Постанова

від 21.09.2007 по справі 14/108-пн-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

21.09.07                                                                                      

Справа №14/108-пн-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.   

, Зубкова Т.П.  , Кричмаржевський

В.А.

при секретарі: Акімовій Т.М.,

за участю представників:

позивача:    

Гераскін В.Д. - довіреність №14 від 01.08.2007 року;                                        

відповідача: не з'явився; 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,

на рішення господарського суду Херсонської області від

24.05.2007р. по справі № 14/108-пн-07

За позовом: Дочірнього підприємства «Ринок «Овощной» ТОВ

«Комерційний центр «Авалон», м. Херсон

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про зобов'язання 

відповідача усунути перешкоди в роботі ринку шляхом вивільнення зайнятої

території.                                    

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «Ринок «Овощной» Товариства з

обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон» звернулось із позовною

заявою до господарського суду Херсонської області. Позивач  просить: зобов'язати відповідача - ПП

ОСОБА_1. усунути перешкоди в роботі ринку шляхом звільнення території ринку та

спонукати відповідача забрати з території ринку своє майно та продукцію, яку

реалізує.

Рішенням 

господарського суду Херсонської області від 24.05.2007 року позовні

вимоги задоволені.

Рішення мотивовано наявністю у позивача прав

користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, захист прав

землекористувача відповідно до приписів ст. 152 Земельного кодексу України.

          Не

погоджуючись з рішенням господарського суду Херсонської області, приватний

підприємець ОСОБА_1. звернулась до Запорізького апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою.

  В обґрунтування

доводів заявник в апеляційній скарзі стверджує, що господарський суд при

винесенні рішення порушив норми матеріального та процесуального права. Вказує,

що суд не дослідив всі обставини справи, не з'ясував  наявність підконтрольності діяльності

відповідача ветеринарній службі та можливість застосування ветеринарно -

санітарних правил до ринків.

Вказує, що він за згодою позивача здійснив обладнання

території та пристосував її для торгівлі продукцією, що виготовлена з риби,

вважає, що між ним і позивачем правовідносини засновані на публічному договорі,

зазначає, що за користування зазначеною територією добросовісну здійснює

оплату.

Також відповідач не погоджується з віднесенням  на нього витрат на інформаційно - технічне

забезпечення судового процесу, мотивуючи тим, що судовий процес не фіксувався

технічними засобами, отже, не були 

витрачені, на думку відповідача, кошти 

на ІТЗ судового процесу і відсутні підстави для їх стягнення.

Просить рішення господарського суду скасувати, в позові

відмовити повністю.

        Позивач -

Дочірнє підприємство «Ринок «Овощной» ТОВ «Комерційний центр «Авалон» у

письмових поясненнях на апеляційну скаргу зазначає, що рішення прийнято з

дотриманням норм процесуального та матеріального права. Вказує, що право на

користування земельною ділянкою належить йому на підставі договору оренди, у

відповідача немає правових підстав щодо перебування (розміщення) на території,

яка орендована позивачем, торгівельного обладнання та іншого майна. Вважає, що

звернення до господарського суду з відповідним позовом є реалізація ним

наданого законом права  захисту

землекористувача від порушень з боку відповідача. В задоволенні апеляційної

скарги просить відмовити, рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга ПП ОСОБА_1. була прийнята к провадженню та призначена

до розгляду на 03.08.2007 року.

             За

клопотанням відповідача (заявника апеляційної скарги) судове засідання

відкладалось до 21.08.2007 року.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного

господарського суду №2631 від 20.09.2007 року справу №14/108-пн-07 передано для

розгляду колегії суддів у складі: головуючого: Яценко О.М.(доповідач), суддів:

Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.

В судове засідання 21.08.2007 р. Відповідач (заявник

апеляційної скарги) вдруге  не з'явився,

надіславши на адресу Запорізького апеляційного господарського суду пояснення до

апеляційної скарги.

Враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду

апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за

відсутності ПП ОСОБА_1.

Представник позивача відмовився від застосування

технічних засобів фіксації судового процесу. За його згодою колегія суддів в

судовому засіданні  21.09.2007 року

оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі  ст. 99 Господарського

процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи

рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої

інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у

процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і

додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість

рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду, вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

колегія суддів не знаходить  правових

підстав для зміни чи скасування судового акту, виходячи з наступного. 

          Виходячи

зі змісту ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні

особи, у тому числі громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності мають право

звертатися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних  законом інтересів.

         Як

свідчать матеріали справи, територія  ДП

«Ринок «Овощной» (позивача у справі) 

являє собою земельну ділянку, на якій розташоване назване підприємство.

Право користування земельною ділянкою (право оренди) позивач (орендар) здійснює

на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 18.12.2006 року  з Херсонською міською радою (а.с.74 т.1).

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про оренду землі»

орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з

дотриманням умов договору оренди.

Відповідно до п. 1 «Правил торгівлі на ринках, які

затверджені наказом N 57/188/84/105 від 26.02.2002 Міністерства економіки та з

питань Європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України,

Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом

стандартизації, метрології та сертифікації України» (далі - Правила), ці

Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому

порядку  ринків усіх форм власності,

організації оптового та роздрібного продажу на них  сільгосппродуктів, продовольчих  і 

непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг,

додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці

на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства. 

Ринок - це суб'єкт господарювання, створений на

відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування

земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку,  функціональними обов'язками якого є  надання 

послуг та створення  для  продавців і покупців належних умов у процесі

купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і

пропозицій (пункт 2 Правил).

Згідно з п.12 Правил на території відкритого ринку, у

критих ринках та павільйонах, де реалізуються продукти рослинного і тваринного

походження, повинні бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів

продукції: овочів і фруктів,  м'яса і

битої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії тощо. Спеціалізовані

зони    створюються відповідно до вимог

Ветеринарно-санітарних правил для ринків.

Пунктом 35 Правил передбачені обов'язки адміністрації

ринку, зокрема: 

-         

підтримувати територію ринку в належному санітарно-технічному і

протипожежному      стані, забезпечувати

розвиток матеріально-технічної бази ринку, оснащувати його   необхідним обладнанням та інвентарем,

засобами вимірювальної техніки;

-         

забезпечувати продавців на ринку торговельними місцями за профілем

торгівлі,  спеціальним  одягом залежно від виду харчової продукції,

що реалізується, засобами  вимірювальної

техніки і торговельним інвентарем, зберігання харчової продукції на складах,

у  холодильниках та  інших 

приміщеннях ринку відповідно до санітарних норм і правил;

-         

узгоджувати свою роботу з установами державної

санітарно-епідеміологічної         

служби, лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, карантинною

інспекцією та  іншими  органами 

з  попередження  та  

недопущення   порушень санітарних

норм і правил;

-          не

допускати до продажу товарів, що заборонені, створювати належні умови для   додержання продавцями правил торгівлі,

санітарного і протипожежного стану, 

правильного використання засобів вимірювальної техніки, інвентарю

ринку,  підвищення рівня культури

торгівлі та безпечних умов праці;

-         

надавати продавцям і покупцям інформацію 

щодо  вимог  цих Правил, Ветеринарно-санітарних правил на

ринках, правил протипожежної безпеки, рівня цін тощо (стенди,  місцеві газети, радіо, листівки);

-         

здійснювати контроль за використанням продавцями торговельних місць за

призначенням;

-         

забезпечувати дотримання 

продавцями вимог правил торгівлі продовольчими і непродовольчими

товарами.

Колегія суддів константує неправильне застосування

господарським судом норм матеріального права.

          При

розгляді спірних питань необхідно відрізняти право користування позивачем  земельною ділянкою та право власності

позивача на матеріального-технічне оснащення ринку і виконання ним своїх

обов'язків як власника ринку.

Застосування судом першої інстанції норм Земельного

кодексу України є помилковим. При пред'явленні позову позивач керувався нормами

Господарського та Цивільного кодексів України, які регулюють захист прав

суб'єктів господарської діяльність та споживачів, відповідальність за їх

порушення та способи захисту порушених цивільних прав.

Відповідно до частини 2 статті 15 Цивільного Кодексу

України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить

загальним засадам цивільного законодавства. Таке ж право суб'єкту

господарювання передбачено статтею 20 Господарського кодексу України. Стаття 16

Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України

встановлюють способи захисту судом цивільних прав та інтересів. Для захисту

своїх прав суб'єкти господарювання можуть використовувати одночасно два і

більше способів захисту.

          Між

позивачем та відповідачем виникли правовідносини із Правил торгівлі на ринках.

Вказані правила не передбачають обов'язкового укладення продавцем та

адміністрацією ринку письмової угоди (договору) на надання торговельного місця.

Припинення дії, яке порушує право, як спосіб захисту полягає у

припиненні триваючого цивільного правопорушення, яке продовжує тривати і

впливати на права та законні інтереси позивача.

Виходячи з наведеного, обраний позивачем спосіб захисту вимоги щодо

спонукання відповідача усунути перешкоди в діяльності ДП «Ринок «Овощной» ТОВ

Комерційний центр «Авалон» шляхом вивільнення території ринку від майна

відповідача не суперечать закону, є обґрунтованими.         

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок знаходження

відповідача на спірній території ринку, позивач позбавлений можливості

закінчити будівництвом та ввести в експлуатацію м'ясо-молочний павільйон на

території ринку, здійснити необхідні ремонтно-будівельні роботи та

виконати  відповідні вимоги контролюючих

органів щодо дотримання ветеринарно - санітарних Правил та Правил торгівлі на

ринках, забезпечення належного санітарного стану при здійсненні торгівлі

м'ясо-молочною, рибною продукцією.

Необхідність обов'язку позивача контролювати дотримання продавцями

ветеринарно-санітарних норм підтверджується також листом виконавчого комітету

Херсонської міської ради від 16.06.2007 року № 01-14/266 та відповіддю позивача

від 20.06.2007 року листом  № 11 -

а.с.144-146 т.1

          Колегія

суддів приходить до висновку, що незважаючи на неправильне застосування норм

матеріального права, господарський суд правомірно прийняв рішення про

задоволення позовних вимог в повному обсязі.

            Доводи

заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та наступними

обставинами:

          Правила

торгівлі на ринках, які затверджені наказом N 57/188/84/105 від 26.02.2002

Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України,

Міністерства внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією

України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації

України, дійсно носять рекомендаційний характер, але вони продовжують діяти до

цього часу. Про це, зокрема, свідчать внесені в них зміни в 2005 році.

          У

відповідності до діючого законодавства України позивач є власником

матеріально-технічного оснащення ринку, в тому числі торгівельного місця, яке

займає заявник апеляційної скарги для реалізації риби та риботоварів. Як

власник ринку позивач повинен у відповідності до Правил торгівлі на ринках та

Правил продажу продовольчих товарів (останні Правила прийняті на виконання

статті 20 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і

продовольчої сировини) забезпечити дотримання продавцями (одним із яких є

відповідач) санітарних та ветеринарних норм та забезпечити безпеку покупців.

Організація ринків призначена не тільки для створення умов праці для продавців,

але й призначена для належного виконання ними своїх обов'язків та дотримання

прав покупців у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів».

Стосовно припинення підприємницької діяльності заявника

апеляційної скарги спростовується тією обставиною, що, по-перше, відповідач, як

продавець, повинен дотримуватися установлених правил реалізації риби та

риботоварів, по-друге, припинення діяльності з реалізації риби здійснено не

адміністрацією ринку, а контролюючими органами (управління ветеринарної

медицини в місті Херсоні), по-третє, ніхто не забороняє відповідачу здійснювати

торгівельну діяльність з реалізації риби та рибопродуктів на інших ринках, які

мають спеціально облаштовані торгівельні місця. Крім того, після введення

позивачем м'ясо-молочного павільйону в експлуатацію та облаштування рибних

рядів у відповідності до вимог санітарного законодавства, заявник апеляційної

скарги не позбавлений можливості здійснювати свою торгівельну діяльність з

реалізації риби та риботоварів саме на цьому ринку.

Матеріали справи свідчать, що позивач не має можливості перемістити

відповідача для здійснення торгівлі рибою в інше місце ринку у зв'язку з

непридатністю та відсутності облаштування для здійснення продавцями продажу

риби та рибопродуктів.  

Відповідно до приписів ст.ст. 44, 47-1 

ГПК України судові витрати складаються з державного мита, витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тощо; розмір витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом

Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України та складає

на  час звернення  позивача до суду із позовною заявою та

вирішення спору по суті 118,00 грн.

Витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового

процесу  сплачуються при зверненні

позивача до суду у зазначеному вище розмірі і не залежать від подальшого

здійснення аудіо запису судового процесу. Матеріали справи свідчать (том 1

а.с.8), що позивачем при зверненні до господарського суду із позовною заявою

сплачені 118,00 грн.  за ІТЗ судового

процесу.

            Згідно

зі ст. 49 НПК України, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу покладаються при задоволенні позову - на відповідача, тому

господарським судом зазначені витрати позивача правомірно покладено на

відповідача у справі - ПП ОСОБА_1.

          За таких

обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Неправильне застосування господарським судом норм матеріального права не є

підставою для скасування рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по апеляційній скарзі

покладаються на заявника апеляційної скарги - відповідача приватного підприємця

ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103,105 ГПК України,

апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон, на рішення

господарського суду Херсонської області від 24 травня 2007 року у справі

№14/108-пн-06 залишити без задоволення.

          Рішення

господарського суду Херсонської області від 24 травня 2007 року по справі

№14/108-пн-06 залишити без змін, змінивши мотивувальну частину рішення суду.

Постанову оформлено та підписано 28.09.2007 року.

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М. 

 Зубкова Т.П.  Кричмаржевський В.А.