Рішення

від 27.06.2023 по справі 904/1852/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1852/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Солодухін М.В.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення суми штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у загальному розмірі 64 266 грн. 00 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" (далі - відповідач) суму штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 32 133 грн. 00 коп. та пеню у сумі 32 133 грн. 00 коп., а всього 64 266 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації на вимогу голови Відділення про надання інформації від 13.11.2020 № 54-02/3781 у встановлений головою відділення строк. Вказаним рішенням за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладений штраф у розмірі 32 133 грн. 00 коп.;

- не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Промтеплопостач" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 недійсним;

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промтеплопостач" відмовлено у повному обсязі;

- постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 залишено без змін;

- відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

- нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням, зупинялось на час розгляду справи № 904/823/23 Господарським судом Дніпропетровської області - з 29.03.2022 по 29.08.2022 та на час розгляду справи № 904/823/23 Центральним апеляційним господарським судом - з 29.11.2022 по 17.01.2023;

- позивачем нарахована пеня за загальний період з 30.08.2022 по 31.03.2023, яка з урахуванням обмежень статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 32 133 грн. 00 коп.;

- відповідно до частин 7, 9 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 17.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.05.2023.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №23393/23 від 15.05.2023), яке в подальшому надійшло в оригіналі (вх. суду № 24622/23 від 19.05.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи та зобов`язати позивача направити на адресу відповідача позовну заяву, оформлену належним чином. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що згідно з ухвалою суду від 17.04.2023, яку ним було отримано 12.05.2023, останній вважає за необхідне надати відзив на позовну заяву, але, так як директор підприємства знаходився у відрядженні, відповідач не мав можливості вчасно отримати ухвалу суду та ознайомитися з матеріалами справи, тому, у зв`язку з неотриманням позовної заяви та пізнім отриманням ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач не мав можливості надати свої заперечення.

У підготовче засідання 16.05.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом було враховано наявність клопотання відповідача, яке в частині відкладення розгляду справи було задоволено судом.

З приводу клопотання відповідача, в частині направлення позовної заяви на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач", представник позивача пояснив, що конверт з позовною заявою та додатками до неї був повернутий АТ "Укрпошта" з довідкою форми 20 "За закінченням терміну зберігання", на підтвердження чого ним було надано для огляду у судовому засіданні оригінал вказаного конверту, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.41).

З огляду на викладені обставини, вбачається, що обов`язок позивача щодо направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача виконаний належним чином, тому клопотання відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з тим, судом було відзначено, що ухвала про відкриття провадження у справі від 17.04.2023 була отримана відповідачем 12.05.2023, що підтверджується як змістом клопотання самого відповідача, так і долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930021882730 (а.с. 38), тому, станом на 16.05.2023 строк на подачу відзиву на позовну заяву не закінчився.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 16.05.2023 підготовче засідання було відкладено на 30.05.2023.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 24522/23 від 19.05.2023), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача (heat2021@ukr.net).

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 24622/23 від 19.05.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 25496/23 від 25.05.2023), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- рішенням визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації відділенню у встановлені головою відділення строки та накладено на товариство відповідача штраф у розмірі 32 133 грн. 00 коп.

- вказане рішення, на думку відповідача, є неправомірним та необґрунтованим, прийняте з неповним та необ`єктивним з`ясуванням обставин справи, що призвело до невідповідних висновків;

- у визначені вимогою терміни, ТОВ "Промтеплопостач" надало відповідь на адресу відділення з проханням пояснення необхідності надання такої інформації та причини розгляду цієї справи. Не отримавши відповіді на вказаний лист, 28.01.2022 на адресу позивача надійшло рішення № 54/50-р/к по справі № 54/51-21 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу, тобто, відділення проігнорувавши лист відповідача та не надавши повну розгорнуту інформацію по відкритій справі № 54/51-21, зібрало комісію та без участі відповідача 16.12.2021 було винесено неправомірне рішення;

- ТОВ "Промтеплопостач" не мало можливості і достатнього часу для ознайомлення з усіма матеріалами вказаної справи та наданням обґрунтованих пояснень, доказів, документів, які б сприяли об`єктивному з`ясуванню всіх обставин справи та винесенню справедливого рішення;

- відділення, при винесені рішення не дослідило і не перевірило в повній мірі інформацію, вказану в заяві скаржника на предмет повноти, точності та правдивості;

- нарахування пені зупинялось на час оскарження рішення АМКУ в Господарському суді Дніпропетровської області та Центральному апеляційному господарському суді, але позивач невірно визначив період прострочення сплати штрафу та період, за який підлягає нарахуванню пеня. Також, відділенням не направлялося жодного повідомлення чи заяви на адресу відповідача щодо нарахування та необхідності сплати пені;

- вищевказані рішення суду, що набрали законної сили, відповідачем не були отримані. У зв`язку із закінченням процедури судового оскарження рішення, фактична дата нарахування пені невідома.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 25612/23 від 26.05.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись додатково на таке:

- ТОВ "Промтеплопостач" оскаржило рішення до Господарського суду Дніпропетровської області та ухвалою суду від 29.03.2022 позовну заяву ТОВ "Промтеплопостач" було прийнято до розгляду;

- в подальшому 29.08.2022 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/823/22 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промтеплопостач" відмовлено у повному обсязі;

- 29.11.2022 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду прийнято до розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Промтеплопостач" на рішення Господарського суду від 29.08.2022 у справі № 904/823/22;

- 17.01.2023 апеляційний суд залишив апеляційну скаргу ТОВ "Промтеплопостач" без задоволення, рішення Господарського суду без змін;

- отже, судом було встановлено, що рішення відділення є законним, а відтак відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання. Таким чином, суб`єктивне ставлення відповідача до рішення відділення та зобов`язання сплатити штраф та пеню не можуть бути враховані під час розгляду даної справи;

- обставини які підлягають встановленню та оцінці судом під час розгляду даної справи є виключно: 1) факт отримання відповідачем рішення відділення про накладання штрафу; 2) сплив двомісячного строку для сплати штрафу з моменту отримання рішення; 3) період нарахування пені за прострочення сплати штрафу; 4) на підтвердження вказаних обставин відділенням надані відповідні докази;

- рішення було направлено на юридичну адресу ТОВ "Промтеплопостач" листом від 22.12.2021 № 54-02/5188, та отримано 28.01.2022, про що свідчить поштове повідомлення №4900403548320 з відміткою про вручення. Крім того, отримання відповідачем рішення підтверджується листом АТ "Укрпошта" від 12.07.2022 № 100.010001-887-22. Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням закінчився 28.03.2022;

- відповідач не сплатив накладений відділенням штраф у встановлений законом строк;

- виходячи з системного аналізу частини 1, 4статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк для сплати штрафу (подібна за змістом правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18);

- нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 25755/23 від 29.05.2023), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення відповіді на відзив на позовну заяву на адресу відповідача.

Від відповідача засобами електронного зв`язку та поштовим зв`язком надійшло клопотання (вх. суду № 26138/23 від 30.05.2023, вх. суду № 26174/23 від 30.05.2023), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника ТОВ "Промтеплопостач" за наявними у справі матеріалами.

У підготовче засідання 30.05.2023 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому, судом враховано подане відповідачем клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

Судом також відзначено, що відповідь на відзив на позовну заяву позивачем подана лише 26.05.2023, у зв`язку з чим строк на подання заперечень на вказану відповідь на відзив не закінчився.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.05.2023 підготовче засідання було відкладено на 14.06.2023.

У підготовче засідання 14.06.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив, при цьому, відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце підготовчого засідання, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 30.05.2023 було направлено відповідачу на його електронну пошту - heat2021@ukr.net, яка зазначена самим відповідачем у відзиві на позовну заяву (а.с.55), - 26.05.2023 (а.с. 82).

При цьому, суд виходить з того, якщо учасник справи надав суду електронну адресу, зазначивши її у відзиві на позовну заяву, то слід припустити, що учасник справи бажає/не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на зазначене, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд відзначає, що вказана самим відповідачем у відзиві на позовну заяву електронна пошта відповідача - heat2021@ukr.net є офіційною електронною адресою відповідача у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.

Так, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 30.05.2023 була доставлена відповідачу на електронну пошту heat2021@ukr.net - 01.06.2023 (а.с. 82).

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 01.06.2023 отримав ухвалу суду від 18.05.2023, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту відповідача (а.с. 82).

Крім того, з метою додаткового повідомлення відповідача про день, час та місце підготовчого засідання судом здійснювалась передача телефонограми на номер телефону, який зазначений у розділі "Інформація для здійснення зв`язку" у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 30), яка отримана керівником підприємства - 06.06.5023 (а.с. 83).

Враховуючи все вищевикладене, відповідач є належним чином повідомлений про день, час та місце підготовчого засідання 14.06.2023.

З приводу виконання завдання підготовчого провадження слід також зазначити таке.

Ухвалою суду від 17.04.2023, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу, у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 167 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на відзив на позовну заяву була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та засобами електронного зв`язку на його електронну адресу heat2021@ukr.net, яка зазначена у відзиві на позовну заяву, - 26.05.2023.

Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Згідно з частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Приймаючи до уваги направлення відповіді на відзив на позовну заяву відповідачу ще 26.05.2023, станом на 14.06.2023 строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З огляду на викладене вбачається, що відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 14.06.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.06.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2023.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №30939/23 від 23.06.2023), яке в подальшому надійшло в оригіналі (вх. суду № 31533/23 від 27.06.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, посилаючись на перебування директора підприємства у відрядженні.

У судове засідання 27.06.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, про день, час та місце вказаного судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 14.06.2023 була доставлена відповідачу на електронну пошту heat2021@ukr.net - 15.06.2023 (а.с. 89).

Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 15.06.2023 отримав ухвалу суду від 14.06.2023, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту відповідача (а.с. 89).

Крім того, судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідаса про відкладення розгляду справи, з огляду на таке:

- як було вказано вище, відповідач є належним чином повідомленим про день, час та місце даного судового засідання - 15.06.2023 (а.с.89);

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- у даному випадку суд вважає причину неявки позивача у судове засідання не поважною, оскільки, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неможливості явки його представника, зокрема, доказів перебування директора у відрядженні;

- відповідно до пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. Як вбачається з матеріалів справи, у жодне з призначених у цій справі судове засідання представник відповідача не з`являвся.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 27.06.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для стягнення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, нарахування та стягнення з відповідача пені.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" щодо неподання інформації на вимогу голови Відділення про надання інформації від 13.11.2020 № 54-02/3781 у встановлений головою відділення строк порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" штраф у розмірі 32 133 грн. 00 коп.

У вказаному рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

У вказаному вище рішенні відповідачу також було роз`яснено, що відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" листом від 22.12.2021 № 54-02/5188 та отримано 28.01.2022.

Так, згідно з листом Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" від 12.07.2022 № 39-02--Г-72/5-22, рекомендований лист з повідомленням про вручення №4900403548320 від 24.12.2021 на ім`я "Промтеплопостач" за адресою: вул. Серафимовича, 91 м. Кривий Ріг, поштовий індекс 50023 надійшов до відділення поштового зв`язку № 50023 м. Кривий Ріг та вручений директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" - 28.01.2022.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач вказаним правом скористався та оскаржив рішення адміністративної колегії Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 до Господарського суду Дніпропетровської області (справа № 904/823/22).

З рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 по справі №904/823/22 вбачається, що провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 29.03.2022.

Так, за результатом розгляду справи № 904/823/22 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промтеплопостач" відмовлено у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі № 904/823/22 залишено без змін. З вказаної постанови також вбачається, що апеляційне провадження було відкрито ухвалою суду від 29.11.2022.

Так, судом відхиляються заперечення відповідача в частині посилання на неправомірність рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21, а також невідповідність викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).

Як було вказано вище, вказаним аргументам відповідача вже була надана правова оцінка судом у справі № 904/823/22; за результатом розгляду справи № 904/823/22 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промтеплопостач" про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 відмовлено у повному обсязі. Вказане рішення суду набрало законної сили 17.01.2023.

Слід також відзначити, спір у справі, що розглядається, виник у зв`язку з несплатою відповідачем суми штрафу у розмірі 32 133 грн. 00 коп., внаслідок чого позивачем додатково було нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 32 133 грн. 00 коп., яка також у добровільному порядку відповідачем не сплачена. Викладене і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб`єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов`язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як було вказано вище, відповідач скористався правом на оскарження рішення адміністративної колегії Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 до Господарського суду Дніпропетровської області (справа № 904/823/22). Так, за наслідками розгляду такої справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промтеплопостач" до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення відмовлено у повному обсязі.

Згідно частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Антимонопольному комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 28.03.2022.

Станом на день розгляду справи судом штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ухилився від сплати накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 32 133 грн. 00 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасну сплату штрафу позивач нарахував пеню за періоди з 30.08.2022 (наступний день з дати прийняття рішення Господарського суду Дніпропетровської області) по 29.11.2022 (дата відкриття апеляційного провадження на рішення суду), з 18.01.2023 (наступний день з дати винесення постанови Центральним апеляційним господарським судом) по 31.03.2023 (всього 165 днів), яка з урахуванням положень частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", складає 32 133 грн. 00 коп.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі №904/3778/18.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як зазначалось вище, відповідач скористався правом на оскарження рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 до Господарського суду Дніпропетровської області (справа № 904/823/22).

З рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 по справі №904/823/22 вбачається, що провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 29.03.2022.

Так, за результатом розгляду справи № 904/823/22 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промтеплопостач" відмовлено у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі № 904/823/22 залишено без змін. З вказаної постанови також вбачається, що апеляційне провадження було відкрито ухвалою суду від 29.11.2022.

Так, судом відхиляються заперечення відповідача в частині посилання на неправомірність періодів нарахування пені, оскільки періоди визначені позивачем з урахуванням виключення з них часу розгляду справи про оскарження рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 у судах (справа № 904/823/22).

За перерахунком суду, враховуючи періоди, на які зупинялося нарахування пені у зв`язку з оскарження відповідачем рішення, розмір пені за прострочення сплати штрафу відповідачем перевищує розмір стягнутого рішенням від від 16.12.2021 № 54/50-р/к у справі № 54/51-21 штрафу, а відтак, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обмежень, становить 32 133 грн. 00 коп.

Таким чином, заперечення відповідача щодо невірно здійсненого позивачем розрахунку відхиляються судом, як такі, що спростовуються встановленими судом обставинами.

Накладений Відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф є видом відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані Відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Отже, посилання відповідача на відсутність вимоги щодо сплати пені також розцінюється судом критично.

Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду.

При цьому, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18.

Виходячи з аналізу частини першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк для сплати штрафу.

Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу Комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду; у свою чергу, положеннями статті 60 "Про захист економічної конкуренції" передбачено лише зупинення примусового виконання рішення органу Комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, такий строк є присічним і відновленню не підлягає, а Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень щодо переривання або зупинення його перебігу.

Така правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/408/18.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Станом на день розгляду справи судом штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 32 133 грн. 00 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" про стягнення суми штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у загальному розмірі 64 266 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" (вулиця Серафімовича, будинок 91, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50023; ідентифікаційний код 39362452) в дохід загального фонду Державного бюджету України (за кодом бюджетної класифікації: 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції"), на рахунок управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код 37988155, р/р ІВАN: UA388999980313070106000004599, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - 32 133 грн. 00 коп. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 32 133 грн. 00 коп. - пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплопостач" (вулиця Серафімовича, будинок 91, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50023; ідентифікаційний код 39362452) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (проспект Олександра Поля, будинок 2, м. Дніпро, 49004, р/р НОМЕР_1, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172; ідентифікаційний код 20306037) 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.06.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко