Рішення

від 08.06.2023 по справі 761/27746/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27746/21

Провадження № 2/761/2565/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі:

представника позивача: Дубровської І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенко Олега Анатолійовича, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та припинення права власності, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2021 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить:

скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка Олега Анатолійовича про державну реєстрацію прав, індексний номер: 52133243 від 04.05.2020 року;

припинити право власності громадянина ОСОБА_1 (номер запису права власності: 36401783) на нежитлову будівлю літ. А, площею 106,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 2076213980000.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком Олегом Анатолійовичем за заявою ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, площею 106,7 кв.м. по АДРЕСА_1 за заявником.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0134 га (кадастровий номер 8000000000:88:126:0008) по АДРЕСА_1 для будівництва та експлуатації магазину. Дата реєстрації права власності 17 січня 2020 року, номер запису 35079132.

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 листопада 2011 року № 244, видано ОСОБА_1 паспорт прив`язки тимчасової споруди №06827-ШЧ.10190.930 на АДРЕСА_1 з функціональним призначенням: продаж продуктів та товарів широкого вжитку, площею 18,0 кв.м.

Паспорт прив`язки тимчасової споруди видано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 січня 2020 року за реєстровим №180.

Разом з цим, фізичною особою здійснено реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 04 червня 2020 року №КВ 061201560120 «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. А на АДРЕСА_1 » (клас наслідків СС1).

Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видана контрольна картка № 20100046-Шв від 15 травня 2020 року на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані. Анульована на виконання протоколу доручень Київського міського голови від 28 липня 2020 року.

Земельна ділянка розташовується в Центральному історичному ареалі міста (відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804), в межах зони регулювання забудови пам`ятки садово-паркового мистецтва «Дендропарк Київського зоопарку» (рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 20 березня 1972 року №363), відповідно до Зон охорони пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дендропарк Київського зоопарку» (рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 20 березня 1972 року №363), затверджених наказом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2017 року №148.

За результатами перевірки електронної бази даних документообігу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що погоджень проектів будівництва, реконструкцій, дозволів на проведення будь-яких робіт по об`єкту за вищевказаною адресою не надавалося. Дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики України на проведення земляних робіт не реєструвався.

Земельна ділянка, яка належить на праві власності відповідачу є вільною від капітальної забудови, а отже, відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 2076213980000) внесені на підставі поданих недостовірних даних, що у відповідності до ч.1 ст.34 Закону зумовлює відмову у державній реєстрації; повідомлення про початок виконання будівельних робіт 04.06.2020 року №КВ 061201560120 зареєстроване на підставі поданих недостовірних даних, що у відповідності до ч.6 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зумовлює припинення набутого права; будь-яке будівництво та/або реконструкція зі зміною геометричних параметрів на вказаній земельній ділянці може відбуватися тільки після дотримання вимог ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так як об`єкт нерухомості є самочинним будівництвом у відповідності до положень ч.1 ст.376 ЦК України, зважаючи на відсутність дозволу на будівництво, державна реєстрація права власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 2076213980000 є незаконною та порушує права територіальної громади міста Києва.

При реєстрації права власності за відповідачем на об`єкт нерухомості не були надані документи що передбачені п.41 Порядку №1127, а тому рішення державного реєстратора не відповідає вимогам законодавства, є підстави для його скасування та припинення права власності відповідача на майно.

Враховуючи зазначені обставини Київська міська рада звернулась до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

25.01.2022 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на заявлені вимоги в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що ні об`єкт нерухомого майна, ні земельна ділянка, на якій він розташований, не належить до комунальної власності, а належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Внаслідок здійснення реєстраційних дій Київську міську раду не позбавлено права власності ні на рухоме майно, ні на земельну ділянку, а також останні не вибували із власності територіальної громади м. Києва за відсутністю її волевиявлення та/або у порушення порядку встановленого чинним законодавством щодо відчуження об`єктів комунальної власності. Тобто права позивача, як органу місцевого самоврядування, який реалізує право власності територіальної громади міста Києва, не порушено. Крім того, земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, кадастровий №8000000000:88:126:0008, не знаходиться на території Центрального історичного ареалу міста, в межах зони регулювання забудови пам`ятки садово-паркового мистецтва «Дендропарк Київського зоопарку» та навіть не межує з вказаною територією. Позивачем не надано доказів на підтвердження власних тверджень, що відповідачем вказано недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та що на земельній ділянці відсутні будь-які споруди, які потребують реконструкції. Позивачем здійснено реконструкцію будівлі, яка була побудована у 1991 році, тобто до 05.08.1992 року, у зв`язку з чим введення в експлуатацію будівлі, яка була зведена до 05.08.1992 року, не передбачалось чинним на той час законодавством. Позивач не надав доказів на підтвердження порушення власних прав.

26.07.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні, яке відбулось 04.04.2023 року представник відповідача заявлені вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні. В судове засідання, яке відбулось 08.06.2023 року представник відповідача не з`явилась, звернулась із заявою про слухання справи в її відсутність.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату судового засідання, причини неявки суду не повідомили.

Департамент містобудування та архітектури направив до суду пояснення (зареєстровані судом 07.10.2022 року) в яких уповноважений представник просить задовольнити позовні вимоги та проводити розгляд справи за відсутності їх представника.

А тому суд на підставі положень статті 223 ЦПК України ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, що не з`явились в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, врахувавши їх процесуальні заяви, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Як визначено в статті 2 зазначеного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Як передбачено ч. 2 ст. 18 Закону, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частина 1 статті 18 Закону (в редакції станом на 04.05.2020 року) визначала порядок проведення державної реєстрації:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч.8 ст.18 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до п.40 Порядку (станом на 04.05.2020 року), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Стаття 27 Закону визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Як встановлено в судовому засіданні, Розпорядженням Київського міського голови від 19.09.2003 №257 земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:88:126:0008, площа 0,0134 га) на АДРЕСА_1 вирішено продати суб`єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 для будівництва та експлуатації магазину.

На підставі вказаного розпорядження 06.10.2003 між Київською міською радою та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.3. та зареєстровано в реєстрі за № 974.

14.11.2003 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серія КВ №149424.

Зазначені акт, розпорядження та договір купівлі-продажу не оскаржувались.

17.01.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Погребняком О.А., за реєстровим №175. За вказаним договором ОСОБА_2 було продано ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер: 8000000000:88:126:0008, площа (га): 0,0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказану земел ьну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.06.2021, номер довідки 263077193.

Так, відповідно до вказаного Витягу за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929471880000, кадастровий номер: 8000000000:88:126:0008, площа (га): 0,0134, дата державної реєстрації земельної ділянки: 14.11.2003, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), цільове призначення: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, вид використання земельної ділянки: для будівництва та експлуатації магазину, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано 17.01.2020, номер запису про право власності: 38079132, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №175 від 17.01.2020, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50697731 від 17.01.2020, прийнято приватним нотаріусом Погребняк Олег Анатолійовичем, Київський міський нотаріальний округ, форма власності: приватна, власник: ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №263077193 від 24.06.2021 р, за адресою АДРЕСА_1 знаходиться об`єкт нерухомого майна загальною площею 106,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2076213980000, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 8000000000:88:126:0008, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано 04.05.2020, номер запису про право власності: 36401783, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52133243 від 04.05.2020, приватним нотаріусом Василенко Олегом Анатолійовичем, Київський міський нотаріальний округ, форма власності: приватна, власник: ОСОБА_1 .

Отже, як вбачається, після розгляду наданих реєстратору документів, реєстратор прийняв 04.05.2020 року рішення №52133243 про реєстрацію права власності за відповідачем на будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

При зверненні до суду з позовом, позивач зазначав, що при реєстрації права власності на об`єкт нерухомості в порушення п.41 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно не було надано всі документи.

Пункт 41 Порядку визначає перелік документів які надаються для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна.

В той же час представник позивача не надала суду доказів, що магазин є новозбудованим об`єктом, враховуючи що представник відповідача зауважила, що магазин було реконструйовано.

З матеріалів справи вбачається, що на вказане нерухоме майно був виготовлений Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) приміщеннями будівлями та спорудами 15.04.2020, інвентаризаційна справа №18102018/к. Відповідно до вказаного Технічного паспорту зазначене нерухоме майно є нежитловим приміщенням (будівлею), яке має з/б фундамент.

Відповідно до Довідки про показники об`єкта нерухомого майна, складеної ПП «Бюро технічної інвентаризації та оцінки», 15.04.2020 була проведена технічна інвентаризація об`єкта нерухомого майна (громадська будівля) за адресою: АДРЕСА_1 , об`єкт має наступні характеристики:

-загальна площа - 106,7 кв.м.;

-кількість основних кімнат - 4 (чотири) кімнати;

-поверхів - 1 (один);

- рік побудови 1991 р.

Представник позивача не надала суду доказів на спростування зазначеного.

04.06.2020 року ОСОБА_1 подав до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єкту з незначними наслідками (СС1), а саме про Реконструкцію приміщень нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , яке не скасоване.

Крім того, позивач посилається на те, що будь-яке будівництво та/або реконструкція зі зміною геометричних параметрів на земельній ділянці може відбуватися тільки після дотримання вимог частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент подання ОСОБА_1 повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єкту з незначними наслідками (СС1) - 02.06.2020 року) у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:

1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;

2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;

3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку);

5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;

6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів.

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:

розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);

віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

Однак, позивач звертаючись до суду з даним позовом просив скасувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (магазин), а не на земельну ділянку.

В позовній заяві позивач посилався на ту обставину, що земельна ділянка розташовується в Центральному історичному ареалі міста (відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804), в межах зони регулювання забудови пам`ятки садово-паркового мистецтва «Дендропарк Київського зоопарку» (рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 20 березня 1972 року №363), відповідно до Зон охорони пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дендропарк Київського зоопарку» (рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 20 березня 1972 року №363), затверджених наказом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2017 року №148 та за результатами перевірки електронної бази даних документообігу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що погоджень проектів будівництва, реконструкцій, дозволів на проведення будь-яких робіт по об`єкту за вищевказаною адресою не надавалося. Дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики України на проведення земляних робіт не реєструвався.

В той же час представник позивача не надала суду доказів на підтвердження зазначених обставин.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Водночас, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.

Стаття 143 Конституції України визначає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно із ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Частина 8 ст.60 зазначеного Закону визначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

При розгляді цієї справи суд враховуж також рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування ст.1 Першого протоколу до конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу належного врядування при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

У п.71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип належного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Разом з тим, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином утручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного врядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Дотримання принципу належного врядування оцінюється одночасно з додержанням принципу пропорційності при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний та стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

За обставинами цієї справи встановлено, що відповідач набув у власність ділянку, якою він правомірно користувався за цільовим призначенням тривалий час на підставі договору купівлі-продажу.

У справі встановлено, що на земельній ділянці, яка належить на праві власності відповідачу розташований магазин відповідача. Продажем відповідачу у власність земельної ділянки права та інтереси держави, територіальної громади, сусідніх землекористувачів не порушуються, як і не порушуються їх права розташованим на зазначеній земельній ділянці магазином. Отже, втручання держави в право відповідача на мирне володіння майном - спірною нерухомістю (магазином), зважаючи на тривале добросовісне користування ділянкою відповідачем, який протиправних дій для заволодіння нею не вчиняв, має ознаки непропорційного втручання в право відповідача на мирне володіння майном.

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи що підстави, на які посилався позивач, звертаючись до суду з даним позовом не підтверджуються матеріалами справи, не доведено порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 77-81, 141, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенко Олега Анатолійовича, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та припинення права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 19 червня 2023 року.

Суддя: Н.Г. Притула