Ухвала

від 26.06.2023 по справі 149/706/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/706/23

Провадження №11-кп/801/716/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Вінниця

Колегія суддів Вінницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7

адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9

в режимі відеоконференції обвинуваченого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022020000000489 заапеляційними скаргамиадвоката ОСОБА_8 ,в інтересах ОСОБА_10 та прокурора на вирок Хмільницький міськрайонного суду Вінницької області від 04.05.2023, яким засуджено

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільник Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-за ч. 3 ст. 201-2 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю, пов`язаною із обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою, строком на 3 роки, із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Вирішено питання про заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна та процесуальних витрат.

Також, вирішена доля речових доказів, а саме:

- документи,що є речовими доказами, згідно постанов про визнання речовими доказами(т.1а.п.217,218,222-223,224-225,226)залишено в матеріалахкримінального провадження протягом усьогочасу їхзберігання;

- мобільний телефон марки «Самсунг», модель «Гелесі», серійний номер « НОМЕР_1 », мобільний телефон марки «Apple», модель «11», серійний номер « НОМЕР_2 », ноутбук марки «Asust» модель «9560NGW», мобільний телефон марки "iPhone 11", чорного кольору у чохлі чорного кольору, модель MWKU2LL/A, IMEI - НОМЕР_3 , IMEI2 - НОМЕР_4 , із сім картою оператора Lifecell НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_11 конфісковано;

- ноутбук "Apple" model A1502, serial G02LKFX8FGYY, мобільний телефон "Iphone 13" у чохлі чорного кольору, які належать ОСОБА_10 - конфісковано;

- транспортний засіб марки "FORD RENGER", типу пікап, зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_6 , VIN- НОМЕР_7 ; транспортний засіб марки "MITSUBISHI L200", чорного кольору, номерний знак НОМЕР_8 , VIN- НОМЕР_9 ; транспортний засіб марки "FORD RENGER", синього кольору, номерний знак НОМЕР_10 , VIN- НОМЕР_11 ; транспортний засіб марки "FORD RENGER", камуфляжного кольору, номерний знак НОМЕР_12 , VIN- НОМЕР_13 ; транспортний засіб марки "MITSUBISHIL200",камуфляжного кольору,номерний знак НОМЕР_14 , VIN- НОМЕР_15 ; транспортний засіб у пошкодженому стані марки "MITSUBISHI L200", камуфляжного кольору, номерний знак НОМЕР_16 , VIN- НОМЕР_17 ; транспортний засіб марки "MITSUBISHIL200",типу пікап,камуфляжного кольору, номерний знак НОМЕР_18 ,VIN- НОМЕР_19 - конфісковано.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Під часдії воєнногостану таз метою здійснення діяльності пов`язаної з отриманням прибутку від продажу транспортних засобів, ввезених на територію України в якості гуманітарної допомоги ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із Особою 1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час, але не пізніше 17.07.2022 організовано прибуття до місця перетину державного кордону у пункті Медика-Шегені, вантажного автомобіля марки «RENAULT», реєстраційний номер НОМЕР_20 , із причепом реєстраційний номер НОМЕР_21 , на якому перебувало шість транспортних засобів загальною вартістю 1157617,77 грн.

Вантажний транспортний засіб марки «RENAULT» 17.07.2022 перетнув державний кордон України із гуманітарною допомогою у виді шістьох автомобілів: MITSUBISHI L200, VIN: НОМЕР_22 номерний знак НОМЕР_23 ; NISSAN NAVARA, VIN: НОМЕР_24 номерний знак НОМЕР_25 ; NISSAN NAVARA, VIN: НОМЕР_26 номерний знак НОМЕР_27 ; NISSAN NAVARA, VIN: НОМЕР_28 номерний знак НОМЕР_29 ; FORD RANGER, VIN: НОМЕР_30 номерний знак НОМЕР_31 ; FORD RANGER, VIN: НОМЕР_32 номерний знак НОМЕР_33 та прибув до м. Хмельницького.

В подальшому, ОСОБА_10 продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, діючи за попередньою змовою Особою 1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, реалізуючи умисел на отримання прибутку від продажу гуманітарної допомоги у виді транспортних засобів, 18.07.2022 перебуваючи неподалік автоцентру «Говерла» розташованого за адресою м. Хмельницький, проспект Миру, 41/4а, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, усвідомлюючи, що вищезазначені транспортні засоби є гуманітарною допомогою, повідомив ОСОБА_12 , яка залучена Благодійною організацією «Благодійний фонд «Волонтерська спільнота «Шанс на життя» ціну для їх придбання, а саме 5500 доларів США за кожне авто.

ОСОБА_12 на вимогу ОСОБА_10 погодилась та здійснила передачу йому 33000 доларів США (відповідно до курсу валют НБУ 1 долар США станом на 18.07.2022 становив 29,2549 грн., що еквівалентно 965411,7 грн.). В подальшому ОСОБА_10 та Особою 1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, розвантажено 6 транспортних засобів із вантажного транспортного засобу марки «RENAULT» які передано ОСОБА_12 та представникам Благодійної організації «Благодійний фонд «Волонтерська спільнота «Шанс на життя».

Таким чином, під час воєнного стану, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_10 та Особа 1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, 18.07.2022 здійснили продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги у виді 6 транспортних засобів загальною вартістю 1157617,77 грн. Згідно з п. 2 примітки до ст.2012 КК України дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у значному розмірі, якщо загальна вартість такої гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Не зупиняючись на вчиненому, попередньо 18.07.2022 здійснивши продаж гуманітарної допомоги у м. Хмельницькому за який отримав прибуток, діючи під час воєнного стану у ОСОБА_10 , виник умисел на подальше отримання незаконного прибутку, реалізовуючи який, у невстановлений час, але не пізніше 03.08.2022, перебуваючи у м. Хмільник, Вінницької області, створив організовану групу, тобто стійке об`єднання осіб, згуртованих єдиним планом відомим всім учасникам групи, з розподіломфункцій їїучасників спрямованихна досягненняцього плану,відомого всімучасникам групи для спільного заняття злочинною діяльністю корисливого спрямування, направленого на здійснення продажу транспортних засобів, ввезених на територію України в якості гуманітарної допомоги, залучивши до її складу Особу 1 та Особу 2, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження.

Для реалізації злочинних намірів, направлених на отримання прибутку для себе та третіх осіб, з метою маскування своєї незаконної діяльності під видом благодійної допомоги, усвідомлюючи те, що 10.06.2022 засновано БО «БФ Разом Сила!», з метою здійснення діяльності пов`язаної з отриманням прибутку від продажу транспортних засобів, ввезених на територію України в якості гуманітарної допомоги, 30.07.2022 між БО «БФ Разом Сила!» (Отримувач) в особі ОСОБА_10 та Особою 1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, (Волонтер) укладено договір №3 про надання волонтерської допомоги; 24.10.2022 між БО «БФ Разом Сила!» (Отримувач) в особі ОСОБА_10 та Особою 2, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, (Волонтер) укладено договір №10 про надання волонтерської допомоги, з метою залучення останніх для надання волонтерської допомоги (виконання робіт, надання послуг та надання іншої підтримки) БО «БФ Разом Сила!».

Зазначені учасники групи усвідомлювали об`єднання в одну злочинну групу, переслідували корисливий мотив і мету продаж товарів(предметів)гуманітарної допомоги,з метоюотримання прибутку,під часвоєнного стану та поєднали свої зусилля для досягнення єдиного злочинного результату.

ОСОБА_10 крім створення організованої злочинної групи, як організатор координував і спрямовував зусилля інших учасників групи на вчинення злочинів, планував, керував їх вчиненням і безпосередньо вчиняв злочини, розподіляв отримані в результаті незаконних дій кошти між членами організованої групи, а також використовував їх частину для забезпечення подальшої злочинної діяльності.

Особа 1 та Особа 2, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, діючи як співвиконавці злочину, під керівництвом ОСОБА_10 відповідно до заздалегідь розробленого плану, безпосередньо приймали участь у вчиненні злочину, здійснювали розвантаження та частковий ремонт ввезених транспортних засобів на територію України в якості гуманітарної допомоги, проводили демонстрацію особам, котрі мали намір їх придбати, отримували кошти після продажу (передачі) транспортних засобів в якості гуманітарної допомоги, виготовляли бланки документів, де зазначалось, що транспортні засоби є гуманітарною допомогою.

Стійкість організованої групи ОСОБА_10 забезпечував за рахунок її стабільного складу, централізованого підпорядкування учасників, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей.

Використовуючи Інтернет платформи для продажу автомобілів «autoria.com» та «olx.ua», а також поширюючи інформацію про продаж автомобілів серед знайомих ОСОБА_10 , Особа 1 та Особа 2, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, здійснювали пошук потенційних покупців, проводили переговори телефонним зв`язком та з допомогою месенджерів «Telegram», «Viber», «WhatsApp», обумовлювали вартість та ставили умови продажу потенційним покупцям, а саме підписання документів про передачу військовослужбовцям ЗСУ, а також перерахування коштів за купівлю авто на банківський рахунок Фонду із цільовим призначенням «Благодійна допомога» та надання готівкових коштів, які члени організованої злочинної групи розподіляли між собою в якості прибутку.

Внаслідок вчинення у вказаний спосіб продовжуваного кримінального правопорушення під час воєнного стану, діючи організованою групою, ОСОБА_10 , Особа 1 та Особа 2, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, в період часу з 03.08.2022 до 08.11.2022 здійснили продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів загальною вартістю 3593697,68 грн.

Згідно з п. 2 примітки до ст.2012 КК України дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо загальна вартість такої гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про зміну вироку суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та просить ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 201-2 КК України призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 23530 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (400 010 грн) з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю, пов`язаною із обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою, строком на 3 роки та із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Крім того, прокурор в частині вирішення долі речових доказів просить застосувати спеціальну конфіскацію до транспортних засобів марки «FORD RANGER», камуфляжного кольору, номерний знак НОМЕР_12 , VIN- НОМЕР_13 , MITSUBISHI НОМЕР_34 , номерний знак НОМЕР_35 , VIN: НОМЕР_36 та передати їх до в/ч НОМЕР_37 ( НОМЕР_38 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада) для використання під час відвернення збройної агресії російської федерації; застосувати спеціальну конфіскацію до транспортних засобів марки «MITSUBISHI L200», камуфляжного кольору, номерний знак НОМЕР_14 , VIN- НОМЕР_39 (правильний VIN-MMBJRKB407D059606) «MITSUBISHI L200», у пошкодженому стані, камуфляжного кольору, номерний знак НОМЕР_16 , VIN- НОМЕР_17 та передати їх до уповноважених органів державної влади з метою подальшої передач їх силам оборони України. Вказати, що транспортні засоби марки «FORD RANGER», типу пікап, зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_40 , VIN- НОМЕР_7 ; марки «MITSUBISHI L200», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_8 , VIN- НОМЕР_9 ; марки «FORD RANGER», синього кольору, номерний знак НОМЕР_10 , VIN- НОМЕР_11 залишити у в/ч НОМЕР_41 (56 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада) куди вони були передані, як гуманітарна допомога для використання під час відвернення збройної агресії російської федерації. Зазначити, що мобільний телефон марки «Самсунг», модель «Гелесі», серійний номер « НОМЕР_1 », мобільний телефон марки «Apple», модель «11», серійний номер « НОМЕР_2 », ноутбук марки «Asus» модель «9560NGW», мобільний телефон марки "iPhone 11", чорного кольору у чохлі чорного кольору, модель MWKU2LL/A, IMEI - НОМЕР_3 , IMEI2 - НОМЕР_4 , із сім картою оператора Lifecell НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_11 необхідно залишити у матеріалах провадження до завершення судового розгляду кримінального провадження щодо нього.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вищезазначені автомобілі отримані «Благодійним фондом «Разом Сила!» і не є власністю ОСОБА_10 , тобто судом застосовано кримінальний закон, який не підлягає застосуванню та не застосовано закон, який підлягає застосуванню, а саме положення ст. 96-1 КК України.

Крім того, автомобілі вже використовуються у в/ч НОМЕР_37 ( НОМЕР_38 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада) для використання під час відвернення збройної агресії російської федерації, а тому їх конфіскація та передача до військової цивільної адміністрації призвела до застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню.

Крім того, суд першої інстанції при ухваленні вироку, всупереч вимогам закону України про кримінальну відповідальність, не застосував вимоги ст. 69-1 КК України, яка у даному випадку є обов`язковою до застосування.

Також, в строк відбування покарання підлягав зарахуванню строк попереднього ув`язнення, починаючи з 28.11.2022 до дня набрання вироком законної сили, а не рахувати строк відбування покарання з 28.11.2022, як то вказано у вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04.05.2023.

Адвокат ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04.05.2023 і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

На думку адвоката, місцевий суд, визнаючи ОСОБА_10 винним у вчиненні кримінального правопорушення визнав обвинувачення ОСОБА_10 доведеним, при цьому не встановивши складові суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 201-2 КК України, а саме мети і мотиву його вчинення (про що зазначено нижче) та не навів жодних доказів на підтвердження встановлених обставин та не вказав мотивів не врахування доказів сторони захисту.

Крім того, висловлена ОСОБА_10 позиція у судовому засіданні, що підтверджується відеозаписом, змушує констатувати, що обвинувачений не був згідний повністю з усіма обставинами встановленими в обвинувальному акті прокурором, що позбавляло Суд правових підстав проводити розгляд кримінальногопровадження заспрощеною процедурою відповідно до вимог ч.3ст.349 КПК України.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином не виконав імперативних вимог, щодо передумов застосування спрощеного судового розгляду кримінального провадження, які встановлені статтею 349 КПК України, що призвело до покладення в основу висновку про доведення винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення лише визнання обвинуваченим вини, без належного з`ясування обсягу обставин, які ніким не оспорюється та визначення обсягу доказів, що мали бути дослідженні та оцінені Судом безпосередньо та не перевірив обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, та необхідні для належної правової оцінки дій обвинуваченого та які, відповідно до норм статті 91 КПК України, входять до предмета доказування, а, отже, допущені такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Також адвокат вважає призначене покарання несправедливим та таким, що не відповідає особі обвинуваченого.

Позиції учасників судового провадження

Заслухавши доповідача, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів дійшла наступного.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Як вбачається зі змісту вироку, кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 було розглянуто судом без дослідження заявлених учасниками судового провадження доказів в порядку, визначеному ч. 3ст. 349 КПК України, відповідно до якоїсуд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак, якщо будь-яка з наведених обставин заперечується учасниками судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а обмеження дослідження доказів, як процедура, передбачена ч. 3ст. 349 КПК України, застосована бути не може.

Як визнано практикою Європейського суду з прав людини і про це вказано в рішенні від 15.07.2010 у справі «Олександр Смірнов проти України», органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатись на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або для обґрунтування своїх рішень.

Однак, суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження та постановляючи вирок щодо ОСОБА_10 ,всупереч вимогзакону, не з`ясував у обвинуваченого причини, що спонукали його до надання згоди на розгляд справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України та добровільності його позиції, що потягло за собою прийняття помилкового рішення щодо можливості розгляду кримінального провадження без дослідження доказів.

Згідно пояснень, наданих обвинуваченим в ході апеляційного розгляду, підставою визнання ним своєї винуватості та відмови від дослідження доказів в суді була угода між його адвокатом та прокурором щодо призначення судом, в такому випадку, покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

Дійсно сторона обвинувачення в судових дебатах в суді першої інстанції і в апеляційній скарзі просить про призначення ОСОБА_10 покарання з застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу.

Однак подібна домовленість передбачає іншу процедуру розгляду кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.472 КПК України мала б бути укладена угода про визнання винуватості, як з іншими співучасниками. У разі ж відмови судом в затвердженні такої угоди судове провадження продовжується у загальному порядку, що забезпечує право обвинуваченого на доведеність його винуватості в суді.

В даномувипадку,суд першоїінстанції нез`ясувавши дійснімотиви,якими керувавсяобвинувачений,визнаючи винута даючизгоду на розгляд кримінального провадження без дослідження доказів, визнав його винуватим та призначив покарання, яке виходило за межі домовленості між стороною захисту та стороною обвинувачення, чого не міг передбачати обвинувачений погоджуючись на спрощений порядок розгляду справи.

Зазначені обставини свідчать про порушення права обвинуваченого на захист, а також презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, що передбаченост. 7 п. 10, 13, 16 КПК Україниі є вимогами, що містять загальні засади кримінального провадження, які за своїм змістом та формою повинні бути суворо дотримані.

При цьому апеляційним судом враховується і висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 22.03.2018 у справі № 521/11693/16-к, згідно якого відповідно до ч. 3ст. 349 КПК Українисуд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак дана норма не звільняєсуд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадження та визначеніст. 91 КПК України. Тобто,законодавець зобов`язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, аст. 349 КПК Українилише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин.

При викладених вище обставинах, Суд вважає, що допущене судом першої інстанції недотримання встановленої законом процедури судового розгляду щодо обов`язку переконатися чи немаєсумнівів удобровільності позиції обвинуваченого щодо визнання вини та згоди на розгляд справи у спрощеному порядку, є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалений вирок з викладених вище підстав підлягає безумовному скасуванню.

Відповідно дост. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону є такі порушення вимогКПК України,які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Апеляційний суд вважає, що недотримання судом першої інстанції вимог ч. 3ст. 349 КПК Українив даному конкретному випадку є відповідно дост. 412 КПК Україниістотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому враховуючи, що розгляд провадження судом першої інстанції відбувався за скороченою процедурою, без дослідження доказів, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені судом першої інстанції порушення, у зв`язку з чим вказані обставини згідно з п. 3 ч. 1ст. 409 КПК Україниє підставою для призначення відповідно до ст. 415 КПК України нового розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

При новомурозгляді кримінальногопровадження,суду першоїінстанції необхідноусунути встановленінедоліки,всебічно,повно йоб`єктивнодослідити всіобставини кримінальногопровадження,ретельно перевіритидоводи апеляційнихскарг:прокурора -в частині вирішення долі речових доказів, та адвоката - щодо визнання вини ОСОБА_10 за доведених обставин, дати відповідну оцінку доказам у їх сукупності та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.

З урахуванням наведеного, апеляційні скарги прокурора та адвоката підлягають частковому задоволенню, вирок суду скасуванню, а матеріали кримінального провадження направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Оскільки Суд скасовує вирок суду першої інстанції, яким ОСОБА_10 , строк тримання під вартою продовжено до набрання вироку законної сили, Суду необхідно вирішити питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому.

Враховуючи, що ОСОБА_10 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину та перебуваючи на волі може вплинути на показання свідків, Суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід тримання під вартою, до початку судового розгляду в суді першої інстанції, але не довше ніж на 60 діб.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 405, 407, 415, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційні скаргиадвоката ОСОБА_8 ,в інтересах ОСОБА_10 та прокурора задовольнити частково.

Вирок Хмільницькийміськрайонного судуВінницької областівід 04.05.2023 відносно ОСОБА_10 скасувати в зв`язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_10 продовжити до початку судового розгляду в суді першої інстанції, але не довше ніж на 60 діб.

Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судові рішення апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4