Ухвала

від 29.06.2023 по справі 160/11387/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 червня 2023 року

м. Київ

справа №160/11387/22

адміністративне провадження № К/990/19155/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства «Реформжитло» Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22 за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним додаток до рішення,

у с т а н о в и в :

У липні 2022 року Громадська організація «Платформа Громадський Контроль» звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради, в якому просила визнати протиправним та нечинним додаток до рішення відповідача №284 від 14 лютого 2008 року «Про затвердження тарифів на платні послуги, які надаються Міським комунальним підприємством «Реформжитло» у редакції рішення виконкому Дніпровської міської ради від 19 лютого 2019 року №184.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради подало касаційну скаргу до Верховного Суду.

29 травня 2023 року касаційна скарга Комунального підприємства «Реформжитло» Дніпровської міської ради надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху.

Так, скаржнику необхідно було надати/надіслати суду касаційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку з належними та допустимими доказами, що підтверджують надіслання скаржником засобами поштового зв`язку касаційної скарги до Верховного Суду 30 березня 2023 року, а також надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 червня 2023 року, скаржник 13 червня 2023 року засобами поштового зв`язку згідно з штриховим кодовим ідентифікатором ПАТ «Укрпошта» 4900000221592 надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Перевіривши викладені підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі та підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Так, за правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу, яку залишено без руху, заявник послався на пункти 1, 2 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження.

Відхиляючи вказані підстави, колегія суддів наголосила, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником лише зазначено про постанови Верховного Суду та постанову Великої Палати Верховного Суду, їх цитування, однак не обґрунтовано подібність правовідносин у цій справі та у зазначених скаржником справах.

Щодо оскарження судових рішень на підставу пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України суд касаційної інстанції вказав, що констатація скаржником факту щодо посилання судом апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду, без вказівки скаржника від яких саме висновків Верховного Суду, що застосовані судом апеляційної інстанції у цій справі, потрібно відступити, та відсутності в касаційній скарзі обґрунтованих мотивів необхідності такого відступлення, не є належним викладенням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, на яку також послався заявник, Верховний Суд звернув увагу, що пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсилочною нормою, тому обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України, проте заявник конкретного підпункту та частини статті 353 КАС України не зазначив.

В заяві про усунення недоліків касаційної скарги заявник касаційної скарги повторно посилається на пункти 1, 2 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, проте зі змісту уточненої касаційної скарги вбачається, що скаржник не взяв до уваги роз`яснення Верховного Суду, які викладені в ухвалі від 09 червня 2023 року, щодо викладення підстав касаційного оскарження оскільки.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10 грудня 2021 року у справі №0940/2301/18 та від 11 червня 2020 року у справі №804/577/18, проте заявником повторно лише вибірково процитовано ці постанови без обґрунтування подібності правовідносин у цій справі та у зазначених скаржником справах відповідно до критеріїв, які викладені та роз`ясненні заявникові в ухвалі Верховного Суду від 09 червня 2023 року.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, проте скаржник повторно не зазначив, від яких саме висновків Верховного Суду потрібно відступити та не зазначено жодних аргументів щодо такого відступлення.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України

Насамкінець скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд повторно наголошує, що пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсилочною нормою, тому обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України, проте заявник конкретного підпункту та частини статті 353 КАС України повторно не зазначив.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Підсумовуючи викладене, Суд констатує, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 09 червня 2023 року щодо викладення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог КАС України.

З приводу усунення недоліків касаційної скарги щодо поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд в ухвалі від 09 червня 2023 року зазначив, що відповідно до відбитку календарного штемпеля на поштовому конверті дана касаційна скарга надіслана 30 березня 2023 року, проте отримана Верховним Судом 29 травня 2023 року, тобто майже через два місяці після звернення до відповідного поштового відділення.

Суд встановив, що на конверті, в якому була надіслана касаційна скарга, відсутній штриховий кодовий ідентифікатор ПАТ «Укрпошта», який покладений в основу параметрів пошуку, тому з огляду на це Суд вказав, що з конверта неможливо встановити коли саме скаржник надіслав касаційну скаргу засобами поштового зв`язку.

В заяву про усунення недоліків касаційної скарги заявник наголосив, що Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради не може повідомити причину того, що вказана касаційна скарга отримана Верховним Судом 29 травня 2023 року, тобто майже через два місяці після звернення до відповідного поштового відділення, оскільки Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради не несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов?язків працівниками ПАТ «Укрпошта».

Перевіривши причини пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає наступне.

Скаржник оскаржує рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22.

Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах 29 травня 2023 року.

Відповідно до частин першої-третьої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

В ухвалі Верховного Суду від 09 червня 2023 року скаржнику запропоновано надати відповідну заяву про поновлення строку з належними та допустимими доказами, що підтверджують надіслання скаржником засобами поштового зв`язку касаційної скарги до Верховного Суду саме 30 березня 2023 року, проте вказаної вимоги заявником касаційної скарги не було виконано, що позбавляє можливості встановити дійсну дату звернення до суду касаційної інстанції з цієї касаційною скаргою.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Реформжитло» Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства «Реформжитло» Дніпровської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Реформжитло» Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22 за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним додаток до рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова