Рішення

від 29.06.2023 по справі 440/1456/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1456/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати позивачу стаж період роботи з 08.09.1982 по 31.12.1987.

В обґрунтування позову зазначено, що звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при настанні 60 - річного віку із заявою про призначення пенсії, отримала рішення про відмову у призначенні пенсії № 164350003141 від 06.05.2022. У відмові зазначено, що у трудову книжку серії НОМЕР_1 не внесено запису про зміну прізвища та у даній трудовій зазначено роботу у колгоспі з 08.09.1982 без запису про звільнення. З вказаною відмовою позивач не згодна, оскільки разом із трудовою книжкою було подано копію стажової книги ОСОБА_1 , 1962 р.н., згідно якої вбачається, що з 1982р. по 1987 остання працювала на різних роботах у колгоспі «Більшовицька праця». Оскільки сторонами не оскаржується момент прийняття на роботу 08.09.1982р. і дана дата вказана у трудовій книжці, то момент припинення роботи в колгоспі «Більшовицька праця» необхідно визнати 31.12.1987р. Також зазначено, що в копії стажової книги, особового рахунку № НОМЕР_2 вказано, що встановлений мінімум або людиноднів в 1987 році становило 220, а позивачка відпрацювала 268, то можна прийти до висновку, що ОСОБА_1 відпрацювала 1987 рік повністю, про що внесено запис 03.1988 року. Стосовно внесення запису про зміну прізвища, то позивач звернулась до правонаступника колгоспу й кадровим працівником було внесено відповідний запис.

Ухвалою суду від 01.03.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі №440/1456/23, залучено до участі у справі №440/1456/23 в якості другого відповідача - ГУ ПФУ в Полтавській області, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

27.02.2023 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позов в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.05.2022 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Право на отримання пенсії визначено у ст. 8 Закону №1058, яким користуються громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Умови призначення пенсії за віком визначені у ст. 26 Закону №1058, за результатами виконання яких здійснюється призначення пенсії. Вимагається виконати умови щодо підтвердження права на призначення пенсії у відповідності до ст. 44 та 45 Закону №1058. До заяви про призначення пенсії надається пакет документів, перелік яких визначено Порядком від 25.11.2005 №22-1. За принципом екстериторіальності 06.05.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком №164350003141 у зв`язку з відсутністю належно підтвердженого страхового стажу за документами, які додано до заяви про призначення пенсії від 04.05.2022. Із необхідних 29 років страхового стажу у позивача було підтверджено лише 13 років 09 місяців. Не зараховано до страхового стажу періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки на титульному листі трудової книжки не засвідчено зміну прізвища. Період роботи у колгоспі з 08.09.1982 зазначено без запису про звільнення. Тобто, відомості про спірні періоди роботи в трудову книжку внесено з порушеннями Інструкції ведення трудових книжок працівників. Роз`яснено, що необхідно надати довідку про відпрацьовані трудодні та довідку про реорганізацію колгоспу. Інші документи, які підтверджують ці обставини не надано, тому виключається належне підтвердження спірного страхового стажу. Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки. У колгоспах велись протоколи засідання правління колгоспу, мінімум трудової участі в громадському господарстві по категоріях працівників затверджувався на щорічних загальних зборах колгоспників, на яких також відбувалось прийняття або вивільнення з членів колгоспу. Зазначено, що органом Пенсійного фонду правомірно не зараховано до страхового стажу відносно ОСОБА_1 спірні періоди роботи з 1982 року по 1987 у зв`язку з відсутністю належних повноважень в підтвердженні страхового стажу роботи. Такі повноваження законодавцем покладено на страхувальника, тобто Позивач не добросовісно використала своє право на належне пенсійне страхування.

Ухвалою суду від 01.03.2023 заяву ГУ ПФУ в Полтавській області про продовження процесуального строку задоволено; продовжено ГУ ПФУ в Полтавській області строк для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних доказів.

ГУ ПФУ в Полтавській області отримано копію ухвали суду 08.03.2023, проте, відповідач правом подати відзив на позов не скористався.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2022 позивач звернулася до територіального орану Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 06.05.2022 №164350003141 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що за доданими документами до страхового стажу зараховано, періоди роботи зазначені у трудові книжці серія НОМЕР_3 , оскільки титульний лист трудової книжки заповнений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників не засвідчено зміну прізвища та у даній трудовій зазначено роботу у колгоспі з 08.09.1982 без запису про звільнення, необхідно надати довідку про відпрацьовані трудодні та довідка про реорганізацію колгоспа.

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення, дії відповідачів як суб`єктів владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

До стажу роботи зараховується, серед іншого, також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю; військова служба; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Судом досліджено копію трудової книжки позивача НОМЕР_1 , із запису титульного листа трудової книжки вбачається, що прізвище змінено на « ОСОБА_2 » на підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 , виданого Карлівським райвідділом ЗАГС Полтавської області 13.12.1982.

Даний запис засвідчено підписом та скріплено печаткою ТОВ «Україна».

Суд зазначає, що порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудової книжки позивача було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за N 110 (далі - Інструкція № 58).

Пунктом 2.2 цієї Інструкції визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 Інструкції № 58).

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів (пункт 2.13 Інструкції № 58).

Суд зазначає, що запис щодо зміни прізвища позивача засвідчено підписом посадової особи підприємства та скріплено печаткою ТОВ «Україна».

Водночас суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Отже, недоліки заповнення титульної сторінки трудової книжки позивача, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірних періодів до стажу його роботи.

Крім того, суд зазначає, що позивачем було надано копію стажової книги, яка містить печатку ТОВ «Україна» (код ЄДРПОУ 03770907) відповідно до якої встановлений мінімум або людиноднів в 1987 році становило 220, позивач відпрацювала 268.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з тим, що позивач відпрацювала відпрацювала 1987 рік повністю, про що внесено запис 03.1988 року.

У зв`язку з цим у позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, керуючись вимогами частини 2 статті 9 КАС України, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у призначенні пенсії № 164350003141 від 06.05.2022.

Крім того, враховуючи викладені висновки суду у цій справі слід зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 08.09.1982 по 31.12.1987.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії № 164350003141 від 06.05.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 08.09.1982 по 31.12.1987.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛ.М. Петрова