Рішення

від 29.06.2023 по справі 907/175/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/175/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/175/23

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Львів

до Приватного акціонерного товариства "Берегівський кар`єр", с.Мужієво

про стягнення суми 148 870,06 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 148 870,06 грн., з яких 130 182,00 грн. - основного боргу та 18 688,06 грн. - пені за Договором №Л/ДН-5/20/484/Мп про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства «Берегівський кар`єр» при станції Боржава регіональної філії Львівська залізниця від 04.09.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/175/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 07.03.2023 р., була надіслана відповідачу 07.03.2023 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з відстеження поштового відправлення №8850101768743 отримана відповідачем 15.04.2023 р.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач Приватне акціонерне товариство "Берегівський кар`єр", с.Мужієво у поданому суду відзиві на позовну заяву, вказує на те, що цілком погоджується із заборгованістю.

Разом з тим, відповідач вказує на те, у зв`язку з війною, ПРАТ «Берегівський кар`єр», тривалий час не міг виробляти продукцію що обігові кошти вичерпані, кількість замовлень мінімальна, у зв`язку з чим просить суд та Позивача, через мирову угоду, відтермінувати сплату до 01 червня 2023, починаючи з червня, підприємство сплачуватиме по 40 000 грн. на місяць до повного закриття боргу.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені сторонами, суд-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2022 р. між Акціонерним товариством Українська залізниця» в особі начальника виробничого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» та Приватним акціонерним товариством "Берегівський кар`єр", укладено договір №Л/ДН-5/20/484/Мп Про експлуатацію залізничної під`їздної колії Приватного акціонерного товариства Берегівський кар`єр при станції Боржава регіональної філії Львівська залізниця (далі Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаженій і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить власнику, примикає стрілкою № 4 до станційної колії №ІІ, обслуговується локомотивом Власника. Межа під`їзної колії маневровий сигнал М4 по колії №5 та граничний стовпчик стрілки №2 колії №7.

Відповідно до п 3. Договору у межах смуги відведення залізниці, під`їзною колією і спорудами власника зайнято ділянку землі площею 8345 м кв.

Згідно п.13 Договору власник під`їзної колії сплачує залізниці плату ,яка регламентована підпунктом 13.4 а саме щомісячно до 10 числа поточного місяця за відшкодування витрат, на утримання смуги відведення, згідно розрахунку ВСП Ужгородська дирекція залізничних перевезень до укладення договору сервітуту.

Згідно розрахунків відшкодування витрат на утримання смуги відведення залізниці, затверджених керівництвом ВСП Ужгородська дирекція залізничних перевезень 20.10.2021 року ставка збору по станції Боржава за 1 м становить 1 грн.

За доводами позивача, відповідач всупереч умов договору допустив прострочення плати за відшкодування витрат, на утримання смуги відведення, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за період з лютого 2022 р. по лютий 2023 р. в розмірі 130 182,00 грн.

За несвоєчасну оплату належних Залізниці платежів, які передбачено даним договором, Власник під`їзної колії сплачує пеню за кожен день прострочки, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (п.15.1 Договору).

У зв`язку невиконання відповідачем своїх зобов`язань, позивачем з посиланням на п. 15.1 Договору крім основної суми боргу нараховано також суму 18 688,06 грн. пені.

Позивач стверджує, що з метою врегулювання спору, звернувся до відповідача з претензією, однак така залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності до п. 2 Статуту залізниць України (далі - Статут) зазначено, що Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок та умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначається договором.

Так, у відповідності до пунктів 1.1, 2.1, 2.2 розділу 12 Правил перевезень вантажів (далі - Правила) передбачено, що до залізничних під`їзних колій належать колії, що з`єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам суб`єктам підприємницької діяльності.

Залізничні під`їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним, транспортом загального користування.

Під`їзні колії з усіма спорудами і пристроями, локомотиви і вагони повинні утримуватись в повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації залізниць України.

Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів.

Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під`їзних колій або окремих вантажних фронтів.

Договір про експлуатацію під`їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів укладається терміном на п`ять років.

Згідно з ст. 77 Статуту залізниць України зазначено, що термін дії договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії і договору на подачу та забирання вагонів визначається сторонами. У випадку зміни технологічного устаткування або технології роботи станції чи залізничної під`їзної колії окремі пункти договору або увесь договір за вимогами однієї із сторін можуть бути переглянуті до закінчення терміну його дії.

Перелік робіт (послуг) за вільними тарифами встановлюється відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (далі - Збірник тарифів) та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317 (далі Збірник тарифів) та Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 21.11.2000 № 644 (далі Правила).

Пункт 32 Збірника тарифів встановлює перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (на підставі окремих договорів).

Розрахунки за роботи й послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб`єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Вільні тарифи визначаються виходячи з кон`юнктури ринку, якості і споживчих властивостей робіт і послуг.

При реалізації послуг за вільними тарифами сторони визначають методи погодження тарифу: підписання протоколу за допомогою засобів зв`язку тощо виходячи з умов реалізації (терміновості реалізації та ін.).

Таким чином, враховуючи загальні вимоги законодавства щодо договірних відносин та норми Збірника тарифів залізницею в пункті п 3. Договору зазначено, що у межах смуги відведення залізниці, під`їзною колією і спорудами власника зайнято ділянку землі площею 8345 м кв.

Згідно п.13 Договору власник під`їзної колії сплачує залізниці плату ,яка регламентована підпунктом 13.4 а саме щомісячно до 10 числа поточного місяця за відшкодування витрат, на утримання смуги відведення, згідно розрахунку ВСП Ужгородська дирекція залізничних перевезень до укладення договору сервітуту.

У той же час, відповідач в поданому суду відзиві вказує на те, що погоджується із заборгованістю.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують викладені в позові обставини, а також прийняте судом визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом було дотримано приписи ч. 2 ст. 191 ГПК України щодо перевірки повноважень на визнання позову представником відповідача.

Водночас, щодо прохання відповідача про відтермінування сплати заборгованості через мирову угоду, суд вказує на те, що згідно з ч. 2 ст. 192 ГПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Разом з тим, сторонами не зроблено спільної письмової заяви, щодо укладення мирової угоди, відомості щодо її укладення в матеріалах справи відсутні.

Приписами статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З огляду на наведене та обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не позбавлений можливості подати заяву про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду в порядку ст. 331 ГПК України.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

В той же час, статтею 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено особливий порядок розподілу судових витрат, зокрема, у випадку визнання відповідачем позову.

Так, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічну норму містить і частина 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, суд покладає судові витрати на відповідача в розмірі 50% сплаченого позивачем судового збору.

Інша ж частина судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила, тобто позивача, за ухвалою суду (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «БЕРЕГІВСЬКИЙ КАР`ЄР» (90260, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, будинок 245, код ЄДРПОУ 32703031) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ЄДРПОУ 40081195) суму 148 870,06 грн. (сто сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят гривень 06 коп.) в т.ч. 130 182,00 грн. - основного боргу та 18 688,06 грн. - пені, а також суму 1 342,00 грн. (тисячу триста сорок дві гривні 00 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 29.06.2023

Суддя О. Ф. Ремецькі