Рішення

від 21.06.2023 по справі 915/628/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року Справа № 915/628/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (код ЄДРПОУ 05410263, 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬКДИЗЕЛЬМАШ" (код ЄДРПОУ 00210996, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Юрія Гагаріна, 17)

про: стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 08.12.2022 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬКДИЗЕЛЬМАШ" заборгованості за Договором, укладеним шляхом підписання заяви-приєднання №09420005URODP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) в сумі 313388,42 грн, з яких: 240984,76 грн - основний борг, 44883,14 грн - пеня, 2955,17 грн - 3% річних, 24565,35 грн - інфляційні збитки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства не розрахувався за надані послуги, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2022 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/628/22 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 12.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачеві 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позов.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить повернути позов позивачеві без розгляду відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 174 ГПК України оскільки позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору. Також відповідач зазначає, що позивачем не доведено належними доказами того, що строк виконання того чи іншого конкретного грошового зобов`язання на обґрунтовану Оператором ГПМ суму по Договору настав. Відповідач вважає позовні вимоги передчасними та необґрунтованими.

09.02.2023 позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив.

Позивач заперечення відповідача вважає необґрунтованими та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач, посилаючись на ст. 212, 613, 629 ЦК України, рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09 липня 2002 року у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), пункт 6.6. Договору, п. 18.6 постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19 та судову практику, викладену в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, вважає заперечення відповідача необґрунтованими.

Ухвалою від 13.02.2023 суд постановив: розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі призначити на 10 березня 2023 року о 10:00 год.

23.02.2023 відповідачем подано до господарського суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач зазначає, що позивачем ані в позові ані у відповіді на відзив не доведено та не обґрунтовано належними доказами, що настав момент виконання того чи іншого конкретного грошового зобов`язання споживачем в обґрунтованій оператором ГРМ сумі.

Оскільки позивачем подано позов про стягнення платежів за період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року, то до 12.10.2021 Оператор ГРМ повинен був проінформувати Споживача про величину потужності, розрахованої Оператором ГРМ для щомісячної оплати Споживачем на період з 01.10.2021 до 30.09.2022 (газовий рік 2121-2022) шляхом розміщення її в акті приймання-передачі природного газу. Але, позивач, який не надав жодних доказів виконання ним положень п. 1.2. Кодексу газорозподільних систем, намагається обґрунтовувати свої позовні вимоги з посиланням на розмір річної замовленої потужності споживача (за замовчуванням), інформацію про який не було доведено оператором ГРМ Споживачу в порядку, встановленому Кодексом ГРМ. Саме Оператор ГРМ зобов`язаний виставити рахунок Споживачеві. Але, позивачем не надано доказів того, що рахунки на оплату послуг по Договору дійсно були направлені Споживачу і були останнім отримані. Відповідач вважає, що в даній конкретній ситуації відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України є неповідомлення Оператора ГРМ Споживачу суд до сплати у визначений Договором та Кодексом ГРМ спосіб. Відповідач не одержував від Оператора ГРМ акти наданих послуг у відповідності до п. 6.8. Договору, і тому не мав змоги ані підписати їх, ані мотивовано відмовитися від їх підписання. В умовах відсутності підписаного сторонами акта наданих послуг - факт надання Оператором ГРМ послуг по Договору не можна вважати доведеним належними і допустимими доказами в контексті вищезазначених в п. 1.5. положень абз. 1 п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п. 6.8. Договору. Таким чином, на думку відповідача, здійснення розрахунків по Договору залежало від дій самого Оператора ГРМ, які не були ним здійснені і не підтверджені належними доказами.

Судове засідання для розгляду справи, призначене на 10 березня 2023 року о 10:00, не відбулося у зв`язку з тим, що протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 10.03.2023 судове засідання для розгляду справи призначено на 07 квітня 2023 року о 11:10.

Ухвалою від 07.04.2023 судом відмовлено Товариству з додатковою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬКДИЗЕЛЬМАШ" у задоволені клопотання відповідача про повернення позовної заяви без розгляду, яке міститься у відзиві на позовну заяву від 04.01.2023.

07.04.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі та відкладення підготовчого засідання на 10.05.2023 об 11:30 год.

10.05.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 31.05.2023 о 10:40 год.

Ухвалою суду від 31.05.2023 розгляд справи відкладено на 21.06.2023 о 12:00 год.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

На підставі ст. 233 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс).

Пунктом 1 глави 1 розділу VI Кодексу передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір).

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що такий договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Договору).

01.01.2016 між АТ "Миколаївгаз" (далі - позивач, Оператор ГРМ) та ТзДВ "ПЕРВОМАЙСЬКДИЗЕЛЬМАШ" (далі - відповідач) укладено договір, шляхом підписання заяви-приєднання №09420005URODP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Пунктом 2.1 Договору передбачено його предмет згідно якого Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до п.6.1 Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п.6.3. Договору).

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2762 для позивача на період з 01.01.2022 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,99 грн за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ).

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 Договору).

За період лютий-жовтень 2022 року позивачем відповідачеві були надані послуги з розподілу природного газу на загальну суму 267744,21 грн, що підтверджується відповідними актами №МКП82005376 від 28.02.2022, №МКП82007288 від 31.03.2022, №МКП82010096 від 30.04.2022, №МКП82012072 від 31.05.2022, №МКП82014887 від 30.06.2022, №МКП82017809 від 31.07.2022, №МКП82020287 від 31.08.2022, №МКП82022940 від 30.09.2022, №МКП82025526 від 31.10.2022.

Листом від 09.11.2022 №54003.1-СЛ-16068-1122 позивач направив відповідачу для підписання акти наданих послуг та рахунки на оплату.

Відповідачем зобов`язання з оплати вартості послуг з розподілу природного газу виконано частково в сумі 26759,45 грн.

Предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 240984,76 грн, а також 44883,14 грн пені, 2955,17 грн 3% річних, 24565,35 грн інфляційних збитків, нарахованих у зв`язку з порушенням зобов`язання щодо своєчасного розрахунку.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як витікає з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено вище, між АТ "Миколаївгаз" та ТзДВ "ПЕРВОМАЙСЬКДИЗЕЛЬМАШ" 01.01.2016 укладено договір, шляхом підписання заяви-приєднання №09420005URODP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20).

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Суд встановив, що в матеріалах судової справи відсутні докази про те, чи був розірваний між сторонами договір розподілу природного газу, чи вносились зміни до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, а також докази щодо вилучення об`єкта споживача, які могли б слугувати підставою для звільнення відповідача від зобов`язання по оплаті вартості послуг за цим договором.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказаний правовий висновок висловив у своїй Постанові від 11 вересня 2020 року Верховний суд по справі №910/16505/19.

Враховуючи, що протягом спірного періоду лютий 2022 року - жовтень 2022 року об`єкт відповідача фактично є підключеним (приєднаним) до газорозподільчої системи позивача, укладений договір розподілу природного від 01.01.2016 є чинним, заперечення відповідача, які ґрунтуються на відсутності доказів надання послуг є такими, що спростовуються наведеними обставинами, а відтак позовні вимоги щодо стягнення 240984,76 грн основної заборгованості за надання послуги з розподілу природного газу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Запереченням відповідача щодо недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору розглянуто господарським судом в ухвалі від 17.04.2023 року, якою в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено. Ухвала набрала законної сили.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

За приписами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2. Типового договору розподілу природного газу, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Водночас судом враховано, що акти наданих послуг за лютий-жовтень 2022 року не підписано зі сторони споживача. Суду не подано доказів направлення позивачем відповідачу ані рахунків, ані актів наданих послуг в порядку та строки, передбачені п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, тобто до п`ятого числа місяця, наступного за звітним. Натомість, акти наданих послуг направлено позивачем 09.11.2022 (лист № 54003.1-СЛ-16068-1122 від 09.11.2022).

Факт отримання актів наданих послуг заперечується відповідачем.

За наведених умов суд не може вважати лист від 09.11.2022 року належним доказом отримання відповідачем цих документів 11.11.2022, позаяк відмітка на ньому невстановленої особи про отримання не може свідчити про правомірне виконання позивачем наведених вище умов договору.

Отже, в силу умов п. 6.6 Типового договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України у суду відсутні правові підстави для тверджень, що граничним строком виконання зобов`язань за вищевказаними актами було 10 число відповідного місяця. А відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині не може бути визнано обґрунтованим.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, з відповідача належить стягнути на користь позивача 3704,26 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬКДИЗЕЛЬМАШ" (код ЄДРПОУ 00210996, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Юрія Гагаріна, 17) на користь Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (код ЄДРПОУ 05410263, 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159) заборгованість в сумі 240984,76 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3614,77 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (код ЄДРПОУ 05410263, 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)

відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬКДИЗЕЛЬМАШ" (код ЄДРПОУ 00210996, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Юрія Гагаріна, 17).

Повний текст судового рішення складено та підписано судом 30.06.2023.

Суддя В.О.Ржепецький