Рішення

від 26.05.2023 по справі 911/2795/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2023 р.,

м. Київ,

Справа № 911/2795/22

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Кудінової В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» (юр. адреса: 09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, селищна рада Терезинська, автодорога Київ-Одеса 82км+500м; поштова адреса: 09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт Терезине, вул. Першотравнева, буд 2, код ЄДРПОУ 36445855)

до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121В, код ЄДРПОУ 01200244)

в особі Філії "Броварська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (07413, Київська обл., Броварський р-н, село Пухівка, вулиця Соборна, будинок б/н, код ЄДРПОУ 42771836)

про стягнення боргу та пені,

за участю представників:

позивача: Косяк В`ячеслав Миколайович;

відповідача: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі Філії "Броварська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення боргу та пені за договором № ККЗ-2104/2021 за специфікаціями № 12, 13, 14.

Вказану позовну заяву залишено судом без руху. Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Господарський суд ухвалою від 25.01.2023 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 20.02.2023. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.

У судове засідання 20.02.2023 з`явився представник позивача. Для надання можливості відповідачу у справі реалізувати своє право доступу до правосуддя, підготовче судове засідання відкладено судом на 13.03.2023 на 15:45.

У зв`язку з відсутністю відповідача у судовому засіданні 13.03.2023, суд вчергове відклав підготовче засідання на 10.04.2023 на 15:45. Також, з метою додержання процесуальних строків, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У засіданні 10.04.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.05.2023 на 15:30.

На електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Тож суд вважав за необхідне у порядку ст. 216 ГПК України оголосити перерву у судовому засіданні до 26.05.2023 до 15:10. Разом з тим суд зобов`язав позивача до 17.05.2023 надати пояснення з посиланням на відповідні докази щодо проведеної 16.08.2022 оплати за договором та підстав її часткового зарахування при визначенні розміру заборгованості.

До суду 15.05.2023 надійшли пояснення позивача, які прийняті судом.

У судовому засіданні 26.05.2023, яке відбулось за участю представника позивача, суд прийняв рішення у справі.

Суд констатує, що відповідач був обізнаний про розгляд справи про що свідчить зокрема рекомендоване повідомлення № 0103283105303 про вручення 27.02.2023 ухвали від 20.02.2023, рекомендоване повідомлення № 0103283420446 про вручення ухвали від 13.03.2023, повідомлення № 0600026715862 про вручення ухвали від 02.05.2023, а також подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи від 02.05.2023.

Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Незважаючи на закінчення строку на подання відзиву відповідач також не звертався до суду з заявами про поновлення чи продовження строку на подання відзиву, не подавав жодних інших письмових клопотань, що пов`язані з розглядом спору по суті, не надавав до суду заперечень та доказів, які б мали на меті спростувати вимоги позивача.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними документами, оскільки сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та достатньо часу для наповнення справи доказовою базою.

Обставини спірних правовідносин

Між ТОВ «Агротрейд-2000», як постачальником, та Приватною науково-виробничою компанією «Інтербізнес», Філія «Броварська» ПНВК «Інтербізнес», як покупцем, 21.04.2021 був укладений договір поставки №ККЗ-2104/2021.

Позивачем до справи долучено протокол розбіжностей по договору поставки №ККЗ-2104/2021, що датований 21.04.2021, в якому, зокрема, наведено узгоджені сторонами редакції пунктів 2.4, 3.4, 3.7, 5.4, 6.7.

Відповідно до п. 13.2. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2021. Додатковою угодою № 1 від 31.12.2021 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним договором. Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити: висівки пшеничні та/або висівки кукурудзяні, та/або шрот соняшниковий, та/або шрот соєвий, та/або макуху соняшникову, та/або макуху соєву, та/або макуху кукурудзяну, та/або олію соєву, та/або олію соняшникову та/або інші білкові продукти.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що умови, строки поставки, асортимент, кількість та ціна товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у специфікаціях (додатках) до цього договору, які є не від`ємними частинами цього договору. Під партією товару сторони розуміють кількість товару фактично прийнятої покупцем по одній видатковій накладній.

Відповідно до п. 2.2. договору покупець надсилає постачальнику заявку (в довільні формі) на поставку партії товару де вказує умови, строки поставки, асортимент, кількість товару. Заявка надсилається покупцем на електронну пошту постачальника , що вказана в даному договорі, а постачальник в день отримання такої заявки має надати відповідь - (1) або підтвердження такої заявки, на електронну адресу покупця, вказану в даному договорі, або з якої було направлено покупцем заявку, шляхом надіслання постачальником підписаної з його боку специфікації (додатку), в якій відображається в т.ч. ціна (вартість) замовленого товару (2) або обґрунтовану відмову від виконання заявки покупця. Не надання постачальником відповіді - або підтвердження (шляхом надіслання специфікації) або обґрунтованої відмови, в строки вказані в даному п.п., вважається не прийняттям постачальником заявки до виконання на умовах даного договору. Покупець розглядає специфікацію, надіслану постачальником протягом 1 робочого дня з моменту її отримання, та надсилає на електронну пошту постачальника, вказану в даному договорі, або на адресу з якої було направлено специфікацію: (1) або підписану з боку покупця специфікацію (додаток), (2) або відмову від її підписання/

Відповідно до п. 2.3 договору якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам щодо якості вказаних в даному договорі, державним стандартам, технічним умовам та/або іншій технічній документації, діючому законодавству України в сфері безпечності, що встановлюються для товару такого виду/роду та підтверджуватися сертифікатом якості виробника. якісні характеристики товару визначаються у наведеній таблиці, якщо інше не вказане сторонами в специфікаціях.

Відповідно до п. 3.2 договору строк поставки кожної окремої партії товару зазначається сторонами в специфікаціях.

Відповідно до п. 3.5 договору датою поставки товару/партії товару вважається дата підписання належним представником покупця видаткової накладної на фактично прийнятий покупцем товар/партію товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення (поставки), а саме: склад покупця за адресою: 02089, м. Київ, просп. Броварський 99.

Відповідно до п. 3.7. постачальник зобов`язаний в день поставки товару надати покупцю наступні документи: рахунок (скан копія на е. адресу та оригінал на протязі 3-х днів з дати поставки); товарно-транспортна накладна (ТТН) (оригінал), оформлена у відповідності до вимог встановлених чинним законодавством України; видаткова накладна на партію товару (скан копія на ел. адресу та оригінал протягом 3-х днів з дати поставки); посвідчення про якість завірене печаткою на кожну транспортну одиницю (оригінал), або оригінал посвідчення про якість товару, завірене мокрою печаткою постачальника в разі якщо постачальник і виробник товару не являються однією юридичною особою; копія експертного висновку, засвідчена постачальником та підписом копія вірна; за окремою попередньою вимогою покупця - оригінал ветеринарного свідоцтва (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової); копія сертифікату на вміст ГМО завірена печаткою постачальника та підписом уповноваженої особи, або інше документальне підтвердження, передбачене чинним законодавством України, відсутності вмісту ГМО (даний документ не надається при поставці соєвої та/або соняшникової, макухи чи шроту соняшникового); карантинний сертифікат в разі коли сировина імпортна, ввезена із карантинної зони або ввозиться в карантину зону; оригінал довідки про походження Товару, підписаної уповноваженою особою та завіреної печаткою постачальника.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару та кількість партії Товару, що поставляється погоджуються сторонами в специфікації (додатку) на поставку відповідної Товару (згідно п.п. 2.3. даного договору) та в подальшому відображається (дублюється) у рахунках та видаткових накладних на відповідну партію товару. Ціна товару встановлюється в національній валюті України - гривні. В ціну товару включено транспортування, упаковка та інші витрати постачальника.

Відповідно до п. 4.4. договору розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів покупцем на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі або повідомлений постачальником покупцю згідно умов цього договору, у наступному порядку:

- 80% вартості товару згідно відповідної специфікації (додатку) - не пізніше 5 (п`яти) банківських днів після розвантаження Товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної Покупцем;

- 20 % вартості товару згідно відповідної специфікації (додатку) - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7 цього Договору.

Звертаючись з позовом позивач звертав увагу суду на те, що 17.02.2022 між сторонами було підписано специфікацію №12 до договору поставки. Позивач вказав, що ним в порядку виконання договору та специфікації №12 було поставлено відповідачу товар - Шрот соняшниковий в кількості 47,84 т. на загальну суму 461656,19 грн, в тому числі ПДВ 76942,70 грн, що підтверджується наступними наказом на відпуск (відвантаження) зерна №0000-000382 від 21.02.2022, видатковою накладною №278 від 22.02.2022, товарно-транспортною накладною №1 від 21.02.2022, товарно-транспортною накладною №2 від 21.02.2022, податковою накладною №59 від 22.02.2022, квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.05.2022.

По специфікації №12 відповідачем було сплачено за товар 180114,18 грн: 16.08.2022 року сплачено 30114,18 грн., що підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк», 19 серпня 2022 року сплачено 100000,00 грн, що підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк», 06 вересня 2022 року сплачено 50000,00 гри., що підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк».

Отже, за розрахунками позивача, в порядку виконання специфікації №12 за поставлений товар заборгованість відповідача перед позивачем становить 281542,01 гри., з ПДВ.

Позивач та відповідач 02.08.2022 підписали специфікацію №13.

Постачальником/позивачем в порядку виконання договору та специфікації №13 було поставлено покупцю/відповідачу товар - шрот соняшниковий в кількості 50,84 т. на загальну суму 203359,80 грн., в тому числі ПДВ 33893,30 гри., що підтверджується наступними документами: наказом на відпуск (відвантаження) зерна №0000-000971 від 04 серпня 2022 року; видатковою накладною №844 від 04 серпня 2022 року; товарно-транспортною накладною №1 від 04 серпня 2022 року; товарно-транспортною накладною №2 від 04 серпня 2022 року; податковою накладною №15 від 04 серпня 2022 року; квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 серпня 2022 року.

Отже, по Специфікації №13 постачальником/позивачем було поставлено покупцю/відповідачу товар - шрот соняшниковий загальною кількістю 50,84 т, на загальну суму коштів 203359 (двісті три тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн. 80 коп., з ПДВ.

По специфікації №13 відповідачем було сплачено за товар 199999,80,00 грн., а саме: 05 серпня 2022 року сплачено 199999,80 грн., що підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк».

Отже, за переконаннями позивача в порядку виконання специфікації №13 за поставлений товар заборгованість відповідача перед позивачем становить 3360,00 грн., з ПДВ.

05 серпня 2022 року позивач та відповідач підписали специфікацію №14 додаток до договору поставки №ККЗ-2014/2021 від 21 квітня 2021 року.

Постачальником/позивачем в порядку виконання договору та специфікації №14 було поставлено покупцю/відповідачу товар:

- 08 серпня 2022 року - шрот соняшниковий в кількості 25,14 т. на суму 105588,00 грн., в тому числі ПДВ 17598,00 грн., що підтверджується наступними документами: наказом на відпуск (відвантаження) зерна №0000-000983 від 08 серпня 2022 року. Видатковою накладною №881 від 08 серпня 2022 року. Товарно-транспортною накладною №1 від 08 серпня 2022 року. Податковою накладною №24 від 08 серпня 2022 року. Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 серпня 2022 року;

- 09 серпня 2022 року - шрот соняшниковий в кількості 47,82 т. на суму 200844,00 гри., в тому числі ПДВ 33474,00 грн., що підтверджується наступними документами: Наказом на відпуск (відвантаження) зерна №0000-000983 від 08 серпня 2022 року. Видатковою накладнокТ №885 від 09 серпня 2022 року. Товарно-транспортною накладною №2 від 08 серпня 2022 року, Товарно-транспортною накладною №3 від 08 серпня 2022 року, Податковою накладною №28 від 09 серпня 2022 року. Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 серпня 2022 року;

- 11 серпня 2022 року - шрот соняшниковий в кількості 23,66 т. на суму 99372,00 грн., в тому числі ПДВ 16562,00 грн., що підтверджується наступними документами: Наказом на відпуск (відвантаження) зерна №0000-001015 від 11 серпня 2022 року. Видатковою накладною №913 від 12 серпня 2022 року. Товарно-транспортною накладною №1 від 11 серпня 2022 року. Податковою накладною №47 від 13 серпня 2022 року. Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 серпня 2022 року. Отже, по специфікації №14 Постачальником/Позивачем було поставлено Покупцю/Відповідачу Товар - Шрот соняшниковий загальною кількістю 71,48 т, на загальну суму коштів 405804,00 (чотириста п`ять тисяч вісімсот чотири) грн. 00 коп., з ПДВ.

По специфікації №14 покупцем не було здійснено оплату за поставлений Товар. Тож позивач стверджував, що в порядку виконання Специфікації №14 за поставлений товар заборгованість відповідача перед позивачем становить 405804,00 грн., з ПДВ.

Разом з тим, позивачем було подано до суду акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 15.09.2022, відповідно до якого загальна заборгованоість позивача станом на 15.09.2022 становила 690706,01 грн. Акт підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Позивач 24.11.2022 направляв відповідачу претензію № 300 від 22.11.2022 в якій вимагав провести терміновий перерахунок за поставлений товар у строк до 01.12.2022. Вказана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копіями претензії, опису вкладення, фіскальним чеком та накладною № 0911900600260.

Висновки господарського суду

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

За змістом частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Як встановлено у статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст.ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що з поданими позивачем доказами підтверджується наявність між позивачем та відповідачем договірних правовідносин за якими позивачем у порядку узгодженому сторонами було поставлені відповідні партії товару, а відповідач частково оплатив здійснені поставки. Суд бере до увагу надані позивачем копії специфікацій № 12, 13, 14, наказів на відпуск (відвантаження) зерна, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, виписки з рахунку ТОВ «Агротрейд-2000», що відкритий у АТ "Райффайзен банк".

При цьому згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, дослідивши надані позивачем докази, здійснивши розрахунок остатку неоплачених поставок, суд встановив, що за відповідачем обліковується заборгованість на суму 690706,01 грн, що також відповідає акту звірки. Суд констатує, що за час розгляду справи відповідач не надав доказів, які б підтвердили проведення будь яких оплат, що націлені на погашення наведеної заборгованості, а також доказів, які б спростовували вимоги позивача та вказували б на відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення основної суми боргу що утворилася внаслідок неповної оплати поставленого товару за специфікаціями № 12, 13 та 14 на суму 690706,01 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача суми пені, яка нараховувалася у відповідності до пункту 6.4 договору поставки, де вказано: у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у даному договорі, покупець зобов`язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов`язання.

Позивач заявляв до стягнення пеню за період з 01.06.2022 по 30.11.2022 за специфікацією № 12, з 19.08.2022 по 30.11.2022 за специфікацією № 13, з 26.08.2022 по 30.11.2022 за специфікацією № 14.

Здійснивши розрахунок пені по кожній зі специфікацій відповідно до узгоджених сторонами умов оплати, судом встановлено, що такий розмір пені перевищує гранично можливий загальний розмір пені у 5 %, як передбачено у пункті 6.4 від суми простроченого зобов`язання, а тому погоджується з позивачем про можливість стягнення пені за цим договором у розмірі 34535,30 грн, що є максимальним значенням за таких умов. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд перевірив наданий розрахунок інфляційних витрат за прострочення поставленого товару та встановив його абсолютну арифметичну правильність. Суд констатує, що розмір інфляційних нарахувань, що може бути стягнуто за специфікацією № 12 за період з 01.06.2022 по 31.10.2022 дійсно дорівнює 30164,69 грн. Розмір інфляційних втрат за специфікацією № 13 становить 149,44 грн, за період з 01.09.2022 по 31.10.2022, а за специфікацією № 14 з 01.09.2022 по 31.10.2022 становить 18048,13 грн.

Відтак вказана вимога позивача про стягнення 48362,26 грн інфляційних підлягає повному задоволенню.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просив суд стягнути з відповідача суму витрат, що пов`язані з наданням послуг правничої допомоги, що складається з гонорару адвоката та гонорару успіху на загальну суму 58680,67 грн. Позивачем надано до суду копію договору про правничу допомогу № 35 від 22.11.2022, відповідно до якого Адвокатське об`єднання "МКБ Групп" зобов`язалося на платній основі надати професійну правничу допомогу ТОВ "Агротрейд-2000".

Відповідно до пункту 2.1 договору про правничу допомогу гонорар адвоката за цим договором становить 20000,00 грн. Пунктом 2.2 сторони цього договору узгодили, що за виграну судову справу клієнт сплачує адвокату гонорар успіху у розмірі 5 % від суми позову.

З наданої позивачем виписки по рахунку АО "МКБ Групп" вбачається проведення оплати за правничу допомогу на суму 20000,00 грн.

Оскільки за умовами договору гонорар успіху становить 5 % від суми позову, відповідно він становить 38680,67 грн.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що частинами 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд констатує, що справа, що розглядається є типова і не вимагає нестандартного підходу для належного здійснення адвокатом своїх обов`язків за договором про надання правової допомоги. Суд також констатує, що при вирішенні можливості покладення на відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу відповідача слід врахувати також і об`єктивні обставини справи. Зокрема, за наявних у справі матеріалів вбачається, що оскільки відповідачем не було висловлено жодних заперечень, в цій справі позиція позивача не вимагала здійснення дій щодо реагування на агрументи іншої сторони. Така заборгованість була визнана відповідачем у актах звірки взаєморозрахунків, а нарахування пені та інфляційних втрат здійснюється за простою типовою формулою, в яку вносяться виключно вхідні дані щодо періоду наявності заборгованості та суми такої заборгованості станом на певний день.

Слід зупинитися на дотриманні сторонами балансу інтересів. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. Також відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, вирішення судом спорів, а до основних принципів відносяться принцип рівності та неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19).

За таких умов, суд не вважає співмірним покладати на відповідача всю заявлену суму витрат на адвоката позивача у розмірі 58680,67 грн та з урахуванням складності справи та необхідності дотримуватися принципу співмірності вважає необхідне зменшити розмір витрат на правову, що відшкодовуватимуться до 30000,00 грн, що включає в себе як гонорар адвоката так і гонорар успіху.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У пунктах 8, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз`яснено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121В, код ЄДРПОУ 01200244) в особі Філії "Броварська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (07413, Київська обл., Броварський р-н, село Пухівка, вулиця Соборна, будинок б/н, код ЄДРПОУ 42771836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» (юр. адреса: 09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, селищна рада Терезинська, автодорога Київ-Одеса 82км+500м; поштова адреса: 09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт Терезине, вул. Першотравнева, буд 2, код ЄДРПОУ 36445855) 690706,01 грн основного бору, 34535,30 грн пені 48362,26 грн інфляційних втрат, 11604,21 грн судового збору, 30000,00 грн витрат на правову допомогу з урахуванням гонорару успіху.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз