Рішення

від 08.06.2023 по справі 910/4625/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2023Справа № 910/4625/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІТІ"

про стягнення 1 715 982,87 грн

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІТІ" (далі - відповідач) про стягнення 1 715 982,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 05-05/17-1-CRM від 05.05.2017 в частині надання послуг, погоджених договором, за які позивач, за його твердженням, сплатив грошові кошти як попередню оплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/4625/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 27.04.2023 о 14:00 год., а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 06.04.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачу копія ухвали суду направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0105492440023 повернуто до суду з довідкою відділення зв`язку від 07.04.2023, в якій причиною невручення вказаного відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 27.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 15.05.2023.

Відповідачу копія ухвали-виклику від 27.04.2023 направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0105493278963 повернуто до суду з довідкою відділення зв`язку від 09.05.2023, в якій причиною невручення вказаного відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач у даній справі правом на подання відзиву на позов не скористався, клопотань про продовження/поновлення строку на подання відзиву на позов від відповідача не надходило.

15.05.2023 позивачем подано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 15.05.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.06.2023.

07.06.2023 позивачем було подано фактичний розрахунок судових витрат позивача, зокрема, витрат на правничу допомогу в розмір 30 000,00 грн.

08.06.2023 через електронну пошту суду надійшло клопотання позивача про розгляду даної справи за відсутності представника останнього.

У судовому засіданні 08.06.2023 судом складено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

05.05.2017 між позивачем (замовник) та відповідачем (консультант) укладено договір № 05-05/1-CRM надання послуг, за умовами якого консультант (відповідач) зобов`язався за завданням замовника (позивача) надати комплекс послуг, пов`язаних з автоматизацією бізнес-процесів замовника в середовищі розробки та налаштування програмного забезпечення Dynamics 365 for Sale On-pramise та програмних модулів та звітів, що є складовою частиною програмного продукту (далі послуги), а замовник зобов`язався ці послуги оплатити.

Об`єм послуг і порядок їх надання визначається в додатку до цього договору.

Відповідно до п.п. 5.1 договору терміни початку і закінчення надання послуг заздалегідь погоджуються в плані проекту, що міститься в додатках до цього договору та у звіті про стан проекту і уточняється один раз в два тижні керівником консультанта і замовника.

Згідно з п. 6.1 договору вартість послуг, що надаються, визначається виходячи з кількості годин, потрібних для консультанта на надання послуг, помножену на ставку в розмірі 1 244,78 грн без ПДВ, що є еквівалентом 46 USD/година надання послуг фахівцями консультанта. Кількість необхідних годин для надання послуг фахівців консультанта, визначається у відповідних додатках до даного договору.

Замовник здійснює попередню оплату послуг консультанта за послуги у розмірі та порядку, вказаних у додатках до даного договору (п. 6.3 договору).

Як погоджено сторонами в п. 6.4 договору, оплата здійснюється на підставі виставлених консультантом рахунків.

Згідно з п. 6.5 договору оплата здійснюється протягом 10 робочих днів з дати виставлення рахунку. Оплата здійснюється в гривні за курсом USD, встановленим НБУ на день виставлення рахунку консультантом.

Курс, що діє на дату підписання даного договору, становить 2687,5671 грн за 100 USD (п. 6.8 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору за фактом надання послуг за черговим етапом консультант надає замовнику акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Підписаний між сторонами акт підтверджує прийняття замовником послуг, наданих фахівцями консультанта.

Згідно з п. 7.4 договору після закінчення строку дії договору між сторонами здійснюється підсумкові розрахунки, підписуються акти звірки взаємних розрахунків.

Вказаний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 9.1 договору).

Між сторонами підписано додаток № 1, яким, зокрема, погоджено порядок оплати та вартість послуг.

Відповідно до вказаного додатку оплата послуг погоджена сторонами в доларах США, а саме: перший етап 18 674,78 USD - замовник здійснює 50% передплату за послуги, що включені до етапу; другий етап 13 783,77 USD - замовник здійснює 50% передплату за послуги, що включені до етапу; третій етап 41 128,98 USD - замовник здійснює 50% передплату за послуги, що включені до етапу; четвертий етап 17 785,50 USD - замовник здійснює 50% передплату за послуги, що включені до етапу. Всього погоджено вартість послуг на суму 91 373,02 USD, а також загальну тривалість надання послуг попередньо оцінюється в 32 календарних тижні.

Відповідачем виставлено рахунок від 17.05.2017 на суму 979 265,47 грн, який позивачем оплачено відповідно до платіжного доручення № 8951 від 17.05.2017.

Крім того, 11.09.2017 відповідачем виставлено рахунок № 011 на суму 736 713,40 грн, який оплачено позивачем відповідно до платіжних доручень № 17049 від 18.09.2017 на суму 500 000,00 грн та № 17050 від 18.09.2017 на суму 236 713,40 грн.

Тобто позивачем як попередня оплата сплачено відповідно до виставлених відповідачем рахунків грошові кошти в розмірі 1 715 982,87 грн.

Проте, як вказується позивачем, відповідачем послуг позивачу не надано.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених вимог, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 вказаної норми, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів надання послуг згідно з договором № 05-05/17-1-CRM від 05.05.2017 (підписаних між сторонами актів приймання-передачі послуг, погоджених сторонами звітів про надання послуг або їх окремих етапів тощо).

При цьому додатком № 1 до договору сторонами погоджена тривалість надання послуг в 32 календарних тижні, проте, як зазначено вище, матеріали справи не містять доказів надання відповідачем послуг позивачу.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 1 715 982,87 грн, які сплачені позивачем як попередня оплата за послуги, які в подальшому не були надані відповідачем, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають покладенню на відповідача.

Крім того, позивачем в попередньому (орієнтованому) розрахунку сума витрат на правничу допомогу вказано про понесення витрат в розмірі 16 000,00 грн, проте позивачем не виключається, що розмір таких витрат може бути збільшений до 30 000,00 грн.

07.06.2023 позивачем подано фактичний розрахунок судових витрат, відповідно до якого просить покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано до фактичного розрахунку:

- договір про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Синюк та партнери» (далі - бюро);

- рахунок № 9 від 03.03.2023 на суму 58 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 479 від 03.03.2023 на суму 58 000,00 грн;

- акт виконаних робіт від 14.03.2023 на суму 58 000,00 грн;

- рахунок № 23 від 01.05.2023 на суму 60 000,00 грн;

- рахунок № 24 від 02.05.2023 на суму 66 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 2201 від 01.05.2023 на суму 60 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 2211 від 02.05.2023 на суму 66 000,00 грн.

Відповідно до укладеного між позивачем (клієнт) та бюро договору № 1 від 02.01.2020, останнє на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги.

Згідно з п. 4.1 договору вартість наданих юридичних послуг бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту рахунок.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від бюро (п. 4.2 договору).

Як вбачається з акту виконаних робіт від 14.03.2023 на суму 58 000,00 грн, позивачем та бюро погоджено надання послуг правової допомоги, зокрема, за звернення до ТОВ «ПІТІ» про стягнення 1 715 982,87 грн у розмірі 16 000,00 грн.

Вказані послуги оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.03.2023 № 479.

Крім того, актом від 19.05.2023 позивач та бюро погодили надання послуг правової допомоги, зокрема, за звернення до ТОВ «ПІТІ» про стягнення 1 715 982,87 грн в розмірі 14 000,00 грн.

Вказані послуги оплачені позивачем відповідно до платіжних інструкцій № 2201 від 01.05.2023 та № 2211 від 02.05.2023.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання Адвокатським бюро «Синюк та партнери» позивачу послуг правової допомоги в розмірі 30 000,00 грн (16000,00+14000,00), які понесені у зв`язку з розглядом справи до ТОВ «ПІТІ» про стягнення 1 715 982,87 грн.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подано заперечень проти покладення витрат на правничу допомогу не вказувалось.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІТІ" (04074, місто Київ, вул. Ярослава Івашкевича, будинок 6-8А, код 41148574) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, місто Київ, вул. Герцена, будинок 10, код 24745673) 1 715 982,87 грн (один мільйон сімсот п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві грн 87 коп.) попередньої оплати за надання послуг, 30 000,00 грн (тридцять тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу, а також 25 739,75 грн (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять грн 75 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.06.2023.

Суддя О.Г. Удалова