Ухвала

від 14.06.2023 по справі 911/2301/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" червня 2023 р. Справа № 911/2301/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Михайлішині В. В.

за участю представників учасників справи:

від прокурора: не з`явились;

від позивача-1: не з`явились;

від позивача-2: не з`явились;

від позивача-3: не з`явились;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за заявою Державної судової адміністрації України, м. Київ

про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 р.

у справі № 911/2301/15

за позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону, м. Київ

в інтересах держави в особі:

1)Міністерства оборони України, м. Київ;

2)Київського квартирно-експлуатаційного управління, м. Київ;

3)Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

до:

1)Бориспільської міської ради, м. Бориспіль;

2)Приватного акціонерного товариства „Пентопак, м. Бориспіль;

про скасування рішення і визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації земельної ділянки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.05.2023 р. до канцелярії суду від Державної судової адміністрації України надійшла заява № 10-5665/23 від 15.05.2023 р. про заміну способу і порядку виконання судового рішення, у якій він просить суд замінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 р. в частині стягнення судового збору з Бориспільської міської ради у розмірі 3 045, 00 грн шляхом стягнення вказаного судового збору з Виконавчого комітету Бориспільської міської ради на користь Держави.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначає, що на даний час виконання органами Казначейства рішення суду в частині стягнення судового збору з Бориспільської міської ради на користь Державної судової адміністрації України є неможливим у зв?язку із тим, що Бориспільська міська рада не обслуговується та не має жодних відкритих рахунків в органах Казначейства Київської області, а вищезазначений запропонований порядок забезпечить реальне виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. прийнято до розгляду заяву Державної судової адміністрації України про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 911/2301/15 за позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Військової частини НОМЕР_1 до Бориспільської міської ради, ПРАТ „Пентопак про скасування рішення та визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації земельної ділянки і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 14.06.2023 р.

14.06.2023 р. представники учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява заявника про зміну способу та порядку виконання судового рішення підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2022 р. у справі № 911/2301/15 за позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Військової частини НОМЕР_1 до Бориспільської міської ради, ПРАТ „Пентопак про скасування рішення та визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації земельної ділянки позов задоволено повністю та вирішено скасувати рішення Бориспільської міської ради від 08.11.2007 р. № 2537-24-V „Про передачу закритому акціонерному товариству „Пентопак земельної ділянки 2, 3594 га в оренду під будівництво багатоповерхових житлових будинків у Соцмістечку в районі житлового будинку № 367 у м. Борисполі (землі житлової та громадської забудови); визнати недійсним договір оренди землі від 27.02.2008 р., укладений між Бориспільською міською радою та Закритим акціонерним товариством „Пентопак, зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру від 24.03.2008 р. за № 040833700023; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:07:002:0034 із одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень); стягнути з Бориспільської міської ради в доход Державного бюджету України судові витрати 3 045, 00 грн судового збору; стягнути з Приватного акціонерного товариства „Пентопак в доход Державного бюджету України судові витрати 609, 00 грн судового збору.

20.03.2023 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази, у тому числі наказ на виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 р. у даній справі в частині стягнення з Бориспільської міської ради в доход Державного бюджету України судові витрати 3 045, 00 грн судового збору, стягувачем за яким визначено Державну судову адміністрацію України, із строком пред?явлення до виконання до 01.05.2023 р.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

2. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

3. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

4. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

5. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

6. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, після видачі Господарським судом Київської області відповідного наказу від 20.03.2023 р. у справі № 911/2301/15 Державній судовій адміністрації України та після пред`явлення 10.04.2023 р. останньою вказаного наказу до виконання в органи Казначейства, листом № 4-06-06/2574 від 11.04.2023 р. Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області було повернуто вказаний виконавчий документ без виконання, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження строк пред?явлення наказу № 911/2301/15, виданого Господарським судом Київської області 20.03.2023 р., про стягнення з Бориспільської міської ради в доход Державного бюджету України судові витрати 3 045, 00 грн судового збору перервався і розпочав свій перебіг заново з наступного дня після його повернення.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

5. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Пунктом 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України передбачено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Пунктом 7.2. цієї ж постанови передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Пунктом 7.5. цієї ж постанови передбачено, що якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження, господарський суд у своєму наказі не зобов`язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача.

Як було зазначено вище, у своєму листі № 4-06-06/2574 від 11.04.2023 р. щодо виконання наказу № 911/2301/15, виданого Господарським судом Київської області 20.03.2023 р., про стягнення з Бориспільської міської ради в доход Державного бюджету України судових витрат 3 045, 00 грн судового збору, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області зазначило, що виконання органами Казначейства рішення суду в частині стягнення судового збору з Бориспільської міської ради на користь Державної судової адміністрації України є неможливим у зв?язку із тим, що Бориспільська міська рада не обслуговується та не має жодних відкритих рахунків в органах Казначейства Київської області, а тому суд дійшов висновку, що виконання рішення суду в частині стягнення з Бориспільської міської ради в доход Державного бюджету України судових витрат 3 045, 00 грн судового збору є неможливим за вищевказаних обставин.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

2. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

3. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

4. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Пунктом 1) ч. 9 розділу 6 Прикінцеві та Перехідні положенням цього ж кодексу передбачено, що установити, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету:

1) рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні;

Відповідно до частин 1-4 ст. 22 цього ж кодексу за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

2. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

3. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

4. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Згідно з ст. 2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частинами 1, 2 ст. 11 цього ж закону передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Підпунктом 4) пункту а) ч. 1 ст. 28 цього ж закону передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Частинами 1, 2 ст. 64 цього ж закону передбачено, що видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов`язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.

2. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Згідно з п. 2. Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р., безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;

Згідно з п. 3. цього ж Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що виконання рішення суду у даній справі в частині стягнення з Бориспільської міської ради в доход Державного бюджету України судових витрат 3 045, 00 грн судового збору є неможливим у зв?язку із тим, що Бориспільська міська рада не обслуговується та не має жодних відкритих рахунків в органах Казначейства Київської області, а головним розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету Бориспільської міської територіальної громади є також Виконавчий комітет Бориспільської міської ради, суд дійшов висновку що з метою захисту прав і інтересів заявника (стягувача) -Державної судової адміністрації України та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі в цій частині є необхідним зміна способу та порядку виконання рішення суду в цій частині шляхом стягнення присуджених грошових коштів в доход Державного бюджету України з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету Бориспільської міської територіальної громади - Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, а тому заява Державної судової адміністрації України про зміну способу та порядку виконання судового рішення у даній справі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вищевказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною у його постанові від 14.05.2020 р. у справі № 916/1952/17.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 233 235, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву № 10-5665/23 від 15.05.2023 р. (вх. № 10017/23 від 23.05.2023 р.) Державної судової адміністрації України про зміну способу та порядку виконання судового рішення задовольнити.

2.Змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 р. у справі № 911/2301/15 (п. 5 резолютивної частини рішення суду) в частині стягнення з Бориспільської міської ради (08300, вул. Київський шлях, 72, м. Бориспіль, Київська область; ідентифікаційний код 04054903) в доход Державного бюджету України судових витрат 3 045 (три тисячі сорок п?ять) грн 00 (нуль) коп. судового збору шляхом стягнення присуджених грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету Бориспільської міської територіальної громади - Виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, вул. Київський шлях, 72, м. Бориспіль, Київська область; ідентифікаційний код 33003375).

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст ухвали складено і підписано

26 червня 2023 р.