Рішення

від 28.06.2023 по справі 917/680/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2023 Справа № 917/680/23

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, код ЄДРПОУ 21642228, Адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Приватного підприємства «Панацея Фарм» (39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика Набережна, буд. 1, код ЄДРПОУ 34987722)

про стягнення 133 044.38 грн,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства «Панацея Фарм» про стягнення 133 044.38грн заборгованості за Договором поставки №49685 від 05.05.2021 року, у тому числі: основний борг в сумі 110 870,32грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 22 174,06грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом, на адресу: 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика Набережна, буд. 1 - повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/680/23.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» (надалі - Позивач, за договором - Продавець) та Приватним підприємством «Панацея Фарм» (надалі - Відповідач, за договором - Покупець) було укладено Договір поставки №49685 від 05.05.2021 року (надалі - Договір) лікарських засобів та виробів медичного призначення надалі - Товар), за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов Договору.

У пункті 1.2. (1.2.1.) договору визначено, що предметом поставки є наступний товар: лікарські засоби та вироби медичного призначення, предмети та засоби особистої гігієни, косметичні засоби, функціональні харчові продукти, дієтичні добавки та інші товари, які мають право відповідно до законодавства придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи.

Відповідно до пункту 2.1. договору поставка товару здійснюється окремим партіями, кількість та асортимент товару в яких визначається сторонами шляхом оформлення замовлень відповідно до умов, викладених в розділі 3 цього договору.

Згідно з пунктом 3.7. договору датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем.

За змістом пунктів 5.1., 5.3. договору ціна за одиницю товару визначається (погоджується) сторонами на підставі прайс-листа постачальника, що діє на момент замовлення товару покупцем, в якому наведено перелік (асортимент) товару, що є предметом поставки відповідно до цього договору та його ціна до якої додається податок на додану вартість у розмірі, встановленому чинним законодавством України. Зміна та/або оновлення такого прайс-листа, а також направлення його покупцем здійснюється за правилами постачальника.

Ціна кожної одиниці товару вказується у видаткових накладних на поставку кожної партії товару.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата покупцем Товару за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати за Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається Покупцем при поданні Замовлення на поставку.

Відповідно до п. 6.2. Договору при здійсненні Покупцем оплати Товару за Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар на користь Продавця, визначається Продавцем у видаткових накладних на Товар, який поставляється.

Положеннями пункту 10.4. договору визначено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотка від простроченої суми оплати.

Згідно до п.10.8 Договору за умови прострочення Покупцем строків оплати за Товар за цим Договором більш ніж на 10 календарних днів, Постачальник має право вимагати оплати всього поставленого Покупцю, але неоплаченого Товару. В такому разі Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості всього поставленого, але неоплаченого товару в 3-денний строк з дня отримання відповідної вимоги Постачальника.

Цей договір складений в трьох примірниках, два примірника - для постачальника, один примірник - для покупця, вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє протягом 2 (двох) календарних років, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з умовами даного договору (пункт 12.10. договору).

Позивач вказує, що виконав свої зобов`язання по Договору в повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими накладними, проте в порушення взятих на себе зобов`язань Відповідач вартість Товару, у встановлений строк, не оплатив, чим порушив положення ст. 526 ЦК України.

За даними позивача, на момент складення даної позовної заяви сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 110 870,32 грн.

У зв`язку з простроченням оплати товару, Позивачем відповідно до умов Договору та Цивільного кодексу України нараховано Відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 22 174,06грн

Оскільки будь-які дії із сторони відповідача були відсутні, позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача вказані розміри основного боргу та здійснених нарахувань за неналежне виконання умов Договору.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки №49685 від 05.05.2021 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами належним чином засвідчених копій видаткових накладних та довіреностей.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки №49685 від 05.05.2021 року та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару згідно наявних в матеріалах справи накладних, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 110 870,32 грн, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 110 870,32 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №49685 від 05.05.2021 року, та факту наявності заборгованості у розмірі 110 870,32 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 22 174,06 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом наведених норм встановлені проценти є платою, яку згідно умов договору отримує покупець від продавця як за правомірне, так і за неправомірне користування останнім утриманими грошовими коштами.

Положеннями пункту 10.4. договору визначено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотка від простроченої суми оплати.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту прострочення оплати товару за договором поставки №49685 від 05.05.2021 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 174,06 грн процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» до до Приватного підприємства «Панацея Фарм» про стягнення 133 044.38 грн заборгованості за Договором поставки №49685 від 05.05.2021 року (основний борг в сумі 110 870,32грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 22 174,06грн.) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Панацея Фарм» (39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика Набережна, буд. 1, код ЄДРПОУ 34987722) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 18-а, код ЄДРПОУ 21642228) основну суму заборгованості в розмірі 110 870,32 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 22 174,06грн, а також 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.06.2023р.

Суддя Киричук О.А.