Рішення

від 30.06.2023 по справі 160/7692/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року Справа № 160/7692/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), викладене листом від 17.01.2023 №0400-010305-8/7596; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_3 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком№ 1, періоди роботи з 10.07.1985 року по 18.11.1985 року та з 15.03.1991 року по 05.12.1994 рік; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) призначити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до її пільгового стажу роботи за Списком №1 з 10.07.1985 року по 18.11.1985 року та з 15.03.1991 року по 05.12.1994 рік, починаючи з 21 листопада 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

21 листопада 2022 року ОСОБА_1 , звернулась до Відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, вид пенсії - за віком, Список № 1.

За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 21.11.2022 Відділом обслуговування громадян №3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано повідомлення від 07.12.2022 №0400-010206-8/123605 про прийняття рішення, копія якого додавалась.

Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2022 №045650014035 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки від 01.09.2016 р. №23, 33, оскільки відсутнє рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

В свою чергу Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що даюті право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянула заяву позивача про підтвердженій періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та прийняла рішення про результати розгляду заяви від 05.01.2023 №5, яким підтверджено періоді роботи з 10.07.1985 по 31.10.1985, з 14.02.1986 по 26.03.1986, з 08.08.1986 по 30.09.1987 до зарахування до пільгового стажу за Списком №2, та період роботи з 19.01.1994 по 05.12.1994, для зарахування до пільгового стажу за Списком №1.

Листом від 17.01.2023 №0400-010305-8/7596 Відділ перерахунку пенсії №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із посиланням на вищезазначене рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах повідомив, що позивачу було зараховано до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 19.01.1994 по 05.12.1994, що складає 10 місяців 17 днів. Страховий стаж складає 31 рік 10 місяців 7 днів.

Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1), становить 7 років 6 місяців.

Враховуючи вищезазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 р. у справі №160/7692/23 відкрито провадження, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що копія ухвали суду від 13.04.2023 р. була надіслана одержувачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Станом на дату прийняття рішення у справі, відповідач не скористався правом щодо подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до довідки від 15.05.2023 р. №80, складеною начальником відділу управління персоналом Аліною Шевченко, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Євгенія Олексіївна перебуватиме у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану, а саме з: 29.05.2023 року по 27.06.2023 р.

Отже, дана справа вирішується в перші робочі дні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Євгенії Олексіївни, тобто 30.06.2023 р.

Суд зазначає, що дана справа вирішується в межах строку визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , якою визначено трудовий шлях останнього.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернулась 21 листопада 2022 року до Відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, вид пенсії - за віком, Список № 1.

За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 21.11.2022 р. Відділом обслуговування громадян №3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано повідомлення від 07.12.2022 р. №0400-010206-8/123605 про прийняття рішення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2022 р. №045650014035 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки від 01.09.2016 р. №23, 33, оскільки відсутнє рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянула заяву позивача про підтвердженій періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та прийняла рішення про результати розгляду заяви від 05.01.2023 р. №5, яким підтверджено періоді роботи з 10.07.1985 по 31.10.1985, з 14.02.1986 по 26.03.1986, з 08.08.1986 по 30.09.1987 до зарахування до пільгового стажу за Списком №2, та період роботи з 19.01.1994 по 05.12.1994, для зарахування до пільгового стажу за Списком №1.

Листом від 17.01.2023 р. за №0400-010305-8/7596 Відділ перерахунку пенсії №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із посиланням на вищезазначене рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах повідомив, що позивачу було зараховано до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 19.01.1994 по 05.12.1994, що складає 10 місяців 17 днів. Страховий стаж складає 31 рік 10 місяців 7 днів.

Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1), становить 7 років 6 місяців.

На підставі означеного, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відповідно до відомостей, які містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 працювала у Дніпропетровському лакофарбовому заводі, яке в подальшому було перейменовано у орендне підприємство «Дніпропетровський лакофарбовий завод імені М.В. Ломоносова», а з 01.08.1994 року у Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський лакофарбовий завод», що підтверджується довідкою №5, виданою 30 березня 2010 року, а саме: з 10.07.1985 року по 18.11.1985 року - фасувальником цеху лаків і емалей на ефірах целюлози і полімеризаційних смолах (період виробничої практики); з 14.02.1986 року по 26.03.1986 року - лаборантом цеху лаків і емалей на ефірах целюлози і полімеризаційних смолах (період виробничої практики); з 08.08.1986 року по 31.12.1986 року - лаборантом цеху лаків на конденсаційних смолах; з 01.01.1987 року по 30.09.1987 року - лаборантом хімічного аналізу по обслуговуванню цеха лаків на кондсмолах відділу технічного контролю; 30.09.1987 року по 19.06.1988 року - комірником залізничного цеху; з 20.06.1988 року по 14.03.1991 року - диспетчером залізничного цеху; з 15.03.1991 року по 05.12.1994 року - начальником зміни цеху виготовлення розчинників.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дитину, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , у зв`язку з чим з 11.03.1991 року по 18.01.1994 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною, про що свідчать записи у особовій картці Позивачки.

Відомості про вищезазначені періоди роботи ОСОБА_1 в ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» відображені також в архівній довідці №33 від 01.09.2016 року, виданій Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промисловий комплекс» (код ЄДРПОУ 36296109), якому було передано на зберігання документи з особового складу (накази та відомості нарахування заробітної плати) ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» у зв`язку з його ліквідацією, про що свідчить лист Архівного управління Дніпропетровської міської Ради від 19.01.2010 №11.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промисловий комплекс» своїм листом від 01.09.2016 р. №23 повідомило управління Пенсійного фонду України (м. Дніпро), що в Архіві ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» у особовій картці ф.Т-2 №471, б/н, 10579 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка працювала на вищезазначеному підприємстві з 10.07.1985р. (наказ№221 від 10.07.1985р.) по 18.11.1985р. (наказ№271 від 16.11.1985р); з 14.02.1986р. (наказ№32 від 14.02.1986) по 26.03.1986р. (наказ№53 від26.03.1986р.); з 08.08.1986р. (наказ№130від 08.08.1986р.) по 05.12.1994 р. (наказ №439 від 05.12.1994 р.), окрім виданих завірених копій наказів, будь-які інші накази про переведення її на іншу роботу, про відпустки без збереження заробітної плати та про чергові відпустки - відсутні. Відомості про працю за сумісництвом, накази про переведення її на роботу з неповним робочім днем в особовій картці відсутні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2009 по справі №Б29/163-09 Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський лакофарбовий завод» було визнано банкрутом, а ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Савустьянова Валерія Миколайовича.

02червня 2010 року ліквідатором Відкритого акціонерного товариства

«Дніпропетровський лакофарбовий завод» було видано довідку №308/1 ОСОБА_1 , що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, про те що вона працювала повний робочій день: з10.07.85 - 18.11.85 р. (4 місяця 8 днів) - фасувальником у цеху лаків і емалей на ефірах целюлози і полімеризаційних смолах, у виробництві лакофарбової продукції з використанням органічних розчинників, що передбачено списком №1 розділом 8 підрозділом 1 пунктом 8 Постанови Ради Міністрів України від 22.08.1956 №1171; з 15.03.91 - 10.03.94 р. (2 роки 11 місяців 25 днів) - начальником зміни цеху виготовлення розчинників, у виробництві лакофарбової продукції з використанням органічних розчинників, що передбачено списком №1 розділом 8 підрозділом А пунктом 1 шифр 1080А010 Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; з 11.03.94 - 05.12.94 р. (8 місяців 24 дні) - начальником зміни цеху виготовлення розчинників, у виробництві лакофарбової продукції з використанням органічних розчинників, що передбачено списком №1 розділом 8 підрозділом А пунктом 1 шифр 1080А010 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.992 р. атестацію робочих місць проведено.

Наказ по заводу №8 від 21.01.1998 р.

Атестацію робочих місць узгоджено з головним державним експертом Дніпропетровської області по умовам праці Просандєєвим А.И.

Довідка видана на підставі особової картки, штатного розкладу, «ЕТКС».

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до статті 1 Закону №1788 громадяни України, мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію та віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, акт працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами прані ж Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами прані та т Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частині другій і третій цієї статті.

Відповідно до п. ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на пільгових умовах мають право працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № І виробництв, робіт, професій, посад і показників», затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 22 років 6 місяців у чоловіків, і них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, з аналізу наведених норм видно, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно п.4.2. Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінилися докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція щодо правозастосування викладена у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 2040/6395/18, що в силу приписів ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом першої інстанції.

Як видно з трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 працювала у Дніпропетровському лакофарбовому заводі, яке в подальшому було перейменовано у орендне підприємство «Дніпропетровський лакофарбовий завод імені М.В. Ломоносова», а з 01.08.1994 року у Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський лакофарбовий завод», що підтверджується довідкою №5, виданою 30 березня 2010 року, а саме: з 10.07.1985 року по 18.11.1985 року - фасувальником цеху лаків і емалей на ефірах целюлози і полімеризаційних смолах (період виробничої практики); з 14.02.1986 року по 26.03.1986 року - лаборантом цеху лаків і емалей на ефірах целюлози і полімеризаційних смолах (період виробничої практики); з 08.08.1986 року по 31.12.1986 року - лаборантом цеху лаків на конденсаційних смолах; з 01.01.1987 року по 30.09.1987 року - лаборантом хімічного аналізу по обслуговуванню цеха лаків на кондсмолах відділу технічного контролю; з 30.09.1987 року по 19.06.1988 року - комірником залізничного цеху; з 20.06.1988 року по 14.03.1991 року - диспетчером залізничного цеху; з 15.03.1991 року по 05.12.1994 року - начальником зміни цеху виготовлення розчинників.

Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд, розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, з наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем вчинено всі необхідні дії та подано документи, наявні у нього та необхідні для призначення пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ), викладене листом від 17.01.2023 №0400-010305-8/7596, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком№ 1, періоди роботи з 10.07.1985 року по 18.11.1985 року та з 15.03.1991 року по 05.12.1994 рік.

Щодо позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) призначити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до її пільгового стажу роботи за Списком №1 з 10.07.1985 року по 18.11.1985 року та з 15.03.1991 року по 05.12.1994 рік, починаючи з 21 листопада 2022 року, суд зазначає наступне.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача вирішити питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При цьому, частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За приписами частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 Порядку № 22-1:

- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб;

- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436;

- заява про призначення пенсії може подаватись представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно із пунктом 1.8 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:

- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;

- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Вищевказане свідчить про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.

На підставі означеного вище, та з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:

«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»

«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»

Водночас, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 р. у справі №11-164сап21, в тексті якої зазначено, що не повинно викликати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в наступній редакції:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), викладене листом від 17.01.2023 №0400-010305-8/7596.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_3 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком№ 1, періоди його роботи з 10.07.1985 року по 18.11.1985 року таз 15.03.1991 року по 05.12.1994 рік;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.11.2022 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Статтею 139 КАС України, визначено порядок розподілу судових витрат.

Відповідно до квитанції від 11.04.2023 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженні всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, а саме, судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), викладене листом від 17.01.2023 №0400-010305-8/7596.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_3 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком№ 1, періоди його роботи з 10.07.1985 року по 18.11.1985 року таз 15.03.1991 року по 05.12.1994 рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.11.2022 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова