Ухвала

від 06.06.2023 по справі 907/510/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"06" червня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/510/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

при секретарі судового засідання Іваниш Д.П.,

розглянувши клопотання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринця О.І. б/н від 10.05.2023 (вх. №02.3.1-02/3448/23 від 10.05.2023) про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2021 у справі №907/510/20 за позовом Прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ та Державного підприємства Хустське лісове дослідне господарство, м. Хуст з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства Закарпатнерудпром, с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області до відповідача Сокирницької сільської ради, с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області про визнання незаконним рішення Сокирницької сільської ради від 22.10.2019 №50 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам, що пов`язані з користуванням надрами; витребування з незаконного володіння Сокирницької сільської ради земельної ділянки площею 18,1253 га кадастровий номер 2125387400:04:001:0003 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та передання її у постійне користування Державному підприємству Хустське лісове дослідне господарство, з участю представників сторін: без виклику,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2021 у справі №907/510/20 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Сокирницької сільської ради Хустського району №50 від 22.10.2019 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам, що пов`язані з користуванням надрами. Витребувано з незаконного володіння Сокирницької сільської ради Хустського району, 90450, Закарпатська область, Хустський район, с. Сокирниця, вул. Центральна, будинок 98 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04350145) земельну ділянку площею 18,1253 га під кадастровим номером 2125387400:04:001:0003 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України, повернувши її постійному користувачу Державному підприємству Хустське лісове дослідне господарство, 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Сливова, будинок 34 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 22114649). Присуджено до стягнення з Сокирницької сільської ради Хустського району, 90450, Закарпатська область, Хустський район, с. Сокирниця, вул. Центральна, будинок 98 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04350145) на користь Закарпатської обласної прокуратури, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02909967) суму 401 529 (Чотириста одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять гривень) грн. 78 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.10.2021 задоволено заяву Хустської міської ради про заміну правонаступником відповідача у справі №907/510/20; здійснено заміну відповідача у справі №907/510/20 Сокирницької сільської ради, с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області на його правонаступника Хустську міську раду Закарпатської області, 90400, вул. 900-річчя Хуста, 27, м. Хуст, Закарпатська область (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34005221).

22.12.2021 Господарським судом Закарпатської області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 18.03.2021 у справі №907/510/20.

Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринець О.І. через підсистему Електронний суд подав клопотання б/н від 10.05.2023 (вх. №02.3.1-02/3448/23 від 10.05.2023) про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2021 у справі №907/510/20. Обґрунтовуючи необхідність вчинення судом означеної процесуальної дії, заявник звертає увагу на те, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження №71427951, до складу якого входить, зокрема, виконавче провадження №68928268 із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/510/20 від 22.12.2021 про стягнення з Сокирницької сільської ради Хустського району, 90450, Закарпатська область, Хустський район, с. Сокирниця, вул. Центральна, будинок 98 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04350145) на користь Закарпатської обласної прокуратури, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02909967) суми 401 529 (Чотириста одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять гривень) грн. 78 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.10.2021 відповідача у вищевказаній справі замінено на правонаступника Хустську міську раду, вул. 900-річчя Хуста, будинок 27, м. Хуст, Закарпатська область (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34005221).

За твердженням виконавця, в ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження ним 30.03.2023 винесено постанову про арешт коштів та майна боржника на підставі ст. 56 Закону України Про виконавче провадження. Водночас як зазначає заявник, при направленні постанови про арешт коштів боржника до банківських установ засобами автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) було встановлено, що в останнього відсутні рахунки в банківських установах.

Заявник звертає увагу, що із відповіді на поданий до Державної фіскальної служби запит №171753614 від 30.03.2023 вбачається, що в боржника відсутні рахунки у банківських та фінансових установах, а зі змісту відповіді на запит до Міністерства внутрішніх справ №178575203 від 31.03.2023 випливає, що у МВС відсутні відомості про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Як зазначає заявник, 05.08.2023 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримано заяву Виконавчого комітету Хустської міської ради щодо заміни сторони боржника у виконавчому провадженні з Хустської міської ради на Виконавчий комітет Хустської міської ради, яка мотивована тим, що Хустська міська рада не є головним розпорядником бюджетних коштів та у неї відсутні відкриті банківські рахунки; водночас відповідно до рішення сесії Хустської міської ради №1123 від 16.12.2022 Про бюджет Хустської міської територіальної громади на 2023 рік, виконавчий комітет Хустської міської ради визначений головним розпорядником бюджетних коштів. На підтвердження вказаних обставин органу ДВС подано копію листа Управління Державної казначейської служби України у Хустському районі Закарпатської області №01-19-08/229 від 02.05.2023.

Покликаючись на приписи ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження та положення ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, заявник вказує на наявність підстав для зміни порядку виконання виконавчого провадження №68928268 із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/510/20 від 22.12.2021 шляхом стягнення суми боргу з головного розпорядника коштів місцевого бюджету Виконавчого комітету Хустської міської ради.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.05.2023 клопотання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринця О.І. про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2021 у справі №907/510/20 передано для розгляду судді Пригарі Л.І.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.05.2023 судове засідання по розгляду означеного клопотання призначено на 06.06.2023 без виклику уповноважених представників учасників процесу.

Проаналізувавши доводи, наведені виконавцем в обґрунтування необхідності зміни порядку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2021 у справі №907/510/20, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та наявність підстав для задоволення вищевказаного клопотання з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1291 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписами частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондуються із положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, аналогічно встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №713/1062/17.

Таким чином, в основу судового акту про зміну способу і порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

За приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження, у виконавчому документі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

У даному контексті суд зауважує, що необхідною та обов`язковою умовою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є факт існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012 передбачено, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як уже зазначалось судом попередньо, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2021 у справі №907/510/20, серед іншого, присуджено до стягнення з Сокирницької сільської ради Хустського району, 90450, Закарпатська область, Хустський район, с. Сокирниця, вул. Центральна, будинок 98 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04350145) на користь Закарпатської обласної прокуратури, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02909967) суму 401 529 (Чотириста одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять гривень) грн. 78 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.10.2021 задоволено заяву Хустської міської ради про заміну правонаступником відповідача у справі №907/510/20; здійснено заміну відповідача у справі №907/510/20 Сокирницької сільської ради, с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області на його правонаступника Хустську міську раду Закарпатської області, 90400, вул. 900-річчя Хуста, 27, м. Хуст, Закарпатська область (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34005221).

22.12.2021 Господарським судом Закарпатської області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 18.03.2021 у справі №907/510/20.

Суд зауважує, що станом на час розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення останнє не є виконаним, свідченням чого є долучена виконавцем до клопотання копія листа Управління Державної казначейської служби України в Хустському районі Закарпатської області №01-19-08/229 від 02.05.2023, де міститься інформація про те, що боржник Хустська міська рада не обслуговується в органах Казначейства, не має відкритих рахунків, а розпорядником коштів місцевого бюджету є Виконавчий комітет Хустської міської ради.

Суд погоджується з доводами виконавця про те, що зазначена обставина унеможливлює виконання судового рішення в частині стягнення суми 401 529,78 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору з Хустської міської ради, у зв`язку з чим об`єктивною є необхідність вирішення питання щодо зміни порядку виконання рішення суду.

За приписами ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

На підставі ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно із ч. 1, 8 ст. 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

В силу положень ч. 2 ст. 64 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Із наявного в матеріалах справи витягу з рішення Хустської міської ради №1123 від 16.12.2022 вбачається, що Виконавчий комітет Хустської міської ради визначений головним розпорядником бюджетних коштів Хустської міської територіальної громади, у зв`язку з чим суд доходить висновку про те, що Хустська міська рада є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо; у той же час, фінансові ресурси в силу закону закріплено за виконавчими органами Хустської міської ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005 у справі Фуклев проти України). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Окрім того, вирішуючи справу Шмалько проти України, Європейський суд з прав людини в пункті 43 свого рішення від 20.07.2004 дійшов наступного висновку: Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме, справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Враховуючи вищезазначене, а також беручи до уваги те, що розпорядження Хустською міською радою коштами місцевого бюджету відбувається через Виконавчий комітет Хустської міської ради, оскільки Хустська міська рада не має відкритих рахунків в органах державного казначейства, суд вважає за необхідне змінити порядок виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2021 у справі №907/510/20 шляхом стягнення із головного розпорядника коштів місцевого бюджету Виконавчого комітету Хустської міської ради суми 401 529,78 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринця О.І. б/н від 10.05.2023 (вх. №02.3.1-02/3448/23 від 10.05.2023) про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2021 у справі №907/510/20 задоволити.

2. Змінити порядок виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2021 у справі №907/510/20 шляхом стягнення із Виконавчого комітету Хустської міської ради, вул. 900 річчя Хуста, будинок 27, м. Хуст, Закарпатська область, 90400 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04053714) на користь Закарпатської обласної прокуратури, вул. Коцюбинського, будинок 2а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02909967) суми 401 529,78 грн (Чотириста одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять гривень 78 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, є виконавчим документом і може бути пред`явлена до виконання до 29.06.2026.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Закарпатська обласна прокуратура, вул. Коцюбинського, будинок 2а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02909967).

5. Боржником за даною ухвалою є: Виконавчий комітет Хустської міської ради, вул. 900 річчя Хуста, будинок 27, м. Хуст, Закарпатська область, 90400 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04053714).

6. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

7. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

8. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку з перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці з 13.06.2023 по 16.06.2023 ухвалу складено та підписано 29.06.2023.

Суддя Пригара Л.І.