Ухвала

від 30.06.2023 по справі 480/6665/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 червня 2023 року Справа № 480/6665/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Благодійного фонду "Відень" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду через представника звернулося Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовною заявою до Благодійного фонду "Відень" про стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 101468,74грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3571,48грн.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із позову вбачається, що позивачем фактично заявлено одну вимогу майнового характеру. Однак, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

При цьому, представником позивача разом з позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі на підставі ст.8 Закону України "Про судовий збір", вмотивоване тим, що на даний час, видатки за напрямком п.8 «Судові витрати» не профінансовані внаслідок того, що документи знаходяться на підписанні у розпорядника коштів вищого рівня, відділення Фонду не має можливості здійснити оплату судового збору до подання заяви до суду

Вирішуючи питання щодо відстрочення позивачем судового збору за подання цього позову та оцінюючи доводи представника позивача з цього приводу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово або, не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Таким чином, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 14.01.2021 у справі 0940/2276/18.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для відстрочення сплати судового збору позивачем відсутні.

Крім того, суд наголошує, що позивач не надав жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви.

Щодо посилання позивача на не профінансування в повному обсязі видатків за напрямком п.8 «Судові витрати» як на підставу неможливості сплатити судовий збір за подання даного позову, суд зазначає наступне.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

За приписами пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Крім іншого, в цьому ж пункті зазначено, що під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, щодо порядку виділення коштів для сплати судового збору та погодження сплати тощо не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Зважаючи на те, що умови, за наявності яких позивача можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що відстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви відсутні.

Відтак, доводи, якими обґрунтовано клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, не передбачені Законом України "Про судовий збір" як підстави для звільнення від сплати судового збору, що унеможливлює задоволення вказаного клопотання.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-ІХ установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 2684 гривні.

Згідно п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, позивачем має бути сплачено за вимогу майнового характеру - 2684грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Благодійного фонду "Відень" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 7 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2684грн., який необхідно перерахувати за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA878999980313151206084018540

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України; Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сумський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко