Рішення

від 10.05.2023 по справі 925/24/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Черкаси справа № 925/24/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Жежель А.В., за участі представників сторін: позивача адвоката Дрогомана О.О., відповідача Слинька М.Г. за довіреністю, третьої особи не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут проектування та землевпорядкування до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про розірвання рамкової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут проектування та землевпорядкування звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі відповідач), в якому просив суд розірвати рамкову угоду про надання послуг №1/13/03 від 11.01.2013 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут проектування та землевпорядкування і Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради, Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та відшкодувати понесені судові витрати.

Позов мотивовано неможливість виконання умов рамкової угоди стороною позивача з об`єктивних причин.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 09.01.2023 року, 14.02.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/24/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладено на 21.03.2023 року, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради.

Відповідач в особі представника подав суду 16.02.20203 року відзив на позовну заяву (вх. № 2621/23 а.с. 53-56), за змістом якого заперечував проти задоволення позову з мотивів необґрунтованості і безпідставності позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 31.03.2023 року підготовче провадження у справі № 925/24/23 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.05.2023 року.

Третя особа явку свого представника в судове засідання 10.05.2023 року не забезпечила, причини неявки не повідомила, належним чином повідомлена про розгляд справи відповідно до даних Укрпошти про відстеження поштового відправлення за № 1801605464188 з ухвалою суду від 21.03.2023 року.

У судовому засіданні 10.05.2023 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у відзиві на позов.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 10.05.2023 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши їх заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з таких підстав.

11.01.2013 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут проектування та землевпорядкування, як постачальником, третьою особою - Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, як замовником, та відповідачем - Департаментом містобудування Черкаської міської ради (в подальшому змінено назву на Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради ), як генеральним замовником, укладено рамкову угоду № 1/13/03 (далі Угода, а.с. 16-17), за умовами п. 1.1. якої у порядку та на умовах, визначених угодою, постачальник зобов`язався надати замовнику, а замовник у порядку та на умовах, визначених угодою прийняти та оплатити постачальнику консультативні послуги в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом, а саме: розробити проект землеустрою щодо визначення та встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в межах м. Черкаси (надання послуг).

Сторони погодили усі істотні умови угоди, і зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.2. надання послуг здійснюється відповідно до календарного плану надання послуг (додаток № 10 і технічного завдання (додаток № 2);

п. 2.1. якість послуг має відповідати вимогам:

п. 2.1.1. Законодавства України, в тому числі Земельного кодексу України, Водного кодексу України; Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них»; Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів»;

п. 2.2.1. затвердженої містобудівної документації м. Черкаси;

п. 2.2.1. технічного завдання (додаток№2);

п. 3.1. ціна угоди становить 800000 грн.;

п. 4.1. оплата за надані послуги здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунків замовника на розрахунковий рахунок постачальника, які зазначені у розділі 15 угоди, на підставі акту здачі-приймання послуг (надалі - акт) на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів з моменту підписання актів уповноваженими представниками замовника і постачальника;

п. 5.1. надання послуг за угодою здійснюється у термін до 30.12.2013 року;

п. 5.2. за результатами наданих послуг, постачальник складає, підписує акт і надає на підпис замовнику два примірники акту. Замовник протягом 10 робочих днів перевіряє акт, і у разі відсутності зауважень, підписує і повертає один примірник акту постачальнику, або надає постачальнику аргументовану відмову у підписі;

п. 9.1. при настанні обставин непереборної сили, тобто неможливості повного або часткового виконання кожною із сторін зобов`язань за угодою, у тому числі: пожеж, стихійних лих, воєнних дій будь-якого характеру,

блокади, актів органів влади й інших органів (введення мораторію, рішень, розпоряджень, постанов) що робить неможливим виконання зобов`язань за угодою та не залежить від волі сторін, термін виконання зобов`язань відкладається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини;

п. 11.1. угода вважається укладеною і набирає чинності після її підписання сторонами та скріплення печатками сторін;

п. 11.2. дія угоди припиняється за умови:

повного виконання сторонами своїх зобов`язань за угодою (п. 11.2.1.);

за згодою сторін (п. 11.2.2.);

з інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п. 11.2.3.).

Угода підписана повноважними представниками всіх сторін, їх підписи посвідчені печатками.

До Угоди укладено:

Додаток № 1 Календарний план надання консультативних послуг в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом: розробка проекту землеустрою щодо визначення та встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в межах м. Черкаси (а.с. 18), в якому визначено зокрема термін надання послуг з 11.01.2013 року по 30.06.2013 року, вартість послуг 800000 грн.

Додаток № 2 Технічне завдання на надання консультативних послуг в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом: розробка проекту землеустрою щодо визначення та встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в межах м. Черкаси (а.с. 19-20), в якому зокрема визначено вимоги Проект меж водоохоронних зон та прибережних водних об`єктів м. Черкаси має бути розроблений у відповідності д затвердженої містобудівної документації м. Черкаси; Проектування вести у відповідності до чинного законодавства України, діючих державних будівельних норм; Текстова частина щодо проекту меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Черкаси повинна містити перелічені 14 вимог. Проект меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Черкаси погодити, у встановленому чинним законодавством України порядку.

До Угоди сторонами укладено 15 додаткових угод (а.с. 21-28), в яких сторони остаточно погодили термін надання послуг, наведений в п. 5.1. Угоди та календарному плані (Додаток № 1) протягом 1 робочого дня з моменту погодження проекту відповідними органами державної влади у встановленому чинним законодавством України порядку, а також узгодили графік фінансування 800000 грн. (210000 грн. у 2013 році, 480000 грн. у 2014 році, 80000 грн. у 2020 році).

Із акта приймання-здачі виконаної на проведення проектно-вишукувальних робіт з розробкою науково-технічної продукції від 13.02.2013 року вбачається надання позивачем послуг з формування звіту щодо підготовчих робіт, збір систематизація та обробка вихідних даних, складання і викреслювання планів на суму 240000 грн. (а.с. 14).

Із акта здачі-приймання консультативних послуг в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом № 2 від 30.07.2014 року вбачається передача позивачем сформованого проекту землеустрою щодо встановлення водоохоронної зони вздовж частини Кременчуцького водосховища на р. Дніпро в адміністративних межах м. Черкаси разом з графічними матеріалами з проекту землеустрою щодо визначення та встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в межах м. Черкаси в електронному вигляді відповідно до вимог технічного завдання (а.с. 15).

13.05.2016 року позивач листом №1/13.05 повідомив відповідача про призупинення надання послуг за Угодою до вирішення останнім усіх зауважень погоджувальних служб після внесення змін до генерального плану м. Черкас (а.с. 29).

Відповідач листом №3601-01-25 від 25.08.2021 року повідомив позивача, що Черкаською міською радою прийнято рішення №5-318 від13.05.2021 року «Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)», в складі містобудівної документації наявна схема планувальних обмежень, в якій зазначені межі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в межах м. Черкаси, у зв`язку з чим просив в найкоротші терміни завершити розроблення технічної документації на виконання вимог Угоди (а.с.30).

Позивач листами № 08 від 05.10.2021 року, № 09/16.09 від 16.09.2022 року повідомив позивача, що Проект землеустрою було виготовлено відповідно до норм діючого на той час законодавства України та переданий замовнику за актом здачі-приймання консультативних послуг в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом №2 від 30.07.2014 року з відповідним його погодженням, однак у зв`язку із внесеними змінами після 2021 року в законодавство України та змінами генерального плану міста Черкаси, підготовлений проект землеустрою не може бути затверджений замовником у зв`язку з чим вказав на неможливість подальшого виконання Угоди, що узгоджується з п. 9.1. Угоди та запропонував з урахуванням п. 11.2.2. Угоди припинити їх дію (а.с. 32-37).

Відповідач листом № 3601-0-25 від 21.07.2022 року просив позивача у найкоротші терміни завершити розроблення документації за умовами Угоди, погодити її та передати за актом приймання-передачі, у разі невиконання зобов`язань повідомив про намір звернення до суду з відповідним позовом (а.с. 58).

Отже, предметом позову, що розглядається у даній справі, є вимога позивача до відповідача про дострокове розірвання рамкової угоди про надання послуг №1/13/03 від 11.01.2013 року за рішенням суду.

Спірні правовідносини сторін виникли із рамкової угоди про надання послуг № 1/13/03 від 11.01.2013 року, за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань підряду та послуг, загальні положення про підряд, як окремий вид зобов`язань, визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, підряд на проектні та пошукові роботи параграфом 4 глави 61 ЦК України, загальні положення про послуги визначені главою 63 ЦК України, ст. 324 ГК України, про зобов`язання і договір розділом І і ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини главою 16 розділу IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання главою 51 розділу I книги 5 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, п.п. 5, 6, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, присудження до виконання обов`язку в натурі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (ст. 524);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч. 1, 2 ст. 533);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ч. 1 ст. 607);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);

договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640);

зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.ч. 1, 2 ст. 651);

у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору (ч.ч. 1-3 ст. 652);

у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.ч. 2, 3 ст. 653);

зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань. Главою 61 врегульовано загальні положення про підряд, зокрема:

за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч. 1, 2 ст. 837);

у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.ч. 1, 3 ст. 843);

строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846);

замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4 ст. 849);

замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору (ч.ч. 1, 2 ст. 850);

за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 887);

за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ст. 888);

замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (п. 1 ч. 1 ст.889)..

Главою 63 врегульовано загальні положення про послуги, зокрема:

за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901);

якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903);

строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905);

збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 906).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 11.01.2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут проектування та землевпорядкування, третя особа - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради та відповідач - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради уклали рамкову угоду № 1/13/03, за умовами п. 1.1. якої постачальник зобов`язався надати замовнику, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити постачальнику консультативні послуги в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом, а саме: розробити проект землеустрою щодо визначення та встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в межах м. Черкаси.

Розділом 2 Угоди - Якість послуг сторони погодили, що якість послуг має відповідати вимогам: Законодавства України, в тому числі: Земельного кодексу України; Водного кодексу України;Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них»;Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів»;затвердженої містобудівної документації м. Черкаси;технічного завдання (додаток№2).

Також пунктами 9.1., 11.2. Угоди сторони визначили, що при настанні обставин непереборної сили, тобто неможливості повного або часткового виконання кожною із сторін зобов`язань за угодою, у тому числі: пожеж, стихійних лих, воєнних дій будь-якого характеру, блокади, актів органів влади й інших органів (введення мораторію, рішень, розпоряджень, постанов) що робить неможливим виконання зобов`язань за угодою та не залежить від волі сторін, термін виконання зобов`язань відкладається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини; дія угоди припиняється за умови: повного виконання сторонами своїх зобов`язань за угодою (п. 11.2.1.);за згодою сторін (п. 11.2.2.); з інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п. 11.2.3.).

Угода виконувалася сторонами, про що свідчать погоджені та підписані 13.02.2013 року акт приймання-здачі виконаної на проведення проектно-вишукувальних робіт з розробкою науково-технічної продукції, 30.07.2014 року - акт здачі-приймання консультативних послуг в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом № 2.

З 13.05.2016 року дія Угоди призупинена, за зверненням позивача та погодженням відповідача, з метою погодження відповідачем підготовленого проекту землеустрою, усунення зауважень погоджувальних служб після внесення змін до генерального плану м. Черкаси.

13.05.2021 року Черкаською міською радою прийнято рішення № 5-318 «Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)».

Таким чином, з моменту складення проекту землеустрою, технічною документацією до якого передбачена відповідність чинному законодавству України та генеральному плану м. Черкас, пройшло більше шести років.

Внесені, у вказаний період призупинених господарських відносин між сторонами, зміни в земельному, водному законодавстві та прийняття уточненого генерального плану м. Черкаси є істотними змінами обставин для виконання зобов`язань сторін по Угоді.

Проект землеустрою, розроблення якого є предметом Угоди, фактично повинен бути виконаний за новими технічними умовами, які підлягають узгодженню з позивачем та мати його погодження для реальності його існування, імовірності подальшого використання.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що одностороння відмова сторони від договору передбачена умовами п.п. 9.1., 11.2.3. рамкової угоди про надання послуг №1/13/03 від 11.01.2013 року, пропозиція про це заявлена позивачем з дотриманням норм статей 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, тому відмова відповідача в достроковому припиненні дії цього договору за згодою сторін є безпідставною. Внаслідок недосягнення згоди щодо розірвання договору позивач звернувся з позовом про це до суду, його вимогу із заявлених підстав суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і з заявлених у ньому підстав задовольняє повністю. Доводи відповідача, викладені у заявах по суті справи, якими він заперечує проти позову, суд вважає необґрунтованими і відхиляє.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати рамкову угоду про надання послуг №1/13/03 від 11.01.2013 року укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут проектування та землевпорядкування (код ЄДРПОУ 36775089, місцезнаходження: 20800, Черкаська обл., м. Кам`янка, вул. 50-річчя Визволення, буд. 80) та Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, буд. 36), Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради ( код ЄДРПОУ 33457208, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, буд. 36).

Стягнути з Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 38715770, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, буд. 36 на користь Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут проектування та землевпорядкування, код ЄДРПОУ 36775089, місцезнаходження: 20800, Черкаська обл., м. Кам`янка, вул. 50-річчя Визволення, буд. 80 судові витрати у розмірі 2684 грн.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.06.2023 року.

Суддя В.М. Грачов