати, що надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що на виконання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний самостійно вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії. Такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунка в СЕА ПДВ; відображення на такому рахунку реєстраційної суми (?Накл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в пункту 200-1.3 статті 201-1 ПК України, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов`язань.

На користь такого підходу при вирішенні питання про поновлення (відображення) показника реєстраційної суми в СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ свідчать і внесені законодавцем зміни в частині уточнення та вдосконалення процедури виконання судового рішення, яке набрало законної сили, щодо внесення до реєстру платників податків на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника на додану вартість.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX (надалі - Закон № 466-ІХ, набув чинності 23 травня 2020 року) законодавець пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнив абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Згідно з положеннями цих норм у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ?Накл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Аналогічною за змістом нормою було доповнено Порядок №569.

Судом першої інстанції установлено, що постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі №820/444/16, яка набрала законної сили відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року в частині скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ шляхом внесення відповідних змін щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Дотан» (код ЄДРПОУ 39609698) до реєстру платників ПДВ.

Колегія суддів звертає увагу податкового органу на те, що обов`язок щодо внесення відповідних змін до Реєстру платників ПДВ щодо поновлення реєстрації платника ПДВ на підставі рішення суду повністю належить контролюючому органу та не залежить від позивача.

Поряд з цим, листом від 16 листопада 2018 року №37352/6/99-99-08-01-04-15 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що контролюючий орган має внести до Реєстру запис про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Дотан» платником ПДВ з датою реєстрації платником податку 01 березня 2015 року та індивідуальним податковим номером 396096926506, однак не відновив облік показників в СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Як встановлено судом першої інстанції, що станом на 25 липня 2015 року в СЕА ПДВ відображався показник, а саме сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних) в розмірі 13186084,88 грн. станом на 12 грудня 2015 року, як і 05 листопада 2019 року зазначений показник припинив відображатися в СЕА ПДВ. Указане підтверджено Витягами із СЕА ПДВ №2, №12303692, №52537 на відповідну дату, що наявні в матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що на час анулювання реєстрації Товариства, як платника ПДВ на рахунку останнього знаходилась вищезазначена сума в указаному розмірі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2021 року по справі № 520/8522/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Так, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.06.2023
Оприлюднено03.07.2023
Номер документу111882835
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —640/22353/19

Ухвала від 27.09.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 06.07.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 28.06.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Постанова від 28.06.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 25.04.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 25.04.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 17.04.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 17.04.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 23.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Рішення від 02.11.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні