Постанова

від 28.06.2023 по справі 357/11580/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 357/11580/22

провадження № 22-ц/824/7191/2023

головуючий у суді І інстанції Бебешко М.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна", треті особи: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська книжкова фабрика" про стягнення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до АТ "Страхова компанія "Країна", треті особи: ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", ПАТ "Білоцерківська книжкова фабрика" про стягнення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якому просила суд стягнути із АТ "Страхова компанія "Країна" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 26 248,95 грн, витрати за проведення експертних досліджень в розмірі 5 265,40 грн та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 7 вересня 2021 року близько 10 години 10 хвилин в місті Біла Церква Київської області на перехресті вулиць Київська та Глиняна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який виїхав на вказане перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора і розпочав поворот ліворуч, і автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 , який перетинав перехрестя на жовтий сигнал світлофора. Обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, їх власникам завдана майнова шкода. Постановою Білоцерківського міськрайонного сулу Київської області у справі № 357/11654/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Власником автомобіля "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , відповідальність якої застрахована у приватному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-203651653. Власником транспортного засобу "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 є приватне акціонерне товариство "Білоцерківська книжкова фабрика", відповідальність якої застрахована в Акціонерному товаристві "Страхова компанія "Країна" згідно полісу №АР60460336. Вказана дорожньо-транспортна пригода зафіксована на відео реєстратор, який знаходився в автомобілі "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , інформація про яку була перенесена на DVD-R диск. ОСОБА_2 звернувся до батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква з метою притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки останній також порушив Правила дорожнього руху. Згідно відповідей батальйону патрульної поліції від 29 вересня 2021 року та від 27 липня 2022 року відносно водія автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП. Позивач 29 листопада 2021 року звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте відповідач листом від 18 лютого 2022 року відмовив у виплаті страхового відшкодування через відсутність доказів настання цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 . Позивач не згідний з рішенням відповідача у зв`язку з тим, що вина ОСОБА_3 у вчиненій дорожньо-транспортній пригоді підтверджується листом батальйону патрульної поліції про притягнення останнього до відповідальності за ст. 122 КУпАП; відеозаписом із диску, перенесеним з відео реєстратора, що був встановлений на автомобілі позивача; висновком авто технічного експертного дослідження від 26 жовтня 2022 року, згідно з яким в заданій дорожньо-транспортній пригоді, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п.п.8.7.3.(г), 8.10 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Згідно висновку експерта № 43 від 20 жовтня 2022 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 52 497,91 грн. За таких обставин позивач вважала, що на її користь із відповідача необхідно стягнути 50% матеріальних збитків, що становить 26 248,95 грн та вартість проведених досліджень.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до АТ "Страхова компанія "Країна", треті особи: ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"; ПАТ "Білоцерківська книжкова фабрика" про стягнення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задоволено повністю.

Стягнуто з АТ "Страхова компанія "Країна" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 26 248,95 грн.

Стягнуто з АТ "Страхова компанія "Країна" на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі за проведення експертних досліджень в розмірі 5 265,40 грн.

Стягнуто з АТ "Страхова компанія "Країна" на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі за сплату судового збору в розмірі 992,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду представник АТ "Страхова компанія "Країна" - Алієва О.Ю. звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що подія, яка настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає. Вважає, що судом першої інстанції було не вірно застосовані норми п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, а саме шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Також вважає, що 18 лютого 2022 року відповідачем було прийнято обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на користь позивача на підставі п. 32.1. ст. 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку із відсутністю вини водія забезпеченого транспортного засобу "Volkswagen" д.н.з НОМЕР_3 в настаннідорожньо-транспортної пригоди.

Звертає увагу на те, що наданий до суду Висновок є недопустимим доказом по справі, оскільки отриманий із порушенням порядку, встановленого законом - в ньому відсутні відомості про попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання

висновку за ст. 385 цього Кодексу.

Також звертає увагу на те, що всупереч наявній постанові суду у справі про адміністративне правопорушення відносно водія ТЗ "Chevrolet" д.н.з НОМЕР_1 , яка не оскаржувалась водієм зазначеного ТЗ та набрала законної сили ще 1 листопада 2021 року, експерт при складанні Висновку визначає порушення правил дорожнього руху в діях водія ТЗ "Chevrolet" д.н.з НОМЕР_1 , а саме п. 10.1., 8.7.3 ґ, 8.10 Правил дорожнього руху (п. 3 висновків, що викладені у Висновку). При цьому, експерт вважає, що в діях водія забезпеченого ТЗ вбачається порушення п. 8.7.3 ґ та 8.10 Правил дорожнього руху, що є суб`єктивним твердженням експерта і жодним чином не підтверджується фактичними обставинами справи.

Звертає увагу, що виключно у разі, якщо страховиком порушено строки, визначені п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у страховика виникає обов`язок, передбачений п. 34.3. ст. 34 цього Закону відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Вказує, що 24 вересня 2021 року АТ "СК "Країна" отримало повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи від водія ТЗ "Chevrolet" д.н.з НОМЕР_1 , а 27 вересня 2021 року, тобто у строк визначений Законом, представник страховика провів огляд пошкодженого ТЗ позивача. У зв`язку із зазначеним вище, вважає, що відсутні правові підстави для стягнення із відповідача заявлених витрат напроведення експертних досліджень.

11 квітня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тарасюка А.В., в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує, що судом першої інстанції при винесенні рішення взято до уваги висновки Верховного Суду стосовно аналогічних правовідносин.

Зазначає, що судом правомірно прийнято до уваги висновок експерта та не взято до уваги посилання представника відповідача у відзиві стосовно визнання висновку недопустимим доказом.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

За правиломчастини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу автомобіля "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.11).

16 липня 2021 року відповідачем укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із ПрАТ "Білоцерківська книжкова фабрика" на забезпечення транспортного засобу "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 (поліс №АР/5780051) (а.с.87).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 226311 від 7 вересня 2021 року, ОСОБА_2 7 вересня 2021 року о 10 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом автомобіля "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті вулиць Київська та Глиняна в місті Біла Церква Київської області, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не надав переваги в русі автомобілю Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого трапилося їх зіткнення. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.2.3.б,16.6 Правил дорожнього руху, через що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. До даного протоколу долучено схему ДТП, підписану учасниками руху ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно відповіді Національної поліції винуватцем ДТП є ОСОБА_2 , який порушив п.2.3.б Правил дорожнього руху України - порушення стеження за дорожньою обстановкою та п.16.6 Правил дорожнього руху України - порушення водієм транспортного засобу умов повороту/розвороту при зеленому сигналі основного світлофора (а.с.100-106).

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2022 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за те, що він 7 вересня 2021 року на перехресті вулиць Київська та Глиняна в місті Біла Церква Київської області, керуючи транспортним засобом "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на вказане перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора та розпочав поворот ліворуч, що призвело до зіткнення із транспортним засобом "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , в результаті чого порушив вимоги п.2.3.(б),8.7.2(є),16.6 Правил дорожнього руху України. Згідно даної постанови ОСОБА_2 під час розгляду справи у суді свою винуватість у вчиненні правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному. (а.с.13).

Транспортний засіб "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 на праві власності належить ПрАТ "БЦ Книжкова фабрика" (а.с.14).

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 7 вересня 2021 року застрахована в АТ "СК "Країна", згідно полісу № АР6046036 (а.с.15).

ОСОБА_2 звертався 9 вересня 2021 року до батальйону патрульної поліції УПП в Київській області із заявою щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП водія транспортного засобу "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 через вчинення останнім вказаного правопорушення 7 вересня 2021 року (а.с.16). Батальйоном патрульної поліції 29 вересня 2021 року та 27 липня 2022 року повідомлено представника позивача про те, що відносно ОСОБА_3 , за порушення правил дорожнього руху, що мало місце 7 вересня 2022 року о 10.00 на перехресті вулиць Київська та Глиняна в місті Біла Церква, а саме за порушення п.8.7.3г 13.09.2021, складено протокол за ч.2 ст. 122 КУпАП та винесено постанову, якою накладено стягнення у виді штрафу, сума якого сплачена останнім у встановлені законом строки (а.с.17-18).

Отже, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3

ОСОБА_2 повідомив 24 вересня 2021 року АТ "СК "Країна" про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи (а.с.19) та звернувся до даного товариства із заявою на виплату страхового відшкодування. (а.с.20).

АТ СК "Країна" листами від 18 лютого 2022 року та від 25 липня 2022 року відмовило у проведенні страхового відшкодування через відсутність правових підстав для його виплати (а.с.21-22).

8 серпня 2022 року АТ СК "Країна" направило стороні позивача акт огляду транспортного засобу від 27 вересня 2021 року з фото додатками до нього (а.с.23-38).

20 жовтня 2022 року судовим експертом Петрушанко Вадимом Федоровичем складено висновок експерта № 43, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП, на дату оцінки складає 52 497,91 грн (а.с.39-53). Вартість виконаних робіт по складенню висновку становить 3 000 грн (а.с.54), яка була сплачена позивачем. (а.с.55).

26 жовтня 2022 року Експертом Київського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України складено висновок експертного дослідження № ЕД-19/111-22/44925-ІТ, згідно з яким (п.3 висновку) в заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачаються невідповідності у виконанні пунктів 10.1, 8.7.3.(г), 8.10 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 вбачаються невідповідності у виконанні пунктів 8.7.3.(г), 8.10 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.58-62). Вартість виконаних робіт по складенню висновку становить 2 265,40 грн (а.с.63), яка була сплачена позивачем (а.с.64).

Судом першої інстанції також був переглянутий DVD-R диск, долучений позивачем до позовної заяви, на якому о 00.38 хвилині зафіксовано те, що водій "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив поворот ліворуч, в результаті чого зіткнувся з транспортним засобом "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався прямо (а.с.118).

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до висновку експертного дослідження Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/111-22/44925-ІТ від 26 жовтня 2022 року в даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору в діях обох водіїв транспортних засобів вбачаються невідповідності у виконанні вимог пунктів 8.7.3 (г), 8.10 Правил Дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а тому приймаючи до уваги те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу, як власнику транспортного засобу "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , майнову шкоду було заподіяно в результаті взаємодії двох транспортних засобів, які є джерелами підвищеної небезпеки, суд вважав, що у відповідності до п.3 ч.1 ст. 1188 ЦК України, з урахуванням доведеності вини кожного учасника дорожньо-транспортної пригоди, необхідно визначити, що ступінь вини кожного учасника дорожньо-транспортної пригоди становить 50 %.

Суд першої інстанції при вирішенні цього спору керувався правовими висновками, які містяться у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №0203/1515/2012 та від 22 серпня 2019 року у справі №279/10146/15.

Однак колегія суддів не може погодитись з висновком суду в оскаржуваному рішенні щодо доведеності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

У справі, яка переглядається, суд надав перевагу висновку експерта, яким встановлено часткову вину ОСОБА_3 у скоєнні ДТП.

Тобто, при розгляді даної цивільної справи, суд вдався до встановлення вини ОСОБА_3 у скоєнні ДТП, незважаючи на наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили з приводу встановленої вини у ДТП у діях іншого водія ОСОБА_2 .

Суд не врахував, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395 сво 18).

Відповідно до положень частини першої, другої та п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, встановлено статтею 1188 ЦК України.

Положеннями частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Спір про відшкодування шкоди, завданої самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Так, у справі №279/10146/15, на яку посилався суд першої інстанції, було встановлено вину обох водіїв у ДТП, що було підтверджено у постанові Коростенського міськрайонного суду, тому під час розгляду справи про відшкодування шкоди суд визначав лише розмір шкоди з урахуванням доведеності вини обох водіїв.

У іншій справі №0203/1515/2012, на яку послався суд першої інстанції, були відсутні постанови, якими було встановлено вину водіїв у ДТП, тому суди при вирішенні спору про відшкодування збитків встановлювали обставину щодо вини на загальних підставах за участі у справі обох водіїв як сторін спору.

Із матеріалів цієї справи вбачається, що жодного судового рішення, яким встановлено вину водія ОСОБА_3 у ДТП матеріали справи не містять.

За фактом ДТП, що сталась 7 вересня 2021 року в Київській області, відносно водія забезпеченого транспортного засобу "Volkswagen" д.н.з НОМЕР_4 було винесено постанову серії НК № 355775 за порушення п.п. 8.7.3 ґ Правил дорожнього руху України (сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів), за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху) при цьому не встановлено причинного зв`язку між протиправною поведінкою водія забезпеченого транспортного засобу та завданою у ДТП шкодою.

Колегія суддів також звертає увагу, що визнання у цьому спорі вини іншого учасника ДТП без залучення його, або товариства, з яким він перебував у трудових відносинах, відповідачем не може бути предметом встановлення у справі, що переглядається.

У цій справі позивачем зазначено відповідачем лише страхову компанію, якою було забезпечено відповідальність іншого учасника ДТП за шкоду, завдану третім особам.

Страхова компанія не є належним відповідачем в частині вимог позову, для задоволення яких необхідним є встановлення обставин щодо наявності вини осіб, які до участі у справі не залучені та позбавлені права надати свої заперечення та спростування щодо наявності чи відсутності їх вини (часткової вини) у ДТП.

Згідно з частиною другою статті 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

У постанові від 22 лютого 2022 року у справі 201/16373/16-ц, провадження № 14-27цс21, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

Так, вина у завданні шкоди, згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 11811 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність за яку у межах ліміту буде нести страхова компанія.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 522/11610/15-ц (провадження № 61-13624св18), в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2019 року в справі № 344/9572/16-ц (провадження № 61-17552св18), в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі справа № 345/4614/16-ц (проваджу №61-31818св18).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також вини заподіювача шкоди.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Умовами цивільно-правової відповідальності є обов`язкова наявність таких складових: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) особи; негативний результат такої поведінки - шкода; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.

При цьому, якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2012 у справі № 6-101цс11.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 32.1. ст. 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2021 року по справі № 357/11654/21, винним в настанні дорожньо-транспортної пригоди,яка сталась 7 вересня 2021 року в Київській області сталась дорожньо-транспортна пригода за участі забезпеченого транспортного засобу "Chevrolet" д.н.з НОМЕР_5 та транспортного засобу "Volkswagen" д.н.з НОМЕР_4 , є водій транспортного засобу "Chevrolet" д.н.з НОМЕР_5 - ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 постанову в апеляційному порядку не оскаржував, відтак погодився із встановленими обставинами щодо пошкодження двох транспортних засобів у ДТП саме з його вини.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів вини водія транспортного засобу "Volkswagen" д.н.з НОМЕР_3 , водій та власник транспортного засобу до участі у справі у якості відповідача не залучений, що унеможливлює встановлення обставин щодо їх прав і обов`язків, тому вимоги позову про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 26 248,95 грн та витрат за проведення експертних досліджень в розмірі 5 265,40 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про відмову в позові.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує з позивача на користь відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1 488,60 грн, сплата яких підтверджується платіжною інструкцією № 9 від 2 березня 2023 року (а.с. 206).

Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (ЄДРПОУ 20842474) судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1 488 (тисячу чотириста вісімдесят вісім) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

ГоловуючийТ.О. ПисанаСуддіК. П. ПриходькоС.О. Журба