Ухвала

від 27.06.2023 по справі 906/194/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"27" червня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/194/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Шніт А.В.,

розглянув заяву ФОП Будзинської І.М. (вх. №01-44/1984/23 від 13.06.2023) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Індастріал Груп"

до Фізичної особи-підприємця Будзинської Ірини Миколаївни

про стягнення 225 000,00грн,

за участю представників сторін:

від заявника: Будзинська І.М., Свинарчук А.С., ордер АМ №1050672 від 26.06.2023;

від стягувача: Ліщенко Т.М., дов. №1 від 25.01.2023;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.04.2023 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Будзинської Ірини Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Індастріал Груп" 225000,00грн заборгованості та 3375,00грн судового збору.

На виконання вказаного рішення видано наказ №906/194/23 від 30.05.2023.

13.06.2023 ФОП Будзинська І.М. через загальний відділ (канцелярію) суду подала заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з додатками.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що ФОП Будзинська І. М. уклала з Обслуговуючим кооперативом "Небанківська фінансова установа територіальних громад Житомирщини - Ковчег" договір №1-24/05/23 від 24.05.2023 про авалювання простого векселя серії АА2504466 на суму 240000,00грн. Для врегулювання боргових зобов`язань, боржник 02.06.2023 направила до ТОВ "Аква Індастріал Груп" заяву про належне виконання зобов`язання в порядку ст. 545, 613 ЦК України. До заяви долучила оригінал платіжного розрахункового засобу, цінного паперу простого авальованого векселя серії АА2504466, з найменуванням того, кому або за наказом кого має бути здійснений платіж - ТОВ "Аква Індастріал Груп" із зазначенням місця платежу: 10025, м.Житомир, пров.Шкільний, буд.7. Вказану заяву товариство отримало 06.06.2023, проте ТОВ "Аква Індастріал Груп" 09.06.2023 пред`явило для примусового виконання наказ №906/194/23, який видав Господарський суд Житомирської області. Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області ВолковаЄ.О. відкрила виконавче провадження №71998026 та стягнула грошові кошти з розрахункових рахунків як підприємця, так і особистих, на загальну суму 96198,24грн. На переконання заявника, з моменту передачі векселя боргове зобов`язання боржника припинилося, що підтверджується ч.3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та п.8.6 постанови Правління Національного банку України №508 від 16.12.2002 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України". З огляду на викладене, ФОПБудзинська І. М. просить суд:

- на час розгляду цієї заяви зупинити виконання за виконавчим документом (наказом) №906/194/23, який виданий Господарським судом Житомирської області 30.05.2023;

- визнати виконавчий документ (наказ) № 906/194/23, виданий Господарським судом Житомирської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Індастріал Груп" до Фізичної особи-підприємця Будзинської Ірини Миколаївни про стягнення 225000,00грн заборгованості та 3375,00грн судового збору таким, що не підлягає виконанню;

- при вирішенні питання щодо визнання виконавчого документа (наказу) №906/194/23, виданого Господарським судом Житомирської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Індастріал Груп" до Фізичної особи - підприємця Будзинської Ірини Миколаївни про стягнення 225000,00грн заборгованості та 3375,00грн судового збору таким, що не підлягає виконанню, повернути ФОП Будзинській І. М. безпідставно стягнуті кошти в рамкам виконання виконавчого документа.

Ухвалою суду від 14.06.2023 постановлено заяву Фізичної особи-підприємця Будзинської Ірини Миколаївни про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню прийняти до розгляду; призначити судове засідання для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню на 26.06.2023 о 14:30. Крім того, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання за наказом Господарського суду Житомирської області від 30.05.2023 у справі №906/194/23 до розгляду заяви ФОП БудзинськоїІ.М. про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні 26.06.2023 оголошувалась перерва до 27.06.2023.

Боржник та його представник в судовому засіданні підтримали заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з підстав, зазначених у ній.

Представник стягувача в судовому засіданні проти вказаної заяви заперечила з підстав, викладених у направленому через систему "Електронний суд" письмовому поясненні від 22.06.2023.

Розглянувши заяву ФОП Будзинської І.М. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як судом зазначалося вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.04.2023 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Будзинської Ірини Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Індастріал Груп" 225 000,00грн заборгованості та 3 375,00грн судового збору (а.с. 122-124). На виконання вказаного рішення видано наказ №906/194/23 від 30.05.2023 (а.с. 128).

09.06.2023 приватним виконавцем Волковою Є.О. відкрито виконавче провадження ВП №71998026 за вказаним вище виконавчим документом, про що свідчить відповідна постанова (а.с. 139).

У матеріали справи боржником подано договір №1-24/05/23 авалювання векселя від 24.05.2023, укладений між Обслуговуючим кооперативом "Небанківська фінансова установа територіальних громад Житомирщини - Ковчег" (Сторона 1) та Фізичною особою-підприємцем Будзинською Іриною Миколаївною (Сторона 2) (а.с. 137), за умовами якого Сторона 1 авалює згідно чинного законодавства України, простий вексель серії АА2504466 на суму 240000,00грн. Відповідно до п.3.1 даного договору Сторона 1 зобов`язується надати допомогу Стороні 2 в придбанні на законних умовах векселя та наповнення його нематеріальними активами, а також - авалювати вексель.

Крім того, 24.05.2023 між Фізичною особою-підприємцем Будзинською Іриною Миколаївною (Замовник) і Фізичною особою-підприємцем Шевчуком Євгеном Романовичем (Виконавець) укладено договір про надання послуг №ФОП 24/05/23, за умовами якого за завданням Замовника Виконавець надає модель та інформаційне забезпечення врегулювання боргових зобов`язань Замовника згідно рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.04.2023 у справі №906/194/23 в обсязі й на умовах, визначених цим договором (а.с. 168).

02.06.2023 засобами поштового зв`язку боржником на адресу стягувача направлено заяву про належне виконання зобов`язання від 02.06.2023 разом з оригіналом простого векселя серії АА №2504466 від 24.05.2023 на суму 240000,00грн (а.с. 133-136). У даній заяві ФОП Будзинська І.М. повідомила ТОВ "Аква Індастріал Груп" про те, що рішення Господарського суду Житомирської області від 27.04.2023 нею добровільно виконано шляхом пред`явлення простого векселя.

22.06.2023 стягувачем на адресу боржника направлено заяву від 20.06.2023 про не прийняття в якості належного виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 27.04.2023 простого авальованого векселя серії АА №2504466 від 24.05.2023 на суму 240000,00грн разом з оригіналом даного векселя (а.с. 160-161).

Варто зазначити, що згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За змістом ч.1, 2 ст.328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання. (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, від 13.03.2019 у справі №755/388/15-ц).

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №904/4083/18.

Сутність процедури визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність дослідження питань щодо наявності чи відсутності обов`язку виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: належності, допустимості, достовірності, вірогідності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За положеннями ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому, докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з частиною першою статті 76 ГПК України.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Варто зауважити, що згідно з ч.2 ст.328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання та інше.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Однак, боржник ФОП Будзинська І.М., в односторонньому порядку, без погодження зі стягувачем - ТОВ "Аква Індастріал Груп" подала останньому авальований вексель серії АА№2504466 від 24.05.2023 на суму 240000,00грн і вважала це належним виконанням зобов`язання.

Згідно зі ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

ФОП Будзинською І.М. не було отримано ні товарів, ні виконаних робіт, ні надано послуг ТОВ "Аква індастріал Груп", за які б боржник мав можливість розрахуватися векселем.

ТОВ "Аква індастріал Груп" не погоджувало із ФОП Будзинською І.М. умову щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів, що обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. Такий договір відсутній. Про вказане стягувачем зазначалося в адресованій боржнику заяві від 20.06.2023 про не прийняття в якості належного виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 27.04.2023 простого авальованого векселя серії АА №2504466 від 24.05.2023 на суму 240000,00грн (а.с. 160), про що судом згадувалося вище.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.

Частиною 8 цієї статті закріплено, що у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Відповідно до ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із ст.51 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п.1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в банках (далі - депозитний рахунок).

Авансові внески стягувачів перераховуються на окремий небюджетний рахунок, відкритий Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування та державних банках, приватним виконавцем в банках (далі - рахунок авансових внесків).

Згідно з п.2 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень операції з грошовими коштами на рахунках, визначених пунктом 1 цього розділу, здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок.

Відповідно до п.14 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних доручень. Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Отже, у разі самостійного виконання рішення боржником щодо повної фактичної виплати особі суми коштів, на користь якої ухвалено рішення суду, боржник зобов`язаний надати виконавцю платіжний документ (квитанцію, платіжне доручення з відміткою банку про перерахування, тощо), який підтверджує сплату коштів стягувачу.

Таким чином, виконання рішення в повному обсязі це повне фактичне виконання резолютивної частини рішення, яка зазначена у виконавчому документі, а саме повна фактична виплата особі, на користь якої ухвалено рішення суду, суми коштів, яка визначена рішенням, що підтверджується копіями платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування відповідної суми коштів стягувачу.

У резолютивній частині рішення Господарського суду Житомирської області від 27.04.2023 у справі №906/194/23 не зазначено про можливість його виконання шляхом видачі векселя боржником.

Окрім цього, відповідно до вимог ч.1 ст 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. ТОВ Аква Індастріал Груп не прийняло від боржника ФОП Будзинської І.М. простий вексель в якості виконання зобов`язання, не укладало з нею письмового договору, який би підтверджував прийняття виконання, та відповідно повернуло боржнику оригінал простого векселя, на підтвердження чого стягувачем надано в матеріали справи заяву від 20.06.2023 про не прийняття в якості належного виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 27.04.2023 простого авальованого векселя серії АА №2504466 від 24.05.2023 на суму 240 000,00грн (а.с. 160).

Суд заважує, що відповідно до ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ч.2 ст.11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, №38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, №15729/07, від 05.07.2012 р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви ФОП Будзинської І.М. про визнання наказу Господарського суду Житомирської області від 30.05.2023 у справі №906/194/23 таким, що не підлягає виконанню (вх. №01-44/1984/23 від 13.06.2023).

Керуючись статтями 233-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ФОПБудзинськоїІ.М. про визнання наказу Господарського суду Житомирської області від 30.05.2023 у справі №906/194/23 таким, що не підлягає виконанню (вх. №01-44/1984/23 від 13.06.2023), відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 29.06.2023.

Суддя Шніт А.В.

Друк: 1 - у справу, 2 стягувачу (рек.) та на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3 боржнику (рек.) та на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 4 - Приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Волковій Є. О. на електронну пошту: volkova.evgenia@ukr.net.