Ухвала

від 03.07.2023 по справі 295/7465/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/7465/23

Категорія 4

2-н/295/1015/23

УХВАЛА

Про відмову у видачі судового наказу

03.07.2023 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,

вирішуючи питання про можливість видати судовий наказ за заявою Приватного підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №15» Житлової керуючої компанії про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з обслуговування житлового будинку в розмірі 15655,40 грн, яка утворилась за період з 01.08.2021 р. по 01.06.2023 року.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з огляду на наступне.

Нормами частини 1 статті 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу містяться у ст. 163 ЦПК України.

Нормами п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України передбачено, що в заяві повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Наказне провадження - одне з видів проваджень цивільного судочинства, в якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти. Одними з характерних ознак наказного провадження є: спрощена, оскільки має місце «урізана» цивільна процесуальна форма - на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; не може бути пред`явлено зустрічний позов; урізана модель стадійності цивільного процесу - немає попереднього судового засідання, судового розгляду справи по суті; сторони не повідомляються про видачу судового наказу; судовий наказ видається за відсутності сторін та видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.

Водночас, дослідивши надані докази в обгрунтування заявлених вимог, суд вважає, що сума заборгованості, яка заявлена до стягнення, яка утворилась за період з 01.08.2021 р. по 01.06.2023 року є документально не підтвердженою.

По тексту судового наказу заявник вказує, що борг в сумі 15655,40 грн утворився за період з 01.08.2021 р. по 01.06.2023 р., з урахуванням того, що заборгованість за період станом на 01.08.2021 року вже була стягнута на підставі судового наказу.

Крім того, в прохальній частині судового наказу заявник просить видати судовий наказ та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 5602,40 грн без зазначення періоду, за який вона утворилась.

До заяви про видачу судового наказу заявник долучив копію судового наказу, виданого Богунським районним судом м. Житомира від 31.08.2021 року, справа 295/10541/21, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги станом на 01.08.2021 року в сумі 8423, 56 грн.

Також заявник долучив до заяви про видачу судового наказу розрахунок заборгованості за період з 01.07.2018 року по 31.05.2023 року, згідно якого борг становить 15655, 40 грн.

Отже, матеріалами, долученими до заяви про видачу судового наказу не підтверджується розмір боргу, який зазначений в заяві про видачу судового наказу ні в сумі 15655, 40 грн, ні в сумі 5602, 40 грн, який утворився за період з 01.08.2021 року по 31.05.2023 року.

З огляду на викладене, вважаю, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам, передбаченим п.4 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, оскільки заявником не надані безспірні письмовідокази на підтвердження обставин, викладених в заяві про видачу судового наказу, а суд позбавлений можливості самостійно визначати період, за який виникла заборгованість, її розмір, як і не наділений самостійними процесуальними повноваженнями визначати межі заявлених стягувачем вимог в наказному провадженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на підставі документів, долучених до заяви про видачу судового наказу, не підтверджується безспірність та правильність заявленої до стягнення грошової вимоги, що виключає можливість задоволити вимогу стягувача в наказному провадженні.

Згідно з п. 1 ч. 1ст.165ЦПКУкраїни суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимогстатті 163цього Кодексу.

Беручи до уваги, що заява подана з порушеннями вимог п.4 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, суд вбачає підстави для відмови у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст.163,165 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №15» Житлової керуючої компанії про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихпунктами 1,2,8,9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Стрілецька