Справа № 522/13528/22
Провадження № 2/522/1827/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання Коноваленко В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Спортивно-концертного комплексу Одеський палац спорту про скасування наказу, стягнення заробітної плати,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спортивно-концертного комплексу Одеський палац спорту про скасування наказу, стягнення заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з01.04.2020він працюєу Спортивно-концертному комплексі Одеський палац на посаді начальника відділу енергослужби. У зв`язку з уведенням в Україні правого режиму воєнного стану, 18.03.2022 відповідачем видано наказ № 18 «Про оголошення простою», яким оголошено простій не з вини працівників з 21.03.2022, з оплатою в розмірі 2/3 посадового окладу, звільнено працівників від обов`язку бути присутніми на робочих місцях.
Наказом відповідача № 56 від 12.08.2022 у зв`язку зі зниженням обсягів роботи через запровадження воєнного стану, з 19.08.2022 позивача та інших працівників переведено на неповний робочий день з пропорційними нарахуванням та виплатою заробітної плати. Позивач вважає, що умови праці, які зазнали змін, є істотними, адже внаслідок таких змін його заробіток значно зменшився. Проте, у порушення ч. 2 ст. 3 Закону Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідач не повідомив його про зміну істотних умов праці у передбачений законодавством строк, а саме не пізніш як до запровадження таких умов, чим було порушено його права. Вказує, що повідомлення працівника про зміну істотних умов праці саме до їх запровадження має на меті забезпечити працівнику можливість висловити свою незгоду на продовження роботи в нових умовах.
Оскільки його не було повідомлено про зміну істотних умов праці до запровадження таких умов, не отримано від нього згоди на роботу в нових умовах, позивач вважає, що його права підлягають поновленню шляхом скасування відповідного наказу в частині, що його стосується, та стягнення з відповідача на його користь заробітної плати за період з 19.08.2022 по день ухвалення рішення, виходячи із розміру його середньої заробітної плати до переведення на неповний робочий день.
Також указує, що оскаржуваний наказ суперечить раніше виданому наказу про простій, який є чинним, адже оголошення простою узагалі не передбачає прибуття працівників на робочі місця, отже і зменшення тривалості роботи шляхом переведення працівників на неповний робочий день вважає непослідовним.
Крім порушення відповідачем процедури видання оскаржуваного наказу, позивач вважає, що у відповідача були відсутні передумови для його видання, оскільки посилання на зниження обсягів роботи через запровадження воєнного стану є суто формальним, тоді як фактично на обсяг роботи позивача майже не вплинуло, адже він має виконувати ту ж роботу, але за значно меншу оплату та в стислі строки, в той час як він працює з електромережами, що є небезпечним для здоров`я. З жодними документами щодо змін в організації виробництва і праці на підприємстві, які через запровадження воєнного стану викликали необхідність переведення працівників на неповний робочий день, позивача не ознайомлювали, а за їх відсутності запровадження неповного робочого дня не може вважатися правомірним.
На підставі наведеного, позивач просив суд скасувати наказ Спортивно концертного комплексу Одеський палац спорту № 56 «Про переведення на неповний робочий день» в частині переведення його на неповний робочий день та нарахування і виплати йому заробітної плати відповідно до табелю обліку робочого часу, поновивши попередні умови праці; стягнути зі Спортивно концертного комплексу Одеський палац спорту на його користь недоплачену заробітну плату за період з 19.08.2022 по дату ухвалення рішення у справі, виходячи із його середньомісячного заробітку до запровадженні нових умов праці.
У відзиві на позовну заяву Спортивно-концертний комплекс Одеський палац спорту просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, вважає, що відповідачем було повністю дотримано положення ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а позивач помилково ототожнює дату видачі наказу з датою запровадження умов. Вказує, що прийняття відповідачем рішення про переведення працівників на неповний робочий день, оформлене наказом № 56 від 12.08.2022, було обумовлено різким зниженням обсягів роботи через запровадження воєнного стану. Після 24.02.2022 відповідач майже не отримує дохід від своєї діяльності та надання послуг, а джерелом формування фонду заробітної плати є лише фінансова підтримка з бюджетів, а тому виникла необхідність в змінах в організації роботи та оплати праці працівників з метою недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати, податкового боргу тощо.
Сторони у судове засідання не з`явилися, повідомлялися судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні 27.02.2023 представники сторін у вступному слові надали пояснення щодо суті справи.
12.06.2023 до суду від представника позивача адвоката Смирнова А. І. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до наказу Спортивно концертного комплексу Одеський палац спорту від 30.03.2020 № 45 ОСОБА_1 було зараховано на роботу на посаду начальника відділу енергослужби з 01 квітня 2020 року.
Згідно із наказом Спортивно концертного комплексу Одеський палац спорту від 01.12.2021 № 298 ОСОБА_1 переведено з посади начальника відділу енергослужби на посаду начальника служби енергетичного устаткування з 01.12.2021.
18 березня 2022 року Спортивно концертним комплексом Одеський палац спорту видано наказ №18 «Про оголошення простою» у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства у повному обсязі під час воєнного стану, керуючись ст. 113 КЗпП України, а також на виконання Розпорядження Одеської обласної ради № 54/2022-ОР від 16.03.2022 оголошено простій не з вини працівників із 21 березня 2022 року і до кінця воєнного стану, у тому числі ОСОБА_1 , з оплатою 2/3 посадового окладу. У наказі зазначено, що під час простою працівники звільняються від обов`язку бути присутніми на віддалених робочих місцях і на робочих місцях в приміщеннях підприємств.
Наказом Спортивно концертного комплексу Одеський палац спорту від 12 серпня 2022 року №56 у зв`язку із зниженням обсягів роботи через запровадження воєнного стану, з 19 серпня 2022 року переведено на неповний робочий день працівників, у тому числі ОСОБА_1 . У наказі також зазначено про забезпечення пропорційного нарахування та виплати заробітної плати відповідно до табелю обліку робочого часу.
Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.
Разом з тим, відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і триває на даний час.
Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Статтею 1 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ) передбачено, що цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Відповідно до підпункту 5 п.1 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно із пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
З огляду на вищевикладене положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
Частина третя статті 32 КЗпП України (в редакції, що діяла до запровадження воєнного стану) визначала, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці- систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Стаття 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначала, що у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
Як слідує з оскаржуваного наказу, позивача переведено на неповний робочий день та змінено умови оплати праці, що свідчить про зміну істотних умов праці, з 19.08.2022.
Проте, матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення позивача про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці до запровадження таких умов, а саме до 19.08.2022.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ відповідача від 12 серпня 2022 року №56 порушує права позивача, які підлягають поновлення шляхом скасування відповідного наказу в частині, що його стосується.
Щодо позовноївимоги простягнення недоплаченоїзаробітної платиза часпереведення нанеповний робочийдень, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заробітна плата з 19.08.2022, виходячи із розміру його середньої заробітної плати до переведення на неповний робочий день.
Зважаючи на те, що на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, у тому числі довідки про розмір середньомісячної заробітної плати позивача до видання наказу про переведення на неповний робочий день, таку довідку відповідачем не надано, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне даним рішенням зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату заробітної плати позивачу з 19.08.2022, виходячи з її розміру до переведення на неповний робочий день.
Враховуючи викладене вище, аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обставини, викладені у позові, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 992, 40 грн та на користь держави в розмірі 992, 40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Спортивно-концертного комплексу Одеський палац спорту про скасування наказу, стягнення заробітної плати задовольнити.
Скасувати наказ Спортивно-концертного комплексу Одеський палац спорту № 56 від 12 серпня 2022 року в частині переведення на неповний робочий день ОСОБА_1 та пропорційного нарахування та виплати йому заробітної плати відповідно до табелю обліку робочого часу.
Зобов`язати Спортивно-концертний комплекс Одеський палац спорту здійснити нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 19.08.2022, виходячи з її розміру до переведення на неповний робочий день.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набираєзаконної силипісля поверненняапеляційної скарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадженняабоприйняття постановисудуапеляційноїінстанції занаслідкамиапеляційногоперегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Спортивно-концертний комплекс Одеський палац спорту, ЄДРПОУ: 03564312, м. Одеса, пр-т Шевченка, 31.
Повне судове рішення складено 27.06.2023.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2023 |
Оприлюднено | 03.07.2023 |
Номер документу | 111885207 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Федчишена Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні