ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2023Справа № 910/2359/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекеджінг Груп Україна"
про стягнення 375 098,00 грн
Представники:
від позивача: ОСОБА_1.
від відповідача: Барановська В.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекеджінг Груп Україна» про стягнення 375 098,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 123/В33-2022 від 11.04.2022 у частині порушення строку поставки товарів, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 145 397,00 грн штрафу та 229 701,00 грн пені.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 21.03.2023.
У підготовче засідання 21.03.2023 прибув представник позивача, представник відповідача не прибув.
Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 21.03.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 18.04.2023.
У підготовче засідання 18.04.2023 прибув представник позивача, представник відповідача не прибув.
У підготовчому засіданні 18.04.2023 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2023.
23.05.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення.
У судове засідання 23.05.2023 прибули представники сторін.
Представник позивача просив оголосити перерву з метою ознайомлення з поданими відповідачем документами.
У судовому засіданні судом задоволено клопотання позивача та оголошено перерву до 20.06.2023.
У судове засідання 20.06.2023 прибули представники сторін.
Представник позивача подав клопотання про долучення доказів, мотивуючи яке зазначив, що у поясненнях відповідачем вказано, що заявки на поставку товару направленні на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не є електронною адресою відповідача, з огляду на що просить суд долучити до матеріалів справи роздруківки з сайту та електронних листів, які направлялись позивачем на електронні пошти відповідача.
Відповідно до ч.8 ст. 80 докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно п.п. 1 - 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З огляду на вищенаведене, суд приймає до розгляду докази, які подані позивачем у судовому засіданні 20.06.2023.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
У судовому засіданні 20.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекеджінг Груп Україна" (Учасник) укладено Договір №123/В33-2022 від 11.04.2022 (Договір) відповідно до п. 1.1. якого Учасник зобов`язується поставити Замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору складає 3 890 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20 %: - 648 333,33 грн.
Згідно п. 5.1. Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Замовника, сканкопія якої надсилається Замовником: з його офіційної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну пошту Учасника ІНФОРМАЦІЯ_3 вказану у розділі 13 цього Договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити Замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки. У заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, Замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що Замовником з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано постачальнику:
- заявку від 14.04.2022 №78/8/2-142/2 до Договору наступного змісту: найменування товару - тарілка пластикова; місце постачання - м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та м. Одеса, Люстдорфська дорога, 7; кількість товару та одиниця виміру 2 400 000 та 600 000 шт; дата поставки товароодержувачу - 20.04.2022;
- заявку від 14.04.2022 №78/8/2-142/3 до Договору наступного змісту: найменування товару - стакан пластиковий; місце постачання - м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та м. Одеса, Люстдорфська дорога, 7; кількість товару та одиниця виміру 2 100 000 та 400 000 шт; дата поставки товароодержувачу - 20.04.2022;
- заявку від 14.04.2022 №78/8/2-142/4 до Договору наступного змісту: найменування товару - ложка пластикова; місце постачання - м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та м. Одеса, Люстдорфська дорога, 7; кількість товару та одиниця виміру - 2 100 000 та 400 000 шт; дата поставки товароодержувачу - 20.04.2022.
Відповідно до заявок доставка товару здійснюється на склад Замовника (в/ч НОМЕР_1 НГУ АДРЕСА_1 ).
Також, Відповідач засобами телефонного зв`язку підтвердив Позивачу отримання засобами електронного поштового зв`язку заявок №78/8/2-142/2, №78/8/2-142/3 та №78/8/2-142/4 від 14.04.2022, що підтверджується Рапортом начальника відділення зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії відділу закупівлі та зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії України старшого лейтенанта ОСОБА_2. від 20.04.2022.
Замовник прийняв, а постачальник передав товар загальною вартістю 3 236 470,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000257 від 04.05.2022 на суму 389 500,00 грн, РН-0000226 від 10.05.2022 на суму 221 050,00 грн, №РН-0000249 від 10.05.2023 на суму 1 108 900,00 грн, №РН-0000349 від 11.06.2022 на суму 637 580,00 грн, №РН-0000388 від 23.06.2022 на суму 1 007 040,00 грн та №РН-0000228 від 10.05.2022 на суму 93 450,00 грн.
Судом встановлено, що Замовник звернувся до постачальника з повідомленням від 02.12.2022 №78/8/2-2335 про одностороннє розірвання договору та претензією від 12.12.2022 №78/8/2-2389 про сплату пені та штрафу за змістом яких повідомив про розірвання Договору з 12.12.2022 та вимагав сплатити пеню у розмірі 229 701,00 грн та штраф у розмірі 145 397,00 грн.
Однак, як зазначає позивач, вимоги претензії від 12.12.2022 №78/8/2-2389 про сплату пені та штрафу залишились без задоволення.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 123/В33-2022 від 11.04.2022 у частині порушення строку поставки товарів, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 145 397,00 грн штрафу та 229 701,00 грн пені.
У поясненнях відповідач зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів звернення з заявками на поставку товару з зазначенням кількості та строків поставки, а відтак відповідачем не порушено строків поставки товару.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України та ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" укладено Договір №123/В33-2022 від 11.04.2022 відповідно до умов п. 1.1. якого Учасник зобов`язується поставити та передати у власність Замовника товар, а Замовник зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість на умовах Договору.
У поясненнях відповідачем зазначено, що постачальник відвантажив товар замовнику на його телефонний запит без конкретизації строків та об`ємів, а також, що позивачем по телефону повідомлено відповідача про те, що замовник самостійно забере товар власним транспортом.
Водночас, як встановлено судом, позивачем, відповідно до умов п. 5.1. Договору, було надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку заявки №78/8/2-142/2, №78/8/2-142/3 та №78/8/2-142/4 від 14.04.2022, що підтверджується роздруківкою електронних листів позивача від 15.04.2022.
При цьому, суд зазначає, що обов`язок підтвердити отримання заявки покладено саме на постачальника (п. 5.1. Договору).
Так, з матеріалів справи вбачається, що отримання заявок №78/8/2-142/2, №78/8/2-142/3 та №78/8/2-142/4 від 14.04.2022 підтверджується Рапортом начальника відділення зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії відділу закупівлі та зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії України старшого лейтенанта ОСОБА_2. від 20.04.2022.
Також, у поясненнях зазначено, що відповідач відвантажив позивачу товари 14.04.2022, 15.04.2022 та 26.04.2022.
Разом з тим, як вбачається з видаткових накладних №РН-0000257 від 04.05.2022, РН-0000226 від 10.05.2022, №РН-0000249 від 10.05.2023, №РН-0000349 від 11.06.2022, №РН-0000388 від 23.06.2022 та №РН-0000228 від 10.05.2022 відповідач передав позивачу товар у відповідні дати видаткових накладних, а отже, поставка товару здійснена відповідачем з порушенням строку, визначеного в Заявках.
Відтак, доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18 та у постанові від 31.03.2021 у справі №916/3848/19.
Так, пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника, Учасник сплачує; Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи не надання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7. Договору, Замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього Договору
Позивачем нараховано відповідачу пеню за видатковою накладною №РН-0000257 від 04.05.2022 за період з 20.04.2022 по 04.05.2022; видатковою накладною №РН-0000226 від 10.05.2022 за період з 20.04.2022 по 10.05.2022; видатковою накладною №РН-0000249 від 10.05.2023 за період з 20.04.2022 по 10.05.2022; видатковою накладною №РН-0000349 від 11.06.2022 за період з 20.04.2022 по 11.06.2022; видатковою накладною №РН-0000388 від 23.06.2022 за період з 20.04.2022 по 23.06.2022; видатковою накладною №РН-0000228 від 10.05.2022 за період з 20.04.2022 по 10.05.2022;
Також, позивачем нараховано штраф за прострочення поставки понад 30 календарних днів у розмірі 7% від вартості товару за видатковою накладною №РН-0000349 від 11.06.2022, видатковою накладною №РН-0000388 від 23.06.2022 та відповідно до повідомлення про одностороннє розірвання Договору від 02.12.2022 №78/8/2-2335 (прострочення поставки Товару в сумі 432 480,00 грн - тарілка глибока одноразова пластикова, 500 мл).
Відтак, перевіривши розрахунки пені та штрафу, судом встановлено, що вказані розрахунки здійснено правильно, визначені позивачем періоди нарахування та база нарахування є обґрунтованими, а відтак, вимоги про стягнення 145 397,00 грн штрафу та 229 701,00 грн пені, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекеджінг Груп Україна" (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, селище міського типу Великодолинське, вул. Паркова, будинок 37 "Б"; ідентифікаційний код: 38381165) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 229 701 (двісті двадцять дев`ять тисяч сімсот одна) грн. 00 коп., штраф у розмірі 145 397 (сто сорок п`ять тисяч триста дев`яносто сім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 5 626 (п`ять тисяч шістсот двадцять шість) грн 47 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.06.2023
Суддя Ю.В. Картавцева
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2023 |
Оприлюднено | 04.07.2023 |
Номер документу | 111900541 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Картавцева Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні