ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" червня 2023 р. Справа № 918/505/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"
до Житлово-комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Галузеве"
про стягнення заборгованості в сумі 22 345 грн 44 коп.,
у судове засідання учасники справи не з`явилися.
Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В травні 2023 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Житлово-комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Галузеве" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 345 грн 44 коп., з яких: 12 000 грн 00 коп. - заборгованість за розрахунково-касове обслуговування, 6 535 грн 21 коп. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення комісії, 626 грн 03 коп. - три відсотки річних за несвоєчасне погашення комісії та 3 184 грн 20 коп. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення комісії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору комплексного банківського обслуговування суб`єктів господарювання від 6 грудня 2018 року № 2018/КД/100-0256, у зв`язку із чим у Житлово-комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Галузеве" утворилась заборгованість.
Ухвалою суду від 25 травня 2023 року позовну заяву Товариства від 22.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 26 червня 2023 року.
Позивач у судове засідання 26 червня 2023 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301312546281, а саме ухвали суду від 25.05.2023 року (а.с. 37). В той час, про причини неявки також суд не повідомив.
Крім того відповідач у судове засідання 26 червня 2023 року також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання повідомлявся належним чином.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 25 травня 2023 року, відправлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 22, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "фірма вибула" (а.с. 38-40).
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що місцезнаходженням Товариства є: 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 22.
Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За вказаних обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Товариства та Підприємства.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
У судовому засіданні 26 червня 2023 року судом було прийнято рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
6 грудня 2018 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та Житлово-комунальним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством "Галузеве" підписано заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування суб`єктів господарювання № 2018/КД/100-0256 (далі - Договір).
Банк , діючи на підставі ст. 641 та ст. 644 Цивільного кодексу України, звертається з цією Публічною пропозицією та бере на себе зобов`язання перед суб`єктами господарювання, які її приймуть (акцептують), надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених Договором за встановленими Банком тарифами, які оприлюднені на офіційному сайті Банку https://www.ukrgasbank.com та/або на інформаційних дошках у відділеннях Банку (далі - Тарифи).
Суб`єкт господарювання, який виявив бажання отримувати комплексне банківське обслуговування у Банку та приймає пропозицію укласти Договір (акцептує її) погоджується з тим, що Договір є договором приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу України), умови якого (з усіма невід`ємними Додатками) встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Публічна пропозиція разом з Заявою на приєднання та Тарифами є Договором комплексного банківського обслуговування суб`єктів господарювання.
Договір визначає умови та порядок надання Банком Послуг Клієнту та регулює відносини, що виникають між Клієнтом і Банком протягом строку дії Договору (пункт 2.1. Договору).
Пункт 2.2. Договору, Банк надає Клієнту Послуги, перелік яких визначено даним пунктом:
2.2.1. Відкриття та обслуговування (розрахункове та/або касове) Поточного рахунку та Окремого рахунку для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій відповідно до вимог чинного законодавства України та Договору. Банк не відкриває Клієнту і Окремий/Інший рахунок в разі відсутності відкритого Поточного рахунку в Банку;
2.2.2. Комплексне банківське обслуговування Рахунку засобами Системи, в частині розрахункового обслуговування Поточного рахунку та Окремого рахунку, а також інформаційного обслуговування Іншого рахунку, за умови його(їх) наявності у Клієнта, в порядку та на умовах, визначених Договором. Можливість ініціювання проведення за допомогою Системи будь-яких інших операцій між Банком та Клієнтом, а також порядок та умови їх проведення з використанням Електронних документів повинні передбачатись відповідними договорами між Банком та Клієнтом про проведення таких операцій.
Клієнт самостійно обирає визначені в п. 2.2 Послуги, які він бажає отримати та визначає їх у Заяві на приєднання, що затверджена актами внутрішнього регулювання Банку та розміщена на Сайті Банку (пункт 2.4. Договору).
Відповідно до п. 2.4. Договору підписанням Заяви на приєднання, Клієнт беззастережно приєднується до умов Договору. Своїм підписом на Заяві на приєднання Клієнт підтверджує, що на момент укладання Договору Клієнт ознайомився з текстом Договору та усіма додатками до нього, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним у Договорі.
Договір вважається укладеним після отримання Банком від Клієнта письмової, заповненої та підписаної Заяви на приєднання. Клієнт має право скористатись будь-якою Послугою, що надається Банком за Договором в межах відповідної Послуги, шляхом замовлення Послуги у спосіб, визначений умовами Договору (за наявності технічної можливості у Банка надавати відповідну Послугу). Датою укладання Договору є дата підписання Клієнтом Заяви на приєднання. Номером договору є номер Заяви на приєднання (пункт 2.5. Договору).
В пункті 3.6. Договору сторонами погоджено розмір та порядок оплати послуг Банку:
3.6.1. Обслуговування Банком Поточного/Окремого рахунку Клієнта здійснюється за плату, визначену на підставі і у відповідності з затвердженими тарифами Банку, що є невід1ємною частиною договору та розміщені на сайті Банку та/або на інформаційних дошках у відділеннях Банку.
Клієнт, за домовленістю з Банком, самостійно обирає Тарифи на обслуговування, шляхом надання повідомлення, згідно з обраними ним послугами, що діють в Банку на дату приєднання до договору, та згідно з якими Банк здійснюватиме обслуговування Поточного/Окремого рахунку. Зміни до тарифів Банку відбуваються в порядку, зазначеному в п. 8.9.
У відповідності до п. 6.3. Договору за несвоєчасну оплату Послуг Банку Клієнт зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого зобов`язання за кожен день такого прострочення.
В пункті 8.9.1. сторони домовились, що Банк вправі в односторонньому порядку вчиняти односторонній правочин в частині зміни тарифів, за умови зміни кон`юктури фінансового ринку та собівартості послуг Банку.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, Підприємство не сплатило послуги за договором комплексного банківського обслуговування.
Як вбачається із розрахунку позивача, за відповідачем рахується заборгованість за розрахунково-касове обслуговування в сумі 12 000 грн 00 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне погашення комісії в сумі 6 535 грн 21 коп. Також позивачем нараховано три відсотки річних за несвоєчасне погашення комісії в сумі 626 грн 03 коп. та інфляційні втрати за несвоєчасне погашення комісії в сумі 3 184 грн 20 коп.
Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої зобов`язання з надання відповідачеві послуг з банківського обслуговування згідно договору, а відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з оплати її вартості і має перед позивачем заборгованість в сумі 12 000 грн 00 коп.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за розрахунково-касове обслуговування в сумі 12 000 грн 00 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В пункті 6.3. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату Послуг Банку Клієнт зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого зобов`язання за кожен день такого прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
В той же час, пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.
Наразі на всій території України триває карантин, який установлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" №211 та який був неодноразово продовжений.
За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На день розгляду спору заборгованість відповідача за договором комплексного банківського обслуговування суб`єктів господарювання від 6 грудня 2018 року № 2018/КД/100-0256 становить: 22 345 грн 44 коп., з яких: 12 000 грн 00 коп. - заборгованість за розрахунково-касове обслуговування, 6 535 грн 21 коп. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення комісії, 626 грн 03 коп. - три відсотки річних за несвоєчасне погашення комісії та 3 184 грн 20 коп. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення комісії, не погашена та не оспорена відповідачем.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Житлово-комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Галузеве" про стягнення заборгованості в сумі 22 345 грн 44 коп., з яких: 12 000 грн 00 коп. - заборгованість за розрахунково-касове обслуговування, 6 535 грн 21 коп. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення комісії, 626 грн 03 коп. - три відсотки річних за несвоєчасне погашення комісії та 3 184 грн 20 коп. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення комісії, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп. покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Житлово-комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Галузеве" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 22, код ЄДРПОУ 31830349) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість в сумі 22 345 (двадцять дві тисячі триста сорок п`ять) грн 44 коп., з яких: 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за розрахунково-касове обслуговування, 6 535 (шість тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн 21 коп. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення комісії, 626 (шістсот двадцять шість) грн 03 коп. - три відсотки річних за несвоєчасне погашення комісії та 3 184 (три тисячі сто вісімдесят чотири) грн 20 коп. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення комісії, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29 червня 2023 року.
Cуддя Політика Н.А.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2023 |
Оприлюднено | 03.07.2023 |
Номер документу | 111901022 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Політика Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні