Рішення

від 19.06.2023 по справі 915/15/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року Справа № 915/15/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника позивача: Бур`янського А.В. (в режимі ВКЗ),

представника відповідача: Тимченко А.О. (в залі суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальянс МС" (49064, м.Дніпро, вул.Орловська, буд.21, код ЄДРПОУ 40519519; адреса електронної пошти: euroalyans.mc@gmail.com; адреса представника - адвоката Бур`янського А.В.: 49000, м.Дніпро, вул.Бажова, буд.26/22; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКАТНИЙ СМАК" (57260, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Котляреве, вул.Комарова, буд.62, код ЄДРПОУ 35048287; адреса електронної пошти: digital@elika.com.ua; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4; адреса представника - адвоката Тимченко А.О.: 54038, м.Миколаїв, вул.Біла, буд.67, кв.35; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1),

про: стягнення заборгованості у розмірі 98486,95 грн, -

в с т а н о в и в:

02.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроальянс МС" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №19-12-22 від 19.12.2022 (вх.№44/23), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробництво заморожених продуктів "ЕЛІКА" заборгованість за Договором поставки №25/06/21 від 25.06.2021 у розмірі 258446,95 грн, з якої: 159960,0 грн основний борг, 54360,11 грн пеня, 39748,84 грн збитки від інфляції та 4378,0 грн - 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2023, - справу №915/15/23 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 09.01.2023 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

23.01.2023 від позивача до суду надійшла позовна заява №17-01-23 від 17.01.2023 (вх.№770/23) уточнена відповідно до ухвали суду від 09.01.2023, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКАТНИЙ СМАК" заборгованість за Договором поставки №25/06/21 від 25.06.2021 у розмірі 258446,95 грн, з якої: 159960,0 грн основний борг, 54360,11 грн пеня, 39748,84 грн збитки від інфляції та 4378,0 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства, умов Договору поставки №25/06/21 від 25.06.2021 відповідач не здійснив оплату за товар у повному обсязі. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем також нараховані пеня, збитки від інфляції та 3% річних.

30.01.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.03.2023.

01.03.2023 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 27.03.2023.

06.03.2023 від відповідача на адресу суду в електронному вигляді надійшло клопотання б/н від 06.03.2023 (вх.№2647/23), в якому виклав свої заперечення та пояснення на позовні вимоги та просить суд: розстрочити виконання рішення щодо стягнення заборгованості строком на 3 місяця; зменшити розмір пені на 90% - до 5436,01 грн (54360,11 грн 10 %); зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, виключивши зі стягнення "гонорар успіху".

27.03.2023 від відповідача на адресу суду надійшла заява б/н від 27.03.2023 (вх.№3808/23), в якій на підтвердження часткової сплати суми основного боргу надані копії платіжних доручень.

Ухвалою суду від 27.03.2023 призначено підготовче засідання на 25.04.2023.

06.04.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 05.04.2023 (вх.№4271/23), в якій виклав свої заперечення на доводи відповідача, викладених у клопотанні б/н від 06.03.2023 (відзиві) та просить суд відхилити викладені відповідачем в відзиві на позов заперечення, позовну заяву задовольнити в повному обсязі з урахуванням оплат.

25.04.2023 від відповідача до суду надійшла заява б/н від 25.04.2023 (вх.№5184/23), в якій просить відкласти слухання справи №915/15/23, призначеної на 25.04.2023, в зв`язку з тим, що представник відповідача адвокат Тимченко А.О. у цей час зайнята у іншому процесі, а саме у Господарському суді Миколаївської області у справі №915/619/22, що призначена на 25.04.2023 на 12:00.

25.04.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів б/н від 25.04.2023 (вх.№5185/23), також вказане клопотання надійшло до суду в електронному вигляді за вх.№5194/23.

25.04.2023 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.05.2023.

Ухвалою суду від 25.04.2023 клопотання ТОВ "Євроальянс МС" про витребування доказів б/н від 25.04.2023 (вх.№5185/23), задоволено. Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області надати суду в строк до 25.05.2023: копії поданих боржником податкових декларацій з податку на прибуток та копії податкових декларацій з податку на додану вартість по ТОВ "ЕЛІКАТНИЙ СМАК" (до перейменування ТОВ виробництво заморожених продуктів "ЕЛІКА") (57260, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Котляреве, вул.Комарова, буд.62, код ЄДРПОУ 35048287) за останній рік з березня 2022 року по березень 2023 року.

10.05.2023 від Головного управління ДПС у Миколаївській області на адресу суду надійшла відповідь з додатками №3525/5/14-29-04-02-07 від 10.05.2023 (вх.№5951/23) на виконання вимог ухвали суду від 25.04.2023 по даній справі.

25.05.2023 від відповідача до суду надійшла заява б/н від 25.05.2023 (вх.№6665/23), в якій він повідомив суд, що станом на 24.05.2023 основний борг підприємством відповідача перед позивачем сплачено у повному обсязі, на підтвердження зазначеного відповідачем надано копії платіжних документів, а саме платіжні інструкції: №19544 від 01.03.2023 на суму 10000,0 грн, №19601 від 03.03.2023 на суму 5000,0 грн, №19648 від 06.03.2023 на суму 5000,0 грн, №19720 від 09.03.2023 на суму 10000,0 грн, №20478 від 28.04.2023 на суму 40000,0 грн, №20761 від 22.05.2023 на суму 25000,0 грн, №20813 від 24.05.2023 на суму 64960,0 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2023.

26.05.2023 від відповідача до суду в електронному вигляді надійшла заява б/н від 25.05.2023 (вх.№6686/23), в якій він повідомив суд, що сума основного боргу сплачена в повному обсязі. На підтвердження скрутного матеріального становища підприємства відповідача, для обґрунтування вимоги щодо зменшення розміру штрафних санкцій просить долучити відмову страхової компанії від відшкодування йому вартості знищеного та пошкодженого майна, а також бухгалтерську довідку з переліком та вартістю майна, що було знищено під час пожежі та яке підприємству відповідача довелося оновлювати, тобто нести додаткові витрати.

15.06.2023 суд в судовому засіданні оголосив перерву до 19.06.2023.

У судовому засіданні 19.06.2023 позивачем підтверджено факт сплати суми основного боргу у повному обсязі.

Ухвалою від 19.06.2023 судом закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення 159960,0 грн основного боргу за Договором поставки №25/06/21 від 25.06.2021.

За таких обставин, судом розглядаються по суті вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 54360,11 грн пені, 39748,84 грн збитків від інфляції та 4378,0 грн - 3% річних.

19.06.2023 суд в судовому засіданні оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі.

Після виходу з нарадчої кімнати у судовому засіданні 19.06.2023 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

25.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроальянс МС" (позивач у справі, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробництво заморожених продуктів "ЕЛІКА" в подальшому було змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКАТНИЙ СМАК" (відповідач у справі, покупець) укладено Договір поставки №25/06/21 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1., якого в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити молоко сухе, сироватка суха (далі - "товар"), що належить постачальнику на праві власності як така, що закуплена або виготовлена постачальником, асортимент, кількість, умови поставки і ціна якого вказуються в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору на підставі заявок покупця.

Відповідно до п.1.2. Договору асортимент, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається у Специфікації (Додаток№1 до даного Договору). Зазначення певного виду товару в Специфікації саме по собі не передбачає обов`язку покупця замовляти чи купувати цей товар, однак асортимент, зазначений в Специфікації, є обов`язковим для постачальника.

У відповідності до п.3.1. Договору орієнтовна загальна ціна договору складає 10000000,0 грн.

Оплата кожної партії товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника згідно виставленого рахунку та специфікації (п.3.3. Договору).

Згідно п.3.4. Договору покупець здійснює оплату в порядку, визначеному у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною Договору, але в будь-якому разі не раніше виконання постачальником обовязків, передбачених п.4.1.4 та п.6.11. даного договору.

У відповідності до п.4.1.4. Договору постачальник зобов`язаний надати покупцеві податкові накладні та/або за необхідністю розрахунки коригування до них, належним чином складені в електронній формі та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, визначеного п.201.1. Податкового кодексу України. Електронний підпис в податкових накладних повинен співпадати з ПІБ особи, вказаної в якості підписанта податкової накладної.

Відповідно до п.9.1. Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за Договором.

На виконання зобов`язань по Договору 18.08.2021 між сторонами було підписано Специфікацію №1 до Договору поставки №25/06/21 від 25.06.2021 на поставку сироватки сухої молочної.

Відповідачем було видано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроальянс МС" довіреності: №54 від 20.10.2021, №59 від 30.11.2021, №65 від 28.12.2021.

З матеріалів справи вбачається, що постачальник виставив покупцю рахунки-фактури на оплату товару на загальну суму 2184960,0 грн, а саме: №СФ-0000170 від 12.10.2021 на суму 357480,0 грн; №СФ-0000171 від 12.10.2021 на суму 357480,0 грн; №СФ-0000233 від 30.11.2021 на суму 730080,0 грн; №СФ-0000283 від 28.12.2021 на суму 739920,0 грн.

На виконання умов Договору постачальник передав у власність покупця товар на загальну суму 2184960,0 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №РН-0000088 від 20.10.2021 на суму 357480,0 грн; №РН-0000089 від 20.10.2021 на суму 357480,0 грн; №РН-0000143 від 30.11.2021 на суму 730080,0 грн; №РН-0000176 від 28.12.2021 на суму 739920,0 грн. Факт поставки також підтверджується товарно-транспортними накладними: №0000000062 від 20.10.2021 на суму 357480,0 грн; №0000000063 від 20.10.2021 на суму 357480,0 грн; №0000000106 від 30.11.2021 на суму 730080,0 грн; №0000000128 від 28.12.2021 на суму 739920,0 грн.

Позивачем також було складено податкові накладні на товар в електронному вигляді та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних: №16 від 20.10.2021 на суму 357480,0 грн; №17 від 20.10.2021 на суму 357480,0 грн; №35 від 30.11.2021 на суму 730080,0 грн; №44 від 28.12.2021 на суму 739920,0 грн.

В свою чергу відповідач оплатив поставлений товар не в повному обсязі, а саме на суму 2025000,0 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №15356 від 05.11.2021 на суму 350000,0 грн; №15615 від 19.11.2021 на суму 364960,0 грн; №16069 від 22.12.2021 на суму 200000,0 грн; №16148 від 24.12.2021 на суму 530080,0 грн; №16575 від 27.01.2022 на суму 100000,0 грн; №16735 від 07.02.2022 на суму 100000,0 грн; №16824 від 16.02.2022 на суму 120000,0 грн; №16901 від 18.02.2022 на суму 100000,0 грн; №16940 від 23.02.2022 на суму 159960,0 грн.

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Претензій щодо якості поставлених товарів на адресу позивача від відповідача не надходило.

Відповідач, у визначений Договором поставки та Специфікацією №1, оплату поставленого йому позивачем товару у повному обсязі не здійснив.

26.04.2022 позивачем було направлено відповідачу Досудову вимогу-претензію №1 до Договору поставки №25/06/21 від 25.06.2021 за вих.№19/04/2022-1 від 19.04.2023 з вимогою на протязі семи днів з моменту пред`явлення даної претензії оплатити на користь позивача суму основного боргу в розмірі 159960,0 грн, пеню в розмірі 8510,74 грн, 3% річних в розмірі 1288,45 грн та інфляційних втрат в розмірі 11837,04 грн.

В матеріалах справи містяться докази направлення вказаної вимоги-претензії відповідачу. Вказана претензія залишена відповідачем без виконання.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 159960,0 грн, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині закрито.

Оскільки відповідач оплату поставленого товару здійснив не своєчасно, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 54360,11 грн пені, 39748,84 грн збитків від інфляції та 4378,0 грн - 3% річних.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 ЦК України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.691, ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення стороною зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.2 ст.193 ГК України, ст.611 ЦК України). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6. ст.231 ГК України).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача, станом на дату подання позову, існував борг в розмірі 159960,0 грн, який сплачений ним після звернення позивача до суду з даним позовом,

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Укладеним між сторонами Договором передбачено, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (п.6.3. Договору).

Позивачем нараховано пеню за період з 13.01.2022 по 12.12.2022 у розмірі 54360,11 грн на суму боргу - 159960,0 грн.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що він виконаний без урахування ч.6 ст.232 ГК України, тобто період нарахування пені становить більше ніж 6 місяців.

Розмір нарахованої позивачем пені уточнено, виходячи з наступного розрахунку:

- за період з 13.01.2022 по 20.01.2022 (8 дн.), виходячи із суми боргу - 159960,0 грн, ставка НБУ - 9%: 159960,0 грн х 18% х 8дн. / 365 дн. = 631,08 грн;

- за період з 21.01.2022 по 02.06.2022 (133 дн.), виходячи із суми боргу - 159960,0 грн, ставка НБУ - 10%: 159960,0 грн х 20% х 133 дн. / 365 дн. = 11657,36 грн;

- за період з 03.06.2022 по 13.07.2022 (41 дн.), виходячи із суми боргу - 159960,0 грн, ставка НБУ - 25%: 159960,0 грн х 50% х 41дн. / 365 дн. = 8984,05 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягає пеня за період з 13.01.2022 по 13.07.2022 (182дн.) у загальній сумі 21272,49 грн.

В частині стягнення пені у сумі 33087,62 грн слід відмовити.

Відповідачем у порядку ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України заявлено клопотання б/н від 06.03.2023 (вх.№2647/23 від 06.03.2023) про зменшення розміру пені на 90% - до 5436,01 грн.

Звертаючись з вказаним клопотанням відповідач зазначає, що після початку збройної агресії російської федерації щодо України на певний час виробництво відповідача призупинило свою діяльність. Згідно наказу №21 від 25.02.2022 по підприємству, з метою збереження життя та здоров`я працівників підприємства, оголошено простій всього підприємства не з вини працівників із 01.03.2022. Відповідач вказує, що виробничі потужності його підприємства були розташовані в Миколаївській області (с.Котляреве), в якій велись дуже активні бойові дії, і область навіть була частково окупована. На щастя, наразі з території Миколаївської області окупантів вигнали. Відповідач, і більшість українських підприємств, зазнали значних втрат від війни, і належні йому приміщення, в яких проводилось виробництво, були майже зруйновані артилерійськими ударами загарбників, про що свідчить Акт про пожежу від 17.03.2022 та статті у пресі та соціальних мережах. Тому він не мав змоги оплатити отриманий товар. Але згодом підприємство відповідача провело релокацію виробничих потужностей до інших областей України та частково поновило роботу, що потребувало значних витрат. Почало частково сплачувати борги, в першу чергу перед бюджетом та в порядку черговості перед поставниками сировини.

Крім того, відповідач у заяві б/н від 25.05.2023 (вх.№6686/23) повідомив суд, що сума основного боргу сплачена в повному обсязі та на підтвердження скрутного матеріального становища підприємства відповідача надав відмову страхової компанії від відшкодування йому вартості знищеного та пошкодженого майна, а також бухгалтерську довідку з переліком та вартістю майна, що було знищено під час пожежі та яке підприємству довелося оновлювати, тобто нести додаткові витрати.

Відповідач посилаючись на ст.3, ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, ч.ч.2-3 ст.13 ГПК України та на постанову Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №910/3652/18, зазначає, що керуючись вказаними нормами права, здійснивши оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов`язання за договором, взявши до уваги що відповідачем до початку воєнного стану та руйнування підприємства здійснено часткову сплату за товар за Договором, враховуючи що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, просити суд зменшення розміру стягуваної суми пені на 90 %, саме стягненню підлягає пеня у розмірі 5436,01 грн (54360,11 грн 10 %).

Позивач у відповіді на відзив б/н від 05.04.2023 (вх.№4271/23 від 06.04.2023) вважає клопотання відповідача необґрунтованим з огляду на наступні підстави. Станом на момент введення воєнного стану прострочення оплати з боку відповідача за поставлений товар склала 43 дні - тому саме з вини відповідача позивач був позбавлений права на грошові кошти більш як на рік. Таким чином з урахуванням оцінки вини відповідача в простроченні виконання зобов`язання за Договором поставки №25/06/21 від 25.06.2021, яка у даному випадку є безперечною - слід визнати несправедливим, що відповідач збільшує свої потужності за рахунок несвоєчасно оплачених позивачу грошових коштів. Позивач звертає увагу суду, що до моменту подання позову відповідач не вчиняв жодних дій щодо оплати суми боргу, що в свою чергу і змусило позивача понести витрати на правову допомогу та на оплату судового збору з метою подання позовної заяви до суду та ініціювання примусового стягнення з відповідача. Позивач не нараховував відповідачу штрафів. З моменту складання позовної заяви 17.01.2023 вже пройшло понад 2,5 місяці - і позивач в цей час продовжує нести інфляційні збитки щодо грошових коштів, які відповідач відмовився оплатити на користь позивача за поставлений ще 15 місяців назад товар.

Крім того, позивач зазначає, що з матеріалів фінансової звітності відповідача наданих суду Головним управлінням ДПС у Миколаївській області за супровідним листом №3525/5/14-29-04-02-07 від 10.05.2023 (вх.№5951/23), вбачається, що фінансовий стан підприємства-відповідача не є скрутним; підприємство не збиткове та має великий об`єм господарських операцій.

У відповідності до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Також відповідно до ч.2 вказаної норми, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і ч.3 ст.551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не дають можливості зробити висновок, що підприємство відповідача знаходиться в скрутному фінансовому стані.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки нарахування пені передбачено умовами договору, а її розмір не можна вважати надмірним.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 39748,84 грн збитків від інфляції за період з січня 2022 року по листопад 2022 року та 4378,0 грн - 3% річних за період з 13.01.2022 по 12.12.2022, які нараховані на суму основного боргу - 159960,0 грн.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок збитків від інфляції, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки фактично збитки від інфляції нараховуються на залишок боргу по видатковій накладній №РН-0000176 від 28.12.2021 на суму 739920,0 грн, яка мала бути оплачена 12.01.2022, тобто у січні 2022 року.

Приймаючи до уваги, що найменший період визначення інфляційних становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, суд вважає безпідставним нарахування позивачем інфляційних втрат за січень 2022 року.

Тобто збитки від інфляції мають нараховатись з лютого 2022 року по листопад 2022 року, виходячи з наступного розрахунку:

- за період з лютого 2022 року по листопад 2022 року; сума боргу на початок періоду - 159960,0 грн; сумарний індекс інфляції склав - 124,1097551037%; збитки від інфляції - 38565,96 грн (159960,0 грн х 124,1097551037% - 159960,0 грн).

За вказаних обставин, стягненню з відповідача підлягають збитки від інфляції у загальній сумі 38565,96 грн.

В частині стягнення збитків від інфляції у сумі 1182,88 грн слід відмовити.

Перевіривши розрахунок 3% річних за періоди вказані у розрахунку позивачем суд встановив, що 3% річних при перерахунку (159960,0 грн х 3%/365дн. х 334дн.) складає 4391,23 грн.

Оскільки у позові, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 4378,0 грн, суд, враховуючи принцип диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає саме 4378,0 грн - 3% річних.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 963,27 грн (1477,41 грн х 65,20 %).

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКАТНИЙ СМАК" (57260, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Котляреве, вул.Комарова, буд.62, код ЄДРПОУ 35048287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальянс МС" (49064, м.Дніпро, вул.Орловська, буд.21, код ЄДРПОУ 40519519) 21272,49 грн пені, 38565,96 грн збитки від інфляції, 4378,0 грн - 3% річних та 963,27 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 29.06.2023 року.

Суддя М.В. Мавродієва