Рішення
від 31.05.2023 по справі 916/3114/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3114/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 39765871)

до відповідачів:

1.Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (68200, Одеська обл., Саратський р-н, смт Сарата(з), вул. Вернера Крістіана, буд. 84, код ЄДРПОУ 04379189)

2.Фермерського господарства Златов Ігор Васильович (68200, Одеська обл., Саратський р-н, смт Сарата, вул. Промзона, буд. 4 б, код ЄДРПОУ 32446834)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки, -

за участю учасників справи:

прокурор Дичко В.О.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Мурашко І.С., адвокат, діє на підставі ордеру

Суть спору: Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Фермерського господарства Златов Ігор Васильович, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,9236 га від 01.03.2012, з усіма додатками до нього, зареєстрований у Державному реєстрі земель 19.04.2012 за №5124500011063191;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за №19538696 від 15.03.2017 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1201281851245) за ФГ Златов Ігор Васильович (код ЄДРПОУ 32446834);

- застосувати наслідки недійсності договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012, а саме: зобов`язати ФГ Златов Ігор Васильович (код ЄДРПОУ 32446834) повернути територіальній громаді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площею 4,9236 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б.

В обґрунтування позовних вимог Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області зазначає, що рішенням Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років та передано у оренду земельну ділянку площею 4,9236 га для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень на території Саратської селищної ради (в межах населеного пункту) Саратського району Одеської області за адресою: вул. Промзона, 4 б, смт. Сарата та на виконання вказаного рішення між Саратською селищною радою (орендодавцем) та ФГ Златов Ігор Васильович (орендарем) 01.03.2012 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Саратському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.04.2012 за №5124500011063191 та у подальшому відомості щодо права оренди земельної ділянки площею 4,9236 га внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності за №19538696 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1201281851245). Прокурор зауважує, що у позаконкурентний спосіб можуть набувати право власності земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства лише громадяни України, для створення фермерського господарства, при цьому, саме фермерське господарство, у разі його створення може набувати такі землі виключно за наслідками проведення земельних торгів, відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України на момент отримання у користування ФГ Златов Ігор Васильович земельної ділянки площею 4,9236 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, вбачається, що фермерське господарство вже було створено, а отже, спірна земельна ділянка не могла передаватись у користування юридичній особі у позаконкурентний спосіб. На переконання прокурора Саратською селищною радою Одеської області, усупереч вимогам ст.ст. 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, що діяла на той час) прийнято рішення від 08.12.2011 №380-VІ, яким незаконно, з порушенням порядку набуття у користування земель фермерським господарством передано ФГ Златов Ігор Васильович земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 4,9236 га. Оскільки оспорюваний правочин укладено на підставі рішення Саратської селищної ради від 08.12.2011 № 380-VІ, що підлягає визнанню незаконним та скасуванню, то договір оренди землі, в силу вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, також має бути визнаний недійним, а державна реєстрація права оренди за №19538696 від 15.03.2017 також підлягає скасуванню у судовому порядку з одночасним припиненням права користування фермерського господарства на земельну ділянку площею 4,9236 га з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078. Водночас прокурор просить зобов`язати відповідача-2 повернути земельну ділянку в рамках застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.11.2021 о 14:30.

27.10.2021 за вх.№28496/21 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях прокурор додатково обґрунтовує підстави для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах та вказує, що підставою для звернення до суду із вказаним позовом став факт порушення інтересів держави, що полягає у недотриманні Саратською селищною радою вимог законодавства при прийнятті спірного рішення від 08.12.2011 за №380-VІ, що призвело до незаконного надання у користування ФГ Златов Ігор Васильович земельної ділянки для ведення фермерського господарства поза процедурою земельних торгів (аукціону). Окрім того, прокурор зауважує, що задля того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, а земельна ділянка була повернута у комунальну власність, Одеська обласна прокуратура звертається до суду з даним позовом в інтересах держави саме в особі територіальної громади селища Сарата, відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру, а саме: у зв`язку з відсутністю у територіальної громади повноважень на звернення до суду за захистом порушених прав. Разом з тим прокурор зазначає, що виявлені порушення вимог законодавства допущені ще у 2011 році, у зв`язку із чим вбачається, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області протягом розумного строку заходи, спрямовані на усунення зазначених порушень земельного законодавства не вживались.

08.11.2021 за вх.№29706/21 до суду від позивача - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях ГУ Держгеокадастр в Одеській області просить врахувати дані пояснення та повідомляє, що відповідно до наявної інформації у Відділі №2 управління у Білгород-Дністровському районі Одеській області (далі - Відділ) згідно Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 наявна інформація про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, між Саратською селищною радою та ФГ Златов Ігор Васильович від 06.04.2012 за №5124500040003191 на площу 4,4236 га, кадастровий номер - 5124555100:01:002:0078, цільове призначення - для ведення фермерського господарства; у Відділі наявна відповідна землевпорядна документація (код документації 2011МФ130ДСР000011), а саме: Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років, цільове призначення - для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень, за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4 Б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради.

15.11.2021 за вх.№30438/21 до суду від відповідача-2 надійшов відзив, який судом у протокольній формі прийнятий до розгляду та заява про застосування строків позовної давності. У поданому відзиві відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на наступне:

- щодо відсутності спірної земельної ділянки на генеральному плані смт Сарата відповідач-2 вказує, що прокурором не було долучено до позовної заяви жодних належних та допустимих доказів, що б свідчили про невідповідність місця розташування спірної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку; відповідь Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 20.07 2021 №1663-0214 не є належним та допустимим доказом того, що місце розташування земельної ділянки суперечить вимогам закону, в тому числі генеральному плану, інші містобудівні документації, а генеральний план чи будь-які інші документи, пов`язані з містобудівною документацією, прокурором долучено до позовної заяви не було, а відтак, на переконання відповідача-2, доводи про невідповідність місця розташування спірної земельної ділянки вимогам закону є хибними;

- відповідач-2 акцентує увагу, що до позовної заяви було долучено технічну документацію, на підставі якої відповідачу-2 було надано в оренду земельну ділянку; частиною цієї технічної документації є договір купівлі-продажу від 30 липня 2009 року, укладений між ПП Відродження РІС та ОСОБА_1 та на підставі цього договору ОСОБА_1 придбав комплекс, розташований по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 49236 кв.м та складається з кам`яної адмінбудівлі, позначеної у плані під літерою А, кам`яної лабораторії літ. Б, кам`яної дизельної літ. В, кам`яної крупорушки літ. Г, кам`яної олійниці літ. Г1, кам`яного складу літ. ДД1, кам`яної майстерні літ. Е, кам`яного складу літ. З, кам`яної прохідної літ. І, кам`яного гаражу літ. К, навіс літ. Ж, навіс літ. Л, дерев`яної вбиральні літ. М, кам`яної насосної літ Н, кам`яної насосної літ. Н, кам`яної водонагрівальні ліг. О, надвірні споруди № 1-6, інші споруди 1-VIII; на спірній земельній ділянці розташований комплекс, який включає в себе велику кількість будівель господарського призначення та вищезазначений комплекс побудований на спірній земельній ділянці ще задовго до надання її відповідачу-2 в оренду, а відтак при виділенні земельної ділянки під будівництво комплексу на території смт. Сарата розроблялась документація по земельній ділянці та її було внесено до відповідних планів смт Сарата; з урахуванням вищевикладеного, на думку відповідача-2, позовна заява не тільки не містить доказів про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам закону, а й навпаки, містить докази, що підтверджують її відповідність вимогам закону;

- щодо передачі права оренди за результатами торгів (на аукціоні) відповідач-2 наголошує, що оскільки на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, шо перебувають у власності фізичної особи, то відповідно до п.1 ч.2 ст. 134 ЗК України право оренди спірної земельної ділянки не підлягало продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах); окрім того, відповідач-2 наголошує, що прокурор помилково посилається на ст. 7 ЗУ Про фермерське господарство, оскільки вона не регулює правовідносини, що склались між сторонами у цій справі; дійсно, стаття 7 Закону визначає порядок надання в оренду земельної ділянки, однак цей порядок визначений лише для створення фермерського господарства, а відповідач-2 отримав земельну ділянку не в порядку ст. 7 ЗУ Про фермерське господарство; факт вже наявного фермерського господарства жодним чином не впливає на спосіб отримання відповідачем-2 спірної земельної ділянки у користування, так само і заява про надання у користування (оренду) спірної земельної ділянки не повинна містити інформацію про бажаний розмір і місце розташування ділянки (розмір та місце розташування земельної ділянки вже було відоме, оскільки на спірній земельній ділянці були розміщені об`єкти нерухомості, які були у власності у Златова Ігоря Васильовича), кількість членів фермерського господарства, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти здобутої в аграрному навчальному закладі тощо;

- щодо надання земельної ділянки з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень, відповідач-2 вказує, що чинним законодавством дозволяється розміщувати на землях для ведення фермерського господарства виробничу інфраструктуру, зокрема виробничі, службові та підсобні приміщення, більше того, зазначене повністю відповідає меті створення фермерського господарства, а саме: вироблення сільськогосподарської продукції, переробка та реалізація з метою отримання прибутку, оскільки для вироблення, переробки, зберігання сільськогосподарської продукції необхідна відповідна інфраструктура, а саме: виробничі, службові та підсобні приміщення тощо; зміна цільового призначення спірної земельної ділянки відбулась у відповідності з чинним законодавством доводи, що відповідачем-1 та відповідачем-2 були допущені певні порушення не відповідають обставинам справи;

- відповідач-2 зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу від 30 липня 2009 року, укладеного між ПП Відродження РІС та ОСОБА_1 , комплекс (є предметом договору) розташований по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 49236 кв.м, що при переведенні у гектари становить 4,9236 га; на думку відповідача-2 вимога повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді Саратської селищної ради Одеської області не підлягає задоволенню, оскільки на ній перебуває нерухоме майно, яке знаходиться у власності відповідача-2, що свідчить про необхідність користування спірною земельною ділянкою;

- щодо підстав для звернення до суду відповідач-2 зауважує, що прокурором у позовній заяві вказано задля того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, а земельна ділянка була повернута у комунальну власність, Одеська обласна прокуратура звертається до суду з даним позовом, проте відповідач-2 наголошує, що повернення у володіння та розпорядження держави земельної ділянки не можливе у будь-якому випадку, оскільки на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичної особи - відповідача-2, більше того, земельна ділянка не була вилучена з комунальної власності, як то зазначає прокурор, вона до сьогоднішнього дня перебуває у власності територіальної громади, а відповідач-2 сплачує на користь відповідача-1 орендну плату за користування земельною ділянкою; окрім того, відповідач-2 зауважує, що відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, проте невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, а відтак, на думку відповідача-2 прокурором не було виконано вимоги ч.4 ст. 53 ГПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху;

- щодо строків позовної давності відповідач-2 просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог прокурора, оскільки у спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею внаслідок внесення змін до чинного законодавства України не змінює порядку перебігу позовної давності, таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не позивач (прокурор); оскільки право власності територіальної громади нібито було порушено в момент прийняття відповідачем-1 рішення про затвердження технічної документації та укладення відповідного договору оренди, тобто 08.12.2011 та 01.03.2012, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли держава в особи уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, а саме із зазначених дат; як держава в особі Держгеокадастру, який є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, так і орган місцевого самоврядування Саратська селищна рада були повідомлені про факт передачі відповідачу-2 спірної земельної ділянки у користування; окрім того, відповідач-2 зазначає, що в матеріалах справи наявний висновок від 17.02.2012 за №4 щодо розгляду проекту землеустрою, в якому містяться підписи начальника відділу Держкомзему у Саратському районі Одеської області Куманова П.М. (голова комісії), в.о. начальника відділу містобудування та архітектури Саратської районної державної адміністрації Володічева С.I., Головного державного санітарного лікаря Саратського району Волкової Н.І., Завідуючого південно-західного сектору з охорони навколишнього природного середовища в Одеський області О.Д. Ніколова, начальника відділу культури і туризму Саратської районної державної адміністраци (по делегованим повноваженням управління охорони об?єктів культурної спадщини в Одеський області) А.Б. Сухарського; на переконання відповідача-2 наявність підписів посадових осіб Держкомзему у Саратському районі Одеської області, Саратської районної державної адміністрації свідчить про обізнаність держави про передачу відповідачу-2 в користування цієї земельної ділянки, таким чином, з моменту, коли держава та органи місцевого самоврядування дізнались про нібито порушення їхніх прав минуло більше 9 років, що на думку відповідача-2 свідчить про відсутність поважності причин для поновлення.

У підготовчому засіданні 16.11.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 30.11.2021 об 11:40.

30.11.2021 за вх.№32118/21 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, яка судом у протокольній формі прийнята до розгляду. У поданій відповіді на відзив прокурор вказує:

- прокурор зазначає, що з листа Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району від 20.07.2021 №1663-0214, що є офіційним документом, вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту смт. Сарата, але не внесена до генерального плану смт. Сарата, який є відповідною містобудівною документацією та визначає основні планувальні рішення та перспективи розвитку використання території населеного пункту, тобто, ураховуючи що щодо спірної земельної ділянки була відсутня будь-яка містобудівна документація, яка би визначала перспективи розвитку вказаної території, то надання дозволу на розробку проекту землеустрою, в силу ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України, було неможливим без розроблення щодо вказаної земельної ділянки окремої містобудівної документації, окрім того, відповідно до пояснювальної записки, що наявна у проекті землеустрою земельна ділянка, що передається відповідачу-2 у довгострокову оренду строком на 49 років, розташована за адресою: смт Сарата, вул. Промзона, 4Б на території Саратської селищної ради, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код згідно КВЦПЗ 11.02), що перебувають у запасі Саратської селищної ради, з огляду на викладене, прокурором відповідно до вимог статті 74 ГПК доведено відсутність жодної містобудівної документації щодо спірної земельної ділянки;

- прокурор зауважує, що спеціальний Закон визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинно бути зазначено не лише про бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства;

- прокурор стверджує, що у позаконкурентний спосіб можуть набувати право власності земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства лише громадяни України, для створення фермерського господарства, при цьому, саме фермерське господарство, у разі його створення може набувати такі землі виключно за наслідками проведення земельних торгів, відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України, разом з тим, з матеріалів реєстраційної справи №154700056595 ФГ Златов Ігор Васильович вбачається, що вказану юридичну особу було зареєстровано 08.12.2009, при цьому, відповідно до рішення про створення фермерського господарства вбачається, що останнє створено Златовим І.В. на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ- ОД №014744; в матеріалах реєстраційної справи наявний державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІ- ОД №014744, виданий 12.05.2004 Златову І.В. на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації №797/А-2003 від 12.12.2003, за яким у приватну власність останньому передано земельну ділянку площею 0,590 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,590 га, тобто, на час отримання у користування відповідачем-2 земельної ділянки площею 4,9236 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, вбачається, що фермерське господарство вже було створено, а отже, спірна земельна ділянка не могла передаватись у користування юридичній особі у позаконкурентний спосіб;

- прокурор зауважує, що із заперечень відповідача вбачається, що фактично земельну ділянку він отримав для обслуговування існуючих будівель та споруд, розташованих на спірній земельній ділянці, проте, з графічних матеріалів, доданих до проекту землеустрою щодо відведенні спірної земельної ділянки у користування ФГ Златов І.В., вбачається, що більша частина земельної ділянки площею 4,9236 га взагалі вільна від забудови;

- прокурор вказує, що відповідно до довідки №1122 від 22.08.2011, виданої відділом Держкомзему у Саратському районі Одеської області ГУ Держкомзему у Одеській області замовнику ФГ Златов І.В. (яка наявна у складі проекту землеустрою) вбачається, що земельна ділянка площею 4,9236 га відповідно до форми 6-зем відноситься до категорії земель - землі промисловості, аналогічні відомості містяться і у вихідній земельно-кадастровій інформації щодо земельної ділянки, у довідці відділу Держкомзему у Саратському районі Одеської області ГУ Держкомзему у Одеській області, виданій на адресу замовника ФГ Златов І.В. №1121 від 22.08.2011, а також у висновку про погодження проекту землеустрою від 17.02.2012 №4 Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою у Саратському районі Одеської області, які наявні у складі проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки; безпідставними є доводи відповідача про те, що відповідно до Класифікації землі надані для ведення фермерського господарства можуть використовуватися з метою розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо; відповідно до положень Класифікації, для земель сільськогосподарського призначення, які можуть передаватись для ведення фермерського господарства передбачено код 01.02, а землям для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції відповідно інший код - 01.12, що обґрунтовано свідчить про те, що вказані земельні ділянки мають різний вид цільового призначення земель, який характеризується різним правовим режимом та допустимими видами господарської діяльності;

- прокурор зазначає, що самим відповідачем у відзиві на позовну заяву прокурора вказано на порушення Саратською селищною радою вимог законодавства під час прийняття спірного рішення від 08.12.2011 №380-VI, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фермерському господарству Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років, вбачається, що земельну ділянку передано у оренду з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень, що власне суперечить меті створення фермерського господарства та умовам передачі земель з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства визначеним ст. 1 Закону України Про фермерське господарство, а саме: меті вироблення товарної сільськогосподарської продукції, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку;

- прокурор наголошує, що оскільки оспорюваний правочин укладено на підставі рішення Саратської селищної ради рішення від 08.12.2011 №380-VI, що підлягає визнанню незаконним та скасуванню, то договір оренди землі, в силу вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, також має бути визнаний недійним, а спірна земельна ділянка повернута у розпорядження територіальної громади смт Сарата, більш того, знаходження на спірній земельній ділянці нерухомого майна не може ускладнити повернення останньої користувачем відповідачем-2 належному розпоряднику - територіальній громаді, оскільки земельна ділянка має бути повернута за актом приймання-передачі та у подальшому, у користування для обслуговування будівель та споруд може бути набута частина земельної ділянки, на якій безпосередньо розташоване нерухоме майно;

- прокурор вказує, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту; прокурор не є учасником спірних правовідносин, а з документів, які наявні в загальному доступі, в тому числі даних Публічної кадастрової карти України на офіційному веб-сайті зазначені вище порушення законодавства не вбачаються, разом з тим, такі порушення, що свідчать про незаконність надання відповідачу-2 земельних ділянок для ведення фермерського господарства прокурором виявлено лише за результатами опрацювання заяви ОСОБА_2 , що була направлена на адресу прокуратури Одеської області у 2020 році щодо допущених порушень вимог чинного законодавства при передачі землі фермерському господарству, з огляду на зазначене, встановлену ст. 257 ЦК України позовну давність пропущено з поважних причин та строк звернення до суду підлягає поновленню.

30.11.2021 за вх.№32119/21 до суду від прокурора надійшла заява про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними. У поданій заяві прокурор просить суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом та вказує, що про порушення, що свідчать про незаконність надання відповідачу-2 земельних ділянок для ведення фермерського господарства, прокурору стало відомо лише за результатами опрацювання заяви ОСОБА_2 , що була направлена на адресу прокуратури Одеської області від 09.06.2020 та 17.06.2020 щодо допущених порушень вимог чинного законодавства при передачі землі фермерському господарству та безпосередньо після опрацювання проекту відведення, який отримано з Саратської селищної ради 13.09.2021 за №48597-21вх, а також, даних наявних у реєстраційній справі ФГ Златов І.В., які також отримано у вересні поточного року у рамках проведення тимчасового доступу у кримінальному провадженні за №12020165420000017, доступ до розголошення інформації у якому надано 21.09.2021 прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Терзі В.Д., що є процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні. Окрім того, територіальна громада Саратської селищної ради, в інтересах якої діє прокурор, також не могла самостійно реалізувати своє право на захист, оскільки не є самостійною юридичною особою, а орган, що відповідно до положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні має діяти у її інтересах, сам припустився порушень чинного законодавства, зокрема, Закону України Про фермерське господарство, внаслідок чого його визначено відповідачем у вказаному позові. Разом з тим, зі змісту самих лише оскаржуваних рішень Саратської селищної ради не можливо встановити порушення вимог законодавства, а лише шляхом аналізу документів та інформації, отриманої з різних джерел, встановлено факт порушень вимог земельного законодавства під час відведення спірної земельної ділянки. При цьому, обставини порушення встановлені лише в рамках кримінального провадження №12020165420000017, зареєстрованого за фактом можливого здійснення кримінального проступку посадовими особами Саратської селищної ради та ФГ Златов І.В., передбаченого ч.1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України (самовільне зайняття земельної ділянки). Головне управління Держгеокадастру в Одеській області також не було обізнане про вказані порушення, та безпосередньо про їх зміст контролюючому органу стало відомо з листа Одеської обласної прокуратури, що був направлений на адресу останнього 20.08.2021 за №15/1/1-178бвих-21. Прокурор зауважує, що загалом, початок перебігу позовної давності закон пов`язує не з моментом проінформованості про вчинення дії чи прийняття рішення, а з моментом, коли прокурор став обізнаний про наявність тих порушень законодавства, які він вказував як підставу позову.

30.11.2021 за вх.№32167/21 до суду від відповідача-2 надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, яка обґрунтована недодержанням вимог ст. 162 ГПК України, а саме тим, що в позовній заяві визначена ціна позову в грошовій оцінці (майнового характеру), а судовий збір сплачений за чотири позовні вимоги немайнового характеру.

У підготовчому засіданні 30.11.2021 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні заяви відповідача-2 за вх.№32167/21 про залишення позовної заяви без руху, оскільки у даній справі прокурором заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру та судовий збір сплачений у відповідності до заявлених позовних вимогах, у зв`язку з чим відсутні підстави, передбачені ГПК України для залишення позовної заяви без руху.

30.11.2021 за вх.№31169/21 до суду від відповідача-2 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. У поданій заяві відповідач-2 вказує:

- на думку відповідача-2 прокурором не було виконано вимоги ч.4 ст. 53 ГПК України, а саме наведені в позовній заяві порушення інтересів держави та необхідність їх захисту є хибними, оскільки відсутні порушення інтересів держави, виходить, що немає необхідності їх захищати та відповідно відсутні підстави для звернення до суду прокурора; зокрема, у позовній заяві позивач в якості необхідності захисту порушених інтересів держави зазначає, що його звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо повернення у володіння та розпорядження держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників та користувачів; відповідач наголошує, що повернення у володіння та розпорядження держави земельної ділянки не можливе у будь-якому випадку, оскільки на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичної особи - відповідача-2, більше того, земельна ділянка не була вилучена з комунальної власності, як то зазначає прокурор, вона до сьогоднішнього дня перебуває у власності територіальної громади, а відповідач-2 сплачує на користь відповідача-1 орендну плату за користування земельною ділянкою; відповідач-2 вкотре вказує, що оскільки право оренди спірної земельної ділянки не підлягало передачі шляхом проведення обов`язкових земельних торгів (аукціону), то це не є порушенням та, відповідно, жодним чином не підриває авторитет держави та зазначене свідчить про відсутність порушення інтересів держави у зв`язку з тим, що інтереси держави не були порушені, то й відповідно вони не повинні бути захищені;

- відповідач-2 зазначає, що наявність органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, автоматично виключає можливість звертатись до суду з підстав відсутності такого органу; фактично, в цій справі прокурор набув одночасно статус позивача (позов подано в інтересах держави в особі територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, зазначивши про відсутність у цього суб`єкта повноважень на звернення до суду) та представника позивача (позов подано в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру Одеської області, так як цей орган не здійснює захист інтересів держави), проте чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості участі прокурора у справі одночасно в якості позивача та представника позивача, зазначені статуси відрізняються один від одного та є взаємовиключними, а відтак, оскільки в цій справі наявний орган, що уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, то саме в інтересах держави в особі цього органу має бути позов.

У підготовчому засіданні 30.11.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 21.12.2021 о 12:30.

21.12.2021 за вх.№34449/21 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач-2 наголосив на безпідставності позовних вимог, виклав аналогічні доводи, які були зазначені у попередніх заявах відповідача по суті спору, та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог.

21.12.2021 за вх.№34642/21 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на заяву про визнання причин пропуску позовної давності поважними, які залучено судом до матеріалів справи.

21.12.2021 за вх.№34474/21 до суду від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, яка судом у протокольній формі задоволена.

21.12.2021 за вх.№34638/21 до суду від прокурора надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду. У поданих запереченнях прокурор вкотре наголосив на правомірності даного позову та вказав, зокрема, на правильність визначення суб`єктного складу учасників, наявність порушення інтересів держави про які було зазначено у заявах по суті спору.

У підготовчому засіданні 21.12.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 14.01.2022 о 13:45.

13.01.2022 за вх.№1010/22 та №1015/22 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на заяву про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними та заява про залишення позовної заяви без розгляду. У поданих заявах відповідачем-2 викладені аналогічні доводи, які були зазначені у попередніх заявах відповідача-2.

У підготовчому засіданні 14.01.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 17.01.2022 о 14:00.

Ухвалою суду від 17.01.2022 зупинено провадження у справі №916/3114/21 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Фермерського господарства Златов Ігор Васильович про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки - до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі №910/5201/19.

Ухвалою суду від 02.01.2023 поновлено провадження у справі №916/3114/21 з 25.01.2023; призначено підготовче засідання на 25.01.2023 о 12:20. У підготовчому засіданні 25.01.2023 у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 17.02.2023 о 12:10. У підготовчому засіданні 17.02.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 01.03.2023 об 11:15.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом у протокольній формі задоволено частково заяви відповідача-2 про залишення позову без розгляду від 30.11.2021 за вх.№32169/21 та 13.01.2022 за вх.№1015/22 в частині територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, оскільки в цій частині прокурором неправильно обрані підстави для представництва. Таким чином, на розгляді суду залишаються позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, оскільки прокурором в цій частині правильно обрано орган, в інтересах якого з метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до суду, а відповідачем-2 в цій частині не доведено порушень підстав представництва у даній справі.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 16.03.2023 о 15:40.

16.03.2023 за вх.№8324/23 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів з додатковими документами, яке судом у протокольній формі задоволено та долучено подані документи до матеріалів справи. У поданому клопотанні відповідач-2 зазначає, що під час додаткового вивчення матеріалів справи було виявлено, що матеріали справи не містять документів, якими первісно було визначено розмір земельної ділянки 49236 кв.м. (4,9236 га), на якій знаходиться комплекс за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Промзона, буд. 4 б, з огляду на що були направлені адвокатські запити для надання відповідних документів.

16.03.2023 за вх.№8329/23 до суду від відповідача-2 надійшли доповнення до заяви про застосування строків позовної давності, які судом залучено до матеріалів справи. У поданих доповненнях до заяви про застосування строків позовної давності відповідач-2 із посиланням на справу №922/3589/21 наголосив, що висновки Верховного Суду повністю підтверджують аргументи сторони відповідача-2 щодо того, що перебіг позовної давності в цій справі починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів, а не з моменту, коли прокурор дізнався про порушення законодавства.

У підготовчому засіданні 16.03.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.04.2023 о 15:15. У судовому засіданні 03.04.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 19.04.2023 о 14:45. У судовому засіданні 19.04.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 10.05.2023 о 16:30.

04.05.2023 за вх.№14747/23 до суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач-2 вказує:

- відповідач-2 зазначає, що Головне управління Держкомзему у Одеській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, було повідомлене про факт існування спірного рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VI, а також договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012, що підтверджується, зокрема: наявністю підпису посадової особи Держкомзему на Висновку від 17.02.2012 за №4; здійсненням Головним управлінням Держкомзему у Одеській області в особі відділу Держкомзему у Саратському районі реєстрації договору оренди 06.04.2012;

- щодо того, що оспорюване рішення Саратської селищної ради є частиною проекту землеустрою відповідач-2 зауважує, що серед додатків до позовної заяви наявна копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ПП Праймгеоцентр - ЮГ та на 3 аркуші проекту наявний зміст, який визначає перелік документів, що наявні в ньому; в змісті за 24 номером зазначається, що на 101 аркуші проекту знаходиться Рішення сесії Саратської селищної ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки; дійсно, на 101 аркуші проекту знаходиться рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VI, а тому на переконання відповідача-2 можна дійти висновку, що оскаржуване рішення Саратської селищної ради є невід`ємною частиною проекту землеустрою;

- щодо наявності інформації у Держкомземі щодо проекту та його змісту відповідач-2 зазначає, що на титульному листі Проекту наявне рукописне зазначення посадової особи Держкомзему І.І. Тропанця, скріплена його особистим підписом, а також гербовою печаткою, на якій зазначається: Державний комітет України земельних ресурсів. Головне управління Держкомзему у Одеській області. Відділ Держкомзему у Саратському районі Одеської області; на рукописному зазначенні вказується: Кадастровий номер визначено 08.02.2012 5124555100:01:002:0078 І.І. Тропанець [підпис]; із зазначеного вбачається, що вже 08.02.2012, тобто після прийняття Саратською селищною радою Одеської області рішення 08.12.2011 №380-VI, проект землеустрою перебував у Держкомземі та йому було відомо про факт його існування та про його зміст, зокрема й про рішення Саратської селищної ради про затвердження цього проекту землеустрою, а тому враховуючи той факт, що посадовою особою Держкомзему було здійснено напис 08.02.2012, то вже саме на цю дату проект землеустрою, разом з оспорюваним рішенням Саратської селищної ради, перебував у Держкомземі; зазначене на думку відповідача-2 свідчить, що 08.02.2012 Держкомзем був повідомлений про існування цього проекту (оскільки він знаходиться в нього на зберіганні) та був ознайомлений із фактом існування оспорюваного рішення та його змістом, оскільки воно є невід`ємною частиною цього проекту;

- відповідач-2 вказує, що 06.04.2012 при реєстрації договору оренди, Держкомзему було надано проект землеустрою щодо відведення відповідачу-1 земельної ділянки (оскільки цей проект є невід`ємною частиною договору), який в свою чергу, як зазначалось вище, містить оспорюване рішення Саратської селищної ради. Отже, враховуючи вищевикладене можна дійти висновку, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області було достеменно відомо про проект землеустрою, на підставі якого було прийнято оспорюване рішення Саратської селищної ради, а також про саме рішення Саратської селищної ради та його зміст, оскільки: - проект землеустрою зберігається у ГУ Держгеокадастру в Одеській області, що підтверджується самим же Держгеокадастром у листі до прокуратури та письмових поясненнях суду; - проект землеустрою містить рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VI про затвердження цього проекту; - 08.02.2012 посадовою особою Держкомзему було зроблено запис на першому аркуші щодо присвоєння кадастрового номеру, котрий було скріплено власноручним підписом та гербовою печаткою, що свідчить про обізнаність Держкомзему про проект та його зміст станом на цю дату; - 06.04.2012 Держкомземом було здійснено реєстрацію оспорюваного договору оренди, про що посадовою особою було зроблено відповідну відмітку на останньому аркуші договору оренди; - Проект землеустрою та оспорюване рішення Саратської селищної ради надавались Держкомзему при реєстрації договору оренди, оскільки невід`ємною частиною договору є проект землеустрою. Відтак, на початку 2012 року (08.02.2012 та 06.04.2012) ГУ Держкомзему у Одеській області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру в Одеській області, довідався про існування та зміст оспорюваного рішення Саратської селищної ради, а також про існування проекту та його зміст. Відтак, відлік строку позовної розпочався в 2012 році та закінчився в 2015 році. Звернення в 2021 році прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області було здійснено з порушенням строків позовної давності більш ніж на 6 років, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

08.05.2023 за вх.№15229/23 та №15232/23 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та клопотання про залучення документів до матеріалів справи. У поданому клопотанні про залучення додаткових документів відповідач-2 повідомляє, що 26.04.2023 ГУ Держгеокадастру в Одеській області було надано відповідь на адвокатський запит №29-15-0.3- 1648/2-23, де зазначається: Стосовно другого питання зазначаємо, що органи місцевого самоврядування не направляли до структурних підрозділів Головного управління рішення з питань регулювання земельних відносин. Водночас зазначаємо, що за наявною інформацією договір оренди землі, який укладено між Саратською селищною радою та ФГ Златов Ігор Васильович на земельну ділянку загальною площею 4,9236 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Саратський район, смт. Сарата, вул. Промзона, 4 б, зареєстровано Відділом Держкомзему у Саратському районі в Книзі записів договорів оренди землі від 06.04.2012 №512450004003191. Копія рішення Саратської селищної ради від 08.12.2011 №380-VI долучалась до вказаного договору оренди. Щодо третього питання запиту зазначаємо, що на теперішній час копії матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ «Златов Ігор Васильович» у довгострокову оренду, терміном на 49 (сорок дев`ять) років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4 Б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області зберігаються в Державному фонді документації зі землеустрою та оцінки земель, який ведеться сектором №1 відділу №2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області. Відповідач-2 повідомляє, що зазначений лист сторона відповідача-2 отримала 26.04.2023 на електронну адресу представника, у зв`язку з чим ми не могла раніше долучити зазначений лист до матеріалів справи у строки визначені процесуальним законодавством; зазначений доказ чітко підтверджує той факт, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області було обізнане про оспорюване рішення Саратської селищної ради та його зміст, а також про проект землеустрою, більше того, підтверджує те, що проект землеустрою, невід`ємною частиною якого є рішення Саратської селищної ради, зберігається у Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області; зазначене впливає на початок перебігу строку позовної давності; так, оскільки при реєстрації спірного договору 06.04.2012 оренди до ГУ Держкомзему було подано копію рішення Саратської селищної ради, то саме з цієї дати вона довідалась про його зміст та існування, а відтак, зазначений лист є прямим доказом того, що строк позовної давності потрібно відраховувати саме з 06.04.2012 року, з моменту повідомлення Держкомзему про зміст оспорюваного рішення та проекту землеустрою.

У судовому засіданні 10.05.2023 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про повернення на стадію підготовчого провадження, у зв`язку з відсутністю на те процесуальних підстав, водночас судом у протокольній формі з метою повного та всебічного розгляду справи задоволено клопотання відповідача-2 про залучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.05.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 31.05.2023 о 10:30.

31.05.2023 за вх.№17860/23 до суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач-2 вказує, що на початку 2012 року (08.02.2012 та 06.04.2012) ГУ Держкомзему у Одеській області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру в Одеській області, довідався про існування та зміст оспорюваного рішення Саратської селищної ради, а також про існування проекту та його зміст. Відтак, відлік строку позовної розпочався в 2012 році та закінчився в 2015 році. Звернення в 2021 році прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області було здійснено з порушенням строків позовної давності більш ніж на 6 років, що на думку відповідача-2 є підставою для відмови у задоволенні позову.

У судовому засіданні 31.05.2023 прокурор підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 31.05.2023 представник відповідача-2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інші учасники справи у судове засідання 31.05.2023 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/3114/21 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 31.05.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 31.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника відповідача-2, господарський суд встановив:

В матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 276539045:

- відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер - 1687283051245; комплекс, об`єкт житлової нерухомості, площею 1563,4 кв.м, земельні ділянки місця розташування: кадастровий номер: 5124555100:01:002:0078, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, площа 4,9236 га; відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: адміністративний будинок А, лабораторія Б, дизельна В, крупорушка Г, маслобойка Г, маслобойка Г1, склад Д, майстерня Е, адміністративний будинок И, И1, навіс П, Р, С, Т, Ч, Я, автомайстерня У, навіс закритий Х, господарська будівля Ц, лабораторія Ш, миїчна Щ, вбиральня Ю, огородження, 1-5, дворові споруди І-ХІІІ; право приватної власності ФГ Златов Ігор Васильович;

- актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка за кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площа 4,9236 га, для ведення фермерського господарства, з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень, адреса: Одеська обл., Саратський р-н, смт. Сарата, вулиця Промзона, земельна ділянка 4 б, комунальна власність Саратської селищної ради Саратського району Одеської області;

- актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки строком на 49 років, орендар - ФГ Златов Ігор Васильович, підстава: договір оренди землі від 01.03.2012; рішення органу місцевого самоврядування №369-VII; земельна ділянка передана у строкове платне користування для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень.

08.12.2009 ОСОБА_1 рішенням №1 Про створення фермерського господарства Златов Ігор Васильович вирішив, на підставі державного акта на право власності на землю серії ІІ-ОД №014744, створити фермерське господарство.

В матеріалах справи наявний державний акт на право власності на землю серії ІІ-ОД №014744, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,590 га, яка розташована на території Зорянської сільської ради, мас.5, діл.100, передається у власність ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30.07.2009 між ПП Відродження РІС (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність майно і сплатив за нього обговорену грошову суму; предметом договору є комплекс, розташований по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 49236 кв.м, загальною площею 1211,6 кв.м та складається з кам`яної адмінбудівлі, позначеної у плані під літерою А, кам`яної лабораторії літ. Б, кам`яної дизельної літ. В, кам`яної крупорушки літ. Г, кам`яної олійниці літ. «Г1», кам`яного складу літ. «ДД1», кам`яної майстерні літ. «Е», кам`яного складу літ. З, кам`яної прохідної літ. І, кам`яного гаражу літ. К, навіс літ. Ж, навіс літ. Л, дерев`яної вбиральні літ. М, кам`яної насосної літ Н, кам`яної насосної літ. Н, кам`яної водонагрівальні ліг. О, надвірні споруди № 1-6, інші споруди 1-VIII; договір зареєстрований в реєстрі за №3864.

В матеріалах справи наявний витяг №23541694 від 11.08.2009 про реєстрацію права власності на нерухоме майно: комплекс за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2009 за №3684.

01.03.2010 від ФОП ОСОБА_3 до Саратської селищної ради було подано клопотання про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації будівель та споруд та для ведення підсобного сільського господарства на території Саратської селищної ради, АДРЕСА_1 . До поданого клопотання було додано:

- копія паспорту та ідентифікаційного номеру;

- копію свідоцтва про реєстрацію ФОП;

- копія технічного паспорту;

- копію договору купівлі-продажу.

04.03.2010 Саратською селищною радою було прийнято рішення №1697-V, відповідно до якого:

- надано згоду фізичній особі-підприємцю гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років площею 4,96236 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд та для ведення підсобного сільського господарства на території Саратської селищної ради (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- запропоновано фізичній особі-підприємцю гр. ОСОБА_1 в місячний термін замовити в землевпорядній організації технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку;

- вирішено заключити з гр. ОСОБА_1 попередній договір оренди землі на період виготовлення проекту відводу строком на один рік (за умови надання копії договору на виготовлення проектних робіт).

06.10.2010 від ФОП Златова І.С. до Саратської селищної ради було подано заяву про внесення зміни в рішення сесії Саратської селищної ради №1697-V від 04.03.2010 стосовно: площі земельної ділянки; з площі 4,96236 га на площу 4,9236 га в зв`язку з помилкою; пункту 1 рішення замість слів для розміщення та експлуатації будівель та споруд та для ведення підсобного сільського господарства читати для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно умов відведення, та вихідної земельно-кадастрової інформації, наданих Відділом земельних ресурсів у Саратському районі (копії додаються); пункт 2 рішення замість слів технічна документація читати Проект-землеустрою.

В матеріалах справи наявні умови відведення земельної ділянки від 28.09.2010 №22-04-17/623, які підписані в.о. начальника відділу Держкомзему у Саратському районі Одеської області Кумановим П.М., відповідно до яких, на підставі рішення Саратської селищної ради від (дата не вказана) № (номер не вказано) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП Златову І.В. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого на території Саратської селищної ради Одеської області за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4/б, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки проводити при дотриманні таких умов:

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно діючому законодавству;

- площа земельної ділянки 4,9236 га;

- мета використання: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- код використання визначити згідно з Українським класифікатором цільового використання землі (УКЦВЗ)-1.1;

- умови відведення: оренда строком на 49 років;

- форма плати за землю: орендна плата;

- класифікацію угідь визначити згідно з формою №6-зем.;

- обмеження, обтяження сервітути визначити згідно з Українським класифікатором прав власності та використання земельної ділянки та ЗК України (ст. 99, 111). В матеріалах справи також наявна вихідна земельно-кадастрова інформація.

26.10.2010 Саратською селищною радою було прийнято рішення №2065-V, в якому було внесено відповідні зміни до рішення №1697-V від 04.03.2010, на підставі заяви ФОП Златова І.С. від 06.10.2010.

16.03.2011 ФГ Златов Ігор Васильович було подано клопотання до Саратської селищної ради, в якому зазначено, що у зв`язку зі зміною виду діяльності підприємства з ФОП Златов Ігор Васильович на Фермерське господарства Златов Ігор Васильович заявлено клопотання про скасування рішень Саратської селищної ради від 04.03.2010 №1697- V та від 26.10.2010 №2065-V; надання Фермерському господарству Златов Ігор Васильович в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 4,9236 га для ведення селянського фермерського господарства за адресою: вул. Промзона, 4 б, смт. Сарата.

07.06.2011 Саратською селищною радою було прийнято рішення №181-VІ, відповідно до якого:

- втратили чинність рішення Саратської селищної ради: від 04.03.2010 №1697- V та від 26.10.2010 №2065-V;

- надано згоду на розробку фермерському господарству Златов Ігор Васильович проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду cтроком на 49 років земельної ділянки площею 4,9236 га для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень на території Саратської селищної ради (в межах населеного пункту) Саратського району Одеської області за адресою: вул. Промзона, 4 б;

- запропоновано ФГ Златов Ігор Васильович в місячний термін замовити в землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

08.12.2011 Саратською селищною радою було прийнято рішення №380-VІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області, відповідно до якого, розглянувши клопотання ФГ Златов Ігор Васильович про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області, розроблену приватним підприємством Праймгеоцентр - Юг, пропозиції постійної комісії Саратської селищної ради з питань земельних відносин, екології та раціональної о природокористування, керуючись статями 12, 93, 123, пунктом 12 розділу X (Перехідні положення) Земельного кодексу України, Саратська селищна рада вирішила:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області;

- надати ФГ Златов Ігор Васильович земельну ділянку загальною площею 4,9236 га в довгострокову оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень в межах населеного пункту за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4 б на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області;

- ФГ Златов Ігор Васильович укласти з Саратською селищною радою договір оренди землі та зареєструвати його в установленому законодавством порядку.

01.03.2012 між Саратською селищною радою (орендодавець) та ФГ Златов Ігор Васильович (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до якого:

- орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових підсобних приміщень, яка знаходиться за адресою: вул. Промзона, 4 б, смт Сарата Саратського району Одеської області (п.1 договору);

- в оренду передається земельна ділянка площею 4,9236 га, у тому числі 1,3672 га - під господарськими будівлями і дворами, 3,5654 га - рілля (п.2 договору);

- на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: адмінбудівля, лабораторія, дизельна, крупорушка, склад, прохідна, гараж, навіс закритий, вбиральня, насосна, водогрійка, надвірні та інші споруди (п.3 договору);

- земельна ділянка передається в оренду без майна визначеного в п.3 даного договору (п.4 договору);

- договір укладено на 49 років; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк (п.8 договору);

- земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень (п.15 договору);

- цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (п.16 договору).

В матеріалах справи наявний акт встановлення меж земельної ділянки від 06.03.2012, який підписаний: представником ПП Праймгеоцентр - Юг, представником Саратської селищної ради, спеціалістом-землевпорядником, орендарем земельної ділянки та власниками, користувачами суміжних земельних ділянок.

Також в матеріалах справи наявні план/схеми земельної ділянки площею 4,9236 га.

В матеріалах справи наявний розроблений ПП Праймгеоцентр - Юг проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт Сарата, вул. Промзона, 4 Б (в межах населеного пункту), на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області. Відповідно до змісту проект містить: вихідну земельно-кадастрову інформацію; пояснювальну записку; додатки до пояснювальної записки; рішення сесії Саратської селищної ради на розробку проекту відведення земельної ділянки; лист - замовлення Златов Ігор Васильович; умови відведення; технічне завдання на виконання робіт; висновок комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою у Саратському районі Одеської області; висновок Саратської селищної ради; висновок Південно-Західного сектору з охорони навколишнього середовища; висновок Саратської районної санітарно-епідеміологічної служби; правоустановчі документи; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; довідку про взяття на облік платника податків; копію статуту господарства; копії правовстановчих документів на будівлі та споруди (договір оренди нерухомого майна (нежилих приміщень) та акт прийняття - передачі майна); копію технічного паспорту на будівлі та споруди; викопіювання з плану землекористування; план відведення земельних ділянок; креслення перенесення проекту в натуру; рішення сесії Саратської селищної ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки; додатки. Так, в проекті землеустрою наявні, зокрема:

- умови відведення земельної ділянки Держкомзему у Саратському районі від 27.03.2010 №146, відповідно до яких: розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою смт. Сарата, вул. Промзона, 4, Б (в межах населеного пункту) проводити з дотриманням кваліфікаційних, організаційних, технологічних та інших вимог щодо здійснення землевпорядних робіт, відповідно до чинного законодавства та нормативно - технічних документів згідно статей 31, 93, 123, 124, 125, п. 12 розділ X Земельного Кодексу України; площа земельної ділянки - 4,9236 га; мета використання - для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень; код використання визначити згідно з вимогами Земельного Кодексу України та класифікатора видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) - Код - 01.02 Для ведення фермерського господарства; класифікацію угідь визначити згідно з формою №6-зем: - Шифр рядка 18 Селянські (Фермерські) господарства. Код - 14. Під господарськими будівлями і дворами. Код - 05. Рілля;

- довідка Держкомзему у Саратському районі від 22.08.2011 №1121, відповідно до якої земельна ділянка загальною площею - 4,9236 га пропонується для надання ФГ Златов Ігор Васильович у користування для ведення фермерського господарства, що знаходиться у територіальних громад, які управляють земельною власністю через органи місцевого самоврядування на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області (в межах населеного пункту), відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Сарата, Саратської селищної ради, Саратського району Одеської області, та відповідно до наказу від 06.10.2003 №245 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2003 за №979/8300 Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення і не є особливо цінними ґрунтами - (74 е) чорноземи південні слабо змиті важко суглинкові;

- довідка Держкомзему у Саратському районі від 22.08.2011 №1122, відповідно до якої земельна ділянка загальною площею - 4,9236 га, на території Саратської селищної ради, яка пропонується для надання ФГ Златов Ігор Васильович відповідно до форми 6-зем, земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі промисловості;

- висновок комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою у Саратському районі Одеської області від 17.02.2012 №4, відповідно до якого, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4, Б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області (в межах населеного пункту), Комісія з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою у Саратському районі Одеської області погодила його та вважала за можливе надання земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень;

- договір оренди нерухомого майна (нежилих приміщень) від 02.03.2011, який укладено між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ Златов Ігор Васильович (орендар), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду майно комплексу, розташований по АДРЕСА_2 загальною площею 49236 кв.м; акт приймання-передачі майна від 02.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а ФГ Златов Ігор Васильович прийняв наступне майно: адмінбудівля, лабораторія, дизельна, крупорушка, олійниця, склад, прохідна, гараж, навіс закритий, вбиральня, насосна, водогрійка, надвірні споруди, інші споруди.

17.06.2020 ОСОБА_2 було подано заяву (повідомлення) про злочин, відносно дій ФГ Златов Ігор Васильович та Саратської селищної ради щодо земельної ділянки під кадастровим номером №5124555100:01:002:0078 з цільовим призначенням - 01.02 Для ведення фермерського господарства.

У листі від 14.04.2021 №15/1/1-716вих-21 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області прокурор просив надати відомості щодо земельної ділянки переданої ОСОБА_1 , для ведення фермерського господарства, після оформлення правовстановлюючих документів щодо якої проведено державну реєстрацію вищевказаного фермерського господарства з наданням належним чином засвідчених копій правовстановлюючі документів; інформацію щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012 перебуває у користуванні ФГ Златов Ігор Васильович, з зазначенням цільового призначення вказаної земельної ділянки, а також її форми власності.

У листі від 14.05.2021 №10-15-08.82-3316/2-21 ГУ Держгеокадастру в Одеській області повідомило прокурора, зокрема, що за інформацією Відділу у Саратському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Відділі) згідно Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 наявна інформація про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, між Саратською селищною радою та ФГ Златов Ігор Васильович, від 06.04.2012 за №512450004003191 на площу 4,9236 га, кадастровий номер - 5124555100:01:002:0078, цільове призначення - для ведення фермерського господарства.

У листі від 20.07.2021 Саратська селищна рада повідомила прокурора, що не володіє інформацією, до якої категорії земель відноситься земельна ділянка з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078; згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, отриманої з офіційного порталу, зазначена земельна ділянка відноситься до категорії земель - Землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - Для ведення сільськогосподарського призначення; вказана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту смт. Сарата, але не внесена до генерального плану смт. Сарата, який є відповідною містобудівною документацію та визначає використання території населеного пункту; на земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди, які належать ФГ Златов Ігор Васильович та використовуються ним для здійснення господарської діяльності; за користування земельною ділянкою сплачується орендна плата; щодо надання викопіювання з генерального плану, плану зонування території, наявних містобудівних документацій, містобудівних умов та обмежень забудови, паспортів прив`язки ТС, повідомила, що згідно наявної інформації, зазначені документи стосовно цієї земельної ділянки в селищній раді відсутні.

У повідомленнях від 20.08.2021 №15/1/1-1786вих-21, №15/1/1-1785вих-21 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області та Саратської селищної ради прокурор повідомив про наявність факту порушення законодавства при прийнятті Саратською селищною радою рішення про надання в оренду ФГ Златов Ігор Васильович для ведення фермерського господарства земельної ділянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку та енергетики, оборони та іншого призначення з метою вжиття вичерпних заходів реагування в межах наданих повноважень, у тому числі скасування рішення селищної ради щодо надання земельної ділянки в оренду, а також визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди та повернення земельної ділянки із кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 до земель комунальної власності у розпорядження територіальної громади смт Сарати; у разі невжиття відповідних заходів реагування, спрямованих на повернення незаконно переданої в оренду земельної ділянки до земель комунальної власності у розпорядження територіальної громади смт Сарати, прошу повідомити про причини.

У листі від 07.09.2021 №2103-02-14 Саратська селищна рада повідомила прокурора, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду; ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання; згідно статті 215 Цивільного кодексу України договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача; саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.

У повідомленнях від 17.09.2021 №15/1/1-2007вих-21, №15/1/1-2006вих-21 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області та Саратської селищної ради прокурор повідомив про факт порушень законодавства при прийнятті Саратською селищною радою рішення про надання в оренду ФГ Златов Ігор Васильович для ведення фермерського господарства земельної ділянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку та енергетики, оборони та іншого призначення з метою вжиття вичерпних заходів реагування в межах наданих повноважень, у тому числі скасування рішення селищної ради щодо надання земельної ділянки в оренду, а також визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди, скасування відомостей про право оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки із кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 до земель комунальної власності у розпорядження територіальної громади смт. Сарати; у разі невжиття відповідних заходів реагування, спрямованих на скасування незаконного рішення Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди, скасування відомостей про право оренди земельної ділянки та повернення незаконно переданої в оренду земельної ділянки, просив повідомити про причини.

У повідомленнях від 24.09.2021 №15/1/1-2062вих-21, №15/1/1-2063вих-21 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області та Саратської селищної ради прокурор в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру повідомив про підготовлення позовної заяви в інтересах держави в особі територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Саратської селищної ради та ФГ Златов Ігор Васильович про визнання незаконним та скасування рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VI, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 4,9236 га від 01.03.2012, з усіма додатками до нього, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання ФГ Златов Ігор Васильович повернути територіальній громаді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площею 4,9236 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород- Дністровський район, смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б; позов найближчим часом буде направлено до Господарського суду Одеської області.

Листом від 13.03.2023 №690/03-13/649 у відповідь на адвокатський запит відповідача-2 Саратська селищна рада надала копію договору купівлі-продажу від 25.12.2008 між Відкритим акціонерним товариством Сільгоспхімія та Приватним підприємством Відродження РІС, що містить зазначення площі земельної ділянки, на якій розташований комплекс, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сарата, вул. Промзона, буд. 4 б; щодо надання інформації (станом до 30 липня 2009 року) щодо площі земельної ділянки на якій розташований зазначений комплекс повідомила, що згідно договору купівлі-продажу від 25.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Сільгоспхімія та Приватним підприємством Відродження РІС, комплекс розташований на земельній ділянці площею 49236 квадратних метра; іншої інформації та документів (виданих до 30 липня 2009 року), якими було встановлено площу земельної ділянки в Саратській селищній раді відсутні. Додатком до вказаного листа є договір купівлі-продажу від 29.12.2008 укладеного між Відкритим акціонерним товариством Сільгоспхімія (продавець) та Приватним підприємством Відродження РІС (покупець), відповідно до якого продавець передав майно у власність покупця, а покупець прийняв майно і сплатив за нього обговорену грошову суму; предметом договору є комплекс, розташований по вулиці Промзона №4 б в смт Сарата Одеської області, розташований на земельній ділянці площею 49236 кв.м, загальною площею 1211,6 кв.м та складається з кам`яної адмінбудівлі, позначеної у плані під літерою А, кам`яної лабораторії літ. Б, кам`яної дизельної літ. В, кам`яної крупорушки літ. Г, кам`яної олійниці літ. «Г1», кам`яного складу літ. ДД1, кам`яної майстерні літ. Е, кам`яного складу літ. З, кам`яної прохідної літ. І, кам`яного гаражу літ. К, навіс літ. Ж, навіс літ. Л, дерев`яної вбиральні літ. М, кам`яної насосної літ Н, кам`яної насосної літ. Н, кам`яної водонагрівальні літ. О, надвірні споруди №1-6, інші споруди І-VIII.

Листом від 26.04.2023 №29-15-0.3-1648/2-23 у відповідь на адвокатський запит відповідача-2 ГУ Держгеокадастру в Одеській області повідомило, що за інформацією сектору №1 відділу №2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокаластру в Одеській області, відсутні відомості щодо дати надходження до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду, терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт Сарата, вул. Промзона, 4 Б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області (код документації 2011МФ13ОДСР000011); органи місцевого самоврядування не направляли до структурних підрозділів Головного управління рішення з питань регулювання земельних відносин, водночас зазначило, що за наявною інформацією договір оренди землі, який укладено між Саратською селищною радою та ФГ Златов Ігор Васильович на земельну ділянку площею 4,9236 га, яка розташована за адресою: смт Сарата, вул. Промзона, 4 б, зареєстровано відділом Держкомзему у Саратському районі в Книзі записів договорів оренди землі від 06.04.2012 №512450004003191 та копія рішення Саратської селищної ради від 08.12.2011 №380-VI долучалась до вказаного договору оренди; копії матеріалів проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки зберігаються в Державному фонді документації зі землеустрою та оцінки земель, який ведеться сектором №1 відділу №2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокаластру в Одеській області; матеріали проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки до Одеської обласної прокуратури Головним управлінням не направлялись.

Вважаючи, що земельна ділянка площею 4,9236 га, яка розташована за адресою: смт Сарата, вул. Промзона, 4 б, була незаконно, з порушенням порядку передана у користування ФГ Златов Ігор Васильович, прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як вказує прокурор, звернення з даним позовом зумовлено потребою у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо повернення у володіння та розпорядження держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників та користувачів.

Прокурор звернувся до позивача - ГУ Держгеокадастру в Одеській області з повідомленням №15/1/1-2062вих-21 від 24.09.2021 в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та можливості розгляду позовних вимог по суті.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до п.е ч.1 ст. 15-1 ЗК до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.1 ст. 3 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 20 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Згідно з ст. 21 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

За ст. 22 ЗК 21 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

За ст. 120 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

У відповідності до ч.1 ст. 122 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 123 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

У відповідності до ст. 135 ЗК України (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) земельні торги проводяться у формі аукціону.

Закон України Про фермерське господарство (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про фермерське господарство (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері аграрної політики. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

За ч.3 ст. 152 ЗК України (в чинній редакції) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст. 152 ЗК України (в чинній редакції) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У відповідності до ст. 19 Закону України Про землеустрій (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно з ст. 20 Закону України Про землеустрій (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: а)розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); ґ) організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою; д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями. Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при здійсненні землеустрою зобов`язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.

У відповідності до ст. 50 Закону України Про землеустрій (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Господарський суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі №925/929/19 зазначила, що у справі позов подано прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин; позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нагірнянська сільська рада передала в оренду земельні ділянки Фермерському господарству "Тищук" без проведення земельних торгів та зі зміною виду використання цих земельних ділянок, без дотримання відповідних норм земельного законодавства. Верховний Суд зауважив, що прокурор у 2018 році звертався до відділу у Жашківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, однак вказаний орган не вчинив жодних дій щодо звернення до суду, тому прокурор правильно подав позов до суду, проте позивачем мав зазначити відповідний орган Держгеокадастру.

Господарський суд приймає до уваги, правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №389/29/17-ц за позовом керівника Знамянської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, фізичної особи про визнання недійсними наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки Верховний Суд зазначив: "Частиною другою статті 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено винятки із загального правила отримання земель державної та комунальної власності в оренду або власність шляхом проведення земельних торгів. Одним із таких винятків є надання земельних ділянок державної або комунальної власності громадянам для створення фермерського господарства. Згідно з положеннями Закону України "Про фермерське господарство" громадянин як фізична особа звертається з відповідним клопотанням про одержання земельної ділянки у власність або користування та після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Системний аналіз Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство" в аспекті даного спору свідчить про наступне: (1) земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; (2) після створення (державної реєстрації) фермерського господарства останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини першої статті 134 Земельного кодексу України". Залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, оскільки фізична особа всупереч вимогам статті 134 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" скористалася правом на отримання земельних ділянок у пільговому порядку, поза передбаченою законом процедурою - без проведення земельних торгів, а тому наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.05.2014, яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, та наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12.03.2015, яким затверджено такий проект, прийняті Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області з порушенням порядку, передбаченого статтею 134 Земельного кодексу України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Господарський суд зазначає, що підставами для подання прокурором даного позову із заявленими вимогами стали прийняте відповідачем-1 рішення про надання відповідачу-2 земельної ділянки площею 4,9236 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області та в подальшому укладення відповідного договору оренди землі.

Господарський суд вказує, що відповідно до спірного договору оренди від 01.03.2012:

- в оренду передається земельна ділянка площею 4,9236 га, у тому числі 1,3672 га - під господарськими будівлями і дворами, 3,5654 га - рілля (п.2 договору);

- земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень (п.15 договору);

- цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (п.16 договору).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься проект землеустрою розроблений ПП Праймгеоцентр - ЮГ, та у вказаному проекті міститься, зокрема, довідка Держкомзему у Саратському районі від 22.08.2011 №1121, в якій вказано, що земельна ділянка площею 4,9236 га, що пропонується для надання ФГ Златов Ігор Васильович у користування для ведення фермерського господарства відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Зазначена інформація також міститься у висновку про погодження проекту землеустрою №4 від 17.02.2012, в якому вказано, що: категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, проте у вказаному висновком погоджено проект землеустрою для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень.

Враховуючи, що матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка, яка була передана в оренду відповідачу-2, внаслідок прийняття відповідачем-1 оспорюваного рішення від 08.12.2011 №380-VІ та укладення відповідного договору, відносилась до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, проте була надана для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень, господарський суд дійшов висновку, що такими діями відповідачем-1 порушено вимоги законодавства, а саме: порушено порядок встановлення та зміни цільового призначення землі, що на думку суду має наслідком визнання такого рішення незаконним.

Господарський суд зауважує, що чинним законодавством (як на момент прийняття оспорюваних розпоряджень, так і на момент укладення договорів оренди) було імперативно врегульовано, що надання в оренду юридичній особі земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, можливе виключно на земельних торгах, крім випадків, визначених земельним законодавством, за результатом яких укладається договір оренди земельної ділянки (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/4444/16). При цьому у вичерпному переліку, встановленому частинами 2, 3 статті 134 Земельного кодексу України, не зазначено випадків надання юридичним особам в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 08.12.2009 ОСОБА_1 рішенням №1 Про створення фермерського господарства Златов Ігор Васильович вирішив, на підставі державного акта на право власності на землю серії ІІ-ОД №014744, створити фермерське господарство. В матеріалах справи наявний державний акт на право власності на землю серії ІІ-ОД №014744, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,590 га, яка розташована на території Зорянської сільської ради, мас.5, діл.100, передається у власність ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Натомість договір оренди спірної земельної ділянки з ФГ Златов Ігор Васильович був укладений у 2012 році, з урахуванням законодавства на час виникнення спірних правовідносин, яким визначено, що фермерське господарство створюється після набуття громадянином права користування земельною ділянкою, господарський суд доходить висновку, що ФГ Златов Ігор Васильович скористався правом на отримання земельної ділянки у пільговому порядку поза передбаченою законом процедурою - без проведення земельних торгів, а підстави для передачі відповідачу-2 у користування земельної ділянки без проведення земельних торгів були відсутні.

Окрім того, господарський суд вказує на те, що вимогами ЗК України також передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Так, у відповідача-2 у власності наявне нерухоме майно - комплекс, розташований по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 49236 кв.м, загальною площею 1211,6 кв.м та складається з кам`яної адмінбудівлі, позначеної у плані під літерою А, кам`яної лабораторії літ. Б, кам`яної дизельної літ. В, кам`яної крупорушки літ. Г, кам`яної олійниці літ. Г1, кам`яного складу літ. ДД1, кам`яної майстерні літ. Е, кам`яного складу літ. З, кам`яної прохідної літ. І, кам`яного гаражу літ. К, навіс літ. Ж, навіс літ. Л, дерев`яної вбиральні літ. М, кам`яної насосної літ Н, кам`яної насосної літ. Н, кам`яної водонагрівальні ліг. О, надвірні споруди № 1-6, інші споруди 1-VIII; договір зареєстрований в реєстрі за №3864. Проте, в матеріалах справи відсутні докази обґрунтування необхідності надання в оренду земельної ділянки площею 49236 кв.м для обслуговування належного відповідачу-2 нерухомого майна площею 1211,6 кв.м.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, встановлені судом обставини, а саме: фактичну зміну цільового призначення землі, що була надана в оренду, порушення порядку укладення договору оренди (без проведення аукціону), недоведеність жодними доказами відповідності площ наданої земельної ділянки в оренду з прив`язкою до площі об`єктів нерухомого майна, з огляду на що господарський суд дійшов висновку про підставність, доведеність та обґрунтованість позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ та визнання недійсним договору оренди землі площею 4,9236 га від 01.03.2012.

Враховуючи визнання недійсним договору оренди землі від 01.03.2012, на підставі якого було проведено державну реєстрацію речового права, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення похідної вимоги прокурора про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за №19538696 від 15.03.2017 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1201281851245) за ФГ Златов Ігор Васильович.

Щодо вимоги прокурора про застосування наслідків недійсності договору оренди землі від 01.03.2012, а саме: зобов`язання ФГ Златов Ігор Васильович повернути територіальній громаді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площею 4,9236 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення у тому вигляді, як вона заявлена, оскільки, як було встановлено судом, на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно відповідача-2, належне йому на праві власності, що створює у відповідача-2 підстави оформити за собою (впорядкувати) земельні правовідносини у встановленому законодавством порядку, а отже витребування у відповідча-2 земельної ділянки, на частині якої розташоване належне йому нерухоме майно, що буде порушувати його право на мирне володіння майном у розумінні ст. 1 Першої протоколу про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідачем-2 подано до суду заяву від 15.11.2021 за вх.№30438/21 про застосування строків позовної давності з урахуванням доповнення до заяви про застосування строків позовної давності від 16.03.2023 за вх.№8329/23.

Прокурором подано до суду заяву від 30.11.2021 за вх.№32119/21 про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними.

Розглянувши заявлене відповідачем-2 клопотання про застосування строку позовної давності до вимог прокурора, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261, 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду для визначення початку перебігу позовної давності за позовом прокурора, який звертається за захистом інтересів держави в особі відповідного органу, перш за все потрібно встановити чи є особа носієм порушеного права (інтересу) та, вже як наслідок, момент безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав) або об`єктивної можливості такої особи знати про такі обставини, а у разі порушення або загрози порушення інтересів держави - момент безпосередньої обізнаності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або об`єктивної можливості відповідного органу знати про такі обставини.

Між тим, заявляючи до суду клопотання про застосування за результатом вирішення спору у цій справі строків позовної давності, відповідач-2 посилається на те, що у спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею внаслідок внесення змін до чинного законодавства України не змінює порядку перебігу позовної давності, таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, на думку відповідача-2 слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не позивач (прокурор); оскільки право власності територіальної громади нібито було порушено в момент прийняття відповідачем-1 рішення про затвердження технічної документації та укладення відповідного договору оренди, тобто 08.12.2011 та 01.03.2012, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли держава в особи уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, а саме із зазначених дат; як держава в особі Держгеокадастру, який є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, так і орган місцевого самоврядування Саратська селищна рада були повідомлені про факт передачі відповідачу-2 спірної земельної ділянки у користування.

Прокурором у заяві про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними вказано, що про порушення, що свідчать про незаконність надання відповідачу-2 земельних ділянок для ведення фермерського господарства, прокурору стало відомо лише за результатами опрацювання заяви ОСОБА_2 , що була направлена на адресу прокуратури Одеської області від 09.06.2020 та 17.06.2020 щодо допущених порушень вимог чинного законодавства при передачі землі фермерському господарству та безпосередньо після опрацювання проекту відведення, який отримано з Саратської селищної ради 13.09.2021 за №48597-21вх; початок перебігу позовної давності закон пов`язує не з моментом проінформованості про вчинення дії чи прийняття рішення, а з моментом, коли прокурор став обізнаний про наявність тих порушень законодавства, які він вказував як підставу позову.

Господарський суд враховує, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати, зокрема, можливість поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права. Питання поважності причин пропущення позовної давності (наявність обставин, які з об`єктивних, незалежних підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову) вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. При вирішенні питання про захист порушеного права, у разі пропущення позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує дане питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними, господарський суд вказує, що в даному випадку прокурором було подано позов в інтересах ГУ Держгеокадастру в Одеській області у зв`язку з порушенням інтересів держави, що полягають у відновленні законності при вирішення значимого питання щодо розпорядження земельними ділянками, тобто прокурор внаслідок подання даного позову довів суду бездіяльність компетентного органу та невжиття ним заходів протягом розумного строку щодо поновлення порушених інтересів держави у межах своєї компетенції. Господарський суд враховує обставини того, що про порушення законності передачі спірної земельної ділянки прокурору стало відомо у 2020 році та з того часу ним були здійснені оперативні заходи щодо збирання та аналізу необхідної інформації для звернення до суду з відповідним позовом, який був поданий прокурором у 2021 році.

Посилання відповідача-2 на документи з підписами працівників відділу Держкомзему у Саратському районі не створюють підстав для застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, а тому проаналізувавши наявні матеріали справи та надавши оцінку правовим позиціям учасників даної справи, господарський суд дійшов висновку, що порушені права підлягають захисту, а позов частковому задоволенню.

Іншого учасниками справи не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за першою та другою позовними вимогами покладаються на відповідача-1 та відповідача-2, за третьої позовною вимогою - на відповідача-2, за четвертою позовною вимогою - на прокурора.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - задовольнити частково.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області.

3.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,9236 га від 01.03.2012 з усіма додатками до нього, укладений між Саратською селищною радою та Фермерським господарством Златов Ігор Васильович.

4.Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за №19538696 від 15.03.2017 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1201281851245) за ФГ Златов Ігор Васильович (код ЄДРПОУ 32446834).

5.Стягнути з Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (68200, Одеська обл., Саратський р-н, смт Сарата(з), вул. Вернера Крістіана, буд. 84, код ЄДРПОУ 04379189) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. судового збору.

6.Стягнути з Фермерського господарства Златов Ігор Васильович (68200, Одеська обл., Саратський р-н, смт Сарата, вул. Промзона, буд. 4 б, код ЄДРПОУ 32446834) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) 4540 /чотири тисячі п`ятсот сорок/ грн. судового збору.

7.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28 червня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля

Дата ухвалення рішення31.05.2023
Оприлюднено03.07.2023
Номер документу111900821
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою щодо припинення права оренди

Судовий реєстр по справі —916/3114/21

Ухвала від 29.01.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 29.01.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 21.11.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 10.10.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 11.09.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 11.09.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 24.07.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 24.07.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Рішення від 31.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 10.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні