Ухвала

від 26.06.2023 по справі 5019/1317/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" червня 2023 р. м. Рівне Справа № 5019/1317/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" на дії державного виконавця

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В засіданні приймали участь:

Представник: Тістик Р.Б. (поза межами приміщення суду);

Приватний виконавець: Папроцький А.А. (поза межами приміщення суду);

Скаржник на дії органу ДВС: Євтушок А.В. (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа №5019/1317/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04 червня 2014 року, прийнятим у складі колегії суддів (Кочергіна В.О. - головуючий, Романюк Р.В., Торчинюк В.Г) позов задоволено, звернено стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся", заставлене за договором іпотеки від 15 травня 2008 року № 014/89-07/1011, а саме: будівлю кафе "Олеся" загальною площею 390,6 кв. м., а також земельну ділянку загальною площею 0,13487 гектара, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в сумі 231 349 доларів США 18 центів (що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на 07 червня 2012 року становить 1 849 058 грн. 32 коп.), яка виникла за кредитним договором від 15 травня 2008 року № 014/89-07-1011 у розмірі 204 834,55 доларів США (з яких: 46 985,43 дол. США заборгованість по відсоткам, 153 519 дол. США - залишок за кредитом, 4 329,60 дол. США пеня), а також яка виникла за кредитним договором від 11 вересня 2008 року № 014/89-07/1173 у розмірі 26 514,63 дол. США (з яких: 6 618,92 дол. США заборгованість по відсоткам, 19 089,72 дол. США - залишок за кредитом, 805,99 дол. США - пеня). Визначено початкову ціну предмета іпотеки будівлі кафе "Олеся" для її подальшої реалізації у розмірі 1 730 000 грн. 00 коп. та початкову ціну спірної земельної ділянки - 158 000 грн. 00 коп., а також встановлено спосіб реалізації зазначеного заставленого майна шляхом проведення прилюдних торгів.

23 червня 2014 року на виконання рішення господарського суду видано накази.

09 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємство "Олеся" звернулось до Господарського суду Рівненської області із скаргою на дії органу ДВС, в якій останній просить суд, а саме: зупинити передачу на реалізацію майна, оздоровчо - розважального комплексу кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 кв.м, та земельної ділянки загальною площею 0.1387 га, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31-В, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича при винесенні Повідомлення про результати визначення вартості майна, винесену при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області; скасувати повідомлення про результати визначення вартості майна від 25 травня 2023 року, винесене при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 09 червня 2023 року № 03-04/16/2023, у зв`язку із перебуванням судді Церковної Н.Ф. у відпустці, справа №5019/1317/12, відповідно до пунктів 2.3.47, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5019/1317/12, за результатами якого вказану справу передано судді Войтюку В.Р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 червня 2023 року, зокрема: справу № 5019/1317/12 прийнято до свого провадження; прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" на дії державного виконавця до розгляду; розгляд скарги призначено на 19 червня 2023 року.

19 червня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на скаргу на дії державного виконавця.

19 червня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від приватного виконавця Папроцького А.А. надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 червня 2023 року відкладено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" на дії державного виконавця на 26 червня 2023 року.

26 червня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла промова в судових дебатах.

В судовому засіданні 26 червня 2023 року приватний виконавець Папроцький А.А. ТА представник стягувача заперечили проти задоволення скарги.

Заявник в судовому засіданні 26 червня 2023 року у свою чергу подану скаргу підтримав та просив суд задоволити останню.

Статтею 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи те, що матеріали справи є достатніми для розгляду скарги, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги за відсутності явки представників відповідача та органу ДВС.

Статтями 339-340 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об`єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Законодавцем передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу статті 129-1 Конституції України та статті 241 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить частина 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби та регламентує порядок і особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Зокрема, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду, є постанова державного виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Тобто, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) виконавця, оформлені відповідною постановою.

Отже, в обґрунтування поданої скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Олеся" (далі - скаржник, боржник) зазначає, що останнє отримало лист від приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича в якому надіслано Повідомлення про результати визначення вартості майна.

В зазначеному Повідомленні вказано: "... за результатом проведення незалежної оцінки нерухомого майна, а саме: оздоровчо - розважальний комплекс кафе "Олеся" загаченою площею 1717,8 кв.м. ... визначено ринкову вартість майна яка становить 6 034 000 грн. 00 коп.".

Заявник не погоджується із результатами визначення вартості майна оздоровчо - розважального комплексу кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 кв.м., оскільки наказом Господарського суду Рівненської області від 23 червня 2014 року звернуто стягнення на предмет іпотеки загальною площею 390,6 кв.м.

Окрім того останній не погоджується з визначеним особи - оцінювача, порядком проведення оцінювання та їх результатами.

08 вересня 2022 року приватним виконавцем Папроцьким А.А. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

У зазначеній постанові вказано, що з метою визначення вартості майна боржника необхідно залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, а саме: Нечаєва Альфреда Сергійовича. Проте, з повідомленням приватного виконавця про результати визначення вартості майна надійшов звіт про незалежну оцінку об`єкта суб`єкта оціночної діяльності ФОП Семко Володимир Зіновійович.

З моменту винесення постанови 08 вересня 2022 року (визначення суб`єкта оціночної діяльності) і до отримання вказаного звіту, ніяких повідомлень про зміну оцінювача я не отримував, про причини такої заміни мені не відомі.

Відтак, на думку заявника даний звіт підготовлений неуповноваженою особою, а відтак є нечинним.

Окрім того заявник зазначає, що при вказанні площі майна в мотивувальній частині постанови зазначено, що все майно боржника описане та арештоване, а саме - майно загальною площею 1717,8 кв.м., а в резолютивній частині зазначено, що призначено суб`єкта оціночної діяльності при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/1317/12 про звернення стягнення на майно загальною площею 390,6 кв.м.

Також, в резолютивній частині вказаної постанови зазначено, що суб`єкту оціночної діяльності слід визначити початкову ціну предмета іпотеки - будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390,6 кв.м. Відтак, на думку заявника суб`єкт оціночної діяльності самовільно змінив об`єкт оцінки та здійснив оцінку всього майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся".

Заявник вказує, що оцінка проводилась 16 січня 2023 року, а дата завершення складання звіту - 14 лютого 2023 року, проте, всупереч прямим вимогам п. 5 ст. 57 Закону, приватним виконавцем направлено боржнику повідомлення про результати визначення вартості майна 25 травня 2023 року, тобто через понад чотири місяці після її проведення.

Крім того, щодо самого звіту заявник зазначає наступне наступне.

У пункті 1.3. Звіту вказано характеристики об`єкта оцінки, а саме: нежитлова будівля площею 1717,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Привокзальна, буд. 31-В. Проте, вступній та резолютивній частинах Постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 08 вересня 2022 року чітко вказано, що дана постанова винесена при примусовому виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 23 червня 2014 року про, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки - майна площею 390,6 кв.м. та вказано, що підлягає визначити початкову ціну предмета іпотеки будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390,6 кв.м. та в мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що описано та арештовано майно боржника, а саме: оздоровчо - розважальний комплекс кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 кв.м.

Скаржник стверджує, що у постанові від 08 вересня 2022 року не вказано, що суб`єкту оціночної діяльності слід визначити вартість всього описаного та арештованого майна боржника, а навпаки, чітко вказана площа майна, що підлягає оцінці - 390,6 кв.м.

Окрім того, у Звіті вказано, що 16 січня 2023 року з 15:00 год. до 16:00 год. проводився огляд об`єкта оцінки, про що власника було завчасно повідомлено, проте явку працівників товариства не було забезпечено, відтак огляд здійснювався лише частково, адже всередину приміщень для огляду потрапити не вдалося, відтак складено Акт приватного виконавця від 16 січня 2023 року.

З вказаними обставинами скаржник не погоджується, оскільки 16 січня 2023 року останній як директор боржника, прибув на місце огляду та чекав приватного виконавця та оцінювача, але ніхто так і не з`явився. Крім того, зазначено, що приватний виконавець звертався до Сарненського районного відділу поліції ГУ НП у Рівненській області для забезпечення присутності, що здійснено не було.

Отже, на думку скаржника вартості майна занижена.

Окрім того, скаржник звертає увагу суду, що питання про визначення площі майна, на яке приватним виконавцем накладено арешт, виникало неодноразово та вже розглянуте судом.

Так, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 грудня 2014 року заяву відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції про роз`яснення рішення Господарського суду Рівненської області від 04 червня 2014 року у справі № 5019/1317/12 задоволено.

Вказаною ухвалою роз`яснено відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції, що за змістом резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 4 червня 2014 року у справі № 5019/1317/12 звернення стягнення підлягає, зокрема, на будівлю кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31 В без урахування складової частини даної будівлі у вигляді добудови площею 1286,8 м2 на її першому та другому поверсі.

Також, роз`яснено відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції, що при складанні висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 5 травня 2014 року № 8204-8205, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, добудови площею 1286,8 м2 на першому та другому поверсі будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31 В, не включалися до вартості майна, на яке необхідно звернути стягнення.

Крім того, 13 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (правонаступник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") зверталось до Господарського суду Рівненської області із заявою про встановлення порядку та способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 04 червня 2014 року у справі № 5019/1317/12. В обґрунтування поданої заяви, стягувач зазначав, що на даний момент опис та площа предмету іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не відповідає опису та площі цього ж майна, зазначеному у судовому рішенні від 04 червня 2014 року у справі № 5019/1317/12, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду у передбаченому судом порядку. Наголошує на тому, що рішення Господарського суду Рівненської області від 04 червня 2014 року у справі № 5019/1317/12 неможливо виконати та неможливо передати іпотечне майно на реалізацію, оскільки судовим рішенням визначено площу майна боржника будівлі кафе "Олеся" (390,6 кв.м.), однак надалі, боржником зроблено ряд добудов, внаслідок чого змінилась назва предмета іпотеки на оздоровчо - розважальний комплекс кафе "Олеся" та його площа збільшилась до 1717,8 кв.м.

Стягувач просив суд встановити порядок виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 04 червня 2014 року у справі № 5019/1317/12 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 014/89-07/1011 від 15 травня 2008 року (із змінами і доповненнями), укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Олеся" та посвідченим приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Овдіюк Д.І. (реєстровий № 1646), а саме: оздоровчо-розважального комплексу кафе "Олеся", загальною площею 1717,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та належить Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельному підприємству "Олеся". Проте, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року у задоволенні зазначеної заяви відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 квітня 2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року у справі № 5019/1317/12 - без змін.

В подальшому, ухвалою від 16 вересня 2022 року задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. по виконавчому провадженню ВП №66873533 у справі №5019/1317/12, визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. щодо винесення постанови від 23 серпня 2022 року про опис та арешт майна боржника у ВП № 66873533 неправомірними та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. про опис та арешт майна боржника у ВП № 66873533 як незаконну. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2022 року ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2022 у справі №5019/1317/12 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги.

Скаржник зазначає, що колегія суддів зазначила, що боржником не надано доказів, які б підтвердили причинно-наслідковий зв`язок між винесенням постанови про накладення арешту на предмет іпотеки загальною площею 1717,8 кв м та зверненням стягнення на предмет іпотеки загальною площею 390,6 кв м згідно наказу, з можливим порушенням матеріальних чи процесуальних прав боржника.

На думку скаржника, не потребує доказуванню факт визначення площі майна, на яке звернуто стягнення, а саме: будівлю кафе "Олеся загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31 В, та який встановлений рішенням від 04 червня 2014 року, наказом про примусове виконання рішення від 23 червня 2014 року, ухвалою про роз`яснення рішення від 02 грудня 2014 року, ухвалою про встановлення порядку та способу виконання рішення суду від 21 грудня 2021 року, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 квітня 2022 року та від 15 листопада 2022 року.

Надалі, скаржник дізнався, що 29 травня 2023 року приватним виконавцем виставлено на торги майно, а саме: Іпотека. Оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 кв.м, РНОНМ: 1846226456254, та земельна ділянка загальною площею 0.1387 га, КН: 5625410100:01:007:0095, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31-В.

Скаржник наголошує, що приватним виконавцем не зазначено нормативно - правового обґрунтування визначення такої площі майна, не вказано підстави зміни рішення та наказу суду. Окрім того, скаржник стверджує, що судами неодноразово наголошувалось приватну виконавцю, що реалізації підлягає майно площею саме 390,6 кв.м., а не 1717,8 кв.м. Відтак, на переконання скаржника приватним виконавцем, всупереч прямим нормам законодавства, самостійно змінено порядок та спосіб виконання рішення суду, збільшено площу майна, що передане в іпотеку та виставлено на продаж 1717,8 кв.м.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, скаржник просить суд зупинити передачу на реалізацію майна, оздоровчо - розважального комплексу кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 кв.м, та земельної ділянки загальною площею 0.1387 га, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31-В, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича при винесенні Повідомлення про результати визначення вартості майна, винесену при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області; скасувати повідомлення про результати визначення вартості майна від 25 травня 2023 року, винесене при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області.

Дослідивши матеріали скарги, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04 червня 2014 року у справі № 5019/1317/12 (суддя Кочергіна В.О.) позовну заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк) задоволено повністю та звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 014/89-07/1011 від 15.05.2008 року (із змінами і доповненнями), укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Олеся" та посвідченим нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу ОвдіюкД.І. (реєстровий № 1646). а саме: будівлю кафе "Олеся", загальною площею 390,6 кв. м„ що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та належить ТзОВ виробничо-торгівельному підприємству "Олеся" (код ЄДРПОУ 23305371) на праві власності (свідоцтво про право власності серії САА №370976 від 03.09.2004 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4642511) та земельну ділянку, загальною площею 0,13487 га.. що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та належить ТзОВ виробничо-торгівельному підприємству «Олеся» на праві приватної власності (державний акт на право власності на землю серії ЯЗ № 281707), кадастровий номер земельної ділянки - 5625410100010070095.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390.6 кв.м., що знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та земельної ділянки, загальною площею 0,13487 гектара, розташованої за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна. 31В шляхом проведення прилюдних торгів.

Визначено початкову ціну предмета іпотеки - будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390.6 кв.м., що знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В для її подальшої реалізації в сумі 1 730 000 грн., яка встановлена згідно висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 8204-8205 від 05 травня 2014 року проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Визначено початкову ціну предмета іпотеки - земельної ділянки, загальною площею 0,13487 га. розташованої за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В для її подальшої реалізації в сумі 158 000 грн., яка встановлена згідно висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 8204-8205 від 05 травня 2014 року проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На виконання даного рішення, Господарським судом Рівненської області 23 червня 2014 року виданого наказ № 5019/1317/12.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 липня 2018 року по справі № 5019/1317/12 задоволено заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" № 140/5/5/298 від 20 червня 2018 року. Замінено сторону виконавчого провадження (стягувана) з примусового виконання наказів Господарського суду Рівненської області від 23 червня 2014 року у справі № 5019/1317/12, а саме: АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ффнансова компанія "Форінт".

Постановою Рівненського апеляційного Господарського суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03 липня 2018 року по справі № 5019/1317/12 задоволено. Оскаржувану ухвалу змінено в частині заміни сторони виконавчого провадження (стягувана) з примусового виконання наказів Господарського суду Рівненської області від 23 червня 2014 року у справі № 5019/1317/12 АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, як вбачається з матеріалів справи 04 червня 2014 року рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 5019/1317/12 звернуто стягнення предмет іпотеки, а саме: будівлю кафе "Олеся", загальною площею 390,6 кв. м„ що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та земельну ділянку площею 0,13487 га„ що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В. Дана площа об`єкта за реєстраційним номером 7299186 підтверджується також Витягом № 18241839 від 26 березня 2008 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У подальшому, тобто після винесення судом рішення від 09 червня 2014 року Іпотекодавцем зроблено ряд добудов, внаслідок чого площа будівлі кафе "Олеся", що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В (реєстраційний номер об`єкта: 7299186) збільшилася з 390,6 кв.м. до 1 677,4 кв. м„ оформлений новий техпаспорт від 05 серпня 2008 року на оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" та внесено зміни щодо площі об`єкта за тим же реєстраційним номером 7299186 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Як вбачається з Інформаційної довідки № 309697385 від 13 вересня 2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що міститься у матеріалах виконавчого провадження № 66873533 , у 2019 році Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" зроблено ряд добудов, внаслідок чого площа будівлі кафе "Олеся" збільшилась з 1 677,4 кв.м. до 1 717,8 кв.м. та 03 червня 2019 року за останнім зареєстровано право власності на оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" площею 1 717,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В, реєстраційний номер об`єкта: 7299186.

Підставою для виникнення права власності 03 червня 2019 року є свідоцтво про право власності від 03 вересня 2004 року, яке також зазначене і у виконавчому документі, що підлягає до виконання.

Як вбачається з даної Інформаційної довідки, 06 червня 2019 року державним реєстратором Веснянської сільська рада Корецького району Рівненської області Новак Русланом Васильовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47225654 від 06 червня 2019 року на підставі якого запис про іпотеку № 25729892 перенесено до запису про іпотеку № 31881636 від 15 травня 2008 року на підставі договору іпотеки зареєстрованого в реєстрі № 1646 15 травня 2008 року.

Окрім того, згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі вищевказаного Договору іпотеки, 15 травня 2008 року накладено:

-обтяження (заборону на нерухоме майно) № 7192142 на будівлю кафе "Олеся", адреса: Рівненська обл.. Сарненський р., м. Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31 в, номер РПВН: 7299186;

-обтяження (заборону на нерухоме майно) № 9300135 на земельну ділянку адреса: Рівненська обл., Сарненський р., м. Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31-в, кадастровий номер: 5625410100:01:007:0095, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельному підприємству "Олеся".

17 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким Андрієм Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66873533 з примусового виконання наказу № 5019/1317/12 виданого господарським судом Рівненської області 23 червня 2014 року.

У ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення кредитування" від 04 лютого 2019 року внесено зміни до ст. 5 Закону України "Про іпотеку", та дану статтю доповнено частиною 5 якою передбачено, що у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору іпотеки № 014/89-07/1009/1 від 15 травня 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Овдіюк Д.І., зареєстрованого в реєстрі за реєстровим номером 1646, укладеного між боржником та АТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є ТзОВ "ФК "Форінт") сторонами обумовлено, що на строк дії цього Договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця. Сторони свідчать, що усі наступні покращення, добудови, перепланування, які Іпотекодавець буде проводити з Предметом іпотеки, охоплюються дією даного договору і на них розповсюджуються в повній мірі всі права та обов`язки сторін, що витікають з даного договору.

Суд зазначає, що Законом України "Про іпотеку" та Договором іпотеки передбачено, що усі покращення та реконструкції предмета іпотеки охоплюються дією Договору та вважаються предметом іпотеки.

Окрім того, 10 вересня 2019 року Північно-Західним апеляційним господарським судом у справі № 5019/1317/12 винесено постанову, у якій суд апеляційної інстанції зазначив наступне: ".в апеляційній скарзі державний виконавець покликається на зміни в Законі України "Про іпотеку", за змістом яких, якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано, всі новостворені приміщення вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, разом з цим лишає поза увагою той Факт, що експертна оцінка проводилася виключного будівлі кафе площею 390,6 кв.м. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що державним виконавцем порушені вимоги чинного законодавства щодо визначення дійсної вартості майна та не вжито всіх заходів для оцінки такого майна для здійснення його продажу".

Таким чином, суд апеляційної інстанції зобов`язав державного виконавця провести оцінку будівлі кафе "Олеся", загальною площею 1 677,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна 31-В та земельної ділянки, загальною площею 0,1387 га., кадастровий номер: 5625410100:01:007:0095, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна 31-В уже з врахуванням збільшення площі предмету іпотеки.

У 2019 році Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" зроблено ряд добудов, внаслідок чого площа будівлі кафе "Олеся" збільшилась з 1 677,4 кв.м, до 1 717,8 кв.м, 20 квітня 2022 року Північно-Західним апеляційним господарським судом у справі № 5019/1317/12 ухвалено постанову, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції та зазначено наступне: "ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» у своїй заяві про встановлення порядку та способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 04 червня 2014 року просить змінити спосіб виконання цього рішення та провести стягнення на весь оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся", площею 1 717,8 м2, оскільки розмір іпотечного майна за цей час збільшився і опис та площа предмету іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не відповідає опису та площі цього ж майна, зазначеному у судовому рішенні від 04 червня 2014 року, у справі №5019/1317/12, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду у передбаченому судом порядку. Проте, заявник, звертаючись з даною заявою про встановлення порядку та способу виконання рішення, не зазначає, яким чином збільшення загальної площі іпотечного майна унеможливлює виконання рішення суду приватним виконавцем у відповідно до спеціального закону... На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що заява про встановлення порядку та способу виконання рішення ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" не підлягає задоволенню".

Отже, судами відмовлено у встановленні порядку та способу виконання рішення щодо збільшеної площі предмета іпотеки, оскільки Законом України "Про іпотеку" прямо передбачено поширення дії іпотеки на описане та арештоване 23 серпня 2022 року приватним виконавцем нерухоме майно площею 1 717,8 кв.м. та звернення на нього стягнення в порядку примусового виконання рішення суду.

15 листопада 2022 року постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі № 5019/1317/12 (за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А. А. при винесенні постанови про опис та арешт майна боржника від 23 серпня 2022 року при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року) скасовано ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16 вересня 2022 року у справі № 5019/1317/12 (суддя: Церковна Н.Ф.) та прийнято нове судове рішення яким відмовлено у задоволенні скарги.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16 вересня 2022 року у справі № 5019/1317/12 (суддя: Церковна Н.Ф.) суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення наступним: "Відповідно до статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обоє 'язки. Згідно із частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (частина перша статті 184 Цивільного кодексу України). Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов 'язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України). Згідно із частинами першою, другою статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відповідно до частин третьою ятої статті 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент винесення постанови приватного виконавця) частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення е натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором. У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору. З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що після завершення реконструкції (у даному випадку збільшення загальної площі предмета іпотеки з 390.6 кв м до 1717,8 кв м) предмета іпотеки, реконструйована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки та що всі реконструйовані об`єкти нерухомості є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, тому частина приміщення, на яку було збільшено площу предмета іпотеки, фактично увійшла до складу предмета іпотеки за вказаним іпотечним договором. Правові висновки про те, що якщо реконструкція будівлі відбулася після передання цієї будівлі в іпотеку, то всі новоутворені площі цієї будівлі відповідно до Закону України "Про іпотеку" увійшли до предмета іпотеки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №910/5851/19. Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно п. 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553) (станом на дату винесення постанови приватного виконавця) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом ' об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Таким чином, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості можливе лише за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію та про прийняття його в експлуатацію. Колегія суддів зазначає, що боржником не надано доказів, які б підтвердили причинно- наслідковий зв 'язок між винесенням постанови про накладення арешту на предмет іпотеки загальною площею 1717,8 кв м та зверненням стягнення на предмет іпотеки загальною площею 390,6 кв м згідно наказу, з можливим порушенням матеріальних чи процесуальних прав боржника. Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення скарги на неправомірні дії приватного виконавця".

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 921/79/17-г/4 зазначено, що колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що заявлена позивачем збільшена площа нежитлового приміщення на 33,5 кв.м. у результаті самочинного будівництва, здійсненого у 2004 році, не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, який може бути виділений в натурі, а є лише частиною об`єкта нерухомого майна, на яку (частину) поширюється іпотека.

У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 916/2828/18 зазначено, що крім того у зв 'язку з переобладнанням квартири АДРЕСА_1 в офісне приміщення та зміною призначення нерухомого майна (предмета іпотеки) з житлового на нежитлове за відповідачем у справі 08.02.2012 була здійснена державна реєстрація права приватної власності на нежитлові приміщення офісу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, слід зазначити, що новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами. Отже нежитлові приміщення офісу, загальною площею 432,3 кв.м. житловою площею 155.1 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за реєстраційним номером в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7790248, є предметом іпотеки за іпотечним договором від 22.05.2007, характеристики якого були змінені в результаті реконструкції одного й того самого об`єкту та на зазначені нежитлові приміщення офісу, власником якого є відповідач, поширюється дія іпотеки на підставі іпотечного договору від 22.05. 2007, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за № У-183.

Отже, з врахуванням даних обставин та встановлених судом фактів, примусовій реалізації підлягає предмет іпотеки уже зі збільшеною площею, а саме оздоровчо- розважальний комплекс кафе "Олеся" площею 1 717,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та земельна ділянка загальною площею 0,1387 кв.м., кадастровий номер 5625410100:01:007:0095, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В.

Суд зазначає, що доводи директора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" - Євтушка А.В. про те, що з моменту винесення постанови від 08 вересня 2022 року (визначення суб`єкта оціночної діяльності) і до отримання Звіту про незалежну оцінку об`єкта, ніяких повідомлень про заміну оцінювача боржник не отримував та про причини такої заміни йому не відомо, спростовуються наступним.

23 серпня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. в межах виконавчого провадження № 66873533 проведено опис та арешт майна боржника, а саме: оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" площею 1 717,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та земельна ділянка заг. пл. 0,1387 кв.м., кадастровий номер 5625410100:01:007:0095, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В. 08 вересня 2022 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Нечаєва Альфреда Сергійовича для участі у виконавчому провадженні.

В подальшому 29 листопада 2022 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Семка Володимира Зіновійовича для участі у виконавчому провадженні, а саме для надання звіту про визначення вартості описаного та арештованого 23 вересня 2022 року майна боржника.

Дана постанова скерована 29 листопада 2022 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" супровідним листом № 9875 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600022144658 (копії яких наявні у матеріалах справи)

Згідно ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій

Суд зазначає, що скаржник обізнаний про відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. виконавче провадження № 66873533 та маючи ідентифікатор доступу до даного виконавчого провадження, жодним чином не довів той факт, що останній раніше (з листопада 2022 року до червня 2023 року) не міг дізнатися в порядку відкритого доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) про винесення постанови від 29 листопада 2022 року. Скаржник мав можливість отримати з Автоматизованої системи виконавчого провадження, інформацію про винесення приватним виконавцем постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Семка Володимира Зіновійовича для участі у виконавчому провадженні, а саме для надання звіту про визначення вартості описаного та арештованого 23 серпня 2022 року майна боржника, а також змогу ознайомитися з усіма матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у приватного виконавця.

Вказане підтверджується судовою практикою, зокрема постановами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 761/34973/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 208/2401/14-ц у яких суд зазначив: "заявник є позивачем у справі, не позбавлений можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Доводи скаржника про те, що 16 січня 2023 року оцінювачем Семком В.З. в присутності приватного виконавця Папроцького А.А. не проводився огляд об`єкта оцінки, однак сам Євтушок А.В. як директор боржника прибув на місце огляду та чекав приватного виконавця та оцінювача, спростовуються зазначеним нижче.

10 січня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" та директор Євтушка А.В. направлено повідомлення № 176 від 09 січня 2023 року про те, що 16 січня 2023 року о 15.00 год. проводитиметься огляд описаного та арештованого 23 вересня 2022 року майна боржника з залученням працівників Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області для забезпечення безпеки і порядку.

Також 09 січня 2023 року приватним виконавцем на адресу Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області було скеровано відповідного листа з метою забезпечення безпеки і порядку під час огляду вищевказаного нерухомого майна, що проводитиметься 16 січня 2022 року о 15.00 год.

Як вбачається з інформації, що міститься у Звіті про незалежну оцінку об`єкта, 16 січня 2023 року з 15:00 год. до 16:00 год. проводився огляд об`єкта оцінки.

У зазначений час оцінювач та приватний виконавець приїхали за адресою об`єкта оцінки, однак Сарненським районним відділом поліції ГУ НП в Рівненській області не було забезпечено присутність працівників у зазначений час.

Проведення візуального огляду вдалося здійснити лише частково, адже, всередину приміщень для огляду потрапити не змогли, оскільки боржником відповідно до положень ст. 10 та ст. 29 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не надано доступу до оцінюваного майна.

У зв`язку з наведеним, складено відповідний Акт приватного виконавця від 16 січня 2023 року у якому зазначено, що боржник в зазначений строк не з`явився та доступу до приміщень не надав.

Суд зазначає, що скаржником до скарги не долучено належних та допустимих доказів які б вказували на те, що останній 16 січня 2023 року о 15:00 год. був присутній за адресою об`єкта оцінки.

Згідно Відповідно до абз. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь- яких випадках її проведення.

Пунктом 1 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, встановлено, що Національний стандарт 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Пунктом 50 Національного стандарту № 1 передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка.

Згідно з п. 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість. Статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Як вбачається з заяви оцінювача доданої до звіту про оцінку майна від 14 лютого 2023 року, ФОП Семко В.З. проведений візуальний огляд об`єкта оцінки. Також оцінювачу надано повний перелік необхідних документів для проведення оцінки описаного та арештованого 23 серпня 2022 року майна боржника.

Відповідно до п.5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця.

Суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" не обґрунтовано, яким чином відсутність оцінювача всередині деяких приміщень на дату огляду вплинула на результати оцінки та в чому саме полягає протиправність дій приватного виконавця, враховуючи той факт, що саме боржник не забезпечив приватному виконавцеві та оцінювачу доступ до об`єкта оцінки, у зв`язку з чим оцінювач не зміг провести повний огляд майна.

За таких обставин, суб`єкт оціночної діяльності більше не ставив перед приватним виконавцем вимоги про огляд об`єкта оцінки, провів зовнішню фотофіксацію об`єкта оцінки та не повідомляв приватному виконавцю про неможливість виконання робіт по оцінці майна, тобто для оцінювача виявився достатнім обсяг отриманих вихідних даних, результатів зовнішнього огляду майна та фотографій для проведення відповідної оцінки.

Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги обставини, встановлені у справі, суд зазначає, що скаржником не доведено, що приватним виконавцем чи оцінювачем порушено вимоги Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 та Національного стандарту № 2, під час проведення оцінки майна.

Скаржником також не надано належних та допустимих доказів щодо різниці технічного стану оцінюваного нерухомого майна і технічного стану та критеріїв, вказаних у звіті.

Норми Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не містять обов`язку у приватного виконавця проводити перевірку дотримання оцінювачем, при проведенні оціночних процедур вимог Законів та Нацстандартів та не встановлюють відповідальність саме приватного виконавця за їх недотримання оцінювачем, оскільки приватний виконавець не наділений професійними знаннями для таких дій.

Аналогічна позиція також підтверджується постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 червня 2018 року по справі № 2/106. постановою Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду від 13 вересня 2018 року по справі № 752/18973/17-й, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі № 766/4405/18. постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2018 року по справі № 910/10063/16. постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року по справі № 910/10063/16.

Враховуючи наведене, суд вбачає відсутність порушень норм чинного законодавства при проведенні експертної оцінки спірного нерухомого майна.

Щодо доводів боржника про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. через понад чотири місяці повідомлено боржника про результати визначення вартості описаного та арештованого майна, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. 25 травня 2023 року отримано Звіт про незалежну оцінку об`єкта. Також 25 травня 2023 року сканкопію даного звіту приватним виконавцем завантажено до системи виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 66873533.

Частиною 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

З дотриманням вищевказаної норми Закону, 25 травня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. на адресу боржника боржника та на адресу стягувача направлено повідомлення № 3431 про результати визначення вартості майна.

Таким чином, дані доводи боржника являються безпідставними, не обґрунтованими.

Щодо дійсної ринкової вартості об`єкта оцінки та достовірності оцінки, суд зазначає наступне.

Як вбачається із Звіту про незалежну оцінку об`єкта, ринкова вартість об`єкта оцінки на дату оцінки складає 6 034 000 грн. 00 коп.

25 травня 2023 року стягувач звернулось до Громадської організації "Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки" із листом № 2/2023/05/7322 від 25 травня 2023 року щодо рецензування Звіту.

07 червня 2023 року ГО "Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки" проведено Рецензію на Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлова будівля, оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся", загальною площею 1717,8 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,1387 га., кадастровий номер 5625410100:01:007:0095 та знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Привокзальна, буд. 31-в.

Дана рецензія була проведена наступними рецензентами: Члени Експертної Ради ВАФО, Член Експертної Ради ВАФО, оцінювач: Ковтюх Наталія Павлівна - має статус "Визнаний Європейський Оцінювач" (Recognized European Valuer TEGoVA (REV), "Визнаний Оцінювач Всесвітньої Асоціації Оціночних Організацій" (Word Association of valuation organisation (WAVO) World Recognized Valuer (WRV). Оцінювач, має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 23 грудня 2006 року МФ № 4777, видане Фондом державного майна України спільно з Київським коледжем нерухомості, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 17 липня 2010 року МФ № 7649, видане Фондом державного майна України спільно з Українською комерційною школою. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 10 грудня 2011 року МФ №8073, видане Фондом державного майна України спільно з Міжнародним інститутом бізнесу. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок Серія АК № 00338 від 11 березня 2006 року., видане Державним комітетом України по земельних ресурсах спільно з Національним аграрним університетом навчально-науковий інститут земельних ресурсів та правознавства та з Всеукраїнською громадською організацією "Ліга оцінювачів земель". Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок Серія АК №02095 від 13 січня 2022 року, видане Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 2778-ПК від 16 лютого 2022 року, видане Фондом державного майна України спільно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-Консалтинговий центр "ЕКСПЕРТ-Л". Термін практичної діяльності як оцінювача більше 15 років.

Член Президії ВАФО, доктор технічних наук, оцінювач: Платонов Борис Олексійович - зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів № 8470 від 21 жовтня 2010 року, має Свідоцтво оцінювача від 31 липня 1998 року № 72, видане Фондом державного майна України спільно з учбовим центром консалтингової фірми "Експерт-Л", Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №2920-ПК від 14 вересня 2022 року, та ЦМК № 1328-ПК від 16 вересня 2022 видані Фондом державного майна України спільно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-Консалтинговий центр "ЕКСПЕРТ-Л". Термін практичної діяльності як оцінювача більше 21 року.

За результатами проведеної рецензії, рецензентами зроблено наступний загальний висновок про достовірність оцінки майна: "Відповідно до п. 67 Національного Стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлова будівля, оздоровчо-розважальний комплекс кафе «Олеся», заг. пл. 1717,8 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,1387 га., кадастровий номер 5625410100:01:007:0095 та знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Привокзальна, буд. 31-в, що рецензується, класифікується затаюю ознакою. "Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки".

Таким чином, дане вкотре вказує на те, що оцінювачем ФОП Семко В.З. достовірно визначено дійсну ринкову вартість об`єкта оцінки.

Щодо відсутності підстав для зупинення передачі на реалізацію описаного та арештованого 23 серпня 2022 року нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 129 Конституції України та статтею 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно роз`яснень п.п. 15,17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна, адже це за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця (у нашому випадку до компетенції приватного виконавця).

Крім того, як вбачається із скарги , вимога щодо зупинення передачі на реалізацію вищевказаного нерухомого майна є складовою скарги на дії приватного виконавця, а не заявою про забезпечення позову.

Вказане підтверджується постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2021 року по справі № 753/3055/18 у якій суд зазначив, що:" правильним є висновок судів і про відмову у задоволенні скарги в частині вимог про зупинення передачі на реалізацію спірних земельної ділянки та садового будинку оскільки питання зупинення вчинення виконавчих дій - це виключні повноваження виконавця під час виконавчого провадження.

Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Аналогічний висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі Ns 766/6997/18 (провадження № 61-4801Зсв18), від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10 (провадження № 61- 193 Юсе 19), тому не заслуговують на увагу доводи скарги з приводу відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Обов`язковість рішення суду виступає невід`ємним елементом сучасної демократичної держави.

Виконання судового рішення є проявом того реального рівня захисту прав свобод та інтересів особи, який може забезпечити держава.

Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Поряд з цим, розглядаючи справу N9 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч. ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, с обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, мас розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також і у рішеннях Європейського суду від 27 липня 2004 року по справі "Ромашов проти України" (заява N 67534/01), від 19 березня 1997 року "Горнсбі проти Греції зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, мас розцінюватись як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні у справі "Янголенко проти України", по, 14077/05 від 10 грудня 2009 року Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не мас бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

У рішенні від 17 травня 2005 року року по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справа "Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирного володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява N40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року.

Європейський суд також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, 76943/11, § 123, ЄСПЛ, вщ 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Згідно з практикою ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі "C.G. та інші проти Болгарії» ("С. G. and Others v. BULGARIA"), заява 1365/07; пункт 170 рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31-32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі "Кантоні проти Франції" ("CANTONI v. FRANCE"), заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11).

Отже, суд зазначає, що тривале, більше 9 років, невиконання судового рішення у справі № 5019/1317/12 порушує право Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" як стягувача на справедливий судовий захист та принцип правової визначеності.

Щодо способу захисту обраного скаржником, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 21 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом

Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) у випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо оцінку майна проводив суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна.

Надсилаючи сторонам виконавчого провадження повідомлення про вартість майна боржника, приватним виконавець діяв у повній відповідності до вимог законодавства.

Повідомлення виконавця про вартість майна фактично має інформаційний характер, це спосіб виконавця довести до сторін інформацію про вартість майна, визначену суб`єктом оціночної діяльності, тобто саме по собі повідомлення не є документом, в якому визначено вартість майна, вартість майна визначається у звіті про оцінку, а не в повідомленні.

Суд зазначає, що вимоги скаржника про визнання неправомірними дій виконавця при винесенні повідомлення не ґрунтуються на положеннях законодавства та не можуть бути задоволені.

Щодо скасування повідомлення про результати визначення вартості майна, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, повідомлення приватного виконавця про вартість майна, не встановлює вартість майна, а носить виключно інформаційний характер, його направлення є прямою вказівкою законодавства та діючу відповідним чином приватний виконавець керувався п. 21 Інструкції, а тому діяв у повній відповідності до положень законодавства. За наслідками розгляду скарги на дії виконавця суд може визнати неправомірними лише незаконні дії виконавця та скасувати може лише незаконні рішення виконавця. Виготовлення та направлення сторонам виконавчого провадження повідомлення про вартість майна є прямим обов`язком приватного виконавця, передбаченим законодавством.

Скаржник просить суд скасувати повідомлення приватного виконавця, при цьому, звертаємо увагу суду, що з суті поданої скарги слідує, що незгоден скаржник з вартість майна визначеною суб`єктом - оціночної діяльності. Повідомлення, яке просить скасувати Скаржник, не є тим документом, яким визначено вартість майна, а тому скасування такого повідомлення судом не призведе до відновлення начеб то порушеного права Скаржника.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 14 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц).

Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що скаржником (боржником) не надано суду належних та допустимих доказів порушення приватним виконавцем Папроцьким А.А. прав та інтересів останнього, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємство "Олеся" звернулось на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича.

Керуючись статтями 232-236, 342, 343 ГПК України, господарський суд Рівненської області, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємство "Олеся" на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича, з вимогою зупинити передачу на реалізацію майна, оздоровчо - розважального комплексу кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 кв.м, та земельної ділянки загальною площею 0.1387 га, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31-В, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича при винесенні Повідомлення про результати визначення вартості майна, винесену при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області; скасування повідомлення про результати визначення вартості майна від 25 травня 2023 року, винесене при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст ухвали складено та підписано - 29 червня 2023 року.

Суддя Войтюк В.Р.