Рішення

від 27.06.2023 по справі 912/753/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 рокуСправа № 912/753/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕПОТ НАФТОКОМ" (вул. Бєляєва, б. 25, корп. 1, м. Кропивницький, 25030)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" (вул. Тараси Карпи, б. 84, кім. 411, м. Кропивницький, 25006)

про стягнення 107 773,76 грн,

секретар судового засідання Безчасна Н.Г.

представники сторін:

від позивача - Ковальчук Ю.М., адвокат, ордер серія ВА №1052377 від 01.05.23

від відповідача - участі не брав;

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕПОТ НАФТОКОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" про стягнення 107 773,76 грн, з яких: 48 333,54 грн основного боргу, 22 922,04 грн пені, 12 922,14 грн інфляційних збитків, 20 212,69 грн відсотків за користування грошовими коштами, 3 383,35 грн штрафу з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕПОТ НАФТОКОМ" зазначило, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору поставки №123 від 22.12.2020 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" підлягає стягненню відповідна заборгованість.

Ухвалою від 04.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду господарським судом, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 18.05.2023.

17.05.2023 від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

18.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.06.2023.

01.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач, зокрема, просить суд без повідомлення учасників справи постановити ухвалу про продовження процесуального строку на подання до суду відзиву на позовну заяву.

06.06.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зокрема заперечено проти продовження строку відповідачу на подання відзиву

Ухвалою від 20.06.2023 господарський відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" у продовженні строку на подачу відзиву на позов.

19.06.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання та про дострокове розірвання договору правової допомоги.

20.06.2023 в судового засідання оголошено перерву до 27.06.2023.

26.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строків на подання додаткових доказів.

27.06.2023 в судовому засіданні протокольною ухвалою задоволено клопотання представника позивача щодо поновлення строків на подання додаткових доказів та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням поданих доказів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою № 912/753/23/3750/2023 від 20.06.2023 загального відділу Господарського суду Кіровоградської області про направлення ухвали-повідомлення від 20.06.2023 на поштову та електронну адресу відповідача (а.с. 114 об).

У судовому засіданні 27.06.2023 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

22.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕПОТ НАФТОКОМ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" (Покупець) укладено Договір поставки №123 (далі - Договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору за даним Договором Постачальник зобов`язується в порядку і строки, встановлені Договором або додатковими домовленостями, передати у власність Покупця товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар і сплатити його вартість на умовах, визначених у даному Договорі або додатках до нього.

Згідно з п. 1.2.-1.3. Договору предметом поставки за цим договором можуть бути (але не виключно): паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ), дизельне паливо, бензин марок А-92, А-95, оливи, мастила, тощо. Номенклатура товару, що поставляється, його кількість, ціна, обумовлюються сторонами або в цьому договорі та в додатках до цього договору, або в специфікаціях, або у видаткових накладних, які прирівнюються сторонами до специфікації в розумінні вимог Господарського кодексу України.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що загальна вартість Договору складається із загальної вартості поставленого товару в період дії Договору.

У відповідності до п. 2.1. Договору поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок-доручень Покупця. Заявки подаються Покупцем у письмовій формі або усній формі, у тому числі засобами електронного зв`язку.

Згідно з п. 2.2. Договору постачальник може здійснювати поставку Товару на будь-якій із наступних умов (відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів ІNСОТЕRМS в редакції 2010 року), зокрема, у відповідності до умов СРТ- склад Покупця.

Відповідно до п. 2.5. Договору право власності на товар і ризик випадкового його ушкодження (псування) переходить від Постачальника до Покупця з дати, яка зазначена у видатковій накладній на товари (товаротранспортної накладної або акту прийому-передачі). Дата одержання товару Покупцем зазначається у видатковій накладній (товаротранспортній накладної або в акті прийому-передачі).

Згідно з п. 3.2.-3.3. Договору Покупець здійснює оплату у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% попередньої оплати за товар. В разі поставки Товару з відстроченням оплати, Покупець зобов`язаний здійснити оплату поставленої парти товару протягом трьох календарних днів з дня поставки партії Товару (підписання видаткової накладної на товар або товарно-транспортної накладної).

Пунктом 3.7. Договору визначено, що у випадку наявності заборгованості по оплаті поставленого Товару в рамках дії цього Договору зі сторони Покупця, Постачальник зараховує грошові кошти, отримані в рамках Договору, незалежно від призначення платежу першочергово на погашення наявної заборгованості по Договору і оплату штрафних санкцій (відповідно до п. 6 цього Договору), залишок зараховується в рахунок оплати погодженої між сторонами партії Товару.

Згідно з п. 5.5. Договору покупець має право пред`явити претензію відносно невідповідності фактично отриманої кількості та якості Товару, що вказаний у товарно-супровідних та/або накладних документах на Товар, при наявності відповідного акту експертизи, а також за умови дотримання Покупцем вимог, які встановлені цим Договором і положеннями Інструкції.

Пунктом 5.5.1. Договору визначено, що претензії по кількості та якості Товару можуть бути пред`явлені Постачальнику, зокрема, при поставці Товару на умовах СРТ або інших умовах, при яких Постачальник здійснює доставку Товару покупцю, - до зливу в ємкості Покупцю.

Безпідставна відмова від отримання поставленого товару не допускається. (п. 5.7. Договору)

У відповідності до п. 6.1. Договору у випадку прострочення оплати товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення більше ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми. При цьому сторони погодили не застосовувати положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Пунктом 6.3. Договору визначено, що на підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з п. 6.7.-6.8. Договору сторони погодили збільшити строк позовної давності по вимогам про стягнення пені та інших штрафних санкцій до трьох років з дня прострочення. Пеня нараховується на весь час прострочення до повного погашення заборгованості. Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків не звільняє винну сторону від виконання своїх обов`язків.

Відповідно до п. 8.1. Договору договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Додатковою угодою №1 від 22.12.2020 до Договору поставки №123 від 22.12.2020 внесено зміни, а саме:

"1. Предмет договору

1.1. Доповнити Розділ 5 порядок приймання товару наступними підпунктами, а саме:

5.8 У разі забезпечення безперервного постачання пального (Під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувача пального - отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця) складається зведена видаткова накладна за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця

5.9 Щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Продавець надає Покупцю Видаткову накладну та Відомість на відпуск нафтопродуктів, які підтверджують кількість, номенклатуру та ціну відпущеного товару.

5.10 Покупець зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від Продавця Видаткової накладної повернути Продавцю один підписаний примірник вказаного документу.

Якщо Покупець протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Видаткової накладної та Відомості на відпуск нафтопродуктів не надасть Продавцеві свої мотивовані (обґрунтовані) та документально підтверджені заперечення, то Видаткова накладна, підписана лише Продавцем, по спливу цього строку вважається повністю погодженою обома сторонами.

1.2. Додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її обома Сторонами та дійсна до 31.12.2020 року.".

Додатковою угодою №2 від 31.12.2020 до Договору поставки №123 від 22.12.2020 доповнено розділ 8 "Строк дії договору та інші умови". Продовжено термін дії договору поставки №123 від 22 грудня 2020 року на 1 календарний рік і визначено термін дії по 31.12.2021 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання. Якщо за 14 календарних днів до закінчення терміну дії договору сторони не вимагають його припинення, він вважається подовженим на кожен наступний календарний рік та тих же умовах.

Додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками.

На виконання умов Договору в період з 01.01.2022 по 28.02.2022 Постачальник поставив, а Покупець отримав товар на загальну суму 117 687,00 грн.

Проте відповідач в порушення умов Договору свої зобов`язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати поставленого товару не виконав, здійснивши часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 94 472,15 грн, а саме згідно з платіжною інструкцією №2788 від 17.01.2022 на суму 73 679,13 грн та згідно з платіжною інструкцією №2812 від 31.01.2022 на суму 20 793,02 грн.

Крім того, станом на 01.02.2022 за відповідачем рахувалася заборгованість в сумі 3 779,99 грн, що підтверджується актом звірки від 04.03.2022, який підписаний сторонами (а.с. 24).

Таким чином, сума заборгованості відповідача складає 48 333,54 грн.

За вищевказаних обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 264 ГК України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1 ст. 692 ЦК України)

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1-2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На виконання умов укладеного Договору, Постачальник здійснив поставку Покупцеві Товару на загальну суму у розмірі 117 687,59 грн. Факт поставки Товару підтверджуються підписаними та скріпленими печатками сторін договору видатковими накладними:

1) №РН-0000031 від 31.01.2022 на суму 7 563,02 грн,

2) №РН-0000030 від 31.01.2022 на суму 65 571,02 грн,

3) №РН-0000116 від 28.02.2022 на суму 33 742,03 грн,

4) №РН-0000117 від 28.02.2022 на суму 6 732,00 грн,

5) №РН-0000118 від 28.02.2022 на суму 4 079,52 грн.

Відповідачем здійснено оплати: на загальну суму 94 472,15 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2788 від 17.01.2022 на суму 73 679,13 грн та платіжною інструкцією №2812 від 31.01.2022 на суму 20 793,02 грн.

Крім того, станом на 01.02.2022 за відповідачем рахувалася заборгованість в сумі 3 779,99 грн, що підтверджується актом звірки від 04.03.2022, який підписаний сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.7. Договору визначено, що у випадку наявності заборгованості по оплаті поставленого Товару в рамках дії цього Договору зі сторони Покупця, Постачальник зараховує грошові кошти, отримані в рамках Договору, незалежно від призначення платежу першочергово на погашення наявної заборгованості по Договору і оплату штрафних санкцій (відповідно до п. 6 цього Договору), залишок зараховується в рахунок оплати погодженої між сторонами партії Товару.

У п. 3.3. Договору сторони погодили, що в разі поставки Товару з відстроченням оплати, Покупець зобов`язаний здійснити оплату поставленої партії товару протягом трьох календарних днів з дня поставки партії Товару (підписання видаткової накладної на товар або товарно-транспортної накладної).

За таких обставин, відповідач зобов`язаний був сплатити заборгованість в розмірі 48 333,54 грн до 03.03.2022.

Доказів сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

Отже до стягнення з відповідача підлягає 48 333,54 грн суми основної заборгованості.

За положеннями ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 6.1. Договору у випадку прострочення оплати товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення більше ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми. При цьому сторони погодили не застосовувати положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.7. Договору сторони погодили збільшити строк позовної давності по вимогам про стягнення пені та інших штрафних санкцій до трьох років з дня прострочення. Пеня нараховується на весь час прострочення до повного погашення заборгованості.

Так як сторони в договорі встановили інший (більший), ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України період нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань (п. 6.7. Договору), то нарахування пені за період, який перевищує шість місяців є правомірним.

Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Отже, нарахування позивачем пені за період, який перевищує шість місяців є правомірним.

Позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 22 922,04 грн на суму 48 333,54 грн за період з 01.05.2022 по 01.05.2023.

Господарським судом встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17 та від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Оскільки, відповідач не здійснив оплати за отриманий товар у строк понад тридцять календарних днів позивач правомірно нарахував штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченого товару - 3 383,35 грн (48 333,54 грн х 7%).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що на підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивач нарахував 36% річних у розмірі 20 212,69 грн на суму 48 333,54 грн за період з 04.03.2022 по 01.05.2023. Перевіривши розрахунок 36% річних, суд встановив, що відсотки розраховані правильно та підлягають задоволенню.

За розрахунком суду, інфляційні втрати за заборгованістю по Договору на суму 48 333,54 грн за період з березня 2022 року по березень 2023 року становить 12 922,14 грн тобто в межах заявлених позовних вимог, а тому підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які спростовують вимоги позивача чи підтверджують виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати основної заборгованості та штрафних санкцій.

Також відповідачем не подано до суду заяви про зменшення розміру штрафних санкцій.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідач не надав доказів повного виконання взятих на себе зобов`язань, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, а саме про стягнення з відповідача 48 333,54 грн основного боргу, 22 922,04 грн пені, 12 922,14 грн інфляційних збитків, 20 212,69 грн відсотків за користування грошовими коштами, 3 383,35 грн штрафу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.

У позові зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу в розмірі 11 000,00 грн.

06.06.2023 з відповіддю на відзив позивач подав докази витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 000,00 грн.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатським об`єднанням "Юлія Ковальчук та партнери" (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕПОТ НАФТОКОМ" (далі - клієнт) 24.04.2023 укладено Договір про надання правової допомоги (далі - Договір від 24.04.2023), за умовами якого виконавець зобов`язується надати правову допомогу згідно із Замовленням клієнта, яке надається час від часу та прийняте до виконання виконавцем, а клієнт зобов`язаний оплатити вартість наданої правової допомоги.

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою замовника.

24.04.2023 між сторонами підписано Замовлення №24/04/23, за умовами якого виконавець надає клієнту послугу - Супровід справи про стягнення з ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗНАМ`ЯНСЬКИЙ ГРАНІТ" суми боргу за договором поставки, "під ключ", що включає весь спектр необхідних дій від підготовки та подачі позовної заяви до отримання рішення суду першої інстанції. Опис послуги:

- аналіз документів, наданих Клієнтом для підготовки та подання позовної заяви до ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗНАМ`ЯНСЬКИЙ ГРАНІТ" про стягнення боргу за договором поставки, аналіз судової практики;

- складення та подання позовної заяви до Господарського суду Кіровоградської області про стягнення з ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗНАМ`ЯНСЬКИЙ ГРАНІТ" суми боргу за договором поставки;

- супровід справи у Господарському суді Кіровоградської області (участь у судових засіданням, підготовка процесуальних документів).

Вартість - 11 000,00 грн.

На підтвердження факту надання послуг з правової допомоги, 15.05.2023 підписано Акт приймання-передачі наданої правової допомоги на загальну суму 11 000,00 грн, який оплачений позивачем повністю, що підтверджується платіжною інструкцією №194 від 15.05.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Разом з тим, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Відповідний правовий висновок щодо застосування наведеної вище норми процесуального законодавства містить постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, позивач належними доказами довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із даною справою, вказані витрати є судовими, а тому вони підлягають покладенню на відповідача повністю в сумі 11 000,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" (вул. Тараса Карпи, 84, кімната 411, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 32315888,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Депот Нафтаком" (вул. Бєляєва, 25, корпус 1, м. Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код 42203380) 48 333,54 грн основного боргу, 22 922,04 грн пені, 12 922,14 грн інфляційних збитків, 20 212,69 грн 36 % річних, 3 383,35 грн штрафу, 2 684,00 грн судового збору, а також 11 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) та відповідачу (вул. Тараси Карпи, б. 84, кім. 411, м. Кропивницький, ІНФОРМАЦІЯ_3).

Повне рішення складено 30.06.2023.

Суддя М.С. Глушков