Постанова

від 20.06.2023 по справі 916/1819/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1819/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Бойко Н. І. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Приватного закладу "Одеська приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцей "Чорноморський"

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Федоренка Сергія Івановича

до Приватного закладу "Одеська приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцей "Чорноморський"

про стягнення 2 349 093,93 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У серпні 2022 року фізична особа - підприємець Федоренко Сергій Іванович (далі - ФОП Федоренко С. І.) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного закладу "Одеська приватна загальноосвітня школа I-III ступенів-ліцей "Чорноморський" (далі - Ліцей) про стягнення з останнього заборгованості у сумі 2 349 093,93 грн, яка складається із 1 529 749,56 грн основного боргу, 55 699,63 грн - 3% річних, 356 067,37 грн - збитків від інфляції, 407 577,37 грн - пені. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань у частині оплати вартості наданих позивачем послуг за укладеними між сторонами договорами від 01.04.2021 № 01/04/21, від 01.04.2021 № 02/04/21, від 01.04.2021 № 03/04/21, від 01.04.2021 № 04/04/21, від 02.04.2021 № 05/04/21, від 02.04.2021 № 06/04/21, від 05.04.2021 № 08/04/21, від 05.04.2021 № 09/04/21, від 06.04.2021 № 10/04/21, від 06.04.2021 № 11/04/21, від 06.04.2021 № 12/04/21, від 06.04.2021 № 13/04/21, від 07.04.2021 № 14/04/21, від 07.04.2021 № 15/04/21, від 08.04.2021 № 16/04/21, від 08.04.2021 № 17/04/21.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023, позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивач суму основного боргу, 3 % річних, збитки від інфляції та судовий збір; у решті позову (у частині пені) відмовлено.

4. Судові рішення мотивовано доведеністю позовних вимог, а саме підписанням сторонами актів здачі-приймання наданих послуг, а відповідачем в порушення умов укладених між сторонами договорів та положень чинного законодавства протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання виконаних робіт не оплачена їх вартість. При цьому суди зазначили, що відповідач втратив право посилатися на відступи від умов договорів та наявність недоліків у виконаній позивачем роботі, оскільки не дотримався положень статті 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині негайного повідомлення ФОП Федоренка С. І. про виявлені недоліки у виконаних роботах.

5. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 заяву позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 54 549,00 грн, в іншій частині заяви відмовлено, оскільки відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 заяву позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 30 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Ліцей просить скасувати рішення, додаткове рішення місцевого суду та постанову, додаткову постанову суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах:

1) від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 11.09.2020 у справі № 904/321/19, від 05.12.2018 у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) щодо застосування положень статей 2, 74, 99 ГПК України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 ,626, 627, 628, 837, частини 3 статті 853, статті 854 ЦК України, а саме у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза;

2) від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 щодо застосування положень частини 5 статті 129 ГПК України про стягнення витрат на правничу допомогу.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

9. ФОП Федоренко С. І. у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 20.06.2023.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. 01.04.2021 між ФОП Федоренко С. І. (виконавець) та Ліцеєм (замовник) було укладено договір № 01/04/21, за умовами якого:

- виконавець зобов`язується надати, а замовник - прийняти й оплатити такі послуги: проектування пасивної системи захисту будівель і споруд від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів на об`єкті замовника за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 3-А (пункт 1.1);

- замовник зобов`язується надати виконавцю всю необхідну інформацію відносно послуг за цим договором; сплатити виконавцю вартість (ціну) отриманих послуг у повному обсязі, в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1);

- виконавець зобов`язується узгодити із замовником перелік, обсяг послуг і час їхнього надання; якісно та в межах установлених строків і вартості надати замовнику послуги, передбачені умовами цього договору; забезпечити належну якість документації і всіх наданих послуг, відповідність їх встановленим технічним вимогам; усувати за свій рахунок допущені недоліки, які будуть виявлені замовником в ході виконання цього договору; надати всі послуги згідно із договором, а необхідну документацію виготовити відповідно до діючих норм і правил й передати її замовнику у повній комплектності;

- замовник за цим договором має право безперешкодного доступу для перевірки перебігу та якості послуг, що надаються спеціалістами виконавця, не втручаючись в їх проведення; контролювати якість наданих послуг і при необхідності вимагати від виконавця усунення недоліків

- договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині обов`язків - до повного їх виконання сторонами (пункт 3.1);

- договірна вартість послуг за цим договором згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього договору, становить 22 500,00 грн без ПДВ. Остаточний розрахунок за отримані послуги згідно із цим договором проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту двостороннього підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг (пункти 4.1, 4.4);

- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (пункт 5.1);

- протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання виконавцем послуг за договором, сторони підписують двосторонній акт здачі-приймання наданих послуг. Послуги вважаються наданими виконавцем і прийнятими замовником тільки у випадку підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг. Підписання акта здачі-приймання наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (пункти 8.1- 8.3);

- якщо після одержання наданих послуг у замовника виявляються обґрунтовані зауваження або претензії щодо виконання узгоджених проектних рішень, він має право заявити їх протягом 30 календарних днів з дня підписання акта здачі-приймання наданих послуг. У такому випадку, за обґрунтованою вимогою замовника, виконавець зобов`язаний зробити необхідні виправлення помилкових рішень без додаткової оплати у погоджений сторонами строк (пункт 8.6).

12. 15.04.2021 між ФОП Федоренко С. І. та Ліцеєм підписано акт здачі-приймання наданих послуг № 1 до договору від 01.04.2021 № 01/04/21, відповідно до якого сторонами підтверджено надання позивачем послуг, визначених договором, вартість яких складає 22 500,00 грн. При цьому, у підписаному акті сторонами було зазначено, що послуги виконані у повному обсязі і претензій одна до одної не мають.

13. Крім договору від 01.04.2021 № 01/04/21, між ФОП Федоренко С. І. та Ліцеєм укладено ще п`ятнадцять інших договорів про надання послуг, умови яких в цілому є тотожними умовам договору від 01.04.2021 № 01/04/21 за винятком виду послуг та їх ціни.

14. Так, сторонами було укладено такі договори, стягнення заборгованості за якими також є предметом спору у цій справі:

1) договір від 01.04.2021 № 02/04/21 на суму 270 184,12 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 270 184,12 грн;

2) договір від 01.04.2021 № 03/04/21 на суму 8280,00 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 8280,00 грн;

3) договір від 01.04.2021 № 04/04/21 на суму 113 278,30 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 113 278,30 грн;

4) договір від 02.04.2021 № 05/04/21 на суму 4140,00 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 4140,00 грн;

5) договір від 02.04.2021 № 06/04/21 на суму 9473,07 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 9473,07 грн;

6) договір від 05.04.2021 № 08/04/21 на суму 4140,00 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 4140,00 грн;

7) договір від 05.04.2021 № 09/04/21 на суму 7842,77 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 7 842,77 грн;

8) договір від 06.04.2021 № 10/04/21 на суму 712 309,73 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 712 309,73 грн;

9) договір від 06.04.2021 № 11/04/21 на суму 3588,00 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 3588,00 грн;

10) договір від 06.04.2021 № 12/04/21 на суму 17 514,50 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 17 514,50 грн;

11) договір від 06.04.2021 № 13/04/21 на суму 37 168,00 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 37 168,00 грн;

12) договір від 07.04.2021 № 14/04/21 на суму 19 780,00 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 19 780,00 грн;

13) договір від 07.04.2021 № 15/04/21 на суму 19 780,00 грн, до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 15.04.2021 на суму 19 780,00 грн;

14) договір від 08.04.2021 № 16/04/21 на суму 57 325,00 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 57 325,00 грн;

15) договір від 08.04.2021 № 17/04/21 на суму 222 446,07 грн, до якого сторонами було підписано додаток № 1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.04.2021 № 1 на суму 222 446,07 грн.

15. 15.07.2022 ФОП Федоренко С. І. звернувся до Ліцею із претензією № 02/07/22, відповідно до якої позивач, посилаючись на шістнадцять договорів, послуги за якими позивачем були надані у повному обсязі, про що сторонами складено акти здачі-приймання наданих послуг, просив негайно оплатити заборгованість, яку залишено без реагування.

16. 13- 15.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний аудит та інспектування сфери безпеки" в особі інспектора (експерта) Крайдуби Ю. В. здійснено первинне інспектування відповідності проектній документації, працездатності та готовності до експлуатування системи протипожежного захисту у складі: системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, внутрішнього протипожежного водопроводу, блискавкозахисту, вогнезахисту металевих конструкцій, за результатами проведення якого складено звіт з інспектування № 44-О/КЮ та протокол невідповідностей.

17. Згідно з висновками, наведеними у звіті з інспектування від 15.09.2022 № 44-О/КЮ, системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, яка змонтована на об`єкті Ліцей відповідає проектним рішенням, які визначені робочим проектом розробленим Приватним підприємством "Промосервіс" шифр 29/2018-СПС-СО; система внутрішнього протипожежного водопроводу та вогнезахисту металевих конструкцій не відповідає проектній документації шифр П.ПВК.010421 та регламенту робіт; система блискавкозахисту відсутня.

18. 15.09.2022 експертом Бічевим І. К. на громадських та добровільних засадах за зверненням ТОВ "Незалежний аудит та інспектування сфери безпеки" було складено особливу думку щодо обстеження будівлі Ліцею, відповідно до якої факт виконання ФОП Федоренко С. І. робіт за договорами від 01.04.2021 № 02/04/21, від 01.04.2021 № 04/04/21, від 06.04.2021 № 10/04/21, від 08.04.2021 № 16/04/21, від 08.04.2021 № 17/04/21 не підтверджується.

19. Спір у справі стосується питання наявності чи відсутності правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих позивачем послуг за укладеними між сторонами договорами.

Позиція Верховного Суду

20. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

22. Ліцей у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

23. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного господарського суду про те, що відповідач, прийнявши виконані позивачем за договорами роботи без зауважень, та протягом 15 місяців не висуваючи до позивача жодних заперечень, фактично погодився з повним виконання ним умов укладених між сторонами договорів, а тому безпідставним є його посилання на наявність недоліків у виконаних позивачем роботах.

24. Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідач не надав доказів на підтвердження негайного повідомлення позивача про наявність прихованих недоліків у виконаних позивачем роботах з метою врегулювання спірних питань, лише після звернення позивача до суду з цим позовом у серпні 2022 року відповідач заявив про наявність прихованих недоліків у виконаних позивачем роботах, що свідчить про недотримання відповідачем приписів статті 853 ЦК України в частині негайного повідомлення позивача про виявлені недоліки у виконаних роботах, а отже, відповідач в будь-якому разі втратив право посилатися на відступи від умов договорів та наявність прихованих недоліків у виконаній позивачем роботі.

При цьому, суди попередніх інстанцій визнали безпідставним посилання відповідача на те, що строк впродовж якого замовник має право виявляти та заявляти підрядникові про приховані недоліки в роботі законодавством не встановлено враховуючи відсутність доказів, які б доводили факт сповіщення позивача про виявлені недоліки відповідно до норм чинного законодавства без затримки, тобто одразу після їх виявлення, яке на час заявлення позову вже сталося.

Суди попередніх інстанцій також визнали неправомірним посилання відповідача на звіт з інспектування від 15.09.2022 № 44-О/КЮ та окрему думку експерта будівельної категорії Бічева І. К., який діяв на громадських засадах, тоді як відповідачем не було дотримано положень частини 4 статті 853 ЦК України. Тим більше, що недоліки, перераховані у протоколі невідповідності від 13.09.2022 за своїм змістом не є прихованими, і цілком очевидно, що про їх існування він мав заявити під час прийняття робіт від позивача.

25. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України) скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 11.09.2020 у справі № 904/321/19, від 05.12.2018 у справі № 11-989заі18 щодо застосування положень статей 2, 74, 99 ГПК України, статті 193 ГК України, статей 525, 526 ,626, 627, 628, 837, частини 3 статті 853, статті 854 ЦК України, а саме наголошує на тому, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

26. Разом з тим, Верховний Суд вважає безпідставним посилання скаржника в обґрунтування доводів касаційної скарги на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц (спір про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору і відшкодування збитків через невиконання робіт), оскільки у зазначеній справі Верховний Суд не здійснював касаційний перегляд судових рішень за правилами ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, а розглядав заяву про перегляд судових рішень за процедурою, передбаченою розділом ХІІ-2 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, тому посилання на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у зазначеній постанові, щодо застосування положень статей 2, 74, 99 ГПК України є помилковим. Крім того, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання у справі № 523/6003/14-ц та у справі № 916/1819/22 є різними, оскільки спір у справі № 523/6003/14-ц виник через те, що відповідач не закінчив розпочатих будівельних робіт в передбачений строк та, не попередивши про свої наміри позивача, припинив виконувати зобов`язання, належним чином ремонту не зробив, унаслідок чого позивач був змушений звернутися до іншої особи для закінчення будівельних робіт з реконструкції фасаду житлового будинку, тобто у цій справі мова не йде про наявність прихованих недоліків, що також виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

27. У справі № 904/321/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, позовні вимоги було мотивовано неякісним виконанням відповідачем робіт за договором підряду та відмовою у гарантійний строк виправити недоліки роботи, у зв`язку з чим позивач відмовився від договору та вимагав відшкодування збитків на підставі положень частини 3 статті 858 ЦК України. Разом з тим у справі, яка розглядається (№ 916/1819/22), суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач не надав доказів на підтвердження негайного повідомлення позивача про наявність прихованих недоліків у виконаних позивачем роботах з метою врегулювання спірних питань. Що свідчить про відмінність спірних правовідносин у цих справах.

28. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування апеляційним судом наведеного висновку щодо застосування норм матеріального права, а саме статей 2, 74, 99 ГПК України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 ,626, 627, 628, 837, частини 3 статті 853, статті 854 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), оскільки у цій справі Верховним Судом не вирішувався спір по суті, а висновки Суду стосувалися питання наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату. До того ж справа № П/9901/736/18 розглядалася в порядку адміністративного судочинства.

29. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник також посилається на те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 щодо застосування положень частини 5 статті 129 ГПК України про стягнення витрат на правничу допомогу.

30. Так, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20 викладено правову позицію, згідно з якою у вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

31. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У цій справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Подібний висновок викладений і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

32. Доводів на спростування висновків судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних додатковому рішенні та додатковій постанові, щодо співмірності розміру витрат на послуги адвоката з урахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт у справі № 916/1819/22 касаційна скарга не містить.

33. У свою чергу заявник також посилається на правові висновки, зазначені у постановах Верховного Суду 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, стосовно того, що суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або може повністю відмовити у їх задоволенні.

34. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-4, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18).

35. З оскаржуваного додаткового рішення вбачається, що суд першої інстанції частково задовольнив заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на часткове задоволення позовних вимог. Оскаржуваною додатковою постановою суд апеляційної інстанції задовольнив заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу повністю, оскільки останній надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат на правову допомогу. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що у додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги від 26.12.2022 № 26/12/22 сторони зазначили детальний опис робіт (послуг) необхідних для надання правничої допомоги, які можуть надаватись адвокатом клієнту у цій справі, і вартість наданих послуг у сумі 30 000 грн; актом наданих послуг від 20.04.2023 визначено, що сторони домовились, що всі надані послуги за договором про надання правничої допомоги від 26.12.2022 №26/12/22 є прийнятими клієнтом, сума до сплати гонорару адвокату клієнтом складає 30 000 грн і сторони не мають будь-яких зауважень чи претензій за фактом наданих адвокатом послуг, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що представником позивача надано належні докази в підтвердження витрат позивача на оплату послуг адвоката, розмір заявлених витрат є розумним та виправданим, враховуючи обставини цієї справи, її складність, обсяг наданої адвокатом позивачу правової допомоги. Крім того, ціна позову у цій справі становить 2 349 093,93 грн, тому, за висновком суду апеляційної інстанції, розмір витрат на правничу допомогу в сумі 30 000 грн є співмірним з ціною позову.

Суд не вбачає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у вирішенні питання про розподіл судових витрат.

36. За таких обставин Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування положень процесуального права, а саме частини 5 статті 129 ГПК України у подібних правовідносинах щодо розподілу витрат на правничу допомогу, оскільки такі висновки не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, на які посилається Ліцей у касаційній скарзі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

39. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Ліцею залишити без задоволення, а оскаржувані рішення, додаткове рішення суду першої інстанції та постанову, додаткову постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

41. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного закладу "Одеська приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцей "Чорноморський" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 916/1819/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай