Справа № 161/7923/23
Провадження № 2-а/161/191/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.
при секретарі Швед Н.В.
за участі: представника позивача Лащук Ю.В.
представника відповідача Пікалюка М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -
В С Т А Н О В И В:
17.05.2023року позивач ОСОБА_1 звернувся досуду звищевказаною позовноюзаявою наобґрунтування якоїзазначив,що уквітні 2023року,він узастосунок ДІЯотримав сповіщення щодовідкриття відноснонього виконавчогопровадження простягнення штрафув розмірі300відсотків несплаченоїсуми митнихплатежів врозмірі 60697,74грн запостановою Волинськоїмитниці усправі пропорушення митнихправил.Так,у відповідьна адвокатськийзапит адвокатаКінах Я.В.в інтересахпозивача,04.05.2023року засобамипоштового зв`язкупростим листомотримано листвід Волинськоїмитниці,в якомумістилася постановау справіпро порушеннямитних правил№ 0735/20500/21від 24.11.2021року.24.11.2021року начальникомВолинської митниціГузь АртемомІгоровичем,розглянувши матеріалисправи пропорушення митнихправил №0650/20500/21,розпочатої 16.11.2021року,винесено постановув справіпро порушеннямитних правил№ 0735/20500/21,якою позивачавизнано винниму вчиненніпорушення митнихправил,передбаченого статтею485Митного кодексуУкраїни танакладено адміністративнестягнення увиді штрафув розмірі300відсотків несплаченоїсуми митнихплатежів врозмірі 60697,74грн.Згідно зоскаржуваною постановою ОСОБА_1 ,перебуваючи напосаді директораТОВ 7777-АВТОВОЛИНЬ,за посередництвомдекларанта (митногоброкера)ТОВ МІ-7гр.України ОСОБА_2 під часмитного оформленнятовару сідельнийтягач DAFLF45.220,номер кузова НОМЕР_1 за МДтипу ІМ40ДЕ №UA205090/2019/034793від 07.03.2019вчинив дії,спрямовані нанеправомірне зменшеннярозміру митнихплатежів насуму 20232,58грн.,тобто заявиву митнійдекларації типу ІМ40ДЕ №UA205090/2019/034793від 07.03.2019з метоюнеправомірного зменшеннярозміру митнихплатежів неправдивівідомості щодовідправника (продавця)та одержувача(покупця)товару,неправдиві відомостіпро фактурнувартість товару,необхідні длявизначення митноївартості товару,та надавз цієюметою митномуоргану документи,що містятьтакі відомості.Вважає оскаржуванупостанову незаконноюта такою,що підлягаєскасуванню,оскільки жоднихдій,спрямованих назвільнення відсплати митнихплатежів чизменшення їхрозміру,а такожінші протиправнідії,спрямовані наухилення відсплати митнихплатежів вінне вчиняв,провадження уданій справіпроводилося необ`єктивнота однобічно,без з`ясуванняфактичних обставинсправи,з грубимпорушенням правособи,що притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності.Вказує,що позивачем за митною декларацією типу ІМ 40 ЕЕ №UA205090/2019/033249 від 04.03.2019 та товаросупровідними документами, такими як технічний паспорт VW 966508 від 04.03.2019 (Німеччина) та інвойс №0091 від 04.03.2019, - ввезено сідельний тягач DAF, номер кузова НОМЕР_1 фактурною вартістю 1500 євро, який мав на собі номерний знак НОМЕР_2 , країна реєстрація - DE. В той же час, відповідач в ході проведення перевірки встановив, що на підставі відповіді митних органів Федеративної Республіки Німеччина, які надали завірену копію витягу з експортної митної декларації №19DE520401621999E3, згідно з якою сідельний тягач DAF, номер кузова НОМЕР_1 , був експортований німецькою компанію Guenter Behnke Autoverwertung Autorecycling GmbH (Auf dem Mehren 39, 28832 Achim DE) на адресу українського отримувача Valerii Novosad (Topolova 81, 45630 Luck UA), та повідомили, що даний транспортний засіб був придбаний за 6000 євро. Відтак, такі висновки контролюючого органу базуються виключно на листі уповноваженого органу Республіки Німеччина. Вважає, що вказаний лист уповноваженого органу Республіки Німеччина не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують відправника, отримувача та вартість товару. Так, між компанією NOVACHEM LLC LIMITED (FLAT/RM 48 23/F HARBOUR TOWER, 199 KOWLOON CITY ROAD, TOKWAWAN, HONG KONG) та покупцем/одержувачем - ТОВ 7777-АВТО ВОЛИНЬ (код 42087581; 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3Е) було укладено зовнішньоекономічний договір на поставку в тому числі транспортних засобів. На підставімитної деклараціїтипу ІМ40ЕЕ №UA205090/2019/033249від 04.03.2019було ввезенотовар сідельнийтягач DAF,номер кузова НОМЕР_1 ,вартістю 1500Євро,що підтверджуєтьсяінвойсом №0091від 04.03.2019. Разом із тим, у постановіу справіпро порушеннямитних правилвідсутні будь-яківідомості,які бпідтверджували фактофіційного зверненняуповноваженого органуРеспубліки Німеччиначи митногооргану Українидо експортера-компанії NOVACHEMLLCLIMITED(FLAT/RM4823/FHARBOURTOWER,199KOWLOONCITYROAD,TOKWAWAN,HONGKONG),який єдійсним відправникомтовару абонімецької компаніїGuenterBehnkeAutoverwertung AutorecyclingGmbH(AufdemMehren39,28832AchimDE),яка зазначенав документах,наданих митниморганом РеспублікиНімеччина,за наданнямналежних документівна підтвердженнявідправника товару,отримувача тайого вартості.Зазначає,що длямитного оформленнятовару декларантомбуло надановсі необхіднісупровідні документи. У постанові у справі про порушення митних правил відсутні будь-які відомості та докази про визнання недійсними поданих до митного оформлення документів чи про притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів. Зазначає, що позивачем було сплачено в повному об`ємі всі обов`язкові митні платежі, подані всі необхідні документи для митного оформлення ввезеного товару, а самі документи є чинними та не скасованими. Враховуючи наведене, а також те, що оскаржувана постанова була отримана позивачем лише 04.05.2023 року, просить суд поновити йому строк на оскарження постанови Волинської митниці у справі про порушення митних правил № 0735/20500/21 від 24.11.2021 року, визнати її протиправною та скасувати, провадження відносно нього за ст. 485 МК України закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, та стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі, з яких: сплачений судовий збір в розмірі 536, 80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні, позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що постанова Волинської митниці по справі про порушення митних правил № 0735/20500/21 від 24.11.2021 року року за наслідками її винесення була отримана представником позивача у відповідь на адвокатський запит 04.05.2023 року.
Враховуючи зазначені обставини, суд визнає причини пропуску строку для звернення до суду з даним позовом поважними, та вважає за необхідне поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений ним процесуальний строк для оскарження постанови.
З постанови Волинської митниці по справі про порушення митних правил № 0735/20500/21 від 24.11.2021 року року вбачається, що керівника ТзОВ «7777-АВТО ВОЛИНЬ» ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 60697, 74 грн.
Також зі змісту вищевказаної постанови слідує наступне:
«06.03.2019 року близько 23:56 через пункт пропуску Ягодин-Дорогуськ митного поста Ягодин Волинської митниці ДФС з Республіки Польща на митну територію України під керуванням громадянина України ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_3 , за товаросупровідними документами: митна декларація типу ІМ 40 ЕЕ №UA205090/2019/033249 від 04.03.2019, технічний паспорт VW 966508 від 04.03.2019 (Німеччина) та інвойс №0091 від 04.03.2019, - ввезено сідельний тягач DAF, номер кузова НОМЕР_1 фактурною вартістю 1500 євро, який мав на собі номерний знак НОМЕР_2 , країна реєстрація - DE.
В подальшому товар Сідельний тягач - 1 шт.: - марка - DAF ; - модель - LF45.220; - бувший у використанні; - календарний рік виготовлення - 2010 р.; - модельний рік виготовлення - 2010; - номер кузова - НОМЕР_1 - тип двинуна - дизельний; - робочий об`єм двигуна - 6690 см?; потужність двигуна - 163kw; - номер двигуна - невизначений; - колісна формула - 4х2; - загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2; - маса в разі максимального завантаження - 7490 кг; - вантажопідйомність - 3600 кг; - призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування. Виробник: DAF, NL; Торговельна марка - DAF був оформлений на ВМО № 1 митного поста Луцьк Волинської митниці ДФС за МД типу ІМ 40 ДЕ № UA205090/2019/034793 від 07.03.2019.
Згідно з поданими до митного контролю та оформлення товаросупровідними документами продавцем/відправником даного товару є компанія NOVACHEM LLC LIMITED (FLAT/RM 48 23/F HARBOUR TOWER, 199 KOWLOON CITY ROAD, TOKWAWAN, HONG KONG), а покупцем/одержувачем - ТОВ 7777-АВТО ВОЛИНЬ (код 42087581; 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3Е). У графі 9 МД № UA205090/2019/034793 Особа, відповідальна за фінансове врегулювання зазначено ТОВ 7777-АВТО ВОЛИНЬ (код 42087581), у графі 14 Декларант/представник - ТОВ МІ-7 (код 42770591; 45603, Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Окружна, буд. 3). Особа, яка склала МД - Степчук О.П. (ДРФО НОМЕР_4 ).
Разом з тим, на Волинську митницю Держмитслужби надійшли листи Держмитслужби України №20/20-02-01/7.3/1670 від 02.06.2021, №20/20-02-01/7.3/2509 від 26.07.2021 та №20/20-02-01/7.3/3159 від 16.09.2021 з доданими до них копіями відповідей та матеріалами митних органів Федеративної Республіки Німеччина на запити про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезені на митну територію України сідельного тягача DAF LF45.220, номер кузова НОМЕР_1 , на адресу ТОВ 7777-АВТО ВОЛИНЬ (код 42087581).
Митні органи Федеративної Республіки Німеччина надали завірену копію витягу з експортної митної декларації №19DE520401621999E3, згідно з якою сідельний тягач DAF, номер кузова НОМЕР_1 , був експортований німецькою компанію Guenter Behnke Autoverwertung Autorecycling GmbH (Auf dem Mehren 39, 28832 Achim DE) на адресу українського отримувача Valerii Novosad (Topolova 81, 45630 Luck UA), та повідомили, що даний транспортний засіб був придбаний за 6000 євро.
Згідно з розрахунком управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської області, з урахуванням інформації, наданої митними органами Федеративної Республіки Німеччина, митна вартість даного товару становила б 179 621,59 (сто сімдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 59 коп., та була б вищою, ніж зазначена в поданих до митного оформлення в Україні товаросупровідних документах, а загальна сума митних платежів, що підлягали б сплаті за митною декларацією № UA205090/2019/034793 від 07.03.2019, становила б 57478,91 грн., що на 20232,58 грн. більше, ніж було заявлено митними органам України.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ 7777-АВТО ВОЛИНЬ, за посередництвом декларанта (митного брокера) ТОВ МІ-7 гр. України ОСОБА_2 під час митного оформлення товару сідельний тягач DAF LF45.220, номер кузова НОМЕР_1 за МД типу ІМ 40 ДЕ № UA205090/2019/034793 від 07.03.2019 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 20232,58 (двадцять тисяч двісті тридцять дві) гривні 58 копійок, тобто заявив у митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA205090/2019/034793 від 07.03.2019 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості щодо відправника (продавця) та одержувача (покупця) товару, неправдиві відомості про фактурну вартість товару, необхідні для визначення митної вартості товару, та надав з цією метою митному органу документи, що містять такі відомості».
Статтею 475 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, яка тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, ст. 485 МК України передбачено адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.
Об`єктивна сторона правопорушення, за яким позивача визнано винним, полягає у заявлені в митній декларації неправдивих відомостей, з метою зменшення розміру митних платежів, які підлягають сплаті.
Так, у постановах від 20.03.2018 року у справі № 640/7258/17, від 11.06.2020 року у справі № 564/530/17, від 20.08.2020 року у справі № 553/1435/17, від 06.11.2020 року у справі № 159/1754/17 в аналогічних справах Верховний Суд зазначає, що для притягнення до відповідальності, згідно ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому, ст. 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Відповідно до ч. 1 cт. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Тобто, для притягнення до відповідальності відповідно до ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (визначений законом порядок сплати податків та зборів).
Разом з тим, стороною відповідача не було надано жодних доказів того, що ТОВ 7777-АВТО ВОЛИНЬ мав намір не сплачувати митні платежі в повному обсязі чи зменшувати їх розміри при заповненні митної декларації.
Так, докази того, що позивач подав органу доходів і зборів недостовірні документи, надав недостовірну інформацію та/або не надав всю наявну в нього інформацію, необхідну для визначення митної вартості товару, в оскаржуваній постанові та матеріалах справи про порушення митних правил відсутні.
Варто наголосити, що митна декларація пройшла митне оформлення, з боку митних органів зауважень щодо її оформлення чи відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару, не було. Жоден із наданих декларантом документів не підданий посадовими особами митниці сумніву щодо їх достовірності, будь-якої прихованої інформації в розпорядженні декларанта не виявлено.
Крім того, при розмитненні товару позивач керувався наданими компанією NOVACHEM LLC LIMITED (FLAT/RM 48 23/F HARBOUR TOWER, 199 KOWLOON CITY ROAD, TOKWAWAN, HONG KONG) документами, щодо форми та змісту якого жодних зауважень з боку митних органів не було, як і не було зауважень безпосередньо до автентичності такого документу.
Отже, притягуючи до відповідальності, відповідно до ст. 485 МК України, керівника ТОВ 7777-АВТО ВОЛИНЬ ОСОБА_1 , його вина під час винесення постанови Волинською митницею не доведена.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні порушення митних правил за ч. 1 ст. 485 МК України суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Як встановлено судом, 04.04.2023 року між ОСОБА_1 , як клієнтом, та АО «Дженерал Лігал Груп», в особі керуючого адвоката Кінах Я.В., було укладено Договір про надання правової допомоги № 04-04/01, відповідно до якого об`єднання взяло на себе зобов`язання з приводу надання професійної правничої допомоги.
Згідно Додаткової угоди № 1 (замовлення) від 04.05.2023 року до вищевказаного Договору, така правова допомога надається з приводу оскарження постанови Волинської митниці по справі про порушення митних правил №0735/20500/21 від 24.11.2021 року.
Як вбачається із акту виконаних робіт (надання послуг) №1 від 12.05.2023 року, послуги, які були надані АО «Дженерал Лігал Груп» на виконання умов Договору про надання правової допомоги № 04-04/01 від 04.04.2023 року та Додаткової угоди № 1 (замовлення) від 04.05.2023 року до нього, складаються із консультації (2 год. вартість 2000 грн.), оформлення позовної заяви (3 год. вартість 3000 грн.) та юридичного супроводу в суді першої інстанції (незалежно від обсягу вартість 5000 грн.).
Факт сплати позивачем ОСОБА_1 на користь АО «Дженерал Лігал Груп» суми коштів в розмірі 10000 грн. підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордера № 12-05/01 від 12.05.2023 року.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при її розгляді, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є частково обґрунтованими.
Суд вважає такими, що у повній мірі відповідають принципам розумності та справедливості витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 536, 80 грн., сплачений останнім при зверненні до суду з даним позовом та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Керуючись ст. 286 КАС України, ст.485 МК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Волинської митниці по справі про порушення митних правил № 0735/20500/21 від 24.11.2021 року.
Позов ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил задовольнити частково.
Скасувати постанову Волинської митниці по справі про порушення митних правил № 0735/20500/21 від 24.11.2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 485 МК України.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 485 МК України закрити.
Стягнути за рахунокбюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2023 |
Оприлюднено | 04.07.2023 |
Номер документу | 111925636 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Пушкарчук В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні