Рішення

від 29.06.2023 по справі 240/7040/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/7040/23

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-Інтерм», про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (позивач) із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непризначення пільгової пенсії за віком за шкідливі умови праці від 01 грудня 2022 року з невключенням до пільгового стажу періоду його роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Полісся-Інтерм» за професією електрогазозварника з повним робочим днем з 21 квітня 2003 року по 20 березня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати період його роботи Товаристві з обмеженою відповідальністю «Полісся-Інтерм» за професією електрогазозварника з 21 квітня 2003 року по 20 березня 2020 року до пільгового стажу та призначити пільгову пенсію з дати звернення до відповідача з 24 листопада 2022 року.

В обґрунтуванням позовних вимог, зазначає, що 24.11.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, управління) із заявою щодо призначення йому пільгової пенсії відповідно до пп.2 п.2 ст.114 Розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки посада та характер виконуваної ним роботи відноситься до робіт, передбачених списком №2, однак отримав відмову у її задоволенні, мотивовану необхідністю підтвердження такого стажу роботи відповідними документами. Позивач пояснює, що його стаж, зокрема електрогазозварника, на підприємствах, із шкідливими та важкими умовами праці із зайнятістю повного робочого дня становить 30 років, що у свою чергу дає йому право пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк, для подання відзиву на позов.

16.05.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що рішення управління про відмову у призначенні позивачу пенсії не приймалося, у зв`язку із відсутністю його заяви визначеного зразку та доданими до такої доказами, зауважив, що позивачу надано лише роз`яснення, а тому дії управління є правомірними та вмотивованими.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 24.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.п.2 п.2 ст.114 Розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV), додавши до вказаної заяви копію документів на підтвердження пільгового стажу. Разом з тим, просив витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інтерм" (далі - товариство, ТОВ "Полісся-Інтерм") у якому працював у період з 21.04.2003 по 20.03.2020 додаткові докази, на підтвердження наявного трудового стажу.

На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивачу виповнилося повних 55 років, що підтверджується копією його паспорта, яка міститься в матеріалах справи.

За результатами розгляду заяви від 24.11.2022 відповідачем листом № 40051-37230//П-02/8-0600/22 від 19.12.2022 роз`яснено позивачу, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу періоди роботи, які визначає підприємство або його правонаступник, із урахуванням усіх вимог законодавства щодо визначення права на пенсію. Додатково повідомлено про направлення запиту до товариства, щодо надання необхідних документів для призначення пільгової пенсії.

27.12.2022 з метою підтвердження набутого пільгового стажу, позивач звернувся до Департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) із заявою, в якій просив повідомити чи проводилась атестація робочих місць електрогазозварника в товаристві та в якому році та просив надати копії висновків атестації робочих місць газоелектозварювальника за 2003 - 2020 роки в товаристві.

У відповідь на заяву, Департамент листом № П-200/50 від 12.01.2023 надіслав позивачу висновок №10-244 від 09.08.2011 по результатам експертизи якості робочих місць у товаристві, за змістом якого умови праці робітників товариства відносяться до шкідливих та важких та підтверджено відповідність проведеної роботи по атестації робочих місць вимогам нормативних документів та право на отримання пільг і компенсацій за шкідливі умови праці. Отриманий висновок, позивач заявою від 19.01.2023 адресованою відповідачу, просив долучити до його заяви про призначення пенсії на пільгових умовах.

Листом №3704-1747/П-02/8-0600/23 від 08.02.2023 відповідач повідомив позивача про невідповідність поданої заяви позивача додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Абзацом першим ч.2 ст.24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 24.06.2016 №461 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до п."б" ст.13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Чоловікам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини 1 статті 26 Закону України №1058-IV.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах (п.2 Порядку №442).

Відповідно до п.п.8-9 Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

За матеріалами справи позивач у період з 21.04.2003 по 20.03.2020 працював в ТОВ "Полісся - Інтерм" на посаді електрогазозварювальника.

Після набуття 55 річного віку позивач 24.11.2022 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До вказаної заяви додав документи на підтвердження пільгового стажу.

Рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи мотивовану відмову, відповідачем не прийнято. Позивачу надано роз`яснення з питань умов призначення пенсії листами: №40051-37230/П-02/8-0600/22 від 19.12.2022, №3704-1747/П-02/8-0600/23 від 08.02.2023, №13003-11250/П-02/8-0600/23 від 11.04.2023 зокрема щодо порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії.

Щодо позовної вимоги про зарахування періоду роботи у ТОВ «Полісся-Інтерм» за професією електрогазозварювальник з 21 квітня 2003 року по 20 березня 2020 року до пільгового стажу суд вказує наступне.

Так, у пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п.20 Порядку №637).

Проаналізувавши нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд вважає за необхідне вказати, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону України «Про пенсійне забезпечення», мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 вказаної Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Підпунктом 4.1 пункту 4 Інструкції №58 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» № 301 від 27.04.1993 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

За змістом копії трудової книжки позивач на підставі наказу №6 від 21.04.2003 прийнятий на роботу в ТОВ "Полісся - Інтерм" на посаду електрогазозварювальник (з урахуванням внесених змін у трудову книжку) та наказом №5 від 20.03.2020 звільнений з роботи за власним бажанням з 20.03.2020.

Крім того, трудова діяльність у період з 21.04.2003 по 20.03.2020 в ТОВ "Полісся - Інтерм" підтверджена довідкою №1/14 від 14.11.2022 (у зв`язку із наявними записами у трудовій книжці позивача, будь-яких інших документів на підтвердження трудового стажу товариством не надано).

Позивач, не отримавши від товариства копії документів, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 2 позивач звернувся із заявою до Державної експертизи Департаменту праці та соціального захисту населення в якій просив повідомити про атестацію робочих місць на товаристві, в якому працював у період з 21.04.2003 по 20.03.2020 та просив надати копії висновків атестації робочих місць газоелектрозварювальник за 2003-2020 роки в ТОВ "Полісся - Інтерм".

У відповідь на його заяву, отримав лист № П-200/50 від 12.01.2023 та Висновок по результатах експертизи якості атестації робочих місць у ТОВ "Полісся - Інтерм" № 10-244 від 09.08.2011. Отриманим листом позивача повідомлено, що експертизу якості атестації робочих місць електрогазозварювальника у ТОВ "Полісся - Інтерм" проведено у 2011 році, відповідно до підсумкового наказу №02-0908 від 09.08.2011.

За змістом Висновку робота по атестації робочих місць за умовами праці проведена з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України „Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці №442 від 01.08.1992 та „Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці та МОЗ України №41 від 01.09.1992. За результатами проведеної експертизи умови праці робітників ТОВ „Полісся - Інтерм визнані шкідливими і важкими, право на отримання пільг і компенсацій за шкідливі умови праці підтверджено.

У той час, суд вважає за необхідне наголосити, що посада, яку займав позивач відноситься до посад за Списком ІІ, що передбачено постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, а саме відповідно до «Списка №2»: розділ - «XXXII», підрозділ «Общие профессии»; постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, а саме відповідно до «Списка №2»: розділ - «XXXII», підрозділ «Общие профессии» код - 23200000-19905; постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, а саме відповідно до Списку №2: розділ - «XXXII», підрозділ - «Загальні професії» код - 23200000-19905.

Враховуючи викладене, суд вважає, що період роботи в ТОВ "Полісся - Інтерм" підлягає зарахованню до пільгового стажу позивача. Формальні неточності не можуть бути підставою для незарахування періоду роботи до пільгового стажу особи, підставою для підтвердження трудового стажу у особи, є записи (відомості) зазначені у трудовій книжці.

Разом з тим, досліджуючи питання щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача в ТОВ „Полісся - Інтерм, слід відмітити, що відповідно до п. 6 Порядку № 383 працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Згідно з п. 7 Порядку № 383, у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п`ятиденному робочому тижні. Цей же порядок застосовується при обчисленні пільгового стажу працівників, зазначених у пункті 6 цього Порядку.

Тобто, вимоги п. 7 Порядку № 383, щодо підрахунку пільгового стажу стосуються підприємств з неритмічною роботою.

При цьому, суд зазначає, що ритмічність виробництва на підприємстві є економічним аналізом діяльності цього суб`єкту господарювання.

Однак, в матеріалах даної справи не міститься доказів, які б свідчили, що позивач працював на підприємстві з неритмічною роботою.

Отже, на думку суду, матеріалами справи у повному обсязі підтверджено, що позивач у вищевикладений період працював в ТОВ „Полісся - Інтерм.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що його стаж, як працівника, що зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць становить 30 років.

Тобто пільговий стаж позивача складає більше 12 років 6 місяців, передбачених п.2 ч.2 ст.114 Закону №1788-ХІІ, який дає право останньому на пенсію за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині вищевказаних періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду до суду не надано, при цьому суд враховує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Щодо похідних позовних вимог про зобов`язання відповідачу призначити позивачу пенсію, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.

Суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення: не досліджено всі періоди роботи позивача, не зазначено, які саме періоди роботи зараховані до відповідного стажу, а які не зараховані.

Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України, що підтверджується позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Проаналізувавши викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що відновленню підлягають права позивача, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати його період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Полісся-Інтерм» за професією електрогазозварювальник з 21 квітня 2003 року по 20 березня 2020 року до пільгового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Перемоги, 55, м.Житомир, ЄДРПОУ: 13559341), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-Інтерм» (вул.Рильського, 9-а, м.Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 31318757), визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу період його роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Полісся-Інтерм» за професією електрогазозварника з повним робочим днем з 21 квітня 2003 року по 20 березня 2020 року.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Полісся-Інтерм» за професією електрогазозварника з 21 квітня 2003 року по 20 березня 2020 року до пільгового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 29 червня 2023 р.