Рішення

від 30.06.2023 по справі 915/119/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2023м. ДніпроСправа № 915/119/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1, ідентифікаційний код 20908003) до Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 32 769,00 грн. пені та 41 706,00 грн. 7% штрафу за невиконання договору про закупівлю №123 від 04.11.2022

СУТЬ СПОРУ:

Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 25.01.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича заборгованості на загальну суму 74 475,00 грн., з яких:

- 32 769,00 грн. пеня за період з 01.12.2022 по 25.01.2023;

- 41 706,00 грн. 7% штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю №123 від 04.11.2022 щодо своєчасної та повної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2023 матеріали за позовом Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради звернулося до Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про стягнення заборгованості на загальну суму 74 475,00 грн. передані на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази відправлення копії позовної заяви на адресу відповідача (опис та чек).

До суду 07.03.2023 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №915/119/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалу суду від 13.03.2023 про відкриття провадження у цій справі надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Станом на 29.06.2023 відправлення прямує до точки видачі/доставки, що підтверджується витягом інформації відстеження пересилання поштового відправлення за ідентифікатором №4930021120571 "Трекінг" з інтернет-порталу АТ "Укрпошта".

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 року у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 року у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 року у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про прийняття позовоної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №915/119/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, ухвала суду від 13.03.2023 направлена Фізичній особі-підприємцю Кабак Петру Олександровичу засобами електронного зв`язку, а саме відповідачу на електронну пошту kabakpetro60@gmail.com, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.03.2023 доставлена до електронної скриньки 13.06.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідачів про час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2022 року між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (далі - замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Кабак Петром Олександровичем (далі - постачальник, відповідач) укладено договір на закупівлю товару №123 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити дрова паливні твердих порід (ДК 021:2015:03410000-7 - деревина) за цінами та у кількості, зазначеними в Специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною. Найменування, кількість та ціна товару обумовлюються сторонами в Додатку 1 до договору (Специфікація) та є його невід`ємною частиною (п.1.2 договору).

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків протягом 2022 року та/або потреби замовника (п.1.3 договору).

У Специфікації сторони погодили поставку - дрова паливні твердих порід у кількості 300 м.куб. на суму 595 800,00 грн.

Згідно з п.3.1 договору сума договору становить: 595 800,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.4.2 договору оплата товару здійснюється замовником в українській валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, після поставки товару на склади замовника та підписання сторонами видаткової накладної, протягом 30-ти календарних днів після отримання товару та в разі відсутності претензій щодо якості товару. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування даного товару, на свій рахунок.

Згідно з п.5.1 договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: перші 100 м.куб. не пізніше 11.11.2022, наступні 100 м.куб. не пізніше 22.11.2022 та останні 100 м.куб. від загального об`єму не пізніше 01.12.2022. Поставка товару здійснюється в робочі дні та години.

Місце поставки (передачі) товару: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Центральна, 20 (п.5.2 договору).

Замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це постачальника у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розірвання, у випадках, зокрема, невиконання заявки на поставку товару, наданої замовником (п.6.2.1 договору).

Відповідно до п.7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором.

При затримці поставки товару (деревини) або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню замовнику у розмірі 0,1 відсотка вартості товару з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості (п.7.3.1 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині здійснення розрахунків - до повного виконання (п.10.1 договору).

Замовником 06.12.2022 направлено на електрону пошту постачальника претензію №413/1/05.01-02 від 02.12.2022 з проханням виконати умови поставки деревини, або надати відповідь на претензію. Відповідь постачальника до замовника не надходила.

Замовником 09.12.2022 направлено додаткову угоду на електрону пошту постачальника про розірвання договору. Відповідь постачальника до замовника не надходила.

Позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору не поставивши деревину у визначений час, що є причиною виникнення спору. Внаслідок невиконання відповідачем умов договору позивачем нараховані до стягнення з відповідача 32 769,00 грн. пені за період з 01.12.2022 по 25.01.2023 та 41 706,00 грн. 7% штрафу.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк дії договору, наявність прострочення поставки товару.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару: перші 100 м.куб. не пізніше 11.11.2022, наступні 100 м.куб. не пізніше 22.11.2022 та останні 100 м.куб. від загального об`єму не пізніше 01.12.2022, суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем обов`язку стосовно вчасної поставки товару, який визначений пунктом 5.1 договору.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено в ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст. 216, ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, що також узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відтак позивачем правомірно заявлено до стягнення 32 769,00 грн. пені за період з 01.12.2022 по 25.01.2023 та 41 706,00 грн. 7% штрафу.

Суд перевіривши розрахунки пені та 7% штрафу, зазначає що вони є правильним, тому вимоги позивача в частині стягнення 32 769,00 грн. пені та 41 706,00 грн. 7% штраф є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у сумі 2 684,00грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради до Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про стягнення 32 769,00 грн. пені та 41 706,00 грн. 7% штрафу за невиконання договору про закупівлю №123 від 04.11.2022 задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1, ідентифікаційний код 20908003) 32 769,00 грн. пені, 41 706,00 грн. 7% штрафу за невиконання договору про закупівлю №123 від 04.11.2022 та витрати по сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв