Повістка

від 29.06.2023 по справі 8/29

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. Справа №8/29

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддівБОНК Т.Б.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання: Гулик Н.Г.

за участю представників сторін від:

скаржника: Сураєв К.Ю. (представник за довіреністю).

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія «Українська фінансова

об`єднана група» б/н від 16.05.2023 (вх.ЗАГС№01-

05/1601/23 від 18.05.2023)

про стягнення судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія «Дата Фінанс», м.Київ б/н від

22.12.2022 (вх.ЗАГС №01-05/3168/22 від26.12.2022)

на ухвалуГосподарського суду Львівської області від 29.11.2022,

повний текст - 06.12.2022 (головуючий суддя Цікало

А.І., судді Морозюк А.Я., Чорній Л.З.)

у справі№8/29

за заявою Відкритого акціонерного товариства комерційного

банку «Надра», м.Львів

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Львівська

макаронна фабрика», м.Львів

ВСТАНОВИВ:

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Дата Фінанс» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.11.2022 у справі №8/29 без змін.

18.05.2023 на електронну адресу суду надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Українська фінансова об`єднана група» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу з ТОВ «Фінансова компанія «Дата Фінанс» в розмірі 20000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 вирішення про прийняття додаткової постанови у справі №8/29 призначено в судовому засіданні на 01.06.2023.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Матущака О.І. в період з 01.06.2023 по 02.06.2023, з урахуванням положень пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015, розгляд даної справи 01.06.2023 не відбувся.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 вирішення про прийняття додаткової постанови у справі №8/29 призначено в судовому засіданні на 29.06.2023.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Галушко Н.А. в період з 26.06.2023 по 07.07.2023, розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №228 від 28.06.2023 призначено проведення автоматизованої зміни складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 справу №8/29 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Матущак О.І., суддів Скрипчук О.С. та Бонк Т.Б.

29.06.2023 на електронну адресу суду від апелянта надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції взяв участь представник скаржника, який підтримав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та просив відмовити у стягненні витрат на правову допомогу.

Розглянувши подану заяву про стягнення судових витрат та врахувавши заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, а також пояснення представника апелянта, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.

Згідно з приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи встановлено, що представництво інтересів ТОВ «Фінансова компанія «Українська фінансова об`єднана група» у цій справі в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Чайка Ю.Т., який діяв на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002338 від 28.01.2022, довіреності №22/03-2023 від 23.03.2023, договорів про надання правової допомоги від 16.01.2023 та від 20.03.2023, укладених між ТОВ «Фінансова компанія «Українська фінансова об`єднана група» та адвокатським об`єднанням «Справедливість».

На підтвердження факту надання послуг правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у справі №8/29 в межах даного апеляційного провадження до заяви додано замовлення від 16.01.2023 (додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 16.01.2023), відповідно до якого розмір оплати за надані послуги правової допомоги визначається згідно з обсягом фактично наданих послуг з розрахунку 3000 грн за 1 год. роботи адвоката; акт про надання правової допомоги №15/05/2023-1 від 15.05.2023, згідно з яким адвокатське об`єднання надало клієнту послуги правової допомоги на суму 15000 грн, з яких: консультація та ознайомлення з матеріалами наданими клієнтом, визначення способів захисту інтересів клієнта, вартістю 3000 грн (кількість витраченого адвокатом часу 1 год.), аналіз актуальної судової практики в аналогічних категоріях справ та написання відзиву на апеляційну скаргу у справі №8/29, вартістю 12000 грн (кількість витраченого адвокатом часу 4 год.); замовлення від 20.03.2023 (додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 20.03.2023), відповідно до якого розмір оплати за надані послуги правової допомоги визначається згідно з обсягом фактично наданих послуг з розрахунку 3000 грн за 1 год. роботи адвоката та/або за представництво інтересів клієнта в одному судовому засіданні в розмірі 2500 грн; акт про надання правової допомоги №15/05/2023-2 від 15.05.2023, згідно з яким адвокатське об`єднання надало клієнту послуги правової допомоги на суму 5000 грн, з яких: представництво інтересів клієнта в судовому засіданні у справі №8/29 у Західному апеляційному господарському суду 23.03.2023, вартістю 2500 грн та представництво інтересів клієнта в судовому засіданні у справі №8/29 у Західному апеляційному господарському суду 11.05.2023, вартістю 2500грн.

Враховуючи викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Українська фінансова об`єднана група» просило стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Дата Фінанс» судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 20000 грн.

Разом з тим, ТОВ «Фінансова компанія «Дата Фінанс» в поданих запереченнях просило відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Апелянт зазначив, що заявник надаючи договори про надання правової допомоги від 16.01.2023 та від 16.05.2023 вводить суд в оману стосовно об`єму, факту наданих послуг правової допомоги, з метою штучно збільшити вартість понесених вказаних судових витрат. При складанні замовлення від 20.03.2023 заявник не міг знати дату судового засідання 11.05.2023, оскільки дата судового засідання була визначена ухвалою апеляційного суду від 23.03.2023. Акти про надання правової допомоги №15/05/2023-1 від 15.05.2023 та №15/05/2023-2 від 15.05.2023, підписані в один день вже після прийняття постанови апеляційним судом у цій справи. Заявником не надано доказів, що він фактично поніс витрати на правову допомогу у цій справі в розмірі 20000 грн.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положенням частини п`ятої статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Із наведених вище положень ч.4 ст.126 ГПК України та ч.5 ст.129 ГПК України вбачаються такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При цьому, згідно усталеної практики Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Водночас, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, додатковій ухвалі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10865/20.

Таким чином, аналізуючи перелік, обсяг та загальну вартість наданих адвокатом ТОВ «Фінансова компанія «Українська фінансова об`єднана група» в суді апеляційної інстанції послуг правничої допомоги у справі №8/29 в межах даного апеляційного провадження, з урахуванням погодинної ставки таких послуг, судова колегія зазначає, що надана професійна правнича допомога адвоката підтверджується документальними доказами, доданими до заяви про ухвалення додаткового рішення та не спростована апелянтом в поданих запереченнях.

Водночас, беручи до уваги характер спірних правовідносин у даній справі та виходячи з принципів обґрунтованості, пропорційності та співмірності судових витрат, колегія суддів вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000,00 грн, а в решті заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 281 - 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Українська фінансова об`єднана група» про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дата Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43089624, адреса: 04119, м.Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Українська фінансова об`єднана група» (код ЄДРПОУ: 40884515, адреса: 79024, м.Львів, вул. Промислова, 50/52, корпус Б-2, офіс 24) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн.

3. В задоволенні решти заяви відмовити.

4. Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст додаткової постанови складено 30.06.2023.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіТ.Б. БОНК

О.С. СКРИПЧУК