Рішення
від 19.06.2023 по справі 922/1140/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023м. ХарківСправа № 922/1140/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Серпень", м. Полтава до Приватного сільськогосподарського підприємства "Фацелія", с. Любівка, Богодухівський район, Харківська область про стягнення 245931,55 грн. за участю представників:

позивача - Болтік А.С.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Серпень", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Фацелія", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 245931,55 грн., з яких: 160000,80 грн. - сума основного боргу; 13575,30 грн. - 3% річних; 72355,45 грн. - сума збитків від інфляції. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму судового збору 3688,97 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що позивач поставив відповідачу товар за договором поставки № 230418-2 від 23.04.2018 згідно видаткової накладної № 90 від 14.04.2020, а відповідач порушив строки оплати товару та створив заборгованість за договором в розмірі 160000,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач 26.04.2023 за вх.№ 10393 надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що в матеріалах справи не містяться доказів того, що сума боргу в розмірі 160000,80 грн. виникла саме на підставі договору поставки № 230418-2 від 23 квітня 2018 року; розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем на суму боргу в розмірі 160000,80 грн. було проведено на підставі 8 договорів поставки, за період січня 2020 року - лютий 2022 року, що нівелює власні доводи позивача про виникнення заборгованості за договором № 230418-2 від 23 квітня 2018 року; за рахунком № 78 від 25.02.2020 року відповідачем було сплачено грошові кошти в розмірі 371358,96 грн., а тому різниця між вартістю товару за накладною № 90 від 14.04.2020 та сплаченим коштами становить 62118,84 грн.; оплата за товар за накладною № 90 від 14.04.2020 року була проведена авансовим платежем на підставі виставленого рахунку № 78 від 25.02.2020 року за платіжним дорученням № 37 від 26.02.2020 року, що спростовує позицію позивача про обов`язок сплати коштів за товар в 10 денний термін після його отримання. Таким чином, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем строків виконання зобов`язань за договором № 230418-2 від 23 квітня 2018 року.

Позивач 05.05.2023 за вх.№ 11280 надав відповідь на відзив, в якій вказує, що заперечення відповідача не відповідають дійсності та свідчать про неналежне ознайомлення з матеріалами справи. У відзиві відсутні жодні докази які б свідчили про дотримання та належне виконання відповідачем умов договору поставки. Відповідач у відзиві не спростовує факту заборгованості перед позивачем, а лише намагається зменшити суму заборгованості до 62118,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 19.06.2023 просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідач 19.06.2023 за вх.№ 15592 надав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю у кримінальній справі.

Розглянувши заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки судом явка представника відповідача у судовому засіданні не була визнана обов`язковою, та тим, що до заяви не було додано доказів не можливості явки представника відповідача у призначене на 19.06.2023 судове засідання.

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно позову позивач вказує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Серпень" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Фацелія був укладений Договір поставки № 230418-2 від "23" квітня 2018 р., згідно умов якого позивач (постачальник) зобов`язувався поставити відповідачу (покупцю) товар, а відповідач (покупець) зобов`язувався прийняти й оплатити товар в повному обсязі. У зв`язку з тим, що відповідно до наказу ТОВ "Серпень" №Д-2 від 05.03.2018 Договір поставки № 230418-2 від "23» квітня 2018 р. не зберігся, згідно вказаного договору й було здійснено поставку товару покупцю (видаткова накладна № 90 від 14 квітня 2020 р.). Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків (взаємних розрахунків по стану за період: Січень 2020 р. - Лютий 2022 р. між ТОВ "Компанія "Серпень" і Приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія" різниця між поставленим товаром та сплаченою сумою коштів складає 160000,80 грн.

Також, позивач зазначає, що за договором № 070318-2 від 07.03.2018 року у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем (видаткова накладна №582 від 21.09.2020 року на суму 19 404,00 грн., платіжне доручення №322 від 18 09.2020 року на суму 19 404,00 грн.).

Задоговором № 181120-1 від 18.11.2020 року у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем (видаткова накладна № 716 від 24.12.2020 року на суму 150000,00 грн., платіжне доручення № 892 від 24.12.2020 року на суму 150000,00 грн., видаткова накладна № 708 від 24.12.2020 року на суму 85000,20 грн., платіжне доручення № 893 від 28.12.2020 року на суму 85000,20 грн., видаткова накладна № 2 від 13.01.2021 року на суму 82704,00 грн., рахунок на оплату замовлення № 976 від 22.12.2020 р. на суму 82704,00 грн., платіжне доручення №16 від 13.01.2021 року на суму 82704,00 грн.).

За договором № 150121-2 від 15.01.2021 року у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем (видаткова накладна №168 від 22.04.2020 року на суму 382271,53 грн., платіжне доручення № 272 від 23 квітня 2021 року на суму 382271,53 грн., видаткова накладна №309 від 27.05.2021 р. на суму 109025,84 грн., рахунок на оплату замовлення №353 від 27 квітня 2021 р. на суму 109025,84 грн., платіжне доручення №378 від 25 червня 2021 року на суму 109025,84 грн., видаткова накладна № 180 від 27.04.2021 р. на суму 145627,25 грн., рахунок на оплату замовлення № 307 від 20 квітня 2021 р. на суму 145627,25 грн., платіжне доручення №278 від 28.04.2021 р. на суму 145627,25 грн., видаткова накладна № 165 від 22.04.2021 р. на суму 465440,91 грн., рахунок на оплату замовлення № 149 від 23.03.2021 р. на суму 465440,91 грн., платіжне доручення № 253 від 12.04.2021 р. на суму 465440,91 грн., видаткова накладна №139 від 13.04 2021 р. на суму 170212,20 грн., рахунок на оплату замовлення №88 від 01 03.2021 р. на суму 170212,20 грн., платіжне доручення №323 від 17.05.2021 р. на суму 8510,76 грн., платіжне доручення №60 від 09.03.2021 р. на суму 161701,44 грн., видаткова накладна №641 від 27.05.2021 р. на суму 73550,29 грн., рахунок на оплату замовлення №587 від 27.04.2021 р. на суму 73550,29 грн., платіжне доручення № 377 від 25.06.2021 р. на суму 73550,29 грн.).

За договором №1042021-1 від 01.04.2021 року у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем (видаткова накладна №166 від 22.04 2021 р. на суму 272937,60 грн., рахунок на оплату замовлення №306 від 20.04.2021 р. на суму 272937,60 грн., платіжне доручення № 573 від 29.09.2021 р. на суму 109175,04 грн., платіжне доручення №270 від 22.04.2021 р. на суму 81881,28 грн., платіжне доручення № 517 від 07 09.2021 р. на суму 81881,28 грн., видаткова накладна №268 від 17.05.2021 р. на суму 192 018, 42 грн., рахунок на оплату замовлення №355 від 29.04.2021 р. на суму 192018,42 грн., платіжне доручення №324 від 17.05.2021 р. на суму 57605,53 грн., платіжне доручення № 518 від 07.09.2021 р. на суму 76802,89 грн., платіжне доручення № 379 від 25 06.2021 р. на суму 57610,00 грн., видаткова накладна № 157 від 20.04.2021 р. на суму 94169,84 грн., рахунок на оплату замовлення № 238 від 08.04.2021 р. на суму 94171,20 грн., платіжне доручення №254 від 12.04.2021 р. на суму 28250,00 грн., платіжне доручення № 612 від 19.10.2021 р. на суму 65919,84 грн.).

За договором №25/02/2020-1К від 25.02.2020 року у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, окрім цього наявна переплата у розмірі 330067,02 грн. (видаткова накладна №280 від 01 06 2020 р. на суму 289855,08 грн., рахунок на оплату замовлення №345 від 24.04.2020 р. на суму 289855,08 грн., платіжне доручення №11 від 30.04.2021 р. на суму 86956,52 грн., платіжне доручення №387 від 09 10.2020 р. на суму 200000,00 грн., платіжне доручення №479 від 22.10.2020 р. на суму 107368,58 грн. (переплата), платіжне доручення №759 від 19.11.2020 р. на суму 225597,00 грн. (переплата)).

За договором №230418-2 від 23.04.2018 року у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 160000,80 грн. (видаткова накладна № 92 від 14 04.2020 р. на суму 411049,08 грн. (заборгованість), видаткова накладна №279 від 16 05.2020 р. на суму 24499,86 грн., рахунок на оплату замовлення №340 від 23.04.2020 р. на суму 24499,86 грн., платіжне доручення №110 від 30.04.2020 р. на суму 7349, 96 грн. (заборгованість: 24 499,86 - 7 349,96 = 17 149,90 грн.), видаткова накладна №262 від 16.05.2020 р. на суму 142 500, 00 грн., рахунок на оплату замовлення №251 від 03.04.2020 р. на суму 142 500, 00 грн., платіжне доручення №232 від 07.08.2020 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжне доручення №84 від 03.04.2020 р. на суму 42750, 00 грн. (переплата: 142 500 -100000 - 42750 = 250 грн.), видаткова накладна №90 від 14.04.2020 р. на суму 433477,80 грн., платіжне доручення №100 від 16.04.2020 р. на суму 100000 грн., платіжне доручення №115 від 07.05.2020 р. на суму 37800,00 грн., платіжне доручення №37 від 26.02.2020 р. на суму 233558,96 грн. (заборгованість: 433477,80-100000-37800-23358,96 = 62118,84 грн.), видаткова накладна №377 від 16.06.2020 р. на суму 340893,12 грн., платіжне доручення №338 від 24.09.2020 р. на суму 150893,12 грн., платіжне доручення № 216 від 28.07.2020 р. на суму 190000,00 грн.).

Таким чином, позивач вказує, що сума заборгованості за договором №230418-2 від 23.04.2018 становить 160000,80 грн. (490067,82 грн. (загальна сума заборгованості за договором №230418-2 від 23.04.2018) - 330067,02 грн. (переплата за договором № 25/02/2020-1К від 25.02.2020 року) = 160000,80 грн.).

Також, позивач у позові зазначає, що покупець відповідно п. 3.8. договору поставки №230418-2 від 23.04.2018 повинен у будь-якому разі оплатити товар не пізніше десяти календарних днів з поставки товару. ТОВ "Компанія "Серпень" було надано рахунок на оплату замовлення № 78 від 25 лютого 2020 р. для сплати поставленого товару відповідно до видаткової накладної № 90 від 14 квітня 2020 р.

Проте, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір поставки №230418-2 від 23.04.2018 та рахунок на оплату замовлення № 78 від 25.02.2020 р.

Ураховуючи викладені обставини, господарський суд відхиляє посилання позивача щодо необхідності оплати відповідачем вартості товару не пізніше десяти календарних днів з поставки товару згідно видаткової накладної № 90 від 14.04.2020.

Щодо загальної суми основного боргу у розмірі 160000,80 грн., суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу суми основного боргу у розмірі 160000,80 грн. за видатковою накладною № 90 від 14.04.2020.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, з огляду на претензію позивача вих.№ 08/02/2023-1 від 08.02.2023, яка була отримана відповідачем 13.02.2023, відсутність в матеріалах справи договору поставки №230418-2 від 23.04.2018 та рахунку на оплату замовлення № 78 від 25 лютого 2020р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 13575,30 грн. 3% річних за період 14.04.2020 - 10.02.2023 та 72355,45 грн. інфляційних за період 14.04.2020 - 31.12.2022, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 160000,80 грн.

Таким чином, позовні вимоги у справі підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 160000,80 грн.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у цій справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Фацелія" (62032, Харківська область, Богодухівський район, с. Любівка, вул. 1 Травня, буд. 19, код ЄДРПОУ 30957199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Серпень" (36014, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 21, код ЄДРПОУ 38874670) суму основного боргу у розмірі 160000,80 грн. та 2400,01 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Серпень" (36014, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 21, код ЄДРПОУ 38874670).

Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія" (62032, Харківська область, Богодухівський район, с. Любівка, вул. 1 Травня, буд. 19, код ЄДРПОУ 30957199).

Повне рішення складено "29" червня 2023 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/1140/23

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення19.06.2023
Оприлюднено03.07.2023
Номер документу111887883
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/1140/23

Рішення від 19.06.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 01.06.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 25.05.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 11.05.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 05.05.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 27.04.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 25.04.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

Ухвала від 03.04.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Буракова А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні