Рішення

від 29.06.2023 по справі 904/2388/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023м. ДніпроСправа № 904/2388/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвадів будматеріали" (с. Розвадів, Стрийський район, Львівська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромекспорт-2008" (м. Апостолове, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги № 26/03-21 від 26.03.2021 у розмірі 818 370 грн. 65 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розвадів будматеріали" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромекспорт-2008" (далі - відповідач) заборгованість за договором про відступлення права вимоги № 26/03-21 від 26.03.2021 у розмірі 818 370 грн. 65 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- протягом 2018 - 2021 років між Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвадів будматеріали" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромекспорт-2008" було укладено ряд договорів, а саме: договір оренди будівель і споруд від 14.06.2018, договір оренди транспортного засобу № 1 від 01.11.2018, договір б/№ від 05.03.2020 та договір поставки піску будівельного та вапняку для дорожніх робіт № 31 від 01.07.2020;

- станом на 01.11.2021 заборгованість ТОВ "Будпромекспорт-2008" перед ТОВ "Розвадів будматеріали" згідно із зазначеними договорами складала 3 640 676 грн. 65 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 31.10.2021 (по договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018) та актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 31.10.2021 (по договору оренди транспортного засобу № 1 від 01.11.2018 та договору поставки піску будівельного та вапняку для дорожніх робіт №31 від 01.07.2020), з них 2 571 704 грн. 27 коп. заборгованість, яка виникла на підставі договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018 та 1 068 972 грн. 38 коп. заборгованість згідно з іншими вищевказаними договорами;

- 26.03.2021 між ТОВ "Будпромекспорт-2008" (первісний кредитор), ТОВ "Розвадів будматеріали" (новий кредитор) та ТОВ "Надія 2000" (боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги № 26/03-21 (далі - договір № 26/03-21);

- відповідно до пункту 3.3. договору № 26/03-21, новий кредитор зобов`язується сплатити на рахунок первісного кредитора суму рівнозначну прав вимоги - 2 822 306 грн. 00 коп., з ПДВ протягом 3-х календарних місяців з моменту підписання даного договору;

- по факту укладеного договору № 26/03-21 у ТОВ "Розвадів будматеріали" виникла заборгованість перед ТОВ "Будпромекспорт-2008" в сумі 2 822 306 грн. 00 коп.;

- відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Строк виконання вищенаведених зобов`язань настав (або визначений моментом пред`явлення вимоги), тому керуючись положеннями статті 601 Цивільного кодексу України ТОВ "Розвадів будматеріали" та ТОВ "Будпромекспорт-2008" дійшли згоди зарахувати зустрічні вимоги та 01.11.2021 уклали акт зарахування зустрічних вимог, з моменту підписання якого ТОВ "Розвадів будматеріали" та ТОВ "Будпромекспорт-2008" дійшли згоди про наступне:

- зобов`язання ТОВ "Будпромекспорт-2008" перед ТОВ "Розвадів будматеріали" у розмірі заборгованості, що виникла на підставі договору оренди транспортного засобу № 1 від 01.11.2018, договору поставки піску будівельного та вапняку для дорожніх робіт № 31 від 01.07.2020 та договору б/№ від 05.03.2020 в сумі 1 068 972 грн. 38 коп., вважати таким, що припинене в повному обсязі;

- зобов`язання ТОВ "Розвадів будматеріали" перед ТОВ "Будпромекспорт-2008" по договору про відступлення права вимоги № 26/03-21 від 26.03.2021 в сумі 2 822 306 грн. 00 коп., вважати таким, що припинене в повному обсязі;

- зобов`язання ТОВ "Будпромекспорт-2008" перед ТОВ "Розвадів будматеріали" у розмірі заборгованості, що виникла на підставі договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018, вважати таким, що припинено частково. Заборгованість ТОВ "Будпромекспорт-2008" перед ТОВ "Розвадів будматеріали" згідно з договором оренди будівель і споруд від 14.06.2018 становить 818 370 грн. 65 коп.;

- акт зарахування однорідних зустрічних вимог підписано ТОВ "Будпромекспорт-2008" та ТОВ "Розвадів будматеріали" ще 01.11.2021. Нарахування орендної плати згідно з договором оренди будівель і споруд від 14.06.2018 припинено з 11.02.2021;

- відповідно до пункту 4.2. договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018 передбачено, що орендна плата підлягає перерахуванню на поточний рахунок орендодавця (ТОВ "Розвадів будматеріали") за реквізитами вказаними наприкінці договору щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця (ТОВ "Розвадів будматеріали") не пізніше 10-го числа поточного місяця. Однак, ТОВ "Будпромекспорт-2008" суму заборгованості в розмірі 818 370 грн. 65 коп. не сплатило, чим порушило умови договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 275 грн. 56 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 16.05.2023, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 25.05.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 33-36).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Вокзальна, будинок 71, м. Апостолове, Дніпропетровська область, 53800 (а.с.29), на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд приходить до висновку, що в розумінні частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 16.05.2023 вважається врученою відповідачу 25.05.2023.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою).

Так, ухвалою суду від 16.05.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом дату отримання ухвали суду - 25.05.2023, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 09.06.2022 включно.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані три тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на 29.06.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 15.06.2023, а строк розгляду даної справи закінчується 17.07.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про відступлення права вимоги, наявність заборгованості за вказаним договором у відповідача перед позивачем.

Як зазначив позивач у позовній заяві, - протягом 2018 - 2021 років між Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвадів будматеріали" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромекспорт-2008" було укладено ряд договорів, а саме: договір оренди будівель і споруд від 14.06.2018, договір оренди транспортного засобу № 1 від 01.11.2018, договір б/№ від 05.03.2020 та договір поставки піску будівельного та вапняку для дорожніх робіт № 31 від 01.07.2020.

Станом на 01.11.2021 заборгованість ТОВ "Будпромекспорт-2008" перед ТОВ "Розвадів будматеріали" згідно із зазначеними договорами складала 3 640 676 грн. 65 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 31.10.2021 (по договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018) та актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 31.10.2021 (по договору оренди транспортного засобу № 1 від 01.11.2018 та договору поставки піску будівельного та вапняку для дорожніх робіт №31 від 01.07.2020), з них 2 571 704 грн. 27 коп. заборгованість, яка виникла на підставі договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018 та 1 068 972 грн. 38 коп. заборгованість згідно з іншими вищевказаними договорами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 26.03.2021 між ТОВ "Будпромекспорт-2008" (первісний кредитор), ТОВ "Розвадів будматеріали" (новий кредитор) та ТОВ "Надія 2000" (боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги № 26/03-21 (далі - договір № 26/03-21, а.с.14-15).

Відповідно до пункту 3.3. договору № 26/03-21, новий кредитор зобов`язується сплатити на рахунок первісного кредитора суму рівнозначну прав вимоги - 2 822 306 грн. 00 коп., з ПДВ протягом 3-х календарних місяців з моменту підписання даного договору.

Отже, по факту укладеного договору № 26/03-21 у ТОВ "Розвадів будматеріали" виникла заборгованість перед ТОВ "Будпромекспорт-2008" в сумі 2 822 306 грн. 00 коп.;

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Строк виконання вищенаведених зобов`язань настав (або визначений моментом пред`явлення вимоги), тому керуючись положеннями статті 601 Цивільного кодексу України ТОВ "Розвадів будматеріали" та ТОВ "Будпромекспорт-2008" дійшли згоди зарахувати зустрічні вимоги та 01.11.2021 уклали акт зарахування зустрічних вимог, з моменту підписання якого ТОВ "Розвадів будматеріали" та ТОВ "Будпромекспорт-2008" дійшли згоди про наступне:

- зобов`язання ТОВ "Будпромекспорт-2008" перед ТОВ "Розвадів будматеріали" у розмірі заборгованості, що виникла на підставі договору оренди транспортного засобу № 1 від 01.11.2018, договору поставки піску будівельного та вапняку для дорожніх робіт № 31 від 01.07.2020 та договору б/№ від 05.03.2020 в сумі 1 068 972 грн. 38 коп., вважати таким, що припинене в повному обсязі;

- зобов`язання ТОВ "Розвадів будматеріали" перед ТОВ "Будпромекспорт-2008" по договору про відступлення права вимоги № 26/03-21 від 26.03.2021 в сумі 2 822 306 грн. 00 коп., вважати таким, що припинене в повному обсязі;

- зобов`язання ТОВ "Будпромекспорт-2008" перед ТОВ "Розвадів будматеріали" у розмірі заборгованості, що виникла на підставі договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018, вважати таким, що припинено частково. Заборгованість ТОВ "Будпромекспорт-2008" перед ТОВ "Розвадів будматеріали" згідно з договором оренди будівель і споруд від 14.06.2018 становить 818 370 грн. 65 коп. (а.с.16).

Акт зарахування однорідних зустрічних вимог підписано ТОВ "Будпромекспорт-2008" та ТОВ "Розвадів будматеріали" 01.11.2021; нарахування орендної плати згідно з договором оренди будівель і споруд від 14.06.2018 припинено з 11.02.2021.

Відповідно до пункту 4.2. договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018 передбачено, що орендна плата підлягає перерахуванню на поточний рахунок орендодавця (ТОВ "Розвадів будматеріали") за реквізитами вказаними наприкінці договору щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця (ТОВ "Розвадів будматеріали") не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Однак, ТОВ "Будпромекспорт-2008" суму заборгованості в розмірі 818 370 грн. 65 коп. не сплатило, чим порушило умови договору оренди будівель і споруд від 14.06.2018. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що договір про відступлення права вимоги № 26/03-21 від 26.03.2021 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До того ж, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 Цивільного кодексу України). Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору про відступлення права вимоги № 26/03-21 від 26.03.2021, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов`язання не виконав, заборгованість в сумі 818 370 грн. 65 коп. перед позивачем не погасив.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 818 370 грн. 65 коп.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В той же час, доказів на підтвердження погашення заборгованості перед позивачем в сумі 818 370 грн. 65 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем було порушено умови договору, положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 818 370 грн. 65 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 818 370 грн. 65 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 12 275 грн. 56 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвадів будматеріали" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромекспорт-2008" про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги № 26/03-21 від 26.03.2021 у розмірі 818 370 грн. 65 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромекспорт-2008" (вулиця Вокзальна, будинок 71, м. Апостолове, Дніпропетровська область, 53800; ідентифікаційний код 41193128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвадів будматеріали" (вулиця Степана Бандери, будинок 40, с. Розвадів, Стрийський район, Львівська область, 81634; ідентифікаційний код 00291144) - 818 370 грн. 65 коп. - основного боргу та 12 275 грн. 56 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.06.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко