Рішення

від 21.06.2023 по справі 924/181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2023 р. Справа № 924/181/23

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ТОВ "Філл Ін", м.Дніпро

до ТОВ "Старокостянтинівський олійноекстракційний завод", м.Старокостянтинів, Хмельницької області

про стягнення 494 196,48 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Іващенко С.В. - згідно довіреності 28.09.2022р. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача: Панасюк В.В. - згідно наказу №3-к від 31.01.2018р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: з оголошенням перерви в засіданні суду від 05.06.2023р.

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Філл Ін", м.Дніпро до ТОВ "Старокостянтинівський олійноекстракційний завод", м.Старокостянтинів, Хмельницької області про стягнення 494 196,48 грн.

Ухвалою суду від 15.02.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.03.2023р. вирішено в подальшому розгляд справи №924/181/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Присутній в судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову обгрунтовуючи доданими до заяви доказами.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача у своїх усних поясненнях та у поданому суду відзиві на позов від 22.03.2023р. проти позову заперечує, зокрема зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Між ТОВ «Філл Ін» та ТОВ "Старокостянтинівський олійноекстракційний завод" не укладено, в розумінні ст. 638 ЦК України, договору про надання послуг з прибирання № 03-01-22 К від 03 січня 2022 р. Оригіналу такого договору не існує.

Зазначає, що оскільки між ТОВ «Філл Ін» та ТОВ "Старокостянтинівський олійноекстракційний завод" не існує укладеного договору про надання послуг з прибирання №03-01-22 К від 03 січня 2022 р., який вказаний як підстава для складання № 98 від 31 січня 2022 р. на суму 125 998, 99 грн., відповідно у відповідача відсутній обов`язок підписувати та оплачувати такий Акт.

Пунктом 4.2. договору про надання послуг з прибирання № 11-11-20 К від 11 листопада 2020 року, передбачено, що виконавець (позивач по справі) протягом 5 робочих днів місяця, що слідує за місцем надання послуг надає замовнику (відповідачу по справі) Акт приймання-передачі. Позивач не надав доказів направлення для відповідача Актів за січень, лютий 2022 року у вказані в договорі строки. Договором про надання послуг з прибирання № 11-11-20 К від 11 листопада 2020 року не передбачено обов`язку замовника підписувати чи відповідати на Акти приймання-передачі, які надані йому в інший строк, ніж зазначено в п.4.2. Договору.

Фактично відносини сторін за договором про надання послуг з прибирання № 11-11-20 К від 11 листопада 2020 року припинились в грудні 2021 р.

Позивачем не надано доказів про отримання відповідачем податкового кредиту податковими накладними № 100 від 31.01.2022 р. та № 87 від 28.02.2022 р.

Позивач не надав доказів щодо вчинення відповідачем дій з оподаткування за податковими накладними № 100 від 31.01.2022 р. та № 87 від 28.02.2022 р.

Відповідач повідомляє, що дій з оподаткування за вказаним вище податковими накладними не вчиняв.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що факт прийняття відповідачем послуг наданих позивачем у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2021 року, в лютому 2022р. по Договору №11 -11 -20 К) та в січні 2022 року (по Договору №03-01 -22 К), підтверджується отриманням відповідачем податкового кредиту на загальну суму у розмірі 176 926,49 гривні за податковими накладними №51 від 30.09.2021р., №90 від 31.10.2021р., №69 від 30.11.2021р., №25 від 31.12.2021р., №100 від 31.01.2022р., №87 від 28.02.2022р.

Відповідач не відмовився від отримання податкового кредиту за послугами, наданими йому Позивачем, зокрема, у лютому 2022 року (по Договору №11-11-20 К) та в січні 2022 року (по Договору №03-01 -22 К), подавши відповідне коригування до бази податкового обліку, додатково свідчить про згоду відповідача із переліком та вартістю наданих послуг.

Від відповідача не надходило пропозицій щодо коригування до бази податкового обліку, що також свідчить про згоду відповідача із переліком та вартістю наданих послуг.

Податкові накладні №100 від 31.01.2022р., №87 від 28.02.2022р. зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних та мають відмітки про те, що документ доставлено контрагенту.

За даними господарськими операціями на підставі наданих позивачем податкових накладних відповідач отримав право на віднесення сум податку до податкового кредиту в порядку ст.198.1 Податкового кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

11 листопада 2020 р. між ТОВ «Філл Ін» та ТОВ «Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» було укладено Договір про надання послуг з прибирання №11-11-20 К, згідно якого позивачем надавались послуги прибирання приміщень відповідача на об`єкті та за ціною, вказаними у Додатку №1 до Договору №11-11-20 К. В подальшому до вартості послуг вносились зміни, про що позивачем та відповідачем були укладені відповідні додаткові угоди №1 від 01.02.2021р., №3 від 01.06.2021р., №6 від 01.11.2021 р. до Договору №11-11-20 К.

На виконання умов Договору №11-11-20 К в період з 01 вересня 2021 року по 28 лютого 2022 року позивачем були надані послуги з прибирання на загальну суму 935 560,00 грн.

Згідно пунктів 4.4., 4.5. Договору №11-11-20 К сторони погодили використання електронного цифрового підпису в документообігу, в тому числі при складанні первинних документів; всі документи передаються між сторонами в електронному вигляді за допомогою сервісу електронного документообігу.

У відповідності до пунктів 4.2., 4.3. Договору №11-11-20 К виконавець протягом 5 робочих днів місяця, що слідує за місяцем надання послуг надає замовнику Акт приймання-передачі. замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі підписати і повернути його, або надати письмову мотивовану відмову у його підписанні. У разі неповернення Акту приймання-передачі чи відсутності мотивованої відмови у його, вважається, що замовник прийняв надані послуги, не має претензій щодо їх якості, тобто послуги надані з найвищою якістю.

Позивачем на адресу відповідача за допомогою сервісу документообігу були направлені наступні Акти здачі-приймання наданих послуг: №712 від 30.09.2021 року на загальну суму 98 600, 00 грн., №846 від 31.10.2021 року на загальну суму 150 080,00 грн., №911 від 30.11.2021 року на загальну суму 228 960,00 грн., №952 від 31.12.2021 року на загальну суму 228 960,00 грн., № 188 від 28.02.2022 року на загальну суму 228 960,00 грн. Факт направлення зазнанених Актів відповідачу підтверджується відповідною відміткою про доставлення документів контрагенту. Зазначені Акти відповідачем не були підписані, письмової мотивованої відмови у їх підписанні на адресу позивача не направлялись.

Відповідно до пункту 5.3 Договору №11-11-20 К оплата послуг повинна була здійснена щомісяця протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі наданих послуг.

В порушення умов Договору №11-11-20 К, відповідач здійснив оплату наданих послуг лише частково в розмірі 706 600,00 грн.

03 січня 2022 р. між ТОВ «Філл Ін» та ТОВ «Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» було укладено Договір про надання послуг з прибирання №03-01-22 К від 03.01.2022р., згідно якого позивач зобов`язався надавати послуги прибирання приміщень відповідача на об`єкті та за ціною, вказаними у Додатку №1 до Договору №03-01-22 К. На виконання умов Договору №03-01-22 К в січні 2022 року відповідачу були надані послуги з прибирання на загальну суму 125 998,99 грн.

Згідно пунктів 4.4., 4.5. Договору №03-01-22 К сторони погодили використання електронного цифрового підпису в документообігу, в тому числі при складанні первинних документів; всі документи передаються між сторонами в електронному вигляді за допомогою сервісу електронного документообігу.

У відповідності до пунктів 4.2., 4.3. Договору №03-01-22 К виконавець протягом 5 робочих днів місяця, що слідує за місяцем надання послуг надає замовнику Акт приймання-передачі. Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі підписати і повернути його, або надати письмову мотивовану відмову у його підписанні. У разі неповернення Акту приймання-передачі чи відсутності мотивованої відмови у його, вважається, що замовник прийняв надані послуги, не має претензій щодо їх якості, тобто послуги надані з найвищою якістю.

Позивачем на адресу відповідача за допомогою сервісу документообігу було направлено Акт здачі-приймання наданих послуг №98 від 31.01.2022 року на загальну суму 125 998, 99 грн. Направлення зазначеного Акту підтверджується відповідною відміткою про доставлення документу контрагенту. Однак, зазначений Акт відповідач не підписав, письмової мотивованої відмови від його підписання на адресу позивача не направляв.

Відповідно до пункту 5.3 Договору №03-01-22 К оплата послуг повинна була здійснена не пізніше 31 травня 2022 року на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних представниками сторін та наданих виконавцем рахунку на оплату.

В порушення умов Договору №03-01-22 К, відповідач не здійснив оплату наданих послуг. Сума заборгованості складає 125 998,99 грн.

Факт прийняття відповідачем послуг, наданих позивачем у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2021 року та в лютому 2022 року (по Договору №11-11 -20 К) та в січні 2022 року (по Договору №03-01-22 К), підтверджується отриманням відповідачем податкового кредиту на загальну суму у розмірі 176 926,49 грн. за податковими накладними №51 від 30.09.2021р., №90 від 31.10.2021р., №69 від 30.11.2021р., №25 від 31.12.2021р., №100 від 31.01.2022р., №87 від 28.02.2022р.

Відповідач підписав зазначені Акти приймання-передачі наданих послуг, без відсутності будь-яких заперечень щодо кількості, якості та вартості наданих послуг.

Пунктами 7.2. Договору №11-11-20 К та Договору 03-01-22 К передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг по Договорах виконавець має право нарахувати замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

На виконання вказаного пункту Договорів позивачем нараховано відповідачу 79 413,17 грн. пені за період з 01.06.2022р. по 18.10.2022р..

Також, позивачем на підставі ст.625 ЦК України додатково нараховано відповідачу 51748,73 грн. - інфляційних втрат за період з червня 2022р. по січень 2023р.. та 8075,59 грн. - 3% річних за період з 22.04.2022р. по 06.02.2023р..

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 1 статті 23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Як вбачається із матеріалів справи 11 листопада 2020 р. між ТОВ «Філл Ін» та ТОВ «Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» було укладено Договір про надання послуг з прибирання №11-11-20 К, згідно якого позивачем надавались послуги прибирання приміщень відповідача на об`єкті та за ціною, вказаними у Додатку №1 до Договору №11-11-20 К. В подальшому до вартості послуг вносились зміни, про що позивачем та відповідачем були укладені відповідні додаткові угоди №1 від 01.02.2021р., №3 від 01.06.2021р., №6 від 01.11.2021 р. до Договору №11-11-20 К.

На виконання умов Договору №11-11-20 К в період з 01 вересня 2021 року по 28 лютого 2022 року позивачем були надані послуги з прибирання на загальну суму 935 560,00 грн.

Згідно пунктів 4.4., 4.5. Договору №11-11-20 К сторони погодили використання електронного цифрового підпису в документообігу, в тому числі при складанні первинних документів; всі документи передаються між сторонами в електронному вигляді за допомогою сервісу електронного документообігу.

У відповідності до пунктів 4.2., 4.3. Договору №11-11-20 К виконавець протягом 5 робочих днів місяця, що слідує за місяцем надання послуг надає замовнику Акт приймання-передачі. замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі підписати і повернути його, або надати письмову мотивовану відмову у його підписанні. У разі неповернення Акту приймання-передачі чи відсутності мотивованої відмови у його, вважається, що замовник прийняв надані послуги, не має претензій щодо їх якості, тобто послуги надані з найвищою якістю.

Позивачем на адресу відповідача за допомогою сервісу документообігу були направлені наступні Акти здачі-приймання наданих послуг: №712 від 30.09.2021 року на загальну суму 98 600, 00 грн., №846 від 31.10.2021 року на загальну суму 150 080,00 грн., №911 від 30.11.2021 року на загальну суму 228 960,00 грн., №952 від 31.12.2021 року на загальну суму 228 960,00 грн., № 188 від 28.02.2022 року на загальну суму 228 960,00 грн. Факт направлення зазнанених Актів відповідачу підтверджується відповідною відміткою про доставлення документів контрагенту. Зазначені Акти відповідачем не були підписані, письмової мотивованої відмови у їх підписанні на адресу позивача не направлялись.

Відповідно до пункту 5.3 Договору №11-11-20 К оплата послуг повинна була здійснена щомісяця протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі наданих послуг.

В порушення умов Договору №11-11-20 К, відповідач здійснив оплату наданих послуг лише частково в розмірі 706 600,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

03 січня 2022 р. між ТОВ «Філл Ін» та ТОВ «Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» було укладено Договір про надання послуг з прибирання №03-01-22 К від 03.01.2022р., згідно якого позивач зобов`язався надавати послуги прибирання приміщень відповідача на об`єкті та за ціною, вказаними у Додатку №1 до Договору №03-01-22 К. На виконання умов Договору №03-01-22 К в січні 2022 року відповідачу були надані послуги з прибирання на загальну суму 125 998,99 грн.

Згідно пунктів 4.4., 4.5. Договору №03-01-22 К сторони погодили використання електронного цифрового підпису в документообігу, в тому числі при складанні первинних документів; всі документи передаються між сторонами в електронному вигляді за допомогою сервісу електронного документообігу.

У відповідності до пунктів 4.2., 4.3. Договору №03-01-22 К виконавець протягом 5 робочих днів місяця, що слідує за місяцем надання послуг надає замовнику Акт приймання-передачі. Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі підписати і повернути його, або надати письмову мотивовану відмову у його підписанні. У разі неповернення Акту приймання-передачі чи відсутності мотивованої відмови у його, вважається, що замовник прийняв надані послуги, не має претензій щодо їх якості, тобто послуги надані з найвищою якістю.

Позивачем не дотримано вимог умов договору №03-01-22 К, а саме п.п.4.2, 4.3, оскільки позивачем на адресу відповідача за допомогою сервісу документообігу було направлено 16.02.2022р. об 13:18 год. Акт здачі-приймання наданих послуг №98 від 31.01.2022 року на загальну суму 125 998, 99 грн. (з пропуском 10 днів) та 14.04.2022р. об 11:00 год. Акт здачі-приймання наданих послуг №188 від 28.02.2022 року на загальну суму 228 960,00 грн. (з пропуском 39 днів). Направлення зазначених Актів підтверджується відповідною відміткою про доставлення документу контрагенту. Однак, зазначені Акти відповідач не підписав, письмової мотивованої відмови від їх підписання на адресу позивача не направляв.

Відповідно до пункту 5.3 Договору №03-01-22 К оплата послуг повинна була здійснена не пізніше 31 травня 2022 року на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних представниками сторін та наданих виконавцем рахунку на оплату.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні завірені паперові копії Договорів про надання послуг з прибирання №11-11-20 К від 11.11.2020р. та №03-01-22 К від 03.01.2022р. на підставі яких між сторонами виникли правовідносини.

Ухвалою суду від 15.02.2023р. зобов"язано позивача в судове засідання надати оригінали доказів на підтвердження позовних вимог для огляду в судовому засіданні.

Однак, за період розгляду даної справи позивачем вимог ухвали суду від 15.02.2023р. надати оригінали доказів на підтвердження позовних вимог для огляду в судовому засіданні, зокрема Договорів про надання послуг з прибирання №11-11-20 К від 11.11.2020р. та №03-01-22 К від 03.01.2022р. та Актів здачі-приймання наданих послуг №188 від 28.02.2022 року на загальну суму 228 960,00 грн., №98 від 31.01.2022 року на загальну суму 125 998, 99 грн. не виконано. Відповідачем також вказаних оригіналів доказів суду не надано.

Порядок подання доказів, письмових доказів у господарському процесі урегульований статтями 80, 91 ГПК України.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частини перша - друга статті 80 ГПК України).

За частиною четвертою статті 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 91 ГПК України).

Тлумачення статті 91 ГПК України свідчить, що наведеною нормою визначено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу цього письмового документа (див. висновок щодо інтерпретації статті 91 ГПК України, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19).

З огляду на викладене, судам під час оцінки письмових доказів у справі належить врахувати, що у разі сумнів в учасника справи чи суду у відповідності поданих одним із учасників справи копій (електронних копій) письмових доказів оригіналу, суд може витребувати у відповідної особи оригінали цих доказів, неподання яких зумовлює наслідком неврахування їх судом як доказів у справі.

Верховний Суд акцентує на тому, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на суд.

Згідно із частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому господарському процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині другої цієї статті, зокрема, письмовими, речовими та електронним доказами.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина перша статті 76 ГПК України).

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Принцип справедливості судового розгляду у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Дотримання процесуального закону є гарантією прав особи у господарському судочинстві та виконання судом його завдання. Саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Усебічність дослідження доказів означає те, що суд враховує аргументи всіх осіб, що беруть участь у справі, дослідження та подальшу оцінку доказів проводить не з позиції однієї зі сторін, а з позиції незалежного арбітра.

Повне дослідження судом доказів передбачає отримання в такому обсязі доказового матеріалу, який був би достатнім для здійснення правильного висновку щодо наявності чи відсутності тих чи інших обставин цивільної справи.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

ЄСПЛ під час розгляду справ неодноразово звертав увагу, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.06.2006 у справі "Miholapa v. Latvia" (Михолапа проти Латвії), від 31.05.2007 у справі "Andrejeva v. Latvia" (Андрєєва проти Латвії), від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України").

Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою справу, зокрема докази, в умовах, які не ставлять її в суттєво невигідне становище у порівнянні з опонентом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 03.05.2016 у справі "Летінчич проти Хорватії" (Letincic v. Croatia)).

Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20).

Відповідно до частини першої статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Тобто, судове рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом.

Безпосереднє дослідження доказів тісно пов`язане зі змістом судового доказування, оскільки він є способом сприйняття судом доказів, а також з дотриманням правил про належність та допустимість доказів. Відповідно до принципу безпосередності дослідження судових доказів має проводитися таким чином, щоб суд мав реальну можливість особисто ознайомитися з доказами, які є у справі (див. постанову Касаційного цивільного суду складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 357/4897/20 ).

Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в статті 86 ГПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини справи.

Недотримання засади безпосередності призводить до порушення принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (частина друга статті 13, частина перша статті 74 ГПК України).

Суд звертає увагу, що витребування в учасника справи в порядку статті 91 ГПК України за клопотанням учасника справи чи з власної ініціативи суду оригіналів письмових доказів насамперед покликано необхідністю забезпечити встановлення достовірності документа, що подається в копії.

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду справа № 872/1/22 від 23 лютого 2023 року, справа №915/1145/17 від 17 липня 2018 року, справа № 905/2307/21 (905/496/22) від 30 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 15.02.2023р. зобов`язував позивача в судове засідання надати оригінали доказів на підтвердження позовних вимог для огляду в судовому засіданні.

Однак, за період розгляду даної справи позивачем вимог ухвали суду від 15.02.2023р. надати оригінали доказів на підтвердження позовних вимог для огляду в судовому засіданні, зокрема Договорів про надання послуг з прибирання №11-11-20 К від 11.11.2020р. та №03-01-22 К від 03.01.2022р. та Актів здачі-приймання наданих послуг №188 від 28.02.2022 року на загальну суму 228 960,00 грн., №98 від 31.01.2022 року на загальну суму 125 998,99 грн. не виконано. Відповідачем також вказаних оригіналів доказів суду не надано.

Наявні в матеріалах копії Актів здачі-приймання наданих послуг №188 від 28.02.2022 року на загальну суму 228 960,00 грн., №98 від 31.01.2022 року на загальну суму 125 998, 99 грн. відповідачем не підписані.

Дослідження (огляд) господарськими судами оригіналів договорів є обов`язковою умовою повного, всебічного та об`єктивного розгляду позову.

З огляду на викладене, врахувавши розподіл обов`язків доказування, ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, керуючись приписами ч.9 ст.81 ГПК України, суд дійшов висновку, що позивачем зважаючи на відсутність у матеріалах справи витребуваних судом оригіналів доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема Договору про надання послуг з прибирання №03-01-22 К від 03.01.2022р. та Актів здачі-приймання наданих послуг №188 від 28.02.2022 року на загальну суму 228 960,00 грн., №98 від 31.01.2022 року на загальну суму 125 998, 99 грн. не доведено факту підписання договорів, а отже обставин їх укладення між стронами, як і наявності оспорюваної суми забогованості відповідача, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для визнання таких обставин.

В матеріалах справи наявні копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками та квитанціями за січень 2022р. - грудень 20022р. та січень - лютий 2023р. Однак, відповідач отриманням податкового кредиту на загальну суму у розмірі 176 926,49 грн. не скористався.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 03.06.2022 р. у справі № 922/2115/19, податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати по справі необхідно покласти на позивача, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2023р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_1;

3 - відповідачу - 31100, м. Старокостянтинів, вул.Франка, буд.55.

Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 29.06.2023р.