Ухвала

від 28.06.2023 по справі 910/10018/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про передачу матеріалів заяви за підсудністю

м. Київ

28.06.2023Справа № 910/10018/23

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В

про видачу судового наказу за вимогою до боржника

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міналі" 04071, місто Київ, вулиця Кожум`яцька, будинок 20-А

про стягнення 27 889,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міналі" про стягнення заборгованості в сумі 27 889,61 грн. за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 420097838 від 27.05.2022 року та судового збору в сумі 268,40 грн.

За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 149 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція, основними видами якої є загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Згідно п. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 вказаної статті).

Як встановлено судом, в заяві в якості боржника визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Міналі" (код ЄДРПОУ 43961047).

За загальним правилом згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Разом з тим, частиною 3 статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, що виникають зі спорів щодо нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Так, Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання територіальної підсудності категорії справ щодо стягнення заборгованості з орендної плати за користування нерухомим майном, у постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Водночас судом враховано, що аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, згідно п.7.36. якої виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Судом встановлено згідно матеріалів справи, що даний спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати електричної енергії, поставленої позивачем на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Гавронщина, Гринньовське шосе.

За таких обставини, приймаючи до уваги вищевикладені висновки Верховного Суду та зважаючи на те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань з оплати електричної енергії, поставленої на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться в Київській області, Макарівський район, с. Гавронщина, а отже позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв`язок із вищевказаним нерухомим майном, суд дійшов висновку, що позовна заява не підсудна Господарському суду міста Києва, оскільки переданий на вирішення спір має розглядатись в Господарському суді Київської області.

У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 ГПК України).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ГПК України).

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 ГПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали заяви про видачу судового наказу у справі № 910/10018/23 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 20, 30, 31, 147, 149, 152, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Направити матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міналі" про стягнення заборгованості в сумі 27889,61 грн. з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 16/108).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у строки та порядку, встановленому статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон