Рішення

від 30.06.2023 по справі 280/2639/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 червня 2023 року Справа № 280/2639/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «КВАЛІТЕТ ГІДРАВЛІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий Бульвар, буд. 1 а, код ЄДРПОУ 42863371)

до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090)

Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «КВАЛІТЕТ ГІДРАВЛІК» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 09.03.2023 № 8398728/42863371 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 26.01.2023, подану ТОВ «НВП «КВАЛІТЕТ ГІДРАВЛІК»;

визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в СРПН від 09.03.2023 № 8398729/42863371 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 30.01.2023, подану ТОВ «НВП «КВАЛІТЕТ ГІДРАВЛІК»;

визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 09.03.2023 № 8398730/42863371 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 27.01.2023, подану ТОВ «НВП «КВАЛІТЕТ ГІДРАВЛІК».

Крім того, просить стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 8052,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема зазначив, що позивач документально підтвердив реальність здійснення господарських операцій, які повністю відповідають меті господарської діяльності підприємства, просить позов задовольнити.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що реєстрація податкової накладної, виписаної позивачем була зупинена у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначає, що комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням позивачем первинних документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойси, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Разом з цим, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації відповідних податкових накладних. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, просить розглянути справу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо розгляду справи з викликом (повідомленням) сторін, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що дана справа не віднесена КАС України до категорії складних справ, оскільки її предмет не відповідає вимогам, які викладені у ч.4 ст.12 та ч.4 ст.257 КАС України.

З урахуванням предмету позову, характеру та обсягу доказів, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя прийняв рішення про доцільність розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Суд зазначає, що представником відповідача не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності розгляду даної адміністративної справи з повідомленням (викликом) сторін та не наведено підстав, за яких позиція відповідача та позивача не може бути сформована у заявах по суті справи із наданням необхідних доказів.

При цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи, у зв`язку з чим клопотання представника є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 02.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «КВАЛІТЕТ ГІДРАВЛІК», є виробниче підприємство, яке займається виробництвом гідравлічного та пневматичного устаткування (основний) (КВЕД 28.12).

Для здійснення своєї діяльності позивач використовує орендовані виробничі, складські та офісні приміщення, розташовані за адресами: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1, відповідно до договору оренди, укладеного з ІПрАТ «Агромаш» № 949 від 19.08.2022 та м.Запоріжжя, вул. Парковий Бульвар 1а, відповідно до договору оренди нерухомого майна приміщення №ЗРП2-2-6/59/22 від 30.12.2021.

27.008.2019 позивачем (підрядник) було укладено з TOB «ТЕХНОФОРС» (замовник) договір підряду № 190827/1, відповідно до умов якого за завданням замовника підрядник має виготовити, а замовник зобов`язується прийняти та оплати виготовлену продукцію.

Відповідно до умов цього договору вид та обсяг послуг, що надаються, їх вартість, а також строк виконання замовлення узгоджується сторонами у додатку до договору.

Тобто, кожне окреме замовлення від ТОВ «ТЕХНОФОРС» оформлювалось у вигляді додатку до договору, а саме, специфікацією.

Позивачем було узгоджено з ТОВ «ТЕХНОФОРС» замовлення відповідно до специфікації № К23-01 від 25.01.2023, а саме, на виготовлення: домкрата гідравлічного з гідравлічним поверненням поршня Д200Г1200, насосу гідравлічного з електроприводом НЕП703/3150ГЕ-3. Строк виконання до 01.05.2023.

В подальшому підприємством було виставлено рахунок на оплату № 010 від 25.01.2023 на суму 892000, 01 грн.

Відповідно до п. 2 специфікацій № К23-01 від 25.01.2023 замовник зобов`язаний сплатити передоплату у розмірі 763455,01 грн.

На виконання даних умов специфікації, TOB «ТЕХНОФОРС» було здійснено передоплату, що підтверджуються платіжними дорученнями: № 37 від 27.01.2023 на суму 258000 грн, № 36 від 26.01.2023 на суму 250200 грн, №45 від 30.01.2023 на суму 255255,01грн.

Позивачем за правилом першої події було виписано податкові накладні: № 12 від 26.01.2023, № 14 від 27.01.2023, №15 від 30.01.2023 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстр податкових накладних зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація спірної податкової накладної № 12 від 26.01.2023, № 14 від 27.01.2023, №15 від 30.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, та зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 8425, 8413, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсяг придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог відповідача, повідомленням позивачем надані пояснення разом із документами про підтвердження реальності здійснення операції, по спірній податковій накладній.

Рішеннями комісії ГУ ДПС у Львівській області від 09.03.2023 № 8398728/42863371, від 09.03.2023 № 8398730/42863371, від 09.03.2023 № 8398729/42863371 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 12 від 26.01.2023, № 14 від 27.01.2023, № 15 від 30.01.2023 з підстав надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойси, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивачем було подано скаргу на вказані рішення.

Рішенням комісії ДПС України, яка приймає рішення з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.03.2023 №29015/42863371/2, від 22.03.2023 № 28973/42863371/2, від 22.03.2023 № 28996/42863371/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірної податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції від 09.02.2023 №9018737903, реєстрація спірної податкової накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в Квитанції контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Разом з тим, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДПС у Львівській області відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а підставою зазначеного рішення зазначено надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойси, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Суд не приймає до уваги таке посилання, оскільки як підтверджено матеріалами справи, позивач визначив та надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

На думку суду, всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірну податкову накладну позивач надавав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної було неможливо із огляду на ненадання позивачем копій документів. Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачем 1 не наведено також жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарської операції позивача цілям та завданням його та його контрагента статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.

Разом з тим, суд, в межах даної спірної ситуації, звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Всі первинні документи які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірну податкову накладну підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Під час розгляду справи відповідач 1 як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навел обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області від 09.03.2023 № 8398728/42863371, від 09.03.2023 № 8398730/42863371, від 09.03.2023 № 8398729/42863371 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 26.01.2023, № 14 від 27.01.2023, № 15 від 30.01.2023, датою подання її на реєстрацію.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 3, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, позивачем було укладено з адвокатом Гаврик В. В. договір про надання правової (правничої) допомоги від 03.04.2023.

Відповідно до п. 3.1 даного договору вартість послуг Адвоката за цим договором визначається в додатках до даного Договору.

За результатами наданих послуг між позивачем та адвокатом було підписано акт здачі - прийняття наданих послуг № 1 від 20.04.2023, відповідно до якого адвокатом було надано клієнту правову допомогу з питань вирішення спору, що виник між позивачем та податковим органом, пов`язаний із реєстрацією податкових накладних № 12 від 26.01.2023, № 14 від 27.01.2023, № 15 від 30.01.2023, а саме:

ознайомлення з документами та матеріалами, надання консультації щодо способу захисту порушених прав Клієнта з боку податкового органу під час процедури реєстрації податкових накладних № 12 від 26.01.2023, № 14 від 27.01.2023, № 15 від 30.01.2023 -1год. -1000,00 грн;

складання та подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними рішення про реєстрацію або відмову від реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 09.03.2023 № 8398728/42863371, від 09.03.2023 № 8398730/42863371, від 09.03.2023 № 8398729/42863371 та зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 12 від 26.01.2023, № 14 від 27.01.2023, № 15 від 30.01.2023 -3 год.30хв.-3500,00 грн;

компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, а саме, фактичні понесені матеріальні затрати на підготовку додатків до позовної заяви (роздруківку документів) у кількості 781 стр.-2500,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору про надання правової (правничої) допомоги, платежі здійснюються шляхом передачі готівкових коштів Адвокату на підставі підписаного Акта виконаних робіт чи будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавств) України.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копія договору про надання правової допомоги від 03.04.2023; акт здачі-прийняття наданих послуг від 20.04.2023; квитанція до прибуткового касового ордера №01 від 20.04.2023.

Відповідно до наданих до матеріалів справи розрахунків, витрати на правничу допомогу складаються виключно з підготовки та подання до суду позовної заяви (48 год.-12500,00 грн).

Відповідно до ч.ч.1-5ст.134 КАС України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивачповинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Суд зазначає, що такі послуги (роботи), як ознайомлення з документами та матеріалами, надання консультації щодо способу захисту порушених прав Клієнта з боку податкового органу під час процедури реєстрації податкових накладних, за своєю природою входять до надання послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом, у зв`язку із чим стягненню не підлягають.

Крім того, компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, а саме, фактичні понесені матеріальні затрати на підготовку додатків до позовної заяви (роздруківку документів) не є правовою допомогою, що не підтверджує співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає п.5 ст.134 КАС України.

Отже, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу підлягають задоволенню у розмірі 3500,00 грн (складання та подання до суду позовної заяви).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «КВАЛІТЕТ ГІДРАВЛІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий Бульвар, буд. 1 а, код ЄДРПОУ 42863371) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 09.03.2023 № 8398728/42863371, від 09.03.2023 № 8398730/42863371, від 09.03.2023 № 8398729/42863371.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію, податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю МЕДКОМФОРТ № 12 від 26.01.2023, № 14 від 27.01.2023, № 15 від 30.01.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «КВАЛІТЕТ ГІДРАВЛІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий Бульвар, буд. 1 а, код ЄДРПОУ 42863371) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4026,00 грн (чотири тисячі двадцять шість гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн (одну тисячу сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «КВАЛІТЕТ ГІДРАВЛІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий Бульвар, буд. 1 а, код ЄДРПОУ 42863371) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4026,00 грн (чотири тисячі двадцять шість гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн (одну тисячу сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.06.2023.

Суддя О.В. Конишева